Постанова № 31351071, 16.05.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Справа № 803/823/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Козак О.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Маха В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до заступника начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області - начальника відділу Горішного Володимира Івановича про скасування постанови №018 від 25.01.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до заступника начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області - начальника відділу Горішного Володимира Івановича про скасування постанови №018 від 25.01.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 січня 2013 року заступником начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області - начальником відділу Горішним В.І. прийнято постанову №018 про накладання стягнень, передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів", якою за невиконання припису посадової особи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживача, а саме відмови споживачу в реалізації його права, встановленого ч.3 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 340 грн. та в десятикратному розмірі вартості продукції - 260 035 грн., а всього на загальну суму 260 375 грн.

Проте, позивач вважає постанову заступника начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області - начальника відділу Горішного Володимира Івановича №018 від 25.01.2013 року такою, що суперечить вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав.

Вказує, що згідно припису №53 від 12.12.2012 року позивача було зобов'язано організувати проведення експертизи виготовлених меблів.

Однак, частина 3 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" визначає чіткі та вичерпні права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт(надання послуг, а саме, у разі виявлення недоліків у виконаній роботі(наданій послузі), серед яких споживач має право на свій вибір вимагати: безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі у розумний строк; відповідного зменшення ціни виконаної роботи(наданої послуги); безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; відшкодування завданих йому збитків з усунення недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; реалізації інших прав, що передбачені законодавством на день укладення відповідного договору.

При цьому, споживач ОСОБА_5 не виявила бажання скористуватися жодним із перерахованих прав, оскільки в заяві від 01.08.2012 року поданій позивачу та в заяві від 13.11.2012 року, поданої до інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області, просила лише призначити експертну комісію у її присутності.

Тому, посилання заступника начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області - начальника відділу Горішного Володимира Івановича на ч.3 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" є безпідставним, як і саме застосування до позивача стягнень, передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів", за відмову споживачу в реалізації його прав, встановлених ч.3 ст.10 вищевказаного Закону.

У зв'язку з чим, просить скасувати постанову заступника начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області - начальника відділу Горішного Володимира Івановича №018 від 25.01.2013 року про накладення штрафу в розмірі 260 375 грн. за порушення законодавства за невиконання припису посадової особи №53 від 12.12.2012 року.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві. В поданих до суду поясненнях на заперечення відповідача вказують, що частина 4 ст.17 Закону України "Про захист прав споживачів" зобов'язує провести за власний рахунок експертизу продукції лише "у разі, коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції". Однак, як з направлення на проведення позапланової перевірки №000541 від 06.12.2012 року так і з припису №53 від 12.12.2012 року не вбачається, щоб споживач ОСОБА_5 оспорювала якість виготовленої кухні. Також, ні споживачем, ні інспекцією не оскаржується факт невідповідності кухні вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів. Повна інформація про продукцію була надана підприємцем споживачу ОСОБА_5 та відповідає умовам договору №15 від 16.02.2012 року. Тому, вимога відповідача про зобов'язання позивача провести експертизу "виготовлених меблів на предмет відповідності одному тону, кольору псевдо лакобелю та фальш панелі" не відповідає вимогам ч.1 ст.1 Закону, оскільки дана вимога споживача не відноситься до "визначення причини втрати якості продукції". На підставі вищевикладеного, просять задовольнити позовні вимоги в повній мірі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. В письмових запереченнях вказує, що 12 грудня 2012 року головним спеціалістом Державної інспекції з питань захисту прав споживачів інспекції Семенюк О.В., на підставі звернення споживача ОСОБА_5 від 13.11.2012 року з приводу неналежного виконання позивачем замовлення, проведена позапланова перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, за результатами якої складено акт №000541 від 12.11.2012 року. В ході перевірки встановлено, що акт приймання-передачі продукції споживачем ОСОБА_5 не підписаний. На письмове звернення споживача підприємець ОСОБА_1 не організувала проведення експертизи, тим самим відмовила споживачу в реалізації його права, чим порушила ч.3 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" та п.21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 року №833, у зв'язку з чим заступником начальника інспекції винесено припис №53 від 12.11.2012 року про припинення порушень прав споживача. Крім того, з'ясовано, що споживач не був попереджений підприємцем ОСОБА_1 про те, що один і той самий колір, нанесений на скло або іншу поверхню (наприклад, МДФ) матиме інший відтінок (тон), а також ОСОБА_1 не повідомила споживача про інші незалежні від виконання обставини, що можуть погіршити споживчі властивості замовлення, чим порушила п.25 Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою КМУ від 16.05.1994 року №313. Зазначає, що придбання споживачем товару неналежної якості призводить до небажаних негативних наслідків. Зокрема, споживач позбавляється комфорту, можливості користуватися річчю за призначенням. Використання речі з недоліками може призвести до заподіяння шкоди його життю, здоров'ю, майну тощо.

Таким чином, на думку відповідача, винесена постанова у справі про накладання стягнень, передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" відповідає вимогам чинного законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.12.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Волинській області відповідно до направлення на перевірку №000541 від 06.12.2012 року виданого на підставі звернення споживача ОСОБА_5 від 13.11.2012 року, проведено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з виготовлення кухні, за результатами якої був складений акт №000541 від 12.12.2012 року, в якому зазначено про порушення підприємцем ОСОБА_1 ч.3 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" та п.21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833, а також п.25 Правил побутового обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 року №313 (а.с.63-64).

В ході перевірки встановлено, що акт приймання-передачі продукції споживачем ОСОБА_5 не підписаний. На письмове звернення споживача підприємець ОСОБА_1 не організувала проведення експертизи, а також споживач ОСОБА_5 не була попереджена підприємцем ОСОБА_1 про те, що один і той самий колір, нанесений на скло або іншу поверхню матиме інший відтінок (тон) та не була повідомлена про інші незалежні від виконання обставини, що можуть погіршити споживчі властивості замовлення.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту перевірки №000541 від 12.12.2012 року, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Волинській області винесено припис №53 від 12.12.2012 року "Про припинення порушень законодавства про захист прав споживачів", яким приписано підприємцю ОСОБА_1 організувати проведення експертизи виготовлених меблів на предмет відповідності одному тону, кольору псевдо лакобелю та фальш панелі, про час та місце проведення експертизи повідомити ОСОБА_5 За результатом висновку експертизи задовольнити вимоги споживача відповідно до чинного законодавства. Підприємця ОСОБА_1 зобов'язано про виконання даного припису повідомити Інспекцію письмово до 02.01.2013 року. (а.с.7-8).

З матеріалів справи слідує, що 09 січня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Волинській області, на підставі направлення на перевірку №000621 від 09.01.2013 року, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при реалізації меблів та наданні послуг з виготовлення кухні та виконання припису інспекції №53 від 12.12.2012 року, за результатами якої складено акт №000621 від 09.01.2013 року в якому зафіксовано, що при спробі 09.01.2013 року провести перевірку виконання припису інспекції №53 від 12.12.2012 року у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_1, де проводить господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 встановлено, що даний магазин не працює, а при вході відсутня інформація про режим його роботи, про що також складено доповідну.

Також, під час перевірки встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не виконала припис інспекції №53 від 12.12.2012 року, а саме, не повідомила письмово з відповідним документальним підтвердженням інспекцію про організацію проведення експертизи виготовлених меблів на предмет відповідності одному тону, кольору псевдо лакобелю та фальш панелі, тим самим відмовила споживачу ОСОБА_5 в реалізації її прав.(а.с.51-59)

У зв'язку з чим, 25.01.2013 року відповідачем винесено постанову №018, якою за невиконання припису посадової особи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів про усунення порушень прав споживача, а саме відмови споживачу в реалізації його права, встановленого ч.3 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 340 грн. та в десятикратному розмірі вартості продукції - 260 035 грн., а всього на загальну суму 260 375 грн.

Проте, суд вважає, що постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області №018 від 25.01.2013 року про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 стягнень, передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" підлягає скасуванню з огляду наступне.

Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції; припиняти відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб'єктами господарювання виявлених недоліків; забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції, на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів; приймати рішення про тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), послуг, у тому числі ресторанного господарства, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків; накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення тощо.

Судом встановлено, що 16.02.2012 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір №15, предметом якого є виготовлення постачальником за замовленням покупця кухні, загальною вартістю товару 26 035 грн. (а.с.61).

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2012 року ОСОБА_5 звернулась до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із заявою, у якій просила призначити експертну комісію з огляду на невідповідність одному тону кольору фальш-панелі і комплекту протилежної сторони вікна-ніші (а.с.50).

Листом від 03.08.2012 року підприємець ОСОБА_1 повідомила споживача про те, що при виготовленні кухні будь-яких відхилень від проекту не було, у підписаному договорі ОСОБА_5 погодилась з вибраними кольорами та відтінками меблів, підписавши відповідний проект. У листі підприємцем також зазначено, що один і той самий колір, нанесений на скло або іншу поверхню, матиме інший відтінок (тон), що є природнім у зв'язку з неоднорідними структурами різних матеріалів (а.с.49).

13.11.2012 року ОСОБА_5 звернулась із заявою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області, у якій зазначила про невідповідність виготовлених підприємцем ОСОБА_1 меблів одному тону кольору, а саме: фальш панель і комплект протилежної сторони вікна-ніши(матеріал скло), з огляду на що просила призначити експертну комісію у її присутності. (а.с.48).

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Разом з тим, статтею 1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Таким чином, положеннями ч.3 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено чіткий перелік дій, які має право вимагати споживач у разі порушення умов договору про виконання робіт(надання послуг).

Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, споживач ОСОБА_5 звернулась до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а згодом і в Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Волинській області з вимогою призначення експертної комісії у зв'язку з невідповідністю одного тону кольору фальш-панелі і комплекту протилежної сторони вікна-ніші, в той час як проведення експертизи передбачено лише у випадках встановлених ч.4 ст.17 вищевказаного Закону.

При цьому, як з направлення на проведення позапланової перевірки №000541 від 06.12.2012 року так і з припису №53 від 12.12.2012 року не вбачається, щоб споживач ОСОБА_5 оспорювала якість виготовленої кухні.

Будь-яких інших претензій, що стосуються якості товару, відповідності вимогам нормативно-правових актів споживачем ОСОБА_5 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не висувалось та в ході проведення перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Волинській області не виявлено.

Поряд з тим, пунктом 4 ст.17 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.

У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Отже, експертиза продукції здійснюється лише в разі визначення причини втрати якості товару, чого в даному випадку встановлено не було.

Водночас Законом України "Про захист прав споживачів" не передбачено обов'язок продавця (виконавця) на вимогу споживача проводити експертизу обраного під час замовлення кольору на предмет його відповідності нанесеному на виготовлені деталі виробу.

Частиною 1 ст.6 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до п.21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833, суб'єкт господарювання зобов'язаний, зокрема, надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари; усіляко сприяти споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів.

Судом встановлено, що згідно пункту 3.2 укладеного між позивачем та ОСОБА_5 договору №15 від 16.02.2012 року на виготовлення кухні зазначено, що комплектація товару, матеріал та колір узгоджуються постачальником і покупцем згідно відомості (рахунка) №036 і надалі не можуть бути предметом спорів. Помічений під час прийому товару некомплект (дефекти), постачальник повинен виправити в строк не більше як через 30 днів (а.с.61).

У зв'язку з чим, підпис ОСОБА_5 на договорі свідчить про те, що остання погодилась з комплектацією виробу, кольором, матеріалами, розмірами, про що також свідчать її підписи на інших документах, зокрема на проекті кухні.

Таким чином, суд вважає, що повна інформація про продукцію була надана підприємцем споживачу ОСОБА_5 та відповідає умовам договору №15 від 16.02.2012 року.

При цьому, як встановлено судом, в ході перевірки позивача будь-яких відхилень від проекту кухні Інспекцією захисту прав споживачів у Волинській області не було встановлено, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 не згідна з кольором кухні, який сама ж обрала, а тому за вказаних обставин будь-які порушення її прав як споживача при виготовленні кухні відсутні, а та обставина, що один і той самий колір, що наноситься на різні поверхні, може мати інший відтінок, не погіршує споживчі властивості продукції, оскільки не погіршує її якість та функціональність.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що будь-яких порушень прав споживача ОСОБА_5 при виготовленні кухні позивачем допущено не було.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови №018 від 25.01.2013 року.

Приймаючи постанову у даній справі, суд виходить з наданих ч.2 ст.162 КАС України повноважень, враховує, що позивач оскаржує в судовому порядку правовий акт індивідуальної дії, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправною та скасування постанови №018 від 25.01.2013 року про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів"

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З урахуванням ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України 2 294 гривень витрат по сплаті судового збору, що підтверджується квитанціями №810.27.1 від 08.04.2013 року на суму 34, 41 грн., №1047.30.2 від 16.04.2013 року на суму 2 225, 18 грн. та № 810.27.3 від 08.04.2013 року на суму 34, 41 грн.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області про накладення стягнень передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" №018 від 25.01.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 2 294 гривні витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 21 травня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А. Лозовський