Постанова № 31354990, 17.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2013 р. Справа № 805/6426/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України у м. Жданівка Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРМАШ-УГОЛЬ» про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року в сумі 189 130,27 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у м. Жданівка Донецької області (позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРМАШ-УГОЛЬ» (відповідач) про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року в сумі 189 130,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача існує податковий борг з єдиного внеску у розмірі 189 130,27 грн., який виник в результаті не сплати поточного нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року. Приймаючи до уваги факт несплати відповідачем суми заборгованості у порушення вимог Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач просить стягнути наведену суму у судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, через канцелярію суду надав клопотання з проханням розгляду справи без участі його представника.

Представник відповідач у судове засідання не з’явився. Через канцелярію суду надав заяву з проханням здійснювати судовий розгляд справи в письмовому провадженні.

Також через канцелярію суду відповідач надав заяву від 15.05.2013 року № 77, у якій зазначив, що відповідач визнає у повному обсязі позовні вимоги на суму 189 130,27 грн. Водночас просив встановити у рішенні наступний порядок його виконання – шляхом розстрочення на 60 місяців, а саме: перші 59 місяців – по 3 152,00 грн., останній місяць – 3 162,27 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 349506 товариство з обмеженою відповідальністю «ГОРМАШ-УГОЛЬ» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Жданівської міської ради Донецької області від 01.06.2001 року за № 1 262 120 0000 000004, ідентифікаційний код – 30099709, місцезнаходження – 86391, Донецька область, м. Жданівка, ВП «Шахта «Жданівська». Перебуває на податковому обліку у Шахтарської ОДПІ (Кіровське відділення) з 06.06.2001 року за № 235.

Свою господарську діяльність ТОВ «ГОРМАШ-УГОЛЬ» здійснює відповідно до Статуту (в новій редакції), затвердженому протоколом загальних зборів учасників від 18.01.2012 року № 18/01.

Згідно з повідомленням про взяття на облік юридичної особи від 19.12.2008 року № 10008/14 ТОВ «ГОРМАШ-УГОЛЬ» взятий на облік як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування УПФУ у м. Жданівка з 05.06.2001 року за реєстраційним номером 05-61-04-0182.

1. Щодо стягнення суми заборгованості з єдиного внеску за березень 2013 року в розмірі 189 130,27 грн.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон України № 2464-VI).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Недоїмкою відповідно до даного Закону вважається сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Перелік осіб, які є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування визначено статтею 4 Закону України № 2464-VI. Зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Обов’язком платника єдиного внеску, згідно Закону України № 2464-VI, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч. 12 ст. 9 даного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судом з матеріалів справи встановлено, що згідно наданого до УПФУ у м. Жданівка звіту від 15.04.2013 року позивач самостійно визначив суму зобов’язання зі сплати єдиного внеску за березень 2013 року у розмірі 189 733,21 грн. (а.с. 8-12).

Згідно картки особового рахунку, а також акту звірення розрахунків від 07.05.2013 року № 275, у зв’язку з частковою сплатою єдиного внеску в сумі 602,94 грн., станом на 01.05.2013 року у відповідача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску за березень 2013 року становить у розмірі 189 130,27 грн.

Згідно до ч. 1 ст. 8 Закону України № 2464-VI, розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України № 2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Згідно з пп. б п. 6.3. розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року № 21-5, органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Станом на час розгляду справи сума заборгованості відповідачем у добровільному порядку сплачена не була.

Відповідно до приписів статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Беручи до уваги до уваги те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з єдиного внеску відповідач визнав в повному обсязі, про що подав до суду відповідну заяву, підстави для неприйняття якої у суду відсутні, але станом на день розгляду цього спору сума боргу у розмірі 189 130,27 грн. відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, що свідчать про наявність у відповідача заборгованості у розмірі 189 130,27 грн., суд вважає необхідним стягнути її з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Жданівка Донецької області.

2. Відносно встановлення судом порядку виконання судового рішення – шляхом розстрочення виконання даного судового рішення строком на 60 (шістдесят) місяців.

За приписами ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідач у заяві про встановлення способу і порядку виконання судового рішення зазначив, що підприємство займається переробкою вугілля з приватною формою власності, отже не належить до структури Міністерства вугільної промисловості України, і відповідно, не має підтримки фінансування з бюджету. Це зумовлює проведення виплати заробітної плати працівникам підприємства, обов’язкових платежів до бюджету та матеріально-технічного забезпечення тільки за власні кошти, отримані від надання послуг з переробки вугілля. Відповідач посилається на тяжке фінансове становище, що пов’язане з затримкою розрахунків кредиторів, при цьому, підприємство має заборгованість по заробітної платі, а також наявною кредиторською та дебіторською заборгованістю, та знаходженням майна підприємства у заставі перед установою банку за отриманні кредити. Отже, погашення спірного боргу з єдиного внеску може привести до ще більшого погіршення фінансового становища підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

За приписами ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Із наведених норм слідує, що необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що унеможливлюють виконання рішення, або роблять його неможливим.

