Постанова № 31354891, 15.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 р. Справа №805/3785/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:35

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Шинкарьова І.В.

при секретарі судового засідання Заднепровській В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення - рішення

за участю представників сторін

від позивача: Золотухін Р.М.

від відповідача: Лобата О.В.

встановив:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» звернулось з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими латниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.03.13 №00101517/6479/10/15-17-3 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6276,39 грн. з яких основний платіж 5021,11 грн. штрафні фінансові санкції 1255,28 грн.

Позивач не погоджується з спірним рішенням, оскільки вважає, що воно прийнято в порушення положень діючого законодавства, оскільки їм правомірно було включено до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2012 року податкові накладні на загальну суму 5021,11 грн., які отримані у попередніх періодах, із заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних). До заяви зі скаргою листом від 21.01.13 до податкової були надані копії первинних документів. У зв'язку з відсутністю у позивача податкових накладних в жовтні та листопаді 2012 року, право на податковий кредит по вказаним накладним згідно з п.198.2 ст.198 ПК України в жовтні та листопаді 2012 року не виникло, оскільки не було підтверджено податковими накладними.

Представник відповідача позовні вимоги підтримав надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав надав заперечення у яких зазначив, що сума ПДВ, що вказана у податковій накладній, яка заповнена з порушенням або не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, повинна бути відображена у складі податкового кредиту платника податку - покупця у звітному періоді виписки такої податкової накладної. Таким чином у позивача право на включення до податкового кредиту по вказаним накладним виникло раніше ніж звітний період, тому у позивача відсутнє право на подання заяви із скаргою на таких постачальників у грудні 2012 року. На підставі викладеного просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ -Енерговугілля» є юридичною особою відповідно до свідоцтва про держану реєстрацію юридичної особи серія А01 №715141 (а.с.18).

Відповідачем було проведено камеральну перевірку даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 року. Під час перевірки було встановлено, заниження податку на додану вартість на загальну суму 5021,11 грн. Сума ПДВ, вказана у податковій накладній, яка заповнена з порушенням або не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних повинна бути відображена у складі податкового кредиту платника податку - покупця у звітному періоді виписки такої податкової накладної за наслідками перевірки було складено акт перевірки від 19.02.13 №138/15-7-3-00169845 (а.с. 9) та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.13 №00101517/6479/10/15-17-3 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 6276 грн. 39 коп., з яких основний платіж 5021,11 грн. штрафні (фінансові) санкції 1255,28 грн. (а.с.15).

Судом встановлено, що позивачем у заяві про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ), додаток 8 до декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року (а.с. 33) до складу податкового кредиту було включено податкові накладні заповнені з порушенням, а саме:

від 30.11.12 №1 на суму 2782,40 грн. видану ДКП «Біосфера» (а.с. 54) у якій було не вірно зазначено дату замість 30.11.12 вказано 01.12.12. Вказуючи на помилку позивач посилається на акт здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.11.12 (а.с. 48);

від 08.11.12 №356 на суму 1341,78 грн. видану ТОВ «АІС Автодром Донецьк» (а.с. 56), в якій невірно зазначено дату укладення договору;

від 04.10.12 №152 на суму 1362 грн.60 коп. видану ТОВ «АІС Автодром Донецьк» (а.с. 60) в якій невірно зазначено дату укладення договору;

від 30.11.12 №433 на суму 24083,40 грн. видану ТОВ «ТТП «Альянс», в якій на російській мові вказано посаду особи, що склала податкову накладну.

У судовому засіданні з'ясовано що реальність здіснення операцій за якими були видані вказані накладні відповідачем під сумнів не ставиться.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Так, згідно пункту 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системний аналіз вказаних вище правових норм, свідчить, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Системний аналіз положень розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум податку на додану вартість, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Судом встановлено, що між позивачем та ДКП «Біосфера»укладено договір від 01.08.12 №13/01 на надання послуг прийому та розміщення промислових відходів (а.с.44). Відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) фактичне виконання умов договору було 30.11.12. (а.с. 48). У податковій накладній від 30.11.12 №1 на суму 2782,40 грн. видану ДКП «Біосфера» (а.с. 54) було зазначено дату замість 30.11.12 вказано 01.12.12.

Відповідно до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року податкову накладну було отримано 01.12.12.

У податкових накладних від 08.11.12 №356 на суму 1341,78 грн. та від 04.10.12 №152 на суму 1362 грн.60 коп. виписані ТОВ «АІС Автодром Донецьк», зазначена дата договору про надання послуг 30.10.12 та 01.10.12 тобто зазначені дати виписаних рахунків на оплату. У судовому засіданні позивач зазначив що договір ТОВ «АІС Автодром Донецьк» мав усну форму та письмово не укладався.

Відповідно до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року податкові накладні було отримано 01.12.12.

У податковій накладній від 30.11.12 №433 на суму 24083,40 грн. видану ТОВ «ТТП «Альянс», в якій на російській мові вказано посаду особи, що склала податкову накладну.

Відповідно до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року податкові накладні було отримано 03.12.12.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки податкові накладні були складені з порушенням позивачем було подано разом з декларацією додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)» а також всі документи, що підтверджують факт проведення операції.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2012 року податок на додану вартість на суму 5021,11 грн. на підставі податкових накладних від 30.11.12 №1, від 08.11.12 №356, від 04.10.12 №152 та від 30.11.12 №433.

Суд не приймає посилання відповідача що заява зі скаргою повинна була подаватись у тому періоді коли ці операції були здійснені, оскільки це суперечить положенням Податкового кодексу України, зокрема, пункту 198.2 статті 198, який пов'язує факт виникнення права на податковий кредит з отриманням податкової накладної, та пункту 198.6 статті 198, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив :

Позов, Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.03.13 №00101517/6479/10/15-17-3 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6276,39 грн. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.03.13 №00101517/6479/10/15-17-3 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6276,39 грн. з яких основний платіж 5021,11 грн. штрафні фінансові санкції 1255,28 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 15 травня 2013 року в присутності представників сторін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» витрати по сплаті судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп.

Постанову у повному обсязі складено 20 травня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.