Рішення № 31360758, 25.04.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/9694/12

Номер провадження 2/404/135/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого - судді Галагана О.В.,

при секретарі - Кульчицькій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоду , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, після збільшення позовних вимог просила стягнути з відповідача на свою користь 10 000 грн.(а.с.2-4,117)

В обґрунтування заявленої вимоги в позові зазначено, що позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, з 22.11.2003 року по 15.08.2012 року. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.08.2012 року шлюб між ними було розірвано. Від спільного проживання вони мають сина - ОСОБА_3, 2006 р.н., та доньку ОСОБА_4, 2009 р.н.

Під час спільного проживання і до теперішнього часу, відповідач постійно влаштовував сварки, в процесі яких принижував її людську та жіночу гідність, неодноразово застосовував відносно позивача грубу фізичну силу, виганяв з квартири, не давав спілкуватись з дітьми.

Вказано, що через неодноразове побиття у позивача були неодноразові нервові зриви, в зв'язку з чим, остання перебувала на лікуванні в Кіровоградській обласній психіатричній лікарні.

Зазначено, що з квітня 2012 року після виходу позивача з лікарні, відповідач змінив замки в квартирі де вона проживала, в зв'язку з чим позивач не може потрапити до житла по теперішній час. Крім того в квартирі залишились її особисті речі, документи, які необхідні для повсякденного користування. Відповідач забрав від неї дітей і не дає можливості спілкуватись з ними, настроюючи дітей проти матері.

По фактам побиття позивач неодноразово зверталась до правоохоронних органів з заявами. Незважаючи на те, що працівниками міліції з відповідачем проводились бесіди щодо його протиправної поведінки відносно позивача, відповідач не припинив продовжувати знущатись над нею, та маніпулювати дітьми при спілкуванні. Такі протиправні дії відповідача, приводили до того, що позивач вимушена була звертатись до лікарів за наданням медичної допомоги.

В судовому засіданні позивач просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач та його представник в судовому засіданні просили у задоволенні позову відмовити, надали суду письмові заперечення (а.с.32).

12.12.2012 року відповідач подав зустріну позовну заяву (а.с.60-61, 97), відповідно до якої просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь матеріальні збитки у сумі 9000 грн. та 9000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог у зустрічній позовній заяві вказано, що ОСОБА_1 своїми протиправними діями навмисно пошкодила належне йому нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, нанесла йому неймовірних матеріальних збитків та моральної шкоди, які він оцінює на загальну суму 18 000 грн.

Зазначав, що знищення його майна призвело не лише до душевних страждань, але й виникло ряд проблемних питань які він на даний час самостійно вирішує, це оплата за комунальні послуги квартири та інше.

Вказував, що на його повному утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей, він щойно працевлаштувався на роботу, проживає в іншому місті, постійно у від'їздах, колишня дружина відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, син навчається у школі, а донька відвідує дитячі ясла.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях яких зазнав відповідач в зв'язку з протиправними діями позивача щодо нього та малолітніх дітей.

Ухвалою суду від 25.01.2013 року зустрічну позовну заяву в частині вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди завданої йому образами та погрозами прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, а вимоги по ним об'єднано в одне провадження. Відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди пов'язаної з пошкодженням його майна.

Відповідач та його представник просили задовольнити зустріну позовну заяву. Зазначали, що позивач неодноразово влаштовувала сварки пов'язані з відвідуванням нею дітей, що негативно вплинуло на моральний стан відповідача, завдало душевної травми дітям.

Позивач вимоги зустрічного позову не визнала.

Суд, заслухавши пояснення сторін у справі, допитавши свідків, з'ясувавши обставини справи на засадах змагальності, як того вимагає ст. 10 ЦПК України, та у відповідності з ч.1 ст.60 ЦПК України, дослідивши матеріали справи вважає, що первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 22.11.2003 року у Центральному відділі реєстрації актів громадянського стану Кіровоградського обласного управління юстиції. (а.с. 8).

Від шлюбу у сторін народились діти - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. (а.с.6, 7).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.08.2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.10).

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 11 грудня 2012 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, терті особи: служба у справах дітей Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області, служба у справах дітей Кіровоградської міської ради, про визначення місця проживання дітей. Місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, визначено разом з батьком - ОСОБА_2 за адресою проживання : АДРЕСА_2. Рішення набрало законної сили.

Рішенням виконкому Кіровоградської міської ради від 06.06.2012 року №452 визначено позивачу порядок участі у вихованні та спілкуванні з її малолітніми дітьми (а.с.9).

Як вбачається з пояснень сторін між колишнім подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують неприязні відносини, внаслідок чого між ними постійно виникають сварки на ґрунті спілкування із дітьми.

З постанов про відмову в порушенні кримінальних справ, відповідей з міліції, актів судово-медичного дослідження вбачається, що сторони у справі, мати відповідача неодноразово звертались із заявами до міліції про притягнення до відповідальності одну з перелічених осіб в зв'язку з спричиненням тілесних ушкоджень, проте такі факти встановлені не були (а.с. 13-14, 16-19, 21-23, 53-57, 101).

В судовому засіданні були допитані свідки, як з боку позивача так і відповідача. Проте, суд не може взяти до уваги їх покази, оскільки неупереджених осіб встановлено не було, всі свідки є родичами одного із сторін у справі, їх покази різняться між собою, жодної обставини на яку посилались свідки однієї із сторін не підтвердили свідки іншої сторони.

Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які приймають участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Позивач в межах своїх вимог вважала, що нормами права, які регулюють спірні правовідносини є ст.ст. 23, 1167 ЦК України.

Згідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Підставою відшкодування моральної шкоди за ч. 1 ст. 1167 ЦК України є наявність вини особи, яка таку шкоду заподіяла.

Матеріалами справи не доведено наявність вини відповідача у заподіянні їй моральної шкоди в межах доводів позовної заяви.

Дійсно відповідач чинив перешкоди позивачу у проживанні в його квартирі, що є його одноособовою власністю після розірвання з нею шлюбу, що змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.08.2012року по справі №1109/4305/2012, порушене право позивача на проживання в квартирі №50, розташованої в будинку №15 по вул. Комарова в м. Кіровограді поновлено, вона вселена до даного житлового приміщення, наявність негативних наслідки таких перешкод, перед судом не доведена. В матеріалах справи відсутні докази причинно-наслідкового зв'язку між перебуванням позивача на лікування в психіатричному закладі та дій відповідача за яких вона потрапила в цей заклад. Не доведена вина відповідача і в спричиненні позивачу тілесних ушкоджень. Суду не надано належних доказів, які б підтвердили наявність перешкод у спілкуванні позивача з дітьми. Доводи позивача, про навмисні дії відповідача по відключенню у зимовий період освітлення та опалення в квартирі №50, розташованої в будинку №15 по вул. Комарова в м. Кіровограді виходять за межі обґрунтування розміру моральної шкоди, не зазначено обсяг та ціна такої шкоди, не спростовано твердження відповідача, що надання комунальних послуг припинено саме з її вини. Доказів образ позивача відповідачем не надано.

Судом були досліджені всі надані позивачем у справі докази на обґрунтування позовної вимоги про відшкодування відповідачем завданої їй моральної шкоди, проте обставини на які посилалась позивач, як підстави до задоволення позову не доведені при розгляді справи. В своїх поясненнях позивач вказала, що по суті метою звернення до суду є усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, які чинить їй відповідач та члени його сім'ї.

Виходячи з вищенаведеного суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відсутні підстави у суду до задоволення зустрічної позовної заяви.

Як вище зазначалось суд прийняв зустрічний позов в межах вимог до позивача про відшкодування моральної шкоди завданої відповідачу її образами та погрозами. У прийнятті решти зустрічних позовних вимог відмовлено.

Під час розгляду справи відповідач та його представник не посилались на норми права, що регулюють виниклі правовідносини. В межах наданих пояснень та доказів відповідачем не доведено що мали місце його образи позивачем, не доведена протиправна поведінка позивача по відношенню до відповідача. Вказане є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,61,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоду - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського О. В. Галаган

районного суду

м.Кіровограда