Постанова № 31365151, 28.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16885/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьова І.В.

при секретарі Заднепровська В.О.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі - Заднепровської В.О.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 267,63 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Добропільська об'єднана державна податкова інспекція, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 267,63 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що за період з 20 вересня по 30 листопада 2012 року у відповідача виникла заборгованість перед бюджетом на загальну суму 267,63 грн., що після закінчення терміну добровільної сплати податкового зобов'язання платником податків, склалася у податковий борг. Відповідно до поданої заяви, відповідач скористався правом застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2012 році шляхом одержання Свідоцтва про сплату єдиного податку. У зв'язку з тим, що зазначена сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена, у податкової інспекції виникли всі підстави примусового стягнення податкового зобов'язання через Донецький окружний адміністративний суд.

Просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 267,63 коп. на розрахунковий рахунок 31519970700035, за кодом бюджетної класифікації 18050400, ОКПО 37755456, МФО 834016, ГУДКСУ у Донецькій області, м/б м.Добропілля, судові витрати покласти на відповідача.

До суду представником позивача було надане уточнення до адміністративного позову, в якому звертає увагу суду на допущену технічну помилку у позовній заяві, а саме в найменуванні позивача, замість Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби вказано неповне найменування Добропільська ОДПІ. Крім того, позивач просить скасувати пункт третій позовних вимог, а саме: «судові витрати покласти на відповідача».

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутністю суду не надавали. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника позивача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судовому засіданні проти позовної заяви не заперечував, визнав позовні вимоги повністю.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою - підприємцем Виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 16 листопада 2009 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.3), перебуває на податковому обліку у Добропільській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби з 17 листопада 2009 року за №9801 згідно довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 17 листопада 2009 року №289 (а.с.4).

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

19 січня 2012 року відповідачем до податкового органу подано заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2012 рік, в якій самостійно визначив обрану ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування у розмірі 10 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та 1 групу за обраним видом діяльності - 52.62 Роздрібна торгівля, місце здійснення підприємницької діяльності - ринки м.Добропілля. (а.с.5).

Відповідно до п. 2. Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Така фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

З 01 січня 2012 року внесено зміни до Податкового кодексу України, розділ ХІV доповнено главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності». Так, згідно з п. 295.1 ст. 295 Кодексу, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в вересні-листопаді 2012 року не сплатив суму єдиного податку, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 267,73грн. Згідно даних зворотного боку облікової картки платника податків з єдиного податку з фізичних осіб станом на 20 листопада 2012 року у відповідача рахується недоїмка у сумі 267,73грн. (а.с.8)

Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України узгоджена сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, але не сплачена платником податків у встановлений строк визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

П.87.11 ст.87 кодексу передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 267,63 грн., задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (85000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 267,63 коп. на розрахунковий рахунок 31519970700035, за кодом бюджетної класифікації 18050400, ОКПО 37755456, МФО 834016, ГУДКСУ у Донецькій області, м/б м.Добропілля.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 грудня 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 02 січня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.