Рішення № 31354335, 21.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6553/13 21.05.13

За позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго" докомунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києвапростягнення 317 354, 82 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Цурка Н.О. (довіреність № 91/2013/02/06-12 від 04.12.2012 року)

відповідача: юрисконсульт Уманська О.В. (довіреність № б/н від 02.04.2013 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва 317 354, 82 грн., (у тому числі 306 515, 41 грн. - основного боргу, 2 862, 15 грн. - інфляційні втрати та 7 977, 26 грн. - 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором від 30.08.2004 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2013 року порушено провадження у справі № 910/6553/13 та призначено її розгляд на 23.04.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Позивача розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмову відзиві проти позову заперечував, зазначаючи про те, що розрахунки за спожиту теплову енергію відповідно до тарифів для населення та порядку, встановленого Київською міською державною адміністрацією проводиться через КП ГІОЦ мешканцями, які споживають теплову енергію на опалення та гаряче водопостачання, Відповідач на свої розрахункові рахунки не отримує плати за постачання теплової енергії у гарячій воді, тому вважає, що заборгованість, яка нараховується Позивачем є заборгованістю населення Деснянського району м. Києва.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1640263 від 30.08.2004 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 1640263 від 30.08.2004 року Позивач зобов'язався виробляти та постачати теплову енергію Відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а останній оплатити її вартість.

Відповідач відповідно до пункту 2.3.1 договору № 1640263 від 30.08.2004 року зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.

Договір № 1640263 від 30.08.2004 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з 01.10.2010 року по 01.03.2013 року, довідки про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію Позивач поставив Відповідачу теплову енергію вартістю 983 363, 31 грн.

Додатком № 2 до договору № 1640263 від 30.08.2004 року сторони погодили, що Відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок Позивача згідно з його розрахунком.

Відповідач за період з жовтня 2010 року по 01 березня 2013 року несвоєчасно розрахувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 306 515, 41 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки доказів повного погашення заборгованості Відповідачем суду не надано, позовна вимога про стягнення основного боргу у розмірі 306 515, 41 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідач заперечував проти вимог щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Зазначені проценти не є неустойкою, (яка пов'язується з наявністю вини боржника), а є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є правомірними.

Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 7 977, 26 грн. та 2 862, 15 грн. - інфляційних втрат (за період з листопада 2010 року по лютий 2013 року) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно умов укладеного договору № 1640263 від 30.08.2004 року Відповідач зобов'язався сплачувати вартість теплової енергії в порядку та строки, визначені у додатку № 2, тому посилання Відповідача, викладені в письмовому відзиві до уваги судом не приймаються.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством "Київенерго" вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вулиця Закревського, 15, ідентифікаційний код 31776030) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 306 515 (триста шість тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 41 коп. - основного боргу, 2 862 (дві тисячі вісімсот шістдесят дві) грн. 15 коп. - інфляційні втрати, 7 977 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 26 коп. - 3 % річних та 6 347 (шість тисяч триста сорок сім) грн. 10 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 23.05.2013 року.

СуддяТ.Ю. Кирилюк