Постанова № 31354887, 17.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2013 р. Справа №805/5243/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.45

Донецький окружний адміністративний суд в складі: судді Бєломєстнова О.Ю., при секретарі Сімонові Д.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Старобешівського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого матеріального забезпечення в сумі 3 265,78 грн.,

за участі: представника позивача Чембулат Л.М.

відповідач не з'явився

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2013 року Старобешівський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі за текстом - позивач або Старобешівський РЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач) про стягнення суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 3 265,78 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю з 31.01.2012 по 15.10.2012р., але, як встановлено при перевірці, останній працював за договором доручення у приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя» з 19.06.2012р. по 09.11.2012р. Тобто в період перебування на обліку у позивача в статусі безробітного працював та отримував дохід. Просив стягнути з відповідача суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 3 265,78 гривень.

Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі від відповідача не надходило. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка вручається під розписку. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Оскільки в матеріалах справи наявна судова повістка, яка не вручена відповідачу у зв'язку з незнаходженням адресата за адресою, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин, з урахуванням приписів ч. 4 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Позивач - Старобешівський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Відповідно до статей 8, 20 Закону Украйни "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття " Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України «Про зайнятість населення».

Відповідач - фізична особа - ОСОБА_1, зареєстрований у центрі зайнятості 24.01.2012 року (звернувся за сприянням у працевлаштуванні у зв'язку з звільненням з посади згідно п.1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін), ІНН НОМЕР_1.

24 січня 2012 року відповідачем було подано заяву про надання статусу безробітного, в якій він вказав, що станом на день подання заяви він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, не є займаним працівником, а у разі подання документів, що містять неправдиві відомості, та неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, він зобов'язується добровільно повернути зайве виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Згідно статті 28 Закону України «Про зайнятість населення» та відповідно до пунктів 1, 3, 4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000, ОСОБА_1 перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітній та отримував допомогу по безробіттю з 31 січня по 15 жовтня 2012 року.

31 січня 2012 року згідно з наказом № НТ 120131 ОСОБА_1 було надано статус безробітного і розпочата виплата допомоги по безробіттю. 15 жовтня 2012 року виплата допомоги по безробіттю відповідачу була припинена у зв'язку з відмовою безробітного від послуг служби зайнятості.

19 березня 2013 року за результатами перевірки Старобешівського РЦЗ був складений Акт № 66 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Зазначеним актом встановлено, що ОСОБА_1 в порушення пункту 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не подав до центру зайнятості відомості про обставини (з 19.06.2012 по 09.11.2012р. працював на підприємстві ПрАТ «СК «ПЗУ Україна страхування життя» за договором доручення, що підтверджується листом від 07.02.2013 року №9472/400), що впливають на умови виплати йому матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Відповідно до довідки Старобешівського РЦЗ 10.04.2013р. відповідач отримав суму матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 31.01.2012 по 15.10.2012 у розмірі 3 265,78 гривні. Це також підтверджується наданими на вимогу суду реєстрами № 104 платіжних доручень по розрахунках, що підлягають оплаті, платіжними дорученнями, відомостями.

21 березня 2013 року позивачем прийнято наказ № 74 про відшкодування коштів відповідачем у встановленому порядку у розмірі 3 265,78 гривень.

Відповідачу листом від 21.03.2013р. № 04-32/452 було надіслано повідомлення, яким пропонувалось добровільно сплатити отриману допомогу по безробіттю, але станом на день винесення постанови суду, допомога по безробіттю не повернута.

При прийнятті постанови суд виходить з наступних мотивів та керується такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-XII (далі - Закон № 803-XII) встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Пунктом 5 статті 34 Закону України від 02.03.2000 №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон №1533-III) Фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття надано право, зокрема, стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Згідно частини 4 статті 38 Закону №1533-III строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Таким чином, позивачем не порушено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.

Частиною 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно з статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону №1533-III застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі підпункту 1 пункту 5.5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

Статтею 31 Закону №1533-III встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Частиною 3 статті 36 Закону №1533-III передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Старобешівського районного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 3 265,78 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 128, 158-164, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Старобешівського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого матеріального забезпечення в сумі 3 265,78 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Старобешівського районного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття безпідставно отриману допомогу по безробіттю у сумі 3 265,78 (три тисячі двісті шістдесят п'ять гривень 78 копійок) грн..

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 травня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 22 травня 2013 року.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.