Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" травня 2013 р. № 820/2556/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного
адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шиворіт-Навиворіт"
до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ «Шиворіт-Навиворіт», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000560221 від 04.03.2013 року.
В обґрунтування позову вказано, що висновки податкового органу про зайве включення ТОВ «Шиворіт-Навиворіт» до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з придбання ТМЦ у ТОВ «Плюс 97» в червні 2012 р. в розмірі 435176,85 грн. не відповідають дійсності з огляду на фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Плюс 97» та дотримання при визначенні розміру податкового кредиту положень законодавства.
Представник позивача в судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги у повному об'ємі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки викладені в акті перевірки є законними та обґрунтованими, а отже і податкове повідомлення-рішення є таким що винесено на підставі фактично встановлених порушень.
Судом встановлено, що фахівцями Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку позивача за результатами якої було складено акт перевірки № 344/221/358577220 від 28.01.2013 року. Відповідно до акту перевірки відповідачем було встановлено порушення ТОВ «Шиворіт-Навиворіт» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок чого позивачем у червні 2012 р. занижено податок на додану вартість на суму 435176,85 грн.
На підставі вказаного акту перевірки керівником Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000560221 від 04.03.2013 року про збільшення ТОВ «Шиворіт-Навиворіт» суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі у розмірі 652765,50 грн., з яких 435177 грн. - основний платіж, 217588,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).
Підставою для винесення оскаржених податкових повідомлень рішень є посилання відповідача в акті перевірки на акт ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 443/2220/36458576 від 25.10.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Плюс 97», яким встановлено відсутність у ТОВ «Плюс 97» можливості для реального здійснення господарських операцій та реального товарного характеру таких операцій.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Плюс 97» було укладено договір від 01.01.2010 року згідно умов якого ТОВ «Шиворіт-Навиворіт» придбавався товар.
На виконання умов договору від 01.01.2010 року ТОВ «Плюс 97» передавався позивачеві товар (одяг та взуття). Виконання вище вказаного договору оформлене видатковими накладними №№ 1, 2, 3, 4 та 5 від 25.06.2012 року, №№ 6, 7, 8, 9 та 10 від 26.06.2012 року, №№ 11, 12, 13, 14 та 15 від 27.06.2012 року, здійснення позивачем оплати вартості товару підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою. Наявною у матеріалах справи довіреністю підтверджується, що отримання позивачем товарів відбувалося з дотриманням положень «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затв. наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.
У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Оцінивши наданні позивачем первинні документи, суд відмічає, що вони містять усі передбачені положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов'язкові реквізити, їх зміст відповідає положенням частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи свідчать про реальне настання юридичних наслідків за господарськими операціями здійсненими між позивачем та ТОВ «Плюс 97 та підтверджують зміни майнового стану позивача та ТОВ «Плюс 97» внаслідок здійснення господарських операцій. Вказаними доказами підтверджується настання першої події у розумінні п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України.
Придбані ТОВ «Шиворіт-Навиворіт» товари переміщувалися в межах одного складського приміщення, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, с.м.т. Васищево, вул. Промислова, 11, про що свідчать договір оренди складських приміщень (Орендар - ТОВ Шиворіт-Навиворіт»), а також договір зберігання товарів та видаткова накладна про передачу товару на зберігання, якими підтверджується зберігання придбаних позивачем товарів за тією ж адресою (Харківська область, Харківський район, с.м.т. Васищево, вул. Промислова, 11).
Позивачем надані докази, що свідчать про подальшу реалізацію придбаних у ТОВ «Плюс 97» товарів. Договорами купівлі-продажу непродовольчих товарів, видатковими накладними, банківськими виписками та платіжними дорученнями підтверджуються зміни майнового стану позивача та його контрагентів внаслідок здійснення господарських операцій з реалізації товарів (одягу та взуття), а також використання позивачем придбаних у ТОВ «Плюс 97» товарів в межах господарської діяльності ТОВ «Шиворіт-Навиворіт».
Відповідно до п.п. 198.1 «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
П. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
П. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачені наступні обов'язкові реквізити податкової накладної:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
На підтвердження обґрунтованості включення до складу податкового кредиту червня 2012 року сум податку на додану вартість нарахованих (сплачених) при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Плюс 97» позивачем до матеріалів справи надані копії отриманих від ТОВ «Плюс 97» податкових накладних №№ 1, 2, 3, 4 та 5 від 25.06.2012 року, №№ 6, 7, 8, 9 та 10 від 26.06.2012 року, №№ 11, 12, 13, 14 та 15 від 27.06.2012 року.
