Вирок № 31350346, 23.05.2013, Здолбунівський районний суд Рівненської області

справа № 562/1095/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2013 року. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Мішури В.С.

секретаря судових засідань Парфенюк Т.А.

за участю: прокурора Пришка О.В.

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Здолбунів кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3; ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженки с. Бечівка, Омської області, РФ; українки; громадянки України; з середньою освітою; одруженої; не працює; раніше не судимої; мешканки АДРЕСА_1;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, суд -

У С Т А Н О В И В :

Близько 21 год. 00 хв. 19.11.2012 року ОСОБА_3 в домоволодінні АДРЕСА_2 під час суперечки з ОСОБА_2 умисно нанесла останньому один удар ножем в область черевної порожнини. Нею спричиненні тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого поранення живота з пошкодженням тонкої і товстої кишок, брижі та сальника, внутрічеревневої кровотечі середнього ступеня тяжкості.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 04 від 04.01.2013 року отримані потерпілим тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх отримання.

В судовому засіданні обвинувачена вину у вчиненні злочину визнала повністю і зізналася, що близько 21 год. 00 хв. 19.11.2012 року вона знаходилась в домоволодінні АДРЕСА_2. Вона перебувала там з співмешканцем ОСОБА_4. Разом з сестрою та її співмешканцем, які проживають в даному домоволодінні, вони вживали спиртне та випили біля чотирьох пляшок горілки.

Під час суперечки з ОСОБА_2 яка відбувалась в іншій кімнаті де нікого не було, після нанесення ним удару в обличчя та образ, взявши ніж, що знаходився на телевізорі, умисно нанесла потерпілому один удар ножем в область черевної порожнини.

Кається у вчиненому, просить не позбавляти волі, так як на даний час вони

-2-

помирилися, потерпілий вибачив та простив її.

Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив показання, які дала суду обвинувачена. На даний час претензій до ОСОБА_3 немає, вони примирилися; відсутні тяжки наслідки та матеріальні претензії; він прощає їй протиправні дії і просить не позбавляти волі.

За клопотанням обвинуваченої та згодою представника державного обвинувачення і потерпілого суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Суд переконався у тому, що обвинувачена правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які б підлягали б доказуванню і нею не заперечуються. Сумніву у добровільності та істинності позиції не має. Обвинуваченій роз"яснено, що вона при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи буде позбавлена можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, обвинувачена настояла на істинності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставин справи.

Її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України тому, що вона умисно заподіяла потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, обставини справи та особу обвинуваченої.

ОСОБА_3 вчинила тяжке кримінальне правопорушення.

Притягнення до кримінальної відповідальності вперше, наявність утриманців, визнання вини та каяття, відсутність претензій з боку потерпілого та прощення у зв»язку з примиренням і відшкодуванням шкоди, обставини, що пом'якшують відповідальність.

Обтяжуючою вину обставиною, є скоєння обвинуваченою кримінального правопорушення в стані алкогольного сп»ягніння.

Обвинувачену суд характеризує позитивно (а. с. 95-99).

Оцінивши зібрані докази в сукупності, суд прийшов до висновку про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. До кримінальної відповідальності притягується вперше, на утриманні має неповнолітню дитину, потерпілий простив її і просить не карати, відсутні тяжкі наслідки, до даного конфлікту спонукала і неправомірна поведінка потерпілого.

Суд вбачає підстави для застосування ст. 75, 76 КК України.

Прокурором заявлено цивільний позов про стягнення з підсудної 1 585,89 грн. витрат за перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні.

Позов обвинуваченою визнаний, підтриманий прокурором і є підставним, а тому підлягає до задоволення.

Потерпілим цивільний позов не заявлено в ході підготовчого та судового розгляду справи.

Судові витрати, що підлягають стягненню з ОСОБА_3, відсутні.

Речові докази (а. с. 53 к. п.) слід знищити.

-3-

Підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 349, 370, 374, 376 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення та призначити покарання за ч. 1 ст. 121 КК України - 5 (п»ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засуджену від призначеного покарання звільнити з іспитовим строком на 2 (два) роки та 6 (шість) місяців, зобов»язавши ОСОБА_3 згідно ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов прокурора задовольнити, стягнувши з ОСОБА_3 (АДРЕСА_3; ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь держави в особі Здолбунівської центральної районної л лікарні (р/р 35415001001384, ЗКПО 02000105, МФО 833017; 35700; м. Здолбунів, вул. Степана Бандери, 1, Рівненської області) витрати, понесенні на лікування потерпілого від злочину, в сумі 1 585 (одна тисяча п"ятсот вісімдесят п"ять) гривні 89 копійок.

Запобіжний захід до набрання чинності вироком залишити попередній у виді особистого зобов"язання.

Речові докази (а. с. 53 к. п.) знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Рівненської області на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Здолбунівський районний суд.

Суддя :