Рішення № 31367260, 14.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1373/13 14.05.13

За позовом Фізичної особи-підприємця Захарченко Ярослава Володимировича

до Приватного підприємства "Ярес"

про стягнення 16518,65 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гулевець О.В.

Суддя Босий В.П. Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

Від позивача: Григоренко І.В. (Дов.), Гошко В.І. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 14.05.13 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Фізична особа-підприємець Захарченко Ярослав Володимирович звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Ярес" 16518,65 грн. заборгованості за поставку товару, з яких 14359,10 грн. - основний борг, 967,76 грн. - 3% річні, 1191,70 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/1373/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.02.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013р. розгляд справи №910/1373/13 відкладено на 05.03.2013р.

05.03.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Фізичної особи-підприємця Захарченко Ярослава Володимировича надійшли документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2013р. розгляд справи №910/1373/13 відкладено на 26.03.2013р., у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконання сторонами вимог ухвал суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2013р. розгляд справи №910/1373/13 відкладено до 04.04.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2013р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/1373/13.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 04.04.2013 року призначено колегіальний розгляд справи № 910/1373/13 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Босий В.П., Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2013р. справу № 910/1373/13 прийнято до свого провадження колегією суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Босий В.П., Любченко М.О., розгляд даної справи призначено на 14.05.2013р. та повторно зобов'язано позивача - Фізичну особу-підприємця Захарченко Ярослава Володимировича надати суду: первинні документи, що підтверджують часткове виконання відповідачем грошових зобов'язань за поставлений товар згідно видаткових накладних №11 від 20.05.2010 р., №28 від 22.10.2010 р., №30 від 26.10.2010 року, а також згідно видаткових накладних у період з жовтня 2005 року по січень 2007 року (виписки з банківського рахунку позивача з відтиском печатки установи банку тощо); письмові пояснення щодо зазначеної в позовній заяві вартості поставленого товару відповідачу у розмірі 31343,10 грн. згідно видаткових накладних №11 від 20.05.2010 р., №28 від 22.10.2010 р., №30 від 26.10.2010 року та вартості товару у розмірі 28928,00 грн., що відповідає сумі фактично поставленого товару згідно наданих позивачем видаткових накладних №11 від 20.05.2010 р. на суму 12984,00 грн., №28 від 22.10.2010 р. на суму 11784,00 грн., №30 від 26.10.2010 року на суму 4160,00 грн.

Представники позивача - Фізичної особи-підприємця Захарченко Ярослава Володимировича, в судовому засіданні 14.05.2013р. позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача - Приватного підприємства "Ярес", в судове засідання 14.05.2013р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження документів суду не подав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №23528944.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача, не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 14.05.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з усною домовленістю між сторонами, позивач - ФОП Захарченко Ярослав Володимирович, взяв на себе зобов'язання здійснити відповідачу поставку товару, а відповідач - Приватне підприємство "Ярес", зобов'язався оплатити поставлений позивачем товар.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Дослідивши, видаткові накладні № 11 від 20.05.2010 року, № 28 від 22.10.2010 року та № 30 від 26.10.2010 року, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, згідно яких позивач зобов'язався здійснити поставку товару, а відповідач, в свою чергу здійснити оплату поставленого товару.

Судом встановлено, за своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем,є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до видаткових накладних № 11 від 20.05.2010 року, № 28 від 22.10.2010 року та № 30 від 26.10.2010 року, копії яких наявні в матеріалах справи та надані для огляду в судовому засіданні, позивач здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 28928,00 грн.

Разом з тим, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що на момент поставки товару відповідно до вищевказаних видаткових накладних на загальну суму 28928,00 грн., у відповідача існувала перед позивачем заборгованість розмірі 3855, 10 грн., що виникла в період з 2005 року по 2007 рік, в підтвердження чого ФОП Захарченко Ярослав Володимирович посилається на витяг з управлінського рахунку по контрагенту в період з 01.01.2005 р. по 03.11.2011 р. та на акт звірки взаєморозрахунків від 02.04.2012 року.

Таким чином, позивач стверджує, що загальна сума поставленого відповідачу товару складає 31343,10 грн.

Позивач також вказує, що 03.11.2011 року відповідач відповідно до накладної № ЯР - 0008437 від 03.11.2011 року здійснив повернення отриманого товару на загальний суму 1440,00 грн. та здійснив частковий розрахунок за поставлений товар в розмірі 16984,00 грн.

З огляду на вказане, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 14359,10 грн.

