Постанова № 31354611, 21.05.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р.Справа № 916/379/13-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Лисенко В.А., Поліщук Л.В.

(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №332 від 20.05.2013р.)

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.,

за участю представників:

від позивача - Степанов В.Ю., довіреність б/н від 15.03.2013р.;

ліквідатор Новіков Ю.П., постанова від 22.05.2008р. №2/346-06-12020

від відповідача (Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області) - участі не брали;

від відповідача (виконавчого комітету Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області) - участі не брали;

розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 17.04.2013р. про припинення провадження

у справі №916/379/13-г

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"

до відповідачів:

- Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області;

- виконавчого комітету Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області;

про визнання незаконними та скасування рішень, свідоцтва про право власності

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.04.2013р. (суддя Меденцев П.А.) провадження у справі №916/379/13-г за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" до відповідачів: Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області, виконавчого комітету Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання незаконними та скасування рішень, свідоцтв про право власності припинено на підставі частини першої пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 17.04.2013р. у справі №916/379/13-г скасувати та повернути справу на розгляд до господарського суду Одеської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідачі в судовому засіданні участі не брали, хоча були сповіщені належним чином про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (а.с84); власну позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не виклали.

Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" звернулось з позовом до Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області, виконавчого комітету Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області „Про реєстрацію об'єкта нерухомого майна, яким користується фермерське господарство „Сади Градениці", нежитлових будівль розташованих на території Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області" №11 від 27.01.2012р., яким визнано право власності за фермерським господарством „Сади Градениці" на нежитлові будівлі будівельної бригади, розташовані за адресою: вул. Леніна,39 а, с. Градениці, Біляївського району Одеської області, а саме: літ. „А" будівля столярного цеху загальною площею 92,6 кв.м, літ. „Б" будівля столярного цеху з навісом загальною площею 339,8 кв.м, літ. „В" будівля складу загальною площею 26,3 кв.м; виробничі будівлі зернотоку, розташовані за адресою: комплекс будівель та споруд №3, Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області, а саме: літ. „А" будівля вагової загальною площею 14,9 кв.м., літ. „Б" навіс, 1-6 огорожа, І - мостіння, ІІ - зерноочисна споруда; нежитлові будівлі бригади №3 розташовані за адресою: комплекс будівель та споруд №4 Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області, а саме: літ. „А" будівля столової - загальною площею 98,3 кв.м., літ. „Б" будівля майстерні загальною площею 54,1 кв.м, літ. „В" склад мастильних матеріалів загальною площею 20,4 кв.м., літ. „Г" будівля столярки загальною площею 54,1 кв.м., що відображено в технічних паспортах станом на 05.01.2012р.; визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області №117 від 29.11.2011р., яким було визнано право власності за фермерським господарством „Сади Градениці" на комплекс будівель та споруд №7, загальною площею 8115,7 кв.м, який складається з будівель бурякосховища А, загальною площею 699,7 кв.м., складу комбікормів Б, загальною площею 1665,6 кв.м., складу В, загальною площею2438,м., прохідної Г, загальною площею 6,4 кв.м., бойні Д, загальною площею 28 кв.м., корівника Е, загальною площею 3159,7 кв.м, будинку тваринників Є, загальною площею 117,7 кв.м; визнання незаконними та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих виконавчим комітетом Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області 07.02.2012р. САЕ №349384, САЕ №349384, САЕ №349385, САЕ№349386 та дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно САЕ №625194 від 07.12.2011р.

Отже, предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, згідно яких за фермерським господарством «Сади Градениці» визнано право власності на об'єкти нерухомого майна та на підставі яких були видані свідоцтва про право власності, що також оспорюються позивачем.

Приймаючи ухвалу про припинення провадження у справі господарський суд Одеської області виходив з того, що даний спір є публічно-правовим спором, а тому відноситься до компетенції адміністративних судів.

Однак з таким висновком місцевого господарського суду не можна погодитись з огляду на наступне.

У вирішенні питання про те, чи є даний спір господарським та чи підлягає він вирішенню в порядку господарського судочинства, апеляційний господарський суд виходить з положень статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (пункт 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»).

Під поняттям „справа адміністративної юрисдикції", наведеного у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта (інформаційний лист Верховного Суду України від 26.12.2005 р. №3.2.-2005).

Справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень, які не мають ознак справ адміністративної юрисдикції, повинні розглядатись господарськими судами на загальних підставах.

У пункті 17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зазначено, що до таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх речових прав, посилаючись на те, що зазначене в оспорених рішенням і свідоцтвах про право власності майно належить саме йому.

Правовідносини між сторонами не надають спору, що з них виник, публічно-правового характеру, оскільки повноваження, які реалізуються органами місцевого самоврядування у відносинах в межах даного спору, не є владними, а мають лише організаційно-розпорядчий характер. На відносини сторін у даній справі не поширюється визначена пунктом 2 статті 4, пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів, тому, за приписами статей 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, цей спір підлягає вирішенню господарськими судами України.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України №6/71-Н від 28.10.2010р., №3/107-10 від 26.04.2011 р., №19/84(8/307(7/60)-06 від 10.11.2008 р., №13/5025/261/12 від 15.11.2012 р., №5002-33/4254-2012 від 16.04.2013 р. тощо.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції безпідставно припинено провадження у даній справі.

За таких обставин, оскаржуваний судовий акт ухвалений всупереч положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України, так як місцевий суд не виконав всі вимоги процесуального законодавства, допустив неповноту дослідження обставин справи, що виключає правильне застосування норм процесуального права.

Керуючись статтями 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 17.04.2013р. у справі №916/379/13-г скасувати.

Справу №916/379/13-г передати на розгляд господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 22.05.2013 р.

Головуючий суддя Таран С.В.

Суддя Лисенко В.А.

Суддя Поліщук Л.В.