Рішення № 31366199, 21.05.2013, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

СУДАЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа 120/1541/12 року

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Дем'яненко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про реальний поділ квартири між співвласниками, виділ її частки, та поділ земельної ділянки з виділом її частки,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Судацького міського суду від 03 квітня 2013 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про реальний поділ квартири між співвласниками, виділ її частки, та поділ земельної ділянки з виділом її частки - відмовити.

При ухваленні рішення не розглянуті всі вимоги позову, зокрема, рішення суду не містить висновок щодо вимог позивача про припинення права спільної сумісної власності на квартиру та земельну ділянку та визнання права власності на 1/2 частку квартири та на земельну ділянку площею 207 кв.м.

Крім того, під час ухвалення рішення судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням позовних вимог позивача, викладених у позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, про місце та час розгляду питання про ухвалення додаткового рішення були повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомляли. Їх присутність не є обов'язковою.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. В судовому засіданні сторони висловились про подачу усіх доказів, на підставі яких просять суд постановити рішення, жодних заяв про витребування доказів, які самостійно не можуть подати не заявляли, як і інших клопотань, з врахуванням наділених процесуальних прав.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 212 ЦПК України, суд вправі досліджувати та оцінювати докази, що наявні у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, що брали участь у розгляді справи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і пояснення, не ухвалено рішення.

За результатами розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження можливості поділу житла в натурі відповідно до запропонованого варіанту із врахуванням існуючих часток співвласників, а також не подано дозволів відповідних органів про допустимість пов'язаних із цим поділом переобладнань і перепланувань, при відсутності позовних вимог про припинення права власності на частку у спільному майні за всіма співвласниками.

Висновок судової будівельно-технічної експертизи №2113/2114/2115 від 17 січня 2013

року (арк. справи 101-127) містить варіанти поділу земельної ділянки між трьома співвласниками, проте з урахуванням відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо поділу будинку та відповідних квартир, суд дійшов висновку про неможливість задоволення позову щодо поділу та виділу частки земельної ділянки, що належить позивачу, з огляду на невизначеність розміщення в натурі його частки у квартирі на спірній ділянці.

Також, із матеріалів справи вбачається, що частки сторін у праві власності на земельну ділянку не визначені та така вимога позивачем щодо всіх співвласників не заявлялась, що згідно ст. 89 ЗК України є перешкодою для поділу спірної земельної ділянки у натурі.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на законних підставах володіє спірним майном і право його власності на спірну частку квартири та земельної ділянки ніким не оспорюється, будь-яких доказів, які б спростовували право власності позивача не надано.

Тобто в позовній вимозі позивача про визнання права власності на 1/2 частку квартири слід відмовити.

Дійшовши висновку про невизначеність розміщення в натурі частки позивача у квартирі на спірній ділянці, суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності на земельну ділянку площею 207 кв.м. із конкретним її розташуванням не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині припинення права спільної сумісної власності на квартиру та земельну ділянку окремо за ОСОБА_1 без вирішення долі інших співвласників з урахуванням встановлених обставин та приписів закону, який регулює спірні правовідносини не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд, вивчивши та дослідивши всі наявні у справі докази, приходить до висновку про доцільність ухвалення додаткового рішення, оскільки з приводу вищевказаних позовних вимог, рішення не ухвалено, хоча сторони у справі подавали докази та давали пояснення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 215 ЦПК України в резолютивній частині зазначається про розподіл судових витрат.

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 216,00 грн., а рішенням суду в задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до п. 6 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розділити між сторонами судові витрати, проте при ухваленні рішення судом не вирішено питання про судові витрати.

З огляду на приписи статті 88 цього Кодексу, суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь держави недоплачену суму судового збору в розмірі 3003,00 грн., виходячи з різниці сплаченого збору від максимального його розміру.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 1 ч.1 ст. 220 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Доповнити рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2013 року виклавши його резолютивну частину наступним чином:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання та припинення права власності, реальний поділ квартири між співвласниками, виділ її частки, та поділ земельної ділянки з виділом її частки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір у розмірі 3003,00 грн. на розрахунковий рахунок - 31210206700031, одержувач: Державний бюджет м. Судака, ЄДРПОУ - 34740672, банк - ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО - 824026, призначення платежу: «Судовий збір», код бюджетної класифікації доходів: 22030001.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя