Рішення № 31352414, 14.05.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 травня 2013 року Справа № 913/971/13

Провадження №18пд/913/971/13

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом Луганської міської ради, м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Росукройл», м. Донецьк

про внесення змін до договору оренди землі

за участю представників:

від позивача: Бабкіна Н.В. за дов. від 19.03.2012;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про внесення змін до договору оренди землі від 22.06.2007, державна реєстрація від 27.06.2007 № 040740200101, який укладено між сторонами за позовом, зокрема, про викладення пункту 8 договору в новій редакції:

« 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5.».

Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув, не зважаючи на те, що його було своєчасно та належним чином повідомлено судом про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

22.06.2007 між сторонами за позовом укладено договір оренди землі, який зареєстрований 27.06.2007 за № 040740200101, згідно якому, позивач передав відповідачу в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,2528 га, під будівництво та розміщення автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, станції технічного обслуговування автомобілів, мойки автомобілів, магазину, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Емаліровочная (біля станції технічного обслуговування автомобілів).

Спірним пунктом 8 вказаного договору оренди встановлено, що річна орендна плата встановлюється у розмірі 250 відсотків земельного податку (річного), який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки, у гривнях.

Рішенням Луганської міської ради від 27.05.2011 № 9/12 встановлено договірні коефіцієнти, які застосовуються при визначенні розміру орендної плати за землю, залежно від мети використання земельної ділянки.

Зокрема, щодо використання земельної ділянки для розташування паливно-роздавальних та автозаправних станцій, пунктів тощо, які здійснюють продаж нафтопродуктів або газу (відповідач орендує земельну ділянку для будівництва і розміщення в тому числі і автомобільної газонаповнювальної компресорної станції), застосовується договірний коефіцієнт 4,5.

Заявою від 14.09.2011 № (140901-11)02-231 відповідач звернувся до позивача з проханням викласти п. 8 вищевказаного договору оренди в наступній редакції:

« 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 4,5.».

Позивач рішенням від 31.10.2010 № 15/75 задовольнив заву відповідача щодо внесення вищевказаних змін до договору оренди землі (п. 1 рішення) та зобов'язав відповідача у місячний термін звернутися до управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів для укладання у встановленому порядку договору про внесення змін до договору оренди землі (п. 2 рішення).

Однак, відповідач до теперішнього часу не звертався до уповноваженого позивачем органу для оформлення відповідних змін до договору оренди землі.

В зв'язку з цим, позивачем заявлено вимоги про внесення змін до договору оренди землі від 22.06.2007, державна реєстрація від 27.06.2007 № 040740200101, який укладено між сторонами за позовом, зокрема, про викладення пункту 8 договору в новій редакції:

« 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5.».

Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 № 309-УІ внесені зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі», а саме, було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Попередня редакція наведеної статті Закону визначала, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Згідно п. 13 договору оренди щодо якого заявлено позовні вимоги розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі» направлено саме на підвищення цін на оренду землі (мінімальна орендна плата була у розмірі однократного земельного податку, а стала не меншою трикратного розміру земельного податку; розмір максимальної орендної плати збільшився до 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

З 01.01.2011 зазначені частини четверта та п'ята статті 21 Закону України «Про оренду землі» виключені в зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України (Закон України від 02.12.2010 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України), який діє з 01.01.2011 і має аналогічні положення закріплені у ст. 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 1, ч. 2 ст. 632 ЦК України).

Таким чином, враховуючи, що договором була передбачена можливість зміни розміру орендної плати у разі підвищення цін (а законом було підвищено ціну на орендну плату), позивач вправі вимагати від відповідача внесення відповідних змін до договору оренди.

Аналогічні висновки містяться і в абзаці 5 пункту 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Як вказано вище, статтею 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла до 01.01.2011) та ст. 288 Податкового кодексу України (який діє з 01.01.2011) встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (підпункт 288.5.1).

не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2).

Відповідно до п. 274.1. ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Таким чином, розмір річної орендної плати не може бути меншим 3-х відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, пункт 8 вказаного договору оренди згідно якому, річна орендна плата встановлюється у розмірі 250 відсотків земельного податку (річного), не відповідає вимогам вищевказаного законодавства.

Рішенням Луганської міської ради від 27.05.2011 № 9/12 встановлено договірні коефіцієнти, які застосовуються при визначенні розміру орендної плати за землю, залежно від мети використання земельної ділянки.

Зокрема, щодо використання земельної ділянки для розташування паливно-роздавальних та автозаправних станцій, пунктів тощо, які здійснюють продаж нафтопродуктів або газу (відповідач орендує земельну ділянку для будівництва і розміщення в тому числі і автомобільної газонаповнювальної компресорної станції), застосовується договірний коефіцієнт 4,5.

Відповідно до п. 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Про скасування в установленому законом порядку рішення Луганської міської ради від 27.05.2011 № 9/12, відповідач по справі суду не заявляв, відповідних доказів не подавав.

Позивач вказав, що зазначене рішення діє та не оскаржене.

Відповідач ухилився від оформлення внесення змін до договору оренди - не виконав вимоги п. 2 рішення позивача від 31.10.2010 № 15/75 (яким відповідач зобов'язувався у місячний термін звернутися до управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів для укладання у встановленому порядку договору про внесення змін до договору оренди землі).

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подав.

За таких обставин, позовні вимоги про викладення пункту 8 договору в наступній редакції:

« 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5.»., підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 1147 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести змінити до договору оренди землі від 22.06.2007, державна реєстрація від 27.06.2007 № 040740200101, який укладено між Луганською міською радою (м. Луганськ) та товариством з обмеженою відповідальністю «Росукройл» (м. Донецьк), зокрема, викласти пункт 8 вказаного договору в наступній редакції:

« 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5.».

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Росукройл», м. Донецьк, вул. Артема, 4-г, ідентифікаційний код 32208910, на користь Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 26070794, витрати на судовий збір в сумі 1147 грн.; наказ видати.

14 травня 2013 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 20 травня 2013 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко