Постанова № 31358411, 14.05.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/959/13-a

"14" травня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді Жука А.В.

секретар судового засідання: Порплиця Т.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1;

представника відповідача: Павлусика О.М.

представника третьої особи: Завацької І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі

про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, виконавчий документ не відповідає вимогам чинного законодавства, а також не відповідають вимогам чинного законодавства дії державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №29487124 від 26.10.2011.

Ухвалою суду від 30.04.2013 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Додатково пояснив, що у зв'язку із набранням чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було виключено ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої вимога пенсійного фонду про сплату недоїмки мала статус виконавчого документу, а отже у державного виконавця не було підстав відкривати виконавче провадження на підставі вимоги пенсійного фонду про сплату недоїмки.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснила, що відповідно до п. 7 Розділу VIII "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. Просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

26 жовтня 2011 року державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ винесено постанову "Про відкриття виконавчого провадження" ВП №29487124, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги УПФУ в м. Тернополі про сплату боргу №685 від 18.10.2013 про стягнення з ОСОБА_1 в користь УПФУ в м. Тернополі 1732,80 гривень боргу.

Вказану постанову ОСОБА_1 було отримано наручно в органі ДВС лише 20.03.2013.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на час винесення оскаржуваної постанови - 26.10.2011) Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи: рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу (п. 8 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження").

Пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" останній розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пенсійне страхування є одним з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно абзаців 2,8 ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла до 01.01.2011) вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін та представника третьої особи, вимога про сплату боргу №685 була винесена на підставі самостійно поданого ОСОБА_1 звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік та містила вимоги про сплату заборгованості по страхових внесках, борг по яких виник до 01.01.2011.

Отже суд приходить до переконання, що з врахуванням положень п. 7 розділу VIII "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вимога №685 від 18.10.2011, на підставі якої було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№29487124, є виконавчим документом в розумінні ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" та підлягає до примусового виконання органами державної виконавчої служби.

Вимоги до виконавчих документів визначаються ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Як встановлено в судовому засіданні вимога про сплату боргу №685 від 18.10.2011 відповідала вимогам закону та містила всі реквізити, визначені ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога про сплату боргу №685 від 18.10.2011 надійшла до Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ 20.10.2011 (а.с. 36), постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 26.10.2011, та направлена на адресу боржника - ОСОБА_1 27.10.2011 вих. №19/39311 (а.с. 37).

Таким чином, суд приходить до переконання, державний виконавець при винесенні вимоги про відкриття виконавчого провадження ВП№29487124 від 26.10.2011 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин, дослідивши матеріали справи, встановивши всі обставини, що мають значення для справи, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а відповідачем, в свою чергу, належними та допустимими доказами доведено правомірність своїх дій при відкритті виконавчого провадження та про відповідність постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №29487124 від 26.10.2011 вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №29487124 від 26.10.2011 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

(постанова виготовлена в повному обсязі 20.05.2013)

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.