Рішення № 31355431, 15.05.2013, Київський районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/2150/13-ц Номер провадження 2/123/1562/2013

15.05.2013 року Київський районний суд м. Сімферополя у складі:

Головуючого - судді Тонкоголосюка О.В.,

при секретарі - Селезньовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Кримської республіканської установи «Лівадійський палац-музей» до ОСОБА_1 про відшкодування необґрунтовано отриманих коштів ,

в с т а н о в и в:

КРУ «Лівадійський палац-музей» звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування якого зазначає, що в період часу з 31.07.2012 по 18.10.2012 Державною фінансовою інспекцією в КРУ «Лівадійський палац-музей» проводилася планова ревізія фінансово-господарської діяльності за період з 01.06.2011 по 31.07.2012 роки, з питань дотримання законодавства при здійсненні операцій з оплати праці за трудовими угодами, за результатами якої було складено акт ревізії № 04-24/113 від 25.10.2012 року.

У відповідності до вказано акту, в ході ревізії було встановлено, що в порушення п. 20, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, із змінами ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95, ст. 94 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322, ОСОБА_1 нарахована і виплачена заробітна плата за фактично невиконану роботу по підготовки тендерної документації та проведення конкурсних торгів на загальну суму 14200,00 грн.

Так, між Музеєм та ОСОБА_1 були укладені трудові угоди на загальну суму 14200,00 грн., за якими замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язки по виконанню робіт, з підготовки тендерної документації та проведення конкурсних торгів.

Відповідно до розділу ІІІ «Головні функції комітету» Положення комітету конкурсних торгів, затвердженим наказом від 17.02.2011 № 9-а, комітет відповідає за організацію та проведення процедур закупівель, в процесі роботи він забезпечує реалізацію таких функцій: забезпечення складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених ЗУ «Про здійснення державних закупівель» та інші функції.

Наявні в КРУ «Лівадійський палац-музей» документи, пов'язані з проведенням конкурсних торгів у періоди укладених трудових угод з ОСОБА_1, свідчать про те, що вони підготовлені комітетом з конкурсних торгів, як це передбачено Законом, а отже ОСОБА_1 нарахована і виплачена заробітна плата за фактично невиконану роботу з підготовки тендерної документації та проведення конкурсних торгів на суму 14200.00 грн.

На підставі викладеного позивач просить, стягнути з ОСОБА_1 на користь КРУ «Лівадійський палац-музей» суму заподіяної шкоди в розмірі 14200,00 грн., у зв'язку з необґрунтованим нарахуванням та виплатою заробітної плати, а також покласти на останню судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному об'ємі з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Зауважив на тому, що всі обов'язки за трудовими договорами ним були виконані в повному об'ємі, на підтвердження чого були складені відповідні акти виконаних робіт за трудовими угодами.

Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2011 року, 01 вересня 2011 року, 03 жовтня 2011 року, 01 грудня 2011 та 01 лютого 2012 року між КРУ «Лівадійський палац-музей» та ОСОБА_1 були укладені трудові угоди, за якими замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язки по виконанню робіт, з підготовки тендерної документації та проведення конкурсних торгів, при цьому замовник зобов'язується своєчасно прийняти й оплатити виконану виконавцем роботу. Загалом за вказаними договорами відповідачу було сплачено 14200 грн.

На сьогодні позивач звернувся до суду із цим позовом посилаючись на те, що ОСОБА_1 зобов'язання по вказаним договорами не були виконані, внаслідок чого, була здійснена безпідставна оплата послуг за вказаними трудовими угодами, на підтвердження чого суду було надано акт ревізії фінансово-господарської діяльності в КРУ «Лівадійський палац-музей» за період з 01.06.2011 по 31.07.2012 від 25.10.2012 №04-24/113 складений Державною фінансовою інспекцією.

Проте, з такою думкою позивача погодитися неможна, оскільки в самому акті ревізії зазначається, що трудова угода, укладена з ОСОБА_1, підписана колишнім директором музею ОСОБА_2, яким підписані акти виконаних робіт за трудовими угодами.

