Постанова № 31350049, 15.05.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 року № 813/44/13-а

15 год. 35 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Ячмінська Я.О.

від позивача Конанець І.М.

від відповідачів не прибули

від третьої особи не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед» до Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, Державного інспектора сільського господарства Держсільгоспінспекції у Львівській області Дучаковського Івана Степановича про скасування припису, визнання незаконними дій, скасування розрахунку розміру шкоди, третя особа - Прокуратура Кам'янко-Бузького району Львівської області.

Обставини справи.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед», звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №533 від 13.09.2012р.;

- визнати незаконними дії державного інспектора Дучаковсього І.С. по складанню розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТзОВ „Агро Л В Лімітед" земельної ділянки;

- скасувати розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТзОВ „Агро Л В Лімітед" земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка проведена з порушенням вимог чинного законодавства, викладені у акті перевірки висновки не відповідають фактичним обставинам справи, винесений за результатами перевірки припис є протиправним, оскільки позивач не допускав порушень чинного земельного законодавства, розрахунок розміру шкоди є безпідставним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача та відповідач в судове засідання не прибув, повідомлений належним чином. До суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника у відпустці, однак підтверджуючі документи суду не надано.

У судових засіданнях представник відповідача та відповідач проти позову заперечував повністю з тих підстав, що порушень при проведенні перевірки не допущено, винесений припис є правомірним, розрахунок розміру заподіяної шкоди вірним, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник прокуратури у судове засідання не прибув, у попередньому судовому засіданні пояснив, що перевірка проводилася не за вимогою прокуратури, тому документи пов'язані з підставами проведення перевірки у прокуратурі відсутні.

З урахуванням визначених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строків розгляду справи, така відповідно до ч.6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається на основі наявних доказів.

Суд заслухав пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Державним інспектором сільського господарства - головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель Держсільгоспінспекції в Львівській області, Дучаковським Іваном Степановичем, проведено 13.09.2012 року перевірку дотримання вимог земельного законодавства директором ТзОВ "Агро Л В Лімітед", про що складено акт обстеження земельної ділянки №91 (а.с.59) та акт перевірки (а.с.35-36).

У акті перевірки зазначено про встановлення перевіркою самовільного зайняття позивачем земельної ділянки загальною площею 26,0000га із с/г земель-рілля (на території Старояричівської с/р біля села Руданці, за межами н/п. із земель резервного фонду, яка використовується для товарного сільськогосподарського виробництва (засіяно цукрові буряки) чим порушено вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами проведеної перевірки позивачеві 13.09.2012 року винесено припис (а.с.56) з вимогою в тридцяти денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства та здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ТзОВ "Агро Л В Лімітед" (а.с.11).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, згідно преамбули, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року N 877-V у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон N 877-V).

Згідно з ст. 1 Закону N 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 13.04.2011 року № 459/2011 Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Одним із основних завдань Держсільгоспінспекції України відповідно до п. 3 Указу Президента України від 13.04.2011 року № 459/2011 є реалізація державної політики у сферах здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. У зв'язку з чим, Держсільгоспінспекція України організовує та здійснює державний нагляд (контроль).

Згідно з п. 6 Указу Президента України від 13.04.2011 року № 459/2011 Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.

Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності, а також безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації усіх форм власності, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, для проведення перевірок з питань, що належать до компетенції Держсільгоспінспекції України (п. 6 Указу Президента України від 13.04.2011 року № 459/2011).

З урахуванням викладеного, у своїй діяльності Держсільгоспінспекція України як суб'єкт владних повноважень зобов'язана керуватись положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Заходами державного нагляду (контролю) є відповідно до ст. 1 Закону N 877-V - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ст. 4 Закону N 877-V планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку. Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

У випадку проведення планового заходу органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу (ч.4 ст. 5 Закону).

Позаплановий захід проводиться органами державного нагляду (контролю) виключно у випадках встановлених ст. 6 Закону N 877-V, при цьому, відповідно до ч.3 ст. 6 Закону N 877-V суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Відповідно до ч.1-5 ст. 7 Закону N 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч.6-9 ст. 7 Закону N 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом. Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу. Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З матеріалів перевірки, проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області, неможливо встановити який тип та вид заходу проводився цим органом державного нагляду (контролю).

У матеріалах справи відсутні і відповідачами суду на надані докази проведення перевірки у присутності керівника позивача, відсутні докази внесення запису до відповідного журналу позивача, докази письмового повідомлення позивача про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення чи докази ознайомлення позивача з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа

Відповідачами також не надано суду необхідного для здійснення планового або позапланового заходу наказу, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки, як і не надано посвідчення (направлення) на проведення заходу, підписаного керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідченого печаткою та доказів їх пред'явлення позивачеві перед початком перевірки.

На час проведення перевірки позивача, процедура планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, визначення підготовчих заходів, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки, визначалися Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 N 312. (далі - Порякок №312)

Відповідно до п.5 Порядку 312, при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства складається за результатами перевірки: якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства; при усуненні чи не усуненні раніше виявлених порушень у строк, установлений у приписах (у тому числі і в повторно виданих приписах); при неможливості встановити особу порушника.

Згідно п.5.4 Порядку №312 в акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.

В акті відповідно до п.5.6 Порядку №312 наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Проте у складеному за результатами перевірки позивача акті (а.с.7) відсутня план-схема місця розташування земельної ділянки, схематичний обрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості, не зазначено суміжних землекористувачів та площі на якій виявлено порушення, не вказано місцезнаходження юридичної особи, що перевіряється.

Згідно п.4.3. Наказу Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель "Про затвердження Методичних рекомендацій від 12.09.200р. № 110, акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документу визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки, характеристики ґрунтового покриву (родючого шару грунту) земельної ділянки.

Однак в Акті обстеження земельної ділянки від 13 вересня 2012 №91 (а.с.10) також відсутня план-схема земельної ділянки.

У відповідності з п. 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 N110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 p. N 963, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; - протокол про адміністративне правопорушення; - припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); - акт обстеження земельної ділянки.

Відтак підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Складений за результатами перевірки акт обстеження земельної ділянки та акт перевірки вищенаведеним вимогам не відповідають, а тому не доводять факту самовільного зайняття земельної ділянки саме позивачем, що в свою чергу вказує на протиправність винесеного припису та здійсненого розрахунку розміру заподіяної шкоди.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про порушення відповідачами вимог чинного законодавства при проведенні перевірки позивача, порядку і підстав вчинення оскаржуваних дій при обстеженні земельної ділянки та складанні акта обстеження земельної ділянки і винесення припису, у зв'язку з чим вказані їх дії та припис є неправомірними, а розрахунок розміру шкоди є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки розрахунок є юридичним наслідком, який виражається у зобов'язанні позивача сплатити визначену в розрахунках шкоду до місцевого бюджету у відповідний термін.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи та вищенаведених норм чинного законодавства, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 200,52 грн. (а.с.20), такий відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №533 від 13.09.2012р.

3. Визнати протиправними дії Державного інспектора сільського господарства Держсільгоспінспекції у Львівській області Дучаковського Івана Степановича по складанню розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТзОВ „Агро Л В Лімітед" земельної ділянки.

4. Скасувати розрахунок розміру шкоди на суму 20051,46 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТзОВ „Агро Л В Лімітед" земельної ділянки.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Л В Лімітед" (Львівська область, Камянка-Бузький район, с. Забужжя, вул. Січових стрільців 43, ЄДРПОУ 34943719) судовий збір в сумі 200 (двісті) грн. 52 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 20.05.2013р. о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.