08.02.2013р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію про оплату заборгованості за поставлений товар в розмірі 14359,10 грн. Також, відповідачем 04.05.2012р. отримано (вх. 43) претензію позивача про оплату заборгованості за поставлений товар в розмірі 14359,10 грн. та акт звірки взаєморозрахунків станом на 02.04.2012р., що підтверджується відміткою відповідача на даній претензії.

Відповідно до гарантійного листа відповідача - Приватного підприємства "Ярес" вих. 9/08 від 15.08.2012р., відповідач гарантував здійснити оплату заборгованості в розмірі 14359,10 грн. за Актом звірки взаєморозрахунків від 02.04.2012р. в строк до 31.10.2012р.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під час розгляду справи, судом встановлено, матеріали справи не містять накладної №ЯР - 0008437 від 03.11.2011 року про повернення поставленого товару на суму 1440,00 грн., доказів часткової оплати вартості поставленого позивачем товару, а також належних доказів, які б підтверджували заборгованість відповідача в розмірі 3855,10 грн., що виникла в період з 2005 року по 2007 рік.

З встановлення вищевказаних обставин, суд зобов'язав позивача - Фізичну особу-підприємця Захарченко Ярослава Володимировича надати: первинні документи, що підтверджують часткове виконання відповідачем грошових зобов'язань за поставлений товар згідно видаткових накладних №11 від 20.05.2010 р., №28 від 22.10.2010 р., №30 від 26.10.2010 року, а також згідно видаткових накладних у період з жовтня 2005 року по січень 2007 року (виписки з банківського рахунку позивача з відтиском печатки установи банку тощо); письмові пояснення щодо зазначеної в позовній заяві вартості поставленого товару відповідачу у розмірі 31343,10 грн. згідно видаткових накладних №11 від 20.05.2010 р., №28 від 22.10.2010 р., №30 від 26.10.2010 року та вартості товару у розмірі 28928,00 грн., що відповідає сумі фактично поставленого товару згідно наданих позивачем видаткових накладних №11 від 20.05.2010 р. на суму 12984,00 грн., №28 від 22.10.2010 р. на суму 11784,00 грн., №30 від 26.10.2010 року на суму 4160,00 грн.

Під час розгляду справи, позивачем, в підтвердження розміру заборгованості заявленої до стягнення з відповідача, надано копії видаткових накладних на загальну суму 270318,40 грн. за період з жовтня 2005 року по січень 2007 року.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як зазначено судом вище, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що на момент поставки товару відповідно до видаткових накладних № 11 від 20.05.2010 року, № 28 від 22.10.2010 року та № 30 від 26.10.2010 року на загальну суму 28928,00 грн., у відповідача існувала перед позивачем заборгованість в розмірі 3855, 10 грн., що виникла в період з 2005 року по 2007 рік.

В підтвердження заборгованості в розмірі 3855,10 грн. ФОП Захарченко Ярослав Володимирович посилається на витяг з управлінського рахунку по контрагенту в період з 01.01.2005 р. по 03.11.2011 р., акт звірки взаєморозрахунків від 02.04.2012 року, а також на видаткові накладні на загальну суму 270318,40 грн. за період з жовтня 2005 року по січень 2007 року.

Однак, суд не приймає витяг з управлінського рахунку по контрагенту в період з 01.01.2005 р. по 03.11.2011 р., акт звірки взаєморозрахунків від 02.04.2012 року, та видаткові накладні на загальну суму 270318,40 грн. за період з жовтня 2005 року по січень 2007 року в якості належних доказів на підтвердження заборгованості в розмірі 3855,10 грн., з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р., первинний документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, суд не приймає доводи позивача, що акт звірки взаєморозрахунків підписаний між сторонами підтверджує наявність заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 3855,10 грн., оскільки зазначений акт не є документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З наданого акту звірки не вбачається, що дана заборгованість в розмірі 3855,10 грн. виникла у відповідача перед позивачем за видатковими накладними на загальну суму 270318,40 грн. за період з жовтня 2005 року по січень 2007 року, що надані позивачем під час розгляду справи.

Крім того, акт звірки взаєморозрахунків від 02.04.2012 року, на який посилається позивач не підписний та не скріплений печаткою відповідача.

Щодо витягу з управлінського рахунку по контрагенту в період з 01.01.2005 р. по 03.11.2011 р., то даний витяг є одностороннім актом позивача та не може підтверджувати наявність заборгованості ПП "Ярес" перед ФОП Захарченко Я. В. в розмірі 3855,10 грн.

З приводу видаткових накладних на загальну суму 270318,40 грн. за період з жовтня 2005 року по січень 2007 року, то судом встановлено, що більшість видаткових накладних за період з жовтня 2005р. по січень 2007р. не містять підпису та печатки відповідача, а позивачем, на виконання вимог суду не було надано первинних документів, які підтверджують часткове виконання відповідачем грошових зобов'язань за поставлений товар згідно видаткових накладних за період з жовтня 2005р. по січень 2007р.

З огляду на вищевстановлені судом обставини, оскільки позивачем не надано доказів, які підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 3855,10 грн., то факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем є недоведеним.

Щодо посилань позивача на гарантійний лист відповідача - Приватного підприємства "Ярес" вих. 9/08 від 15.08.2012р., відповідно до якого відповідач гарантував здійснити оплату заборгованості в розмірі 14359,10 грн. згідно з Актом звірки взаєморозрахунків від 02.04.2012р. в строк до 31.10.2012р., то суд зазначає, що даний лист не містить посилань на первинні документи за якими виникла заборгованості в розмірі 14359,10 грн.,

Також, в даному гарантійному листі, підписаним директором Приватного підприємства "Ярес" Корчинським Я.Ю., зазначається, що здійснення оплати заборгованості в розмірі 14359,10 грн. гарантується фізичною особою-підприємцем Корчинським Ярославом Юрійовичем.

Таким чином, гарантійний лист вих. 9/08 від 15.08.2012р., не може бути пригний судом в якості належного доказу по справі.

Окрім того, суд зазначає, що визнання боргу відповідачем не звільняє позивача від доказування обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Судом встановлено, що відповідно до видаткових накладних № 11 від 20.05.2010 року, № 28 від 22.10.2010 року та № 30 від 26.10.2010 року, копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали надані для огляду в судовому засіданні, позивач здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 28928,00 грн.

Факт поставки товару позивачем відповідачеві на загальну суму 28928,00 грн. належним чином доведений та документально підтверджений.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, позивачем зазначено, що 03.11.2011 року відповідач відповідно до накладної № ЯР - 0008437 від 03.11.2011 року здійснив повернення отриманого товару в розмірі 1440,00 грн. та здійснив частковий розрахунок за поставлений товар на загальну суму 16984,00 грн.

Матеріали справи не містять та позивачем під час розгляду справи не надано суду накладної №ЯР - 0008437 від 03.11.2011 року про повернення поставленого товару на суму 1440,00 грн. та доказів часткової оплати вартості поставленого позивачем товару.

Однак, враховуючи те, що факт поставки товару позивачем відповідачеві на загальну суму 28928,00 грн. належним чином доведений та документально підтверджений та те, що позивачем заявлено до стягнення меншу суму заборгованості за товар поставлений згідно видаткових накладних № 11 від 20.05.2010 року, № 28 від 22.10.2010 року та № 30 від 26.10.2010 року, то заборгованість, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 10504,00 грн. (28928,00 - 16984,00 - 1440,00).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 10504,00 грн. за поставлений товар за видатковими накладними № 11 від 20.05.2010 року, № 28 від 22.10.2010 року та № 30 від 26.10.2010 року.

Також позивач, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1191,70 грн. та 3% річних у розмірі 967,76 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку позивача вбачається, що розрахунок здійснюється на суму заборгованості в розмірі 14359,10 грн. з останньої поставки товару, тобто з 26.10.2012 року по 23.01.2013р.

Ст. 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Таким чином, нарахування інфляційних втрат та 3% річних повинно здійснюватись з наступного дня, коли оплата товару повинна бути здійснена.

Згідно з частиною ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищезазначене, нарахування інфляційних втрат та 3% річних повинно здійснюватись з 21.10.2012р.

Відповідно до розрахунку здійсненого судом, інфляційні втрати нараховані на суму заборгованості, що задоволена судом у розмірі 10504,00 грн. за період з 21.10.2012р. по 23.01.2013р. складають 599,76 грн.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком здійсненого судом, 3% річних нараховані на суму заборгованості , що задоволена судом у розмірі 10504,00 грн. за період з 21.10.2012р. по 23.01.2013р. складають 707,94 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 599,76 грн. та 3% річних у розмірі 707,94 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ярес" (юридична адреса: 02192, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 3; код ЄДРПОУ 30058196, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фізичної особи-підприємця Захарченко Ярослава Володимировича (юридична адреса: 03057, м. Київ, вул. Академіка Янгела, 4, кв. 23; код ЄДРПОУ 2777708251) 10504 (десять тисяч п'ятсот чотири) грн. 00 коп. заборгованості, 707 (сімсот сім) грн. 94 коп. - 3% річних, 599 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 94 коп. - інфляційних втрат, 1230 (одну тисячу двісті тридцять) грн. 25 коп. - судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.05.2013р.

Головуючий суддя О.В. Гулевець

Суддя В. П. Босий

Суддя М.О. Любченко