Доводи заявника, викладені у заяві про розстрочення судового рішення документально підтверджені, а саме: заявником надано до суду Витяги про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 28.12.2011 року за № 34485154, № 34485155, від 29.12.2011 року № 34497148 з яких вбачається про накладення ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» заборони на рухоме та нерухоме майно ТОВ «ГОРМАШ-УГОЛЬ»; баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.03.2013 року; звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2013 року.

Також відповідачем наданий податкові розрахунки за формою 1-ДФ за 1 квартал 2012 року, за 2 квартал 2012 року, за 3 квартал 2012 року, за 4 квартал 2012 року та за 1 квартал 2013 року, які свідчать про те, що у штаті ТОВ «ГОРМАШ-УГОЛЬ» працює від 130 до 140 осіб.

При цьому, з довідки від 16.05.2013 року № 79, яка надані відповідачем до матеріалів справи, слідує, що серед працюючих 92 особи – це жінки, які зайняті на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці.

На підставі ст. 8 Закону України від 14.10.1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці» на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

Зазначене зумовлює першочергове придбання необхідного одягу та інших засобів індивідуального захисту, мийні та знешкоджувальні засоби з метою забезпечення захисту працюючих жінок на підприємстві.

З наявних у матеріалах справи документах вбачається, що станом на 01.01.2013 року залишок коштів на рахунку підприємства становить 0,4 тис. грн., надходження коштів на розрахунковий рахунок за 4 місяця 2013 року – 11687,5 тис. грн., витрати становили – 11687,1 тис. грн., які складаються зі сплати заробітної плати, платежів до бюджету, єдиного страхового внеску, та переважно витрати склались з придбанням матеріалів та послуг – в сумі 8328,2 тис. грн.

Разом з тим, вбачається, що підприємством приймаються заходи, які дозволять здійснити погашення заборгованості з єдиного внеску у розмірі 189 130,27 грн. протягом заявленого періоду – розстроченням сплати суми заборгованості рівними платежами на 60 (шістдесят) місяців.

Так, відповідач надав до матеріалів справи довідку від 16.05.2013 року № 81, з якої вбачається, що джерелом погашення заборгованості є запланований прибуток за рахунок збільшення обсягу переробки вугільної продукції на місяць на 200 тн, зниження витрат з собівартості наданих послуг за рахунок раціонального використання товарно-матеріальних цінностей, а також за рахунок заходів з погашення дебіторської заборгованості.

З урахуванням наведених доводів та обставин суд разом із задоволенням позовних вимог Управління Пенсійного фонду України у м. Жданівка Донецької області про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року в сумі 189 130,27 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРМАШ-УГОЛЬ», вважає необхідним встановити наступний порядок виконання судового рішення – шляхом розстрочення на 60 (шістдесят) місяців, а саме: щомісячно в період червня 2013 року по квітень 2018 року рівними платежами по 3 152,00 грн. (три тисячі сто п’ятдесят дві грн. 00 коп.); у травні 2018 року – 3 162,27 грн. (три тисячі сто шістдесят дві грн. 27 коп.).

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 128, 158 – 163, 165, 263 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України у м. Жданівка Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРМАШ-УГОЛЬ» про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року в сумі 189130,27 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРМАШ-УГОЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи 30099709, місцезнаходження: 86391, Донецька область, м. Жданівка, ВП «Шахта «Жданівська») на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Жданівка Донецької області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року в сумі 189130,27 грн. (сто вісімдесят дев’ять тисяч сто тридцять грн. 27 коп.).

Встановити наступний порядок виконання судового рішення зі стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРМАШ-УГОЛЬ» суми заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 189130,27 грн. (сто вісімдесят дев’ять тисяч сто тридцять грн. 27 коп.): шляхом розстрочення на 60 (шістдесят) місяців, а саме:

- щомісячно в період червня 2013 року по квітень 2018 року рівними платежами по 3 152,00 грн. (три тисячі сто п’ятдесят дві грн. 00 коп.);

- у травні 2018 року – 3 162,27 грн. (три тисячі сто шістдесят дві грн. 27 коп.).

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті 17 травня 2013 року. Повний текст постанови виготовлений 20 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.