Положеннями статей 14, 198 та 201 Податкового кодексу України позивачеві як платнику податку на додану вартість надано право на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, які підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.
Суд відзначає, що податкові накладні №№ 1, 2, 3, 4 та 5 від 25.06.2012 року, №№ 6, 7, 8, 9 та 10 від 26.06.2012 року, №№ 11, 12, 13, 14 та 15 від 27.06.2012 року оформлені з дотриманням п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та «Порядку заповнення податкової накладної», затв. Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379, містять усі обов'язкові реквізити, підпис директора та печатку ТОВ «Плюс 97». Як вбачається з квитанцій № 1 усі отримані від ТОВ «Плюс 97» та включені ТОВ «Шиворіт-Навиворіт» до складу податкового кредиту червня 2012 року податкові накладні було включено до Єдиного реєстру податкових накладних та відображено ТОВ «Плюс 97» у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за червень 2012 року.
Вказані обставини свідчать про дотримання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та наявність у позивача як покупця товару права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, що підтверджені податковими накладними №№ 1, 2, 3, 4 та 5 від 25.06.2012 року, №№ 6, 7, 8, 9 та 10 від 26.06.2012 року, №№ 11, 12, 13, 14 та 15 від 27.06.2012 року.
У матеріалах справи також наявні докази належного виконання ТОВ «Плюс 97» положень Податкового кодексу України в частині декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2012 року та повного погашення таких податкових зобов'язань. Зазначене спростовує викладені в акті перевірки висновки про спрямованість на здійснення операцій надання податкової вигоди та штучне формування податкового кредиту.
Протягом серпня 2012 року позивачем здійснено повернення частини отриманого та нереалізованого товару ТОВ «Плюс 97». Здійснення господарських операцій з повернення товару підтверджується накладними №№ 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 143, 147, 148, 149, 151, 152, 153, 154, 158, 160, 161, 165, 170, 174, 175 та 176 від 08.08.2012 року.
Матеріалами справи (додаток 1 до податкової декларації ТОВ «Плюс 97» з податку на додану вартість за серпень 2012р. «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість», розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 та 10 від 08.08.2012 року, додаток 1 до податкової декларації ТОВ «Шиворіт-Навиворіт» з податку на додану вартість за серпень 2012р. «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість») підтверджується дотримання позивачем п.п. 192.1.1 п. 192.1. ст. 192 Податкового кодексу України шляхом відповідного зменшення суми податкового кредиту серпня 2012 року.
Суд також відмічає, що наданими позивачем копіями статистичної звітності ТОВ «Плюс 97» (баланс на 30.06.2012 року) підтверджується розмір залишкової вартості належних ТОВ «Плюс 97» основних фондів, що станом на кінець 2-го кварталу 2012 року складала 222 000 грн. Вказане свідчить про наявність у ТОВ «Плюс 97» основних фондів, необхідних як для фактичного здійснення господарської діяльності загалом так і господарських операцій з позивачем зокрема.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги те, що позивачем надані належним чином складені та оформлені документи, що свідчать про зміни майнового стану учасників господарських операцій, рух активів в процесі здійснення господарських операцій, безпосередній зв'язок здійснених позивачем господарських операцій зі здійснюваними позивачем видами господарської діяльності, подальше використання придбаних товарів в оподаткованих операціях суд доходить висновку, що віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум підтверджених отриманими позивачем від ТОВ «Плюс 97» податковими накладним у загальному розмірі 435176,85 грн. є правомірним.
Акт перевірки не містить посилань на невідповідність оформлених ТОВ «Плюс 97» податкових накладних вимогам законодавства. Матеріалами справи підтверджується відображення позивачем податкових накладних у відповідності з вимогами пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Плюс 97», які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000560221 від 04.03.2013 року винесено Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з порушенням норм чинного законодавства України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
У відповідності до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Протягом розгляду справи відповідач не довів правомірність висновків акту перевірки № 344/221/358577220 від 28.01.2013 року та податкового повідомлення-рішення № 0000560221 від 04.03.2013 року.
Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шиворіт-Навиворіт" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000560221 від 04 березня 2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шиворіт-Навиворіт", код. 35857720 суму сплачених судових витрат в розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про .можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 травня 2013 року.
Суддя Спірідонов М.О.
Судове рішення № 31360451, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 16.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/2556/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: