Постанова № 31360350, 13.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2013 р. Справа №805/4173/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скріпніка А.І.,

при секретарі судового засідання Івановій К.Б.,

за участю представника позивача - Калінчевої А.А. - згідно довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кіровському районі м. Донецька до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення пені за несвоєчасну сплату сум страхових внесків у розмірі 358 767,37 грн.,

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2013 року відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кіровському районі м. Донецька (надалі - позивач) звернулося до суду із вищевказаним позовом.

В обґрунтування позову позивач посилається на приписи ч. 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, якими передбачене стягнення пені за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Всупереч вимогам цього Закону відповідачем не сплачено до фонду соціального страхування нараховану пеню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності представник відповідача не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, адреса державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» визначена наступним чином: 83000, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, 63 тобто як і було зазначено заявником у позовній заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З 01.02.2011 року по 21.02.2013 року відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Донецька проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на відокремленому підрозділі «Шахта «Лідієвка» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», за результатами якої складено акт № 61 від 21.02.2013 року (а.с. 10-11). Актом нарахована пеня у розмірі 358 767,37 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Частиною другою статті 52 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції, чинній до 01 січня 2011 року) передбачалось, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 01 січня 2011 року, частина друга статті 52 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» була виключена.

Водночас, абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Абзацом 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережено повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

В розумінні названого Закону пеня є фінансовою санкцією, що застосовується відповідно до закону, отже, на період, зазначений в абзаці 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону, фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування наділені повноваженнями щодо нарахування пені в порядку, який діяв до набрання чинності цим законом.

Тобто, виключення з 01 січня 2011 року норми ч.2 ст.52 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» щодо стягнення пені за прострочення сплати страхового внеску не позбавляє органі Фонду можливості її застосування після вказаної дати, в період, визначений абз.6 п.7 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Таким чином, правовою підставою для нарахування Фондом пені є Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою. Правління Фонду №36 від 12.07.2007 року, та Постанова правління Фонду № 31 від 30.11.2010 року «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка зареєстрована в Мінюсті України.

Тому позивачем правомірно нарахована пеня відповідачеві за несвоєчасне перерахування страхових внесків в розмірі 358 767,37 грн., яка підлягає стягненню з державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Лідієвка».

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кіровському районі м. Донецька до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення пені за несвоєчасну сплату сум страхових внесків у розмірі 358 767,37 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кіровському районі м. Донецька пеню в сумі 358 767 (триста п'ятдесят вісім тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 37 (тридцять сім) коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 13 травня 2013 року у присутності представника позивача.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів згідно ч. 3 ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скріпнік А.І.