Ухвала суду № 31362731, 30.04.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-11720/12/0170/29

30.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Шереніна Ю.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В.) від 14.11.12 у справі № 2а-11720/12/0170/29

за позовом Приватного підприємства "Системи безпеки" (вул. Мамурова, 9, с.Зарічне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97575)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Бєлова, 2, с.Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2012 року позовні вимоги Приватного підприємства "Системи безпеки" до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0001852301 від 12 жовтня 2012 року про донарахування податку на прибуток на суму 69032,00 грн. (основний платіж - 58559,00 грн., штрафні санкції - 10473 грн.).

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0001842301 від 12 жовтня 2012 року про донарахування податку на додану вартість на суму 60397,00 грн. (основний платіж - 57173,00 грн., штрафні санкції - 3224,00 грн.).

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Системи безпеки» судовий збір у розмірі 1294 грн. 29 коп., шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що з 17.09.2012 року по 21.09.2012 року посадовими особами Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП "Строитель -плюс" (код ЄДРПОУ 31263808), ПП "Ротонда Торг" (код ЄДРПОУ 36165656), ПП "Габарит-груп" (код ЄДРПОУ 35941644), ПП "Гранд -М" (код ЄДРПОУ 33581667), ПП "Райс-М" (код ЄДРПОУ 33655597), ПП "Грандпродукт" (код ЄДРПОУ 34946788), ТОВ "ВТК "Окнополь" (код ЄДРПОУ 36070617), ТОВ "Бренд Строй" (код ЄДРПОУ 36165567), ПП "Сіті Буд" (код ЄДРПОУ 37081640), ПП "Скипер" (код ЄДРПОУ 37081677), ПП "Добре Місто" (код ЄДРПОУ 37081745), ПП "Комманд" (ЄДРПОУ 37081766), ПП "Мобкримторг" (код ЄДРПОУ 37081792), ПП "Визит Торг" (ЄДРПОУ 37081939), ПП "Нантехімидж" (код ЄДРПОУ 37081965), ПП "Кримторг" (код ЄДРПОУ 32271261), ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь" (код ЄДРПОУ 32841299), ПП "Базис Торг" (код ЄДРПОУ 36165986), ПП "Укрторгпартнер" (код ЄДРПОУ 36693415), ПП "Кримспецтехнолоджи" (код ЄДРПОУ 36693441), ТОВ "Тонар-Крим" (код ЄДРПОУ 37860178), ТОВ "Кримстройиндустрия" (код ЄДРПОУ 32100553), ТОВ "Аквамарин" (код ЄДРПОУ - 32836776), ПП "Евроградстрой" (код ЄДРПОУ 34636406), ПП "Прима Торг" (код ЄДРПОУ 37081588), ТОВ "ТМ-Компані" (код ЄДРПОУ 37132621), Фірма "Капітель Плюс (код ЄДРПОУ 31095815), КП "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468182), ПП "Пан Буд" (код ЄДРПОУ 37081614), ПП "Беллатрикс" (код ЄДРПОУ 37081991) ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ 55096833), ПП «Мастерторг» (код ЄДРПОУ 37196250) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки був складений акт №1653/22-0/32862773 від 28 вересня 2012 року (а.с.142-168), яким встановлено порушення позивачем:

- п. 44.1, п.44.5 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, п.п. 138.8.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 59418 грн., у тому числі за 2010 рік в сумі 41892 грн., 2 квартал 2011 року в сумі 10725 грн., 4 квартал 2011 року в сумі 5186 грн., 1 квартал 2012 року в сумі 1615 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у сумі 57173 грн., у тому числі за березень 2011 року - 42042 грн., за червень 2011 року - 2240 грн., за вересень 2011 року - 2269 грн., за жовтень 2011 року - 468 грн., за листопад 2011 року - 468 грн., за грудень 2011 року 468 грн., за січень 2012 року - 55551 грн., за лютий 2012 року - 3667 грн.

Відповідач в акті перевірки посилався на те, що за перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з контрагентами - КП «Альянс» та ПП «Базис Торг», керівники яких не здійснювали від імені підприємств безпосередньої самостійної діяльності, направленої на отримання прибутку, а тому дану діяльність не можливо вважати підприємницькою.

Первинна документація із реквізитами фіктивних підприємств - КП «Альянс» та ПП «Базис Торг» не відповідає вимогам законів України, так як складена і підписана особами, не уповноваженими на це та не наділеними правоздатністю щодо діяльності вказаних юридичних осіб.

Відповідач наполягав на тому, що діяльність зазначених контрагентів позивача була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001852301 від 12.10.2012 року (а.с.169), яким позивачу донараховано податок на прибуток на суму 69032,00 грн., з яких основний платіж - 58559,00 грн., штрафні санкції - 10473 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001842301 від 12.10.2012 року (а.с.170), яким позивачу донараховано податок на додану вартість на суму 60397,00 грн., з яких основний платіж - 57173,00 грн., штрафні санкції - 3224,00 грн.

Судовою колегією та судом першої інстанції встановлено наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"(який діяв на час виникнення спірних правлвідносин) податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, испорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.п.7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягала сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На час проведення позивачем господарської діяльності у січні 2011 р. - березні 2012 р. набрав чинності Податковий Кодекс України, розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств, а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Пунктом 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Приймаючи до уваги те, що відповідачем перевірялось питання достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток в тому числі за травень 2010 р.- березень 2012 р., то підлягають застосуванню норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податковий кодекс України.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлювала, що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Підпункт 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку мав право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Відповідно до п. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Статтею 135 Податкового кодексу України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

17 грудня 2010 року між КП «Альянс» та ПП «Системи безпеки» було укладено договір субпідряду №2152, відповідно до якого КП «Альянс» зобов'язується виконати роботи на об'єкті: реставрація Дому-музею А.П. Чехова в м. Ялта, а ПП «Системи безпеки» зобов'язується прийняти та оплатити роботи, вартість яких складає 18620,40 грн., в т.ч. ПДВ 3103,40 грн. (а.с.41).

На виконання зазначеного договору КП «Альянс» виконано відповідні роботи, про що складено акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. (а.с.45-46). Також, виконання цього договору підтверджується податковою накладною №4645 від 31 грудня 2010 року (а.с.47).

17 грудня 2010 року між КП «Альянс» та ПП «Системи безпеки» було укладено договір субпідряду №2153, відповідно до якого КП «Альянс» зобов'язується виконати роботи на об'єкті: реставрація Дому-музею А.П. Чехова в м. Ялта, а ПП «Системи безпеки» зобов'язується прийняти та оплатити роботи, вартість яких складає 182461,20 грн., в т.ч. ПДВ 30410,20 грн. (а.с.24).

На виконання зазначеного договору КП «Альянс» виконано відповідні роботи, про що складено акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. (а.с.25-29). Також, виконання цього договору підтверджується податковою накладною №4646 від 31 грудня 2010 року (а.с.33).

25 березня 2011 року між ПП «Базис Торг» та ПП «Системи безпеки» було укладено договір купівлі-продажу №92, відповідно до якого ПП «Базис Торг» зобов'язується передати у власність товар, а ПП «Системи безпеки» зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку, визначеному цим Договором (а.с.129).

Відповідно до умов зазначеного договору ПП «Системи безпеки» придбало у ПП «Базис Торг» товар в асортименті на загальну суму 42900,00 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 8580,00 грн. Виконання цього договору підтверджується рахунком-фактурою №12/03 від 28 березня 2011 року, видатковою накладною №370 від 11 квітня 2011 року та податковою накладною №97 від 31 березня 2011 року (а.с.130,131,132).

20 червня 2011 року між КП «Альянс» та ПП «Системи безпеки» було укладено договір субпідряду №759, відповідно до якого КП «Альянс» зобов'язується виконати монтаж пожежної сигналізації в приміщенні АДС Сімферопольського УМЕГХ: с. Лекарственное, вул. Будівельників, 23, а ПП«Системи безпеки» зобов'язується прийняти та оплатити роботи, вартість яких складає 13442,42 грн., в т.ч. ПДВ 2240,40 грн. (а.с.59).

На виконання зазначеного договору КП «Альянс» виконано відповідні роботи, про що складено акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 р. (а.с.60-62). Також, виконання цього договору підтверджується податковою накладною №250 від 29 червня 2011 року (а.с.63).

01 вересня 2011 року між КП «Альянс» та ПП «Системи безпеки» було укладено договір суборенди №1263, відповідно до якого КП «Альянс» зобов'язується передати, а ПП «Системи безпеки» зобов'язується прийняти в строкове платне суборендне користування майно, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10 Г. Строк суборенди становить 6 місяців з моменту прийняття майна за актом приймання-передачі. ПП «Системи безпеки» сплачує за місяць суборенду плату з урахуванням її індексації в розмірі 2808,00 грн. у т.ч. ПДВ 468,00 грн. (а.с.111-112).

На виконання зазначеного договору КП «Альянс» надало складське приміщення площею 52 кв.м. в оренду, про що складено акти приймання-передачі послуг по оренді приміщення від 30 вересня 2011 року, від 31 жовтня 2011 року, від 30 листопада 2011 року, від 31 січня 2012 року, від 29 лютого 2012 року (а.с.125,127,114,120,121). Також, виконання цього договору підтверджується податковими накладними №251 від 30 вересня 2011 року (а.с.124), №209 від 28 жовтня 2011 року (а.с.128), №233 від 28 листопада 2011 року (а.с.115), №229 від 27 грудня 2011 року (а.с.117), №165 від 31 січня 2012 року (а.с.115).

02 вересня 2011 року між КП «Альянс» та ПП «Системи безпеки» було укладено договір субпідряду №1260, відповідно до якого КП «Альянс» приймає на себе обов'язок монтажу сигналізації у приміщенні аптеки ПП «Науково-виробнича фірма «Дилтек» за адресою: Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Белова, 18, а ПП «Системи безпеки» зобов'язується прийняти та оплатити роботи, вартість яких складає 8000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1333,33 грн. (а.с.51).

На виконання зазначеного договору КП «Альянс» виконано відповідні роботи, про що складено акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2011 р. (а.с.54-55). Також, виконання цього договору підтверджується податковою накладною №250 від 30 вересня 2011 року (а.с.53).

27 січня 2012 року між ПП «Системи безпеки» та КП «Альянс» було укладено договір генпідряду №42, відповідно до якого ПП «Системи безпеки» доручає КП «Альянс» роботи по монтажу систем сигналізації на об'єкті: приміщення універсаму «Яблоко» за адресою: м. Сімферополь, с. ГРЕС, вул. Яблочкова, 19, та робить передоплату в сумі 30500 грн. в т.ч. НДС 5083,30 грн. (а.с.88).

На виконання зазначеного договору КП «Альянс» виконано відповідні роботи, про що складено акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2012 р. (а.с.90-92). Також, виконання цього договору підтверджується рахунком-фактурою №101 від 30 січня 2012 року, податковою накладною №166 від 31 січня 2012 року, податковою накладною №296 від 29 лютого 2012 року (а.с.96,97,98).

Крім того, викладені в акті перевірки матеріали досудового слідства по кримінальній справи № 69-0146, не приймаються до уваги, оскільки по-перше, використання даних матеріалів в ході документальної позапланової невиїзної перевірки податковим органом не передбачено чинним законодавством, зокрема Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства розділу, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованим в Мінюсті 12 січня 2011 р. за № 34/18772, а по-друге, як встановлено судом та підтверджено відповідачем, матеріали кримінальної справи використані шляхом копіювання інформації, отриманої засобами електронної пошти, тоді як самі матеріали кримінальної справи в ході перевірки не використовувались, що свідчить про те, що висновки акту перевірки побудовані на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтверджених доказів.

Докази, зібрані в ході досудового слідства по такій кримінальній справі судом не оцінені і не можуть бути покладені в основу висновків акту податкової перевірки контрагентів суб'єкта господарювання, відносно якого порушена кримінальна справа за фактом фіктивного підприємництва.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Підтвердженням реальності господарських операцій окрім наявності всіх первинних документів податкового та бухгалтерського обліку є використання придбаних товарів та отриманих послуг в господарській діяльності підприємства.

Висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень про нікчемність, укладених позивачем з КП «Альянс» та ПП «Базис Торг» господарських договорів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України, є без підставними з огляду на таке.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Проте, відповідачем в акті перевірки не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з КП «Альянс» та ПП «Базис Торг» правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Враховуючи дотримання норм чинного законодавства, під час оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, позивачем та його контрагентами - КП «Альянс» та ПП «Базис Торг», суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що нарахування податковим органом позивачу податку на додану вартість в сумі 57173,00 грн. є протиправним, отже, податкове повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим ДПС від 12.10.2012 року №0001842301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 60397,00 грн., з яких 57173 грн. - основного платежу, 3224 грн. - штрафні санкції є також протиправним.

Беручи до уваги, що господарські операції між позивачем та КП «Альянс» та ПП «Базис Торг» були товарними та реальними та підтверджені наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, то висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток підприємств у загальній сумі 59418,00 грн. є безпідставними.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що визначення податковим органом позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 69032,00 грн., з яких 58559 грн. - основний платіж, 10473 грн. - штрафні санкції) є протиправним, тому податкове повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 12.10.12 року № 0001852301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 69032,00 грн. є також протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В.) від 14.11.12 у справі № 2а-11720/12/0170/29- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В.) від 14.11.12 у справі № 2а-11720/12/0170/29 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Ю.Л.Шеренін

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян