Постанова № 31354835, 15.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 р. Справа №805/5062/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:05

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі - Заднепровської В.О.,

за участю прокурора Вартанова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Дарницького району м.Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 976375,71 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Прокурор Дарницького району м.Києва, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 976375,71 грн.

В обґрунтування позову, з уточненнями позовної заяви, посилається на те, що у зв’язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб та земельного податку за період з січень-лютий 2013 року у відповідача виникла податкова заборгованість на загальну суму 976375,71грн. Податкові зобов’язання виникли відповідно до податкових декларацій, які є узгодженими з моменту їх подання. Працівниками Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової інспекції проведено необхідні заходи по стягненню податкового боргу. Проте до теперішнього часу податковий борг у добровільному порядку підприємством не погашено, що є підставою для стягнення заборгованості у судовому порядку. В порушення норм чинного законодавства України відповідачем сума заборгованості не сплачена, що дає підстави для стягнення заборгованості перед бюджетом в судовому порядку згідно п.п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України.

Просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» (ідентифікаційний код 32203226) податкову заборгованість у розмірі 976375,71 грн., а саме:

- заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в сумі 974298,68 грн. на розрахунковий рахунок №33213812700003 до УДК у Дарницькому районі м.Києва, код 38021179 в банку ГУДК України у м.Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 13050100.

- заборгованості по земельному податку в сумі 2077,06 грн. на розрахунковий рахунок №33214811700003 до УДК у Дарницькому районі м.Києва, код 38021179 в банку ГУДК України у м.Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 13050100.

Прокурор в судове засідання з’явився, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 10 грудня 2002 року, ідентифікаційний код юридичної особи 32203226, про що свідчить витяг з пошукової системи ЄДР, Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.31), взяте на облік за неосновним місцем обліку у Державній податковій інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби як платних окремих податків з 26 квітня 2010 року, що підтверджено довідкою податкового органу (а.с.9).

Відповідачем до ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПС подані:

- податкова декларація №9003917903 від 04 лютого 2013 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, якою нараховано земельного податку на 2013 рік у загальній сумі 12462,36грн., у тому числі щомісячно починаючи з січня по грудень у сумі 1038,53грн. (а.с.12);

- податкова декларація №9003951704 від 04 лютого 2013 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, якою нараховано орендну платну за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2013 рік у загальній сумі 5845792,08грн., у тому числі щомісячно починаючи з січня по грудень у сумі 487149,34грн. (а.с.15).

Граничний термін сплати щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

В п.285.2 ст.285 кодексу базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно ст.286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись п.286.2 ст.286 цього кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Але відповідачем сума податкового зобов’язання не сплачена, внаслідок чого у відповідача виник податковий борг по земельному податку за період січень-лютий 2013 року у розмірі 2077,06грн., що підтверджено Довідкою про заборгованість по платежах до бюджету станом на 01 квітня 2013 року (а.с.9).

Між позивачем та Київською міською радою укладено договір оренди земельних ділянок від 20 липня 2005 року, зареєстрований в реєстрі за №173434, з додатками (а.с.19).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно п.288.2 ст.288 кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

В п.288.3 ст.288 цього ж кодексу зазначено, що об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

П.288.4 ст.288 Податкового кодексу України передбачає розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 290 кодексу визначено порядок зарахування до бюджетів плати за землю. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачена сума орендної плати за земельні ділянки за період січень-лютий 2013 року, в результаті чого у відповідача, виник податковий борг в сумі 974298,68грн.

Матеріалами справи підтверджено, що на час розгляду справи відповідачем податковий борг на загальну суму 976375,71грн. не сплачений.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була відправлена податкова вимога від 06 лютого 2013 року №413, яка були отримана представником відповідача 19 лютого 2013 року, про що є відповідна відмітка на поштовому повідомленні. (а.с.18)

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли, про що свідчать матеріали справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов’язання по орендній платі за землю з юридичних осіб.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Дарницького району м.Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 976375,71 грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» (ідентифікаційний код 32203226) податкову заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в сумі 974298,68 грн. на розрахунковий рахунок №33213812700003 до УДК у Дарницькому районі м.Києва, код 38021179 в банку ГУДК України у м.Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 13050100.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» (ідентифікаційний код 32203226) податкову заборгованість по земельному податку в сумі 2077,06 грн. на розрахунковий рахунок №33214811700003 до УДК у Дарницькому районі м.Києва, код 38021179 в банку ГУДК України у м.Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 13050100.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 15 травня 2013 року в присутності прокурора.

Постанову у повному обсязі складено 20 травня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.