Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 801/2027/13-а
21.05.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Яковенко С.Ю.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Лядової Т.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/2027/13-а за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Аблякимов Е.Е. ) від 11.03.13 за клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 801/2027/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" (вул. Севастопольська, 45, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)
до Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим (вул. 60 років Жовтня, 21, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)
про визнання неправомірною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.03.13 задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" до Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання неправомірною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
До набрання рішенням у справі № 801/2027/13-а законної сили заборонено Центральному відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції та іншим особам вчиняти дії з метою виконання зведеного виконавчого провадження № 2370/12, де Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут"Шельф" виступає боржником.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2013.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно матеріалам справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" звернулось до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Разом з позовною заявою позивачем надано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просив заборонити Центральному відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції та іншим особам вчиняти дії з метою виконання зведеного виконавчого провадження №2370/12, де Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут"Шельф" виступає боржником до вирішення справи по суті.
Вказане клопотання мотивоване тим, що постановою головного державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції від 09.04.2012 накладено арешт на грошові кошти позивача, що знаходяться на всіх рахунках у межах суми 5 285 132,63 грн. і є очевидна небезпека вилучення такої суми з оборотних активів, що може призвести до банкрутства підприємства, тому захист зазначених прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.
Згідно зі статтями 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.
Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Отже, вирішення питання про наявність чи відсутність вищезазначених обставин, що є підставою для задоволення чи відмови у задоволенні заяви про вжиття таких заходів, є прерогативою суду першої інстанції, який досліджує ці обставини в повному об`ємі.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має приймати до уваги інтереси не тільки позивача, але і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з прийняттям відповідних заходів; прийняті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, яка здійснює таку діяльність та зареєстрована відповідно до діючого законодавства.
Постановою головного державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції від 09.04.2012 накладено арешт на грошові кошти позивача, що знаходяться на всіх рахунках у межах суми 5 285 132,63 грн.
Враховуючи, що списання грошових коштів з усіх рахунків ТОВ "Інститут "Шельф" здійснюється в рахунок погашення зобов'язань та розмір вже виконаних зобов'язань складає 623 436,24 грн., існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Вилучення вищезазначеної суми з оборотних активів може призвести до банкрутства підприємства, тому захист зазначених прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, у тому числі позбавлення позивача права розпорядження належним йому майном, за межами суми стягнення за виконавчими документами.
Крім того, 90 % статутного капіталу ТОВ "Інститут "Шельф" належить державі в особі Фонду державного майна України та Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", тобто можливо заподіяння значної майнової шкоди державі.
Судова колегія зазначає, що оскаржуваною ухвалою вжитті заході забезпечення адміністративного позову до набрання рішенням у справі № 801/2027/13-а законної сили.
Постановою Окружного адміністративного суду від 18.03.2013 адміністративний позов ТОВ "Інститут "Шельф" задоволено частково, зобов'язано Центральний відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим закрити виконавчі провадження, відкриті за виконавчими листами (рішеннями) від 23.07.2008 №1670 та від 15.12.2010 за №1586, №1587, №1588, №1589.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Інститут "Шельф" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 1147,00 грн.
Зазначене судове рішення в установленому законом порядку не оскаржено, тому набрало законної сили.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала від 11.03.2013 прийнята судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для її скасування відсутні.
Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2013 у справі № 801/2027/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя С.Ю. Яковенко
Судове рішення № 31358249, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 801/2027/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: