Постанова № 31366184, 16.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1Вн. № 1/84

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2013 року 14:16 № 826/5079/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюндай Мотор Україна" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006162230 від 07.12.2012, стягнення суми сплаченої пені, за участі представників сторін:

представник позивача Сидорук Є.С.;

представник відповідача Кец Х.В.,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хюндай Мотор Україна" (далі - позивач, ТОВ "Хюндай Мотор Україна") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Подільському р-ні м. Києва ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006162230 від 07.12.2012 (далі - ППР № 0006162230), стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми сплаченої пені згідно ППР № 0006162230 у розмірі 15 586,61 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5079/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/5079/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 15.10.2012 по 23.11.2012 працівниками ДПІ у Подільському р-ні м. Києва ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 30.11.2012 № 593/22-205/33261252 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, зокрема, ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР, а саме про порушення термінів розрахунків в іноземній валюті за контрактом купівлі-продажу від 20.01.2012 № HMU-DWO-20-01-12/E4, укладеним між позивачем та компанією Daewoo International Corp, Корея, на суму 320 436,00 доларів США на два дні, та за контрактом купівлі-продажу від 28.03.2012 № HMU-DWO-28-03-12/IP, укладеним між позивачем та компанією Daewoo International Corp, Корея, на суму 9 139,00 доларів США на один день.

Враховуючи наведене, на підставі Акта перевірки відповідачем згідно пп. 54.3.3 п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР прийнято ППР № 0006162230, відповідно до якого позивачу нараховано пеню за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 15 586,61 грн.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, тому звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ТОВ "Хюндай Мотор Україна", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР); Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959-ХІІ (далі - Закон № 959-ХІІ); Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 № 136 (далі - Інструкція № 136).

Згідно ст. 3 Закону № 959-ХІІ суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є, зокрема, юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Так, відповідно до Закону № 959-ХІІ позивач є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

Статтею 1 Закону № 959-ХІІ та абз. 2 пп. 1.1 п. 1 Інструкції № 136 передбачено, що імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні ст. 2 Закону № 185/94-ВР передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому, моментом здійснення імпорту, відповідно до абз. 38 ст. 1 Закону № 959-ХІІ, є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Згідно ст. 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до ст. 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Разом з тим, суд звертає увагу, що моментом здійснення імпорту відповідно до ст. 1 Закону № 959-ХІІ є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

При цьому, підпунктом 3.3 п. 3 Інструкції № 136 передбачено, що банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Так, судом встановлено, що між позивачем та компанією Daewoo International Corp, Корея було укладено наступні контракти:

- контракт купівлі-продажу від 20.01.2012 № HMU-DWO-20-01-12/E4. Предметом вказаного контракту був продаж та доставка позивачу компанією Daewoo International Corp, Корея складових CKD частин вантажних автомобілів HYUNDAI HD78 Long для промислової збірки транспортних засобів, виготовлених компанією Hyundai Motor Co., та зобов'язання позивача придбати вказаний товар та сплатити його вартість у розмірі 1 602 180,00 доларів США;

- контракт купівлі-продажу від 28.03.2012 № HMU-DWO-28-03-12/IP. Предметом вказаного контракту був продаж та доставка позивачу компанією Daewoo International Corp, Корея складових CKD частин вантажних автомобілів HYUNDAI HD78 Long для промислової збірки транспортних засобів, виготовлених компанією Hyundai Motor Co., та зобов'язання позивача придбати вказаний товар та сплатити його вартість у розмірі 9 139,00 доларів США.

Згідно з відміткою Південної митниці Державної митної служби України "Під митним контролем" на повідомленні про прибуття вантажу імпортований позивачем товар за контрактом купівлі-продажу від 20.01.2012 № HMU-DWO-20-01-12/E4 перетнув митний кордон України 25 вересня 2012 року, за контрактом купівлі-продажу від 28.03.2012 № HMU-DWO-28-03-12/IP перетнув митний кордон України 29 липня 2012 року, тобто його поставка на митну територію України відбулася в межах 180-денного строку з моменту здійснення передплати.

Вищевказаними контрактами передбачено наступні положення: умови оплати - попередня оплата нерезиденту, умови поставки - FОВ - Бусан порт, Південна Корея (правила ІНКОТЕРМС 2000).

Судом встановлено, що за контрактом купівлі-продажу від 20.01.2012 № HMU-DWO-20-01-12/E4 позивачем було перераховано кошти нерезиденту Daewoo International Corp, Корея двома платежами (320 436,00 доларів США сплачено 29 березня 2012 року та 1 281 744,00 доларів США сплачено 30 серпня 2012 року) на загальну суму 1 602 180,00 доларів США, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи копії відповідних платіжних доручень та банківських виписок.

Граничний термін надходження товару:

- на суму 320 436,00 доларів США - 25 вересня 2012 року;

- на суму 1 281 744,00 доларів США - 26 лютого 2013 року.

За контрактом купівлі-продажу від 28.03.2012 № HMU-DWO-28-03-12/IP позивачем було перераховано кошти нерезиденту Daewoo International Corp, Корея на загальну суму 9 139,00 доларів США. Граничний термін надходження товару - 07 жовтня 2012 року.

Суд звертає увагу, що в даному випадку в межах граничних термінів надходження товарів ВМД ще не було оформлено, але перетин товарами митного кордону України відбувався, що підтверджується сервісним коносаментом з відміткою митниці, де зазначено дату прибуття вантажу на митницю та взяття його під митний контроль. Тобто імпортований позивачем товар перетинав митний кордон України.

Постановою Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 21-108а11 та листом Верховного Суду України від 01.05.2012 "Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, за 2010-2011 рр." підтверджено аналогічну позицію стосовно того, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Крім цього, судом встановлено, що позивачу не належить право власності на вищевказаний імпортований товар за контрактом купівлі-продажу від 20.01.2012 № HMU-DWO-20-01-12/E4 та за контрактом купівлі-продажу від 28.03.2012 № HMU-DWO-28-03-12/IP, імпорт товарів ним здійснювався лише на підставі укладених контрактів від власного імені, але в інтересах Комітента. Так, контракти було укладено позивачем як Комісіонером на підставі наступних договорів комісії:

- № 30-к на придбання складових частин вантажних автомобілів HYUNDAI HD78 Long для промислового складання автобусів "Богдан" від 20.12.2011;

- № 32-к на придбання складових частин вантажних автомобілів HYUNDAI HD78 Long для промислового складання автобусів "Богдан" від 14.02.2012.

Відповідно до вказаних договорів комісії митні платежі сплачувались Комітентом (дочірнім підприємством "Автоскладальний завод № 1" публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс", код ЄДРПОУ 21752230, ІПН 217522303189).

Відтак, оскільки Комітент не одразу після фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України здійснив митні платежі, відповідно має місце різниця між часом оформлення ВМД та моментом перетину імпортованим товаром митного кордону України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що висновок відповідача про порушення позивачем ст. 2 Закону № 185/94-ВР є протиправним, оскільки імпортовані товари за контрактом купівлі-продажу від 20.01.2012 № HMU-DWO-20-01-12/E4 та за контрактом купівлі-продажу від 28.03.2012 № HMU-DWO-28-03-12/IP фактично перетнули митний кордон України в межах 180-денного строку з моменту здійснення передплати на користь нерезидента, а відтак ППР № 0006162230 підлягає скасуванню, внаслідок чого є доцільним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму сплаченої ним пені згідно протиправного ППР № 0006162230 у розмірі 15 586,61 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Хюндай Мотор Україна" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хюндай Мотор Україна" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби № 0006162230 від 07.12.2012.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хюндай Мотор Україна" сплачену пеню у розмірі 15 586,61 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість грн. 61 коп.) за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності по акту перевірки від 30.11.2012 № 593/22-205/33261252 згідно податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби № 0006162230 від 07.12.2012.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хюндай Мотор Україна" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 155,87 грн. (сто п'ятдесят п'ять грн. 87 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова