Рішення № 31360005, 22.05.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого : Винту Ю. М.

Суддів : Заводян К.І., Лисака І.Н.

При секретарі : Ковальчук Н.О.

За участю : відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТзОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою представника ТзОВ «Кей-Колект» Кузюткіна Любомира Олеговича на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Укрсиббанк» звернувся до Першотравневого районного суду м.Чернівці з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.

22.06.2007 року між «УкрСиббанком» та ОСОБА_5 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11174350000, згідно якого вона отримала кредит в розмірі 131200 Євро з кінцевим терміном повернення до 21.06.2022 року. Додатковою угодою №1 до договору від 10.06.2009 року змінено кінцевий термін повернення кредиту до 21.06.2024 року.

Виконання зазначеного кредитного договору було забезпечено укладеними договорами поруки з ОСОБА_1 від 12.06.2007 року та ОСОБА_2 від 10.06.2009 року.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору, 21.10.2010 року банком було вручено позичальнику вимогу про погашення заборгованості по договору, на яку ОСОБА_5 не відреагувала, а тому кредитор вважав термін повернення кредиту таким, що настав.

Відповідно до умов договорів поруки, поручителі зобов'язалися перед кредитором відповідати за невиконання позичальником зобов'язань по договору від 22.06.2007 року в повному обсязі.

Просив стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість по договору про надання споживчого кредиту №11174350000 від 22.06.2007 року в розмірі 120569,83 Євро, що складає 1384069 грн. 55 коп.; неустойку в розмірі 500 гривень та пеню за порушення термінів повернення кредиту в розмірі 852,32 Євро, що складає 9784 грн. 12 коп. та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 23.04.2012 року до участі в справі в якості правонаступника позивача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17 грудня 2012 року позов «Кей-Колект» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Кей-Колект»

_________________

№ 22ц-204/2013 р. Головуючий у 1 інстанції: Стоцька Л.А.

Категорія : 19/27 Доповідач: Винту Ю.М.

заборгованість в розмірі 120569,83 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становить 1384069 грн. 55 коп., неустойку в розмірі 500 грн. 00 коп. та пеню за порушення терміну повернення кредиту в розмірі 852,32 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становить 9784 грн. 14 коп., а всього 1394353 грн. 67 коп., судовий збір у розмірі 1700 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник представника ТзОВ «Кей-Колект» Кузюткін Л.О. просить рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17 грудня 2012 року в частині відмови у стягненні заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей-Колект» скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі дав неправильну оцінку зібраним доказам, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Суд дійшов помилкового висновку про припинення договорів поруки в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідачки ОСОБА_1, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Приймаючи рішення по справі, судом першої інстанції не у повному об'ємі з'ясовано обставини справи, не вірно застосовано до правовідносин, що склалися, норми матеріального та процесуального права, дана неправильна оцінка зібраних по справі доказів.

Відповідно до ст.ст.541-543 ЦК України при солідарній відповідальності боржників (солідарних боржників) кредитор вправі вимагати виконання обов'язків частково або в повному обсязі, як від всіх боржників разом, так і від кожного боржника окремо. Солідарні боржники залишаються відповідальними доти, доки їх обов'язок не буде виконаний в повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст.553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2007 року ОСОБА_5 уклала з «УкрСиббанком» договір про надання споживчого кредиту №11174350000, згідно якого вона отримала кредит в розмірі 131200 Євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,80 % річних, з кінцевим терміном повернення до 21.06.2022 року, який додатковою угодою №1 від 10.06.2009 року був змінений на 21.06.2024 року.

В цей же день між «УкрСиббанком» та ОСОБА_1 був підписаний договір поруки №12317, а 10.06.2009 року банк та ОСОБА_2 також уклали договір поруки за №23065 (т.1 а.с.28,26), відповідно до яких останні зобов'язалися відповідати солідарно перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобов'язаннями остатнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплати процентів, комісії, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Договір набрав чинності з моменту його підписання та діє до повного припинення зобов'язань боржника за основним договором.

ОСОБА_5, в порушення умов кредитного договору, станом на 31.08.2011 року прострочила термін сплати кредитів, в зв'язку з чим у неї виникла заборгованості по кредиту в розмірі 120569,83 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становить 1384069,55 грн. та складається з суми заборгованості по кредиту - 104278,43 Євро, суми заборгованості за кредитом по простроченим траншам - 6910,61 Євро, суми заборгованості по простроченим відсотками за кредитними коштами - 9380,79 Євро.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції посилався на пропуск позивачем шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання для пред'явлення вимоги до поручителів.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.559 порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителів протягом одного року від дня укладання договору поруки.

У п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явлення вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до умов додаткової угоди №1 до кредитного договору №11174350000 від 22.06.2007 року, укладеної «УкрСиббанком» з ОСОБА_5, а також договору поруки №239007 від 10.06.2009 року та додаткової угоди №1 до договору поруки №123217 від 22.06.2007 року, укладеними позивачем з ОСОБА_2 та ОСОБА_1, кінцевий термін повернення кредиту встановлено до 21.06.2024 року (а.с.21,26,29).

19 жовтня 2010 року Банк звернувся до позичальника ОСОБА_5 з вимогою про погашення поточної заборгованості, однак її погашено не було (т.1 а.с.30). В зазначеному листі ОСОБА_5 попереджено, що у разі невиконання вимоги банку протягом 30 днів у нього виникне право вимоги про дострокове повернення кредиту у повному обсязі.

В заяві від 19 жовтня 2010 року №132/13-261 (т.1 а.с.31), надісланій поручителю ОСОБА_1 банком зазначено, що у зв'язку з тривалим невиконанням Позичальником своїх зобов'язань АТ «УкрСиббанк» використав своє право, передбачене Кредитним договором та заявив Позичальнику про визнання терміну повернення кредиту та процентів за користування кредитом таким, що настав, а кредитну заборгованість - обов'язковою до повернення в повному обсязі.

Відповідно до договорів поруки, поручителі зобов'язалися відповідати перед кредитором за невиконання позичальником усіх зобов'язань по кредитному договору до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором або до погашення поручителем зобов'язань боржника в рахунок виконання зобов'язань за основним договором в сумі та в межах якої поручитель відповідає перед кредитором.

Оскільки договорами поруки не було визначено строки дії договорів, відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припинялася би, якби кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання (в даному випадку - 21 червня 2024 року) не пред'явив би вимоги до поручителя.

Оскільки строк виконання основного зобов'язання встановлений кредитним договором не настав він визначається моментом пред'явлення Банком вимоги про повернення кредиту у повному обсязі.

Таким моментом є час надіслання позичальнику ОСОБА_7 та поручителю ОСОБА_1 заяв від 19 жовтня 2010 року (т.1 а.с.30, 31).

З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивачем не пропущено річний строк, встановлений ч.4 ст.559 ЦК України, для звернення до суду з позовом до позичальника та поручителів про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором з моменту пред'явлення їм вимоги про повне повернення кредиту.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про припинення договорів поруки з підстав попуску шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до поручителя є помилковим.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.60,131 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про повне задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ТзОВ «Кей-Колект» Кузюткіна Любомира Олеговича - задовольнити.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17 грудня 2012 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11174350000 від 22.06.2007 року в розмірі 120569,83 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становить 1394353,67 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» судовий збір у розмірі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :