Рішення № 31364770, 21.05.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1516/13-ц

2/201/854/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором по зустрічному позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_2 про встановлення фактів та по зустрічному позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_1 про визнання зобов'язання по договору поруки припиненим, про визнання поруки такою, що припинена,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 11 вересня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11212873000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 77 117 доларів США з розрахунку 12,5 % річних на строк з 11 вересня 2007 року по 09 вересня 2037 року, цільове призначення кредиту - особисті потреби.

08 листопада 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого та на умовах, визначених даним договором АТ «Укрсиббанк» передає АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «Укрсиббанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «Укрсиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить право вимагати від боржників повного належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до п.1.2.2 кредитного договору відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно здійснювати погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у строки та в розмірах встановлених договором.

Згідно п. 1.3.3 проценти нараховуються щомісячно в останній робочій день поточного місяця, за методом «факт/360».

Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного договору поруки № 11212873000/2 від 11 вересня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 1122873000 від 11 вересня 2007 року. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, поручитель та боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність.

Оскільки зобов'язання позичальника не виконувалося належним чином, станом на 24 січня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 905 011 грн. 66 коп., яка включає тіло кредиту - 604 198 грн. 86 коп., заборгованість за відсотками 300 812 грн. 80 коп. Тому позивач просив солідарно стягнути з відповідачів на його користь вищезазначену суму та судові витрати.

ОСОБА_1 звернувся зо суду з зустрічною позовною заявою про встановлення фактів. В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 11 вересня 2007 року між ним та АКІБ «Укрсиббанк» було укладено кредитний договір № 11212873000, згідно з умовами якого Банк надав йому кредитні кошти у розмірі 77 117 доларів США з розрахунку 12,5 % річних на строк з 11 вересня 2007 року по 09 вересня 2037 року. Цільове призначення кредиту - особисті потреби. Вважає вказаний кредитний договір таким що не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки сторонами не узгоджена ціна договору - грошова сума, яку треба сплатити для припинення зобов'язання виконанням, крім того банк не попередив позичальника про валютні ризики під час виконання зобов*язання, грошові кошти які надавалися йому були забезпеченні іпотекою, в кредитному договорі не вірно розраховано загальну вартість кредиту. Тому позивач по зустрічному позову просить суд встановити факт того, що сторонами не було досягнуто згоди відносно суттєвих умов договору № 11212873000 від 11 вересня 2007 року в результаті чого договір є неукладеним.

ОСОБА_2 звернулася о суду з зустрічною позовною заявою про визнання договору поруки припиненим та про визнання поруки такою, що припинена. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 11 вересня 2007 року між нею та акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» було укладеного договір поруки № 11212873000/2 згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 1122873000 від 11 вересня 2007 року. 22 лютого 2008 року боржник отримав від банку лист № ПС 191889, згідно якого банк повідомив боржника про запровадження нової системи нарахування відсотків за користування кредитом на прострочену суму основного боргу - а саме в розмірі збільшеної удвічі від діючої процентної ставки - 25 % річних, однак поручитель вказаного листа не отримував. 20 грудня 2012 року поручитель отримав поштою від ПАТ «Дельта - Банк» досудову вимогу, яка змінила зміст основного зобов'язання розширивши його відповідно з вимогою достроково повернути кредит та плату за користування ними.

Представник позивача ПАТ «Дельта Банк» в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу у його відсутність.

Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» заперечував та просив задовольнити зустрічні позовні заяви, посилаючись на обставини вказані в зустрічних позовних заявах.

Представник ПАТ «Укрсиббанк» в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог пояснивши, що кредитний договір та договір поруки відповідає вимогам діючого законодавства.

Вислухавши думку сторін, дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до умов договору № 11212873000 від 11 вересня 2007 року, банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 77 117 доларів США за розрахунку 12,5 % річних на строк з 11 вересня 2007 року по 09 вересня 2037 року, цільове призначення кредиту - особисті потреби. /а.с. 10-15/.

08 листопада 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого та на умовах, визначених даним договором АТ «Укрсиббанк» передає АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «Укрсиббанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «Укрсиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить право вимагати від боржників повного належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами /а.с.29-30/.

Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного договору поруки № 11212873000/2 від 11 вересня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 1122873000 від 11 вересня 2007 року.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі і надав ОСОБА_1 в користування кредитні кошти.

Оскільки зобов'язання позичальника не виконувалося належним чином, станом на 24 січня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 905 011 грн. 66 коп., яка включає тіло кредиту - 604 198 грн. 86 коп., заборгованість за відсотками 300 812 грн. 80 коп.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок , а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України). Позичальник зобов'язується повернути (погасити) кредитодавцеві кредит, сплатити проценти згідно умов договору.

Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний повернути кредит позивачу у відповідності до графіку, що наведений у додатку до цього договору, який є його невід'ємною частиною.

Позивач, кредитодавець, відповідно до умов договору відправив на ім'я відповідача, позичальника, претензію про дострокове припинення своїх обов'язків через невиконання відповідачем умов договору. Претензія відповідачем була отримана.

