Ухвала суду № 31357101, 23.05.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"23" травня 2013 р. Справа № 903/414/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії ПАТ "Волиньобленерго", м. Ковель

до відповідача: приватного підприємства "Явір-Ковель", м. Ковель

про стягнення 20 321 грн. 33 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Сорока А.П. - юрисконсульт Ковельської філії ПАТ "Волиньобленерго" (дов. від 09.01.2013р. №19/26-88)

від відповідача: Сарапіна В.І. - представник (дов. від 10.01.2013р. №16)

Суть спору: 15 квітня 2013 року публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії ПАТ "Волиньобленерго" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на його користь з відповідача - приватного підприємства "Явір-Ковель" 20 321,33 грн., в тому числі 19 432,27 грн. заборгованості по оплаті поставленої у відповідності до укладеного між сторонами договору №526-0655000 від 10.04.2006р. електричної енергії, 723,35 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та непроведення у належні строки розрахунків по оплаті спожитої електроенергії, 21,05 грн. суми збитків від інфляції та 144,66 грн. трьох процентів річних, нарахованих згідно із ст. 625 ЦК України.

Ухвалою господарського суду від 16.04.2013р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні, зобов'язано позивача надати суду оригінали (для огляду) долучених до позовної заяви копій документів, платіжні документи в підтвердження проведення відповідачем розрахунків на суму 85 800 грн.

В судовому засіданні, котре відбулось 29 квітня 2013 року, у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарським судом було оголошено перерву до 11 год. 20 хв. 23 травня 2013 року. При цьому судом було встановлено факт невиконання позивачем вимог ухвали про порушення провадження у даній справі в частині подання витребуваних документів, заслухано усне клопотання представників відповідача про їх майбутні наміри ознайомитись із оригіналом належного позивачу договору про постачання електричної енергії №526-0655000 від 10.04.2006р. з усіма додатками, а також повторно зобов'язано ПАТ "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії надати суду для огляду та представникам відповідача для ознайомлення оригінали всіх без виключення долучених при поданні позову до суду до позовної заяви документів.

За наслідками розгляду в судовому засіданні 29.04.2013р. клопотання Ковельської філії ПАТ "Волиньобленерго" від 25.04.2013р. №2/10-1701/1 про приєднання до матеріалів справи додаткових документів (копій акта про порушення №028070 від 22.11.2012р., акта огляду засобів обліку, протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 13.12.2012р.), судом було зобов'язано позивача надати суду для огляду в наступному судовому засіданні також оригінали і зазначених документів.

Присутній в судовому засіданні представник позивача пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити їх в повному об'ємі.

Поруч з цим позивачем на день та час розгляду даної справи не було надано суду витребуваних останнім при порушенні провадження у справі та при оголошенні в судовому засіданні перерви документів та матеріалів, не повідомлено суд про причини неможливості виконання таких вимог у встановлений строк.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданням до суду доказів.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України у випадку, коли позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, господарський суд наділений повноваженнями залишити позов без розгляду.

Частинами 2 та 4 статті 81 ГПК України визначено, що про залишення позову без розгляду виноситься ухвала. Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач наділений правом знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Згідно з положеннями п.п. 4.8, 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із наступними змінами та доповненнями), залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (ст. 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (ст. 65 ГПК) або в порядку ст. 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами ст. 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Пунктом 2.3 зазначеної постанови також визначено те, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч. 1 ст. 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК.

В даному випадку судом встановлено, що позивачем у справі без поважних на те причин не було надано суду витребуваних останнім документів та матеріалів, не зазначено будь-яких обставин та підстав неможливості надання цих документів, у випадку неможливості самостійно надати докази позивач не звертався із відповідним клопотанням до суду про витребування таких документів безпосередньо господарським судом в порядку, встановленому ст. 38 ГПК України.

Судом при цьому зауважується, що переслідуючи необхідність з'ясування всіх істотних обставин справи, прийняття мотивованого та всебічного рішення у справі, дотримання принципу рівності сторін, встановлення при цьому підстав пред'явленого позову господарський суд зобов'язував позивача надати ті чи інші документи та матеріали, що останнім виконано не було.

В силу статті 37 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належністю доказу є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування.

При цьому суд також виходив з того, що наявні в матеріалах справи документи не надають господарському суду в повній мірі оцінити позицію сторони, об'єктивно вирішити даний спір по суті.

На підставі вищевикладених обставин суд вважає, що позов публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії до приватного підприємства "Явір-Ковель" про стягнення 20 321 грн. 33 коп. слід залишити без розгляду згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви без розгляду.

Згідно п. 4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом п.п. 4 і 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011р. №01-06/1175/2011 року статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК, зокрема, частині першій статті 81 (залишення позову без розгляду).

Беручи до уваги прийняття за наслідками розгляду даної справи в судовому засіданні ухвали про залишення позову без розгляду з підстав неподання позивачем без поважних причин витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, у господарського суду виникають обставини для прийняття відповідної ухвали про повернення ПАТ "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії з Державного бюджету України сплаченої ним при поданні позову до суду суми судового збору 1720 грн. 50 коп. (оригінал платіжного доручення №594 від 09.04.2013р. на суму платежу 1720,50 грн. знаходиться в матеріалах справи).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії, м. Ковель до приватного підприємства "Явір-Ковель", м. Ковель про стягнення 20 321 грн. 33 коп., залишити без розгляду.

2. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути публічному акціонерному товариству "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії ПАТ "Волиньобленерго" (м. Ковель, вул. Грушевського, 56, код ЄДРПОУ 00131512) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп., сплачений при поданні позовної заяви до господарського суду Волинської області згідно платіжного доручення №594 від 09.04.2013р., відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Суддя В. А. Войціховський