Рішення № 31354598, 21.05.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р.Справа № 922/1683/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Дородіної І.А.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно- будівельне управління № 33", м. Харків про стягнення коштів у сумі 3800,90 грн. за участю представників сторін:

позивача - Рибалко Д.В., довіреність № 01-62юр/2395

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" про стягнення коштів у сумі 3800,90 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором про постачання електричної енергії № 53357 від 26 липня 2005 року, пролонгованого на 2012 та 2013 роки на підставі пункту 9.11. зазначеного договору, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість за електричну енергію у сумі 3630,48 грн. (з яких: 3025,40 грн. - тарифна складова, 605,08 грн. - ПДВ 20%), суму 3% річних в розмірі 27,08 грн., 138,88 грн. - пені та 4,46 грн. - індексу інфляції. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 квітня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1683/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 21 травня 2013 року о 11:30.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з датою про вручення (29 квітня 2013 року) ухвали господарського суду Харківської області від 22 квітня 2013 року.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

26 липня 2005 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" та Публічним акціонерним товариством "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" було укладено договір про постачання електричної енергії № 53357 (далі - Договір), який було пролонговано на 2012 та 2013 роки на підставі пункту 9.11. Договору.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач зобов'язався оплачувати позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно пункту 2.1.2. Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням умов розділів 6, 7 Договору, відповідно до Додатку № 1 "Договірні величини постачання електричної енергії і потужності споживачу" та Додатку № 2 "Порядок розрахунків".

Пунктом 2.2.5 Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків" до Договору.

Згідно пункту 5 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 53357 від 26 липня 2005 року відповідач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплаченим відповідачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Відповідно до пункту 1. додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 53357 від 26 липня 2005 року розрахунковий період встановлено відповідачу з 24 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору, здійснив постачання електричної енергії відповідачу, та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої електричної енергії за вказаний період відповідно до договору про постачання електричної енергії № 53357 від 26 липня 2005 року (копії рахунків містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором про постачання електричної енергії № 53357 від 26 липня 2005 року зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої електричної енергії, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість з оплати електричної енергії за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року перед позивачем в сумі 3630,48 грн. (з яких: 3025,40 грн. - тарифна складова, 605,08 грн. - ПДВ 20%), яка до цього часу не погашена.

Відповідно до статей 525 та 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене вище, суд вважає позовні вимоги позивача в розмірі 3630,48 грн. (з яких: 3025,40 грн. - тарифна складова, 605,08 грн. - ПДВ 20%) основної заборгованості, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 4.2.1. Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується відповідачу з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку № 2 "Порядок розрахунків", до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі пункту 4.2.1. Договору та зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві за період з грудня 2012 року по березень 2013 року суму 3% річних у розмірі 27,08 грн. та суму індексу інфляції у розмірі 4,46 грн. за лютий 2013 року.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок 3% річних та індексу інфляції, а тому позовна вимога в частині стягнення 3% річних у сумі 27,08 грн. та індексу інфляції в сумі 4,46 грн. підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно статті 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання в результаті односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди.

За приписами ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

При цьому, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, що передбачено ст. 547 ЦК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) (відповідно до ст. 549 ЦК України) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.2.1. укладеного між сторонами Договору, в якому зазначено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5. Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується відповідачу з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку № 2 № "Порядок розрахунків", до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.

Позивачем нараховано та надано обґрунтований розрахунок суми пені за період з грудня 2012 року по березень 2013 року в розмірі 138,88 грн., який відповідає вимогам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.11р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Якщо зменшення розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн. покласти на відповідача.

Керуючись ст. 11, 525, 526, 546, 547, 549, 550, ч.1 ст. 610, 611, ст.626 Цивільного кодексу України, 175, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33 (61009, м. Харків, вул. Желєзнякова, 235, р/р 26009845032160 в ХОФ АКБ СР "Укрсоцбанк", м. Харків, МФО 851016, код 05422384) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61003, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954) заборгованість за електричну енергію в розмірі 3630,48 грн. (з яких: 3025,40 грн. - тарифна складова, 605,08 грн. - ПДВ 20%) за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року;

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33 (61009, м. Харків, вул. Желєзнякова, 235, р/р 26009845032160 в ХОФ АКБ СР "Укрсоцбанк", м. Харків, МФО 851016, код 05422384) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61003, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954) суму пені в розмірі 138,88 грн., суму 3% річних в розмірі 27,08 грн., суму індексу інфляції - 4,46 грн. та судовий збір - 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.05.2013 р.

Суддя Суслова В.В.