В порушення зазначених норм закону та умов укладеного кредитного договору відповідач свої зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконав, перестав своєчасно сплачувати відсотки по кредиту, утворилася заборгованість. В добровільному порядку питання не вирішене і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Суд вважає позовну заяву підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України і ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору мається заборгованість.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згiдно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Тобто, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинні довести, що їхніми дiями не було порушено їх права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов ПАТ «Дельта Банк» підлягає задоволенню.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з того, що позивач всі передбачені договором сторін умови виконав в повному обсязі, відповідач укладав договір та приймав кошти і зобов'язувався його виконати у відповідності до норм чинного законодавства, тому відповідач мав можливість виконати умови договору і повернути кредит позивачу, але без поважних причин цього не зробив.

При таких обставинах суд вважає можливим стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість станом на 24 січня 2013 року за кредитним договором № 11212873000 від 11 вересня 2007 року в розмірі 905 011 грн. 66 коп., а саме : тіло кредиту 604 198 грн.86 коп., сума заборгованості за відсотками 300 812 грн. 80 коп. та судові витрати.

Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом встановлено, 11 вересня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11212873000, та того ж дня між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 11212873000/2 згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 1122873000 від 11 вересня 2007 року.

Банк виконав умови кредитного договору та на підставі заяви відповідача надав йому кредитні кошти, що підтверджується і не заперечується сторонами.

Позичальник зобов'язався на умовах, в розмірі та в строки, встановлені у вказаному договорі, повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитним коштами, а також сплатити комісії пені та штрафи, передбачені умовами договору. Однак ОСОБА_1 від виконання своїх договірних зобов'язань ухилявся, своєчасно погашення кредиту, процентів згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором не проводив.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Положення ст. 627 ЦК України встановлюють, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено , порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов*язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі , зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення .

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов*язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настання (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки, про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки.

У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту 09 вересня 2037 року

Посилання ОСОБА_2 на те, що боржник не отримував від Банку вимог про необхідність повернути кредит, сплатити відсотки, та що Банком пропущено шестимісячний строк пред'явлення вимог до поручителя не відповідають дійсності і є безпідставними.

Повідомлення Позичальника та Поручителя про необхідність повернути Кредит, сплатити відсотки підтверджується вимогою Банку вих. № 48.2-08/5823/12 та вих. № 48.2-08/5821/12 від 14 грудня 2012 року, які були направлені позичальнику й поручителю поштою /а.с. 8-9/.

Посилання Позивача на порушення банком істотних умов договірних відносин між сторонами є необгрунтованими.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений договором строк.

Згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від виконання грошового зобов'язання за неможливістю його виконання.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно пункту 1.3 договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і Позичальник.

Відповідно до п.1.2 договору поруки договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором і за договором поруки. Згідно п. 1.2.2 Кредитного договору терміном погашення кредиту є 09 вересня 2037 року.

Пунктом 8.8 Кредитного договору визначено « строк дії даного договору встановлено з дати його укладення до повного повернення банку всієї суми кредиту і неустойки у разі її нарахування».

Позичальник не виконує покладені на нього кредитним договором зобов'язання, отже кредитний договір не припинений. Так як, основне зобов'язання не припинено, відсутні підстави для припинення договору поруки.

Кредитний договір складений у повній відповідності до норм статей 1054, 1055, 1056, 1056 ЦК України, які регулюють окремий вид цивільних відносин - кредитних, відносин позики. Дії ж позивачів з оскарження кредитного договору та договору поруки, за яким він певний час виконував зобов'язання, свідчать не тільки про посягання на моральні засади суспільства, які передбачають добросовісне здійснення прав та виконання взятих на себе обов'язків, а і про намагання перекласти відповідальність за свою неспроможність й далі виконувати умови кредитних договорів на банк, який вчасно та належним чином виконав свої обов'язки за вказаними договорами.

Договори про надання кредиту та поруки укладаються на власний розсуд кредитора і позичальника та з урахуванням вимог цивільного, банківського законодавства та вказаних правил.

Отже, зупинивши свій вибір на АКІБ «Укрсиббанк», ОСОБА_1 Та ОСОБА_2 погодилися на умови про надання кредиту та договору поруки як такі, що їх влаштовували. Банк не примушував, не нав'язував своїх послуг позивачеві та не вимагав укладення договору. Це була ініціатива особисто позивача та відповідача.

Суд приймає до уваги також і ті обставини, що при укладенні договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними. На момент укладення вказаного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами та печатками сторін; правочин був спрямований на отримання кредиту та у його погашенні згідно умов даного договору. Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитора і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства та правил. Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст. ст. 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає в себе й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. За ст. 632 ЦК України ціна договору встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною. ОСОБА_1 звернувся до банку з проханням про видачу кредиту, а позивач поручився за нього договором поруки, з свого боку банком потреби позивача було задоволено та надано кредитні кошти. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися, зокрема враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів, послуг тощо.

Не може суд прийняти до уваги позицію позивача стосовно наполягання на своїх позовних вимогах, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим обєктивно не підтверджується.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в такому вигляді не ґрунтуються на вимогах закону, а тому в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інд. номер НОМЕР_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, інд. номер НОМЕР_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість станом на 24 січня 2013 року за кредитним договором № 11212873000 від 11 вересня 2007 року в розмірі 905 011 грн. 66 коп., а саме: тіло кредиту 604 198 грн.86 коп., сума заборгованості за відсотками 300 812 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інд. номер НОМЕР_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, інд. номер НОМЕР_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020)понесені судові витрати у вигляді судового збору по 1 720 грн. 50 коп. з кожного .

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення фактів - відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання зобов'язання по договору поруки припиненим та визнання поруки такою, що припинена - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя С.О.Демидова