Рішення № 31348790, 21.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.2013р. Справа № 905/2431/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесник Р.М.

при секретарі судового засідання Петраченко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою: відкритого акціонерного товариства «Точмаш», м.Донецьк

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 45 268,36 гривень, штрафу у розмірі 24 634,18 гривень

Представники сторін:

Від позивача: Власенко А.О.

Від відповідача: не з'явився

Відкрите акціонерне товариство «Точмаш» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 45 268,36 гривень та штрафу у розмірі 24 634,18 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором оренди №832 від 01.12.2012р., у зв'язку з чим окрім заборгованості у розмірі 45 268,36 гривень просить стягнути штраф за несвоєчасну сплату орендних платежів у розмірі 22 634,18 гривень та за несвоєчасне отримання рахунків за послуги, що отримуються, у розмірі 2000,00 гривень.

21.05.2013р. представник позивача надав заяву, у якій просив посилання на п. 9.3 договору у резолютивній частині позову вважати технічною помилкою, та стягнути з відповідача штраф у розмірі 22 634,18 гривень відповідно до п. 9.2.1 договору.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 3.9.1. Постанови Пленуму №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представник позивача був ознайомлений з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених в процесі розгляду справи, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ

01.12.2012р. позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди №832, згідно із п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду наступне майно:

- підстанцію поверхневу площею 100,1 кв. м (інв. №69008, літ. 2А-1, 2А-2, 2а-1);

- будівлю прохідної площею 66,8 кв. м (літ. Я-1);

- будівлю складу площею 307,5 кв. м (літ. 2В-1);

- будівлю резервуару площею 213,7 кв. м (літ. 2Г-1);

- будівлю резервуару площею 213,7 кв. м (літ. 2Д-1);

- будівлю резервуару площею 213,7 кв. м (літ. 2Е-1);

- будівлю резервуару площею 42,1 кв. м (літ. 2Є-1);

- будівлю резервуару площею 42,1 кв. м (літ. 2Ж-1);

- будівлю резервуару площею 155,0 кв. м (літ. 2З-1);

- будівлю резервуару площею 155,0 кв. м (літ. 2И-1);

Майно, яке орендується, розташовано за адресою: 85064, АДРЕСА_2 (п. 1.2 договору).

Умови користування орендарем електро-, теплоенергією, водою, скиданням стоків, отримання послуг зв'язку, охорони та ін. визначаються сторонами у окремо укладених договорах (п. 1.4 договору).

Передача орендарю орендованого майна у користування здійснюється одночасно з підписанням уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі майна, вказаного у розділі 1 договору, але не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з дати підписання сторонами договору (п. 2.1 договору).

Акт приймання-передачі від 01.12.2012р., який підписаний та скріпленим печатками сторін, наявний в матеріалах справи.

Орендоване майно повертається орендодавцю відповідно до акту приймання-передачі після закінчення строку дії договору або у випадку його дострокового припинення у належному стані, але не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з усіма зробленими поліпшеннями, невід'ємними від об'єкта оренди. Орендоване майно, передане орендарю, повертається орендодавцю відповідно до акту приймання-передачі не пізніше 2 (двох) календарних днів з дати закінчення строку дії договору або його дострокового розірвання (п. 3.1 договору).

Орендна плата за вказане у п. 1.1 договору орендоване майно розраховується орендодавцем