Тобто посадові особи, що здійснювали ревізію, зазначили у акті про існування актів виконаних робіт на загальну суму 14200 грн., проте дійшли висновку, що ці документи не є належним доказом виконання працівником робіт або послуг за вказаними трудовими угодами, а існуючі в КРУ «Ливадійський палац-музей» документи, пов'язані з проведенням конкурсних торгів в періоди укладення трудових угод з ОСОБА_1, начебто, свідчать про те, що вони були підготовлені членами тендерного комітету, внаслідок чого, відповідачу нарахована та виплачена заробітна плата за фактично невиконану роботу.

Між тим, ці твердження спростовуються наявними матеріалами справи.

ОСОБА_1 працює в Республіканському комітеті Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини і є фахівцем з організації проведення державних закупівель в галузі культури та охорони культурної спадщини з 2007 року (свідоцтва та сертифікати від 17.09.2007 №АСН-1164, від 30.09.2009 №СПК12444, від 17.12.2011 №20797).

Як стверджує остання, що не було заперечене або спростовано позивачем, в 2011 році до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини надійшло звернення від колишнього директору КРУ «Лівадійський палац-музей» з проханням надати консультативну допомогу в галузі організації державних закупівель, оскільки на той час в установі були відсутні відповідні фахівці.

За погодженням з керівництвом Рескомітету, між ОСОБА_1 та КРУ «Лівадійський палац-музей» були укладені відповідні договори у вигляді договору про надання консультаційних послуг, або у вигляді трудової угоди.

Так, 01.06.2011 року було укладено трудову угоду, термін дії якої встановлено з 01.06.2011 року по 30 червня 2011 року. Згідно акту виконаних послуг за договором від 01.06.2011 року, який був підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вказане, що послуги були надані та прийняті замовником, за що було проведено оплату в повному об'ємі. ( ас. 118-119).

Аналогічні акти були складені також за договорами про надання послуг укладеними 01 вересня 2011 року, 03 жовтня 2011 року, 01 грудня 2011 та 01 лютого 2012 року ( 100-117).

Відповідно до вимог статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовником, тобто КРУ «Лівадійскій палац-музей», всі робот та послуги за трудовими угодами, виконані ОСОБА_1 були належним чином прийняті, про що свідчать акти виконаних робіт, підписані колишнім директором музею ОСОБА_2.

Жодних заяв про недоліки у виконаній роботі із підготовки тендерної документації та надання комітету з конкурсних торгів консультаційних послуг під час прийняття робіт за трудовими угодами до відповідача не надходили, наявність таких заяв суду доведено не було.

Також суду не було доведено й того, що наявні в КРУ «Лівадійський палац-музей» документи, пов'язані з проведенням конкурсних торгів у періоди укладення трудових угод з ОСОБА_1, підготовлені комітетом з конкурсних торгів, а ні останньою.

Крім того, слід мати на увазі, що у відповідності до положень ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Про наявність такої помилки або про недобросовісність з боку відповідача позивачем доказів не надавалося, отже позовні вимоги позивача є необґрунтованими та незаконними.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, не доведено суду їх переконливість, а також не доведено обставин, на які посилається як на підстави своїх вимог.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, так як в судовому засіданні достовірно встановлено, що права позивача з боку відповідача порушено не було, суду не було надано доказів зворотного, враховуючи встановлені обставини та вимоги закону, суд не вбачає підстав для задоволення позову, в повному об'ємі.

На підставі викладеного, ст.. ст.. 853, 1215 ЦК України, керуючись 1, 10, 11, 15, 57, 60, 61, 88, 209, 212, 214 - 215 Цивільного процесуального кодексу, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог Кримської республіканської установи «Лівадійський палац-музей» до ОСОБА_1 про відшкодування необґрунтовано отриманих коштів відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Тонкоголосюк О. В.