Рішення № 31366899, 22.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4855/13 22.05.13

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" доПідприємства по утриманню житлового фонду Національної спілки художників України про стягнення 104378,65 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача - Цурка Н.О., представник за довіреністю; від відповідача -Калита Л.М., представник за довіреністю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Підприємства по утриманню житлового фонду Національної спілки художників України (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 104378,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №520977 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.07.2003 (далі - Договір) на виконання умов якого позивач поставив відповідачу теплову енергію, однак відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, за останнім станом на 01.02.2013 рахується заборгованість за використану теплову енергію в сумі 77462,03 грн.

У зв'язку з простроченням сплати боргу позивачем нараховані 3% річних у розмірі 11849,42 грн., інфляційні втрати в сумі 15067,20 грн.

У судових засіданнях 24.04.2013, 15.05.2013 оголошувались перерви.

Ухвалою суду від 15.05.2013 продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, разом з тим, повідомив суд про часткову сплату заборгованості в сумі 20000 грн., на підтвердження чого надав платіжне доручення №223 від 15.05.2013.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2003 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - позивач) та Підприємством по утриманню житлового фонду Національної спілки художників України (далі - відповідач) укладено Договір №520977 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору позивач зобов'язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору відповідач зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до пункту 2.3.2 Договору відповідач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до Договору.

Додатком №1 до Договору визначено обсяги постачання теплової енергії, які при відсутності розбіжностей з обох сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного Додатку продовжується на кожний наступний рік (п. 5 Додатку 1 до Договору).

Згідно з пунктом 2 Додатку 4 до Договору відповідач щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один Примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 3 Додатку 4 до Договору сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.10.2010 до 01.02.2013 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.02.2013 становила 77462,03 грн., що підтверджується копіями відомостей обліку спожитої теплової енергії, обліковими картами (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію.

Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до пункту 2 статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково була сплачена заборгованість в сумі 20000 грн., що підтверджується платіжним дорученням наданими відповідачем на суму 20000 грн. з призначенням платежу погашення боргу за теплову енергію за договором №520977 від 01.07.2003 згідно справи господарського суду №910/4855/13.

З матерів справи вбачається, що сума у розмірі 20000 грн. відповідачем була сплачена 15.05.2013, тобто вже після порушення провадження у даній справі.

Часткова сплата заборгованості відповідачем за Договором є свідченням відсутності спору між сторонами в частині заборгованості в сумі 20000 грн. (сплаченої вже після звернення позивача до суду), з урахуванням призначення платежу враховується судом в погашення боргу, що виник за період з 01.10.2010 до 01.02.2013.

Відповідно до пункту 1-1 статі 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в розмірі сплачених коштів (20000 грн.) не існує, провадження по розгляду заявлених позивачем вимог в цій частині підлягає припиненню саме внаслідок дій вчинених відповідачем щодо погашення боргу.

Приймаючи до уваги наявність заборгованості, що залишається непогашеною за спірний період (01.10.2010-01.02.2013) яка складає суму 57462,03 грн., що підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростована наявність вказаної заборгованості. Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 57462,03 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 11849,42 грн., інфляційної складової суми боргу в розмірі 15067,20 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 11849,42 грн. Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 15067,20 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Оскільки, спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача (станом на момент пред'явлення позову до суду відповідачем було допущено прострочення оплати заборгованості за договором), а тому, на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи в частині припинення провадження у справі та задоволення позову, покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження в частині розгляду вимог про стягнення з Підприємства по утриманню житлового фонду Національної спілки художників України 20000 грн. основного боргу.

2. У решті позов задовольнити.

3. Стягнути з Підприємства по утриманню житлового фонду Національної спілки художників України (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд. 21, ідентифікаційний код 32455477) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305 на поточний рахунок №26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, Одержувач - ПАТ «Київенерго») 57462 (п'ятдесят сім тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 03 коп. основного боргу, 15067 (п'ятнадцять тисяч шістдесят сім) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 11849 (одинадцять тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 42 коп. 3% річних, 2088 (дві тисячі вісімдесят вісім) грн. судового збору.

4. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.05.2013

Суддя Р.Б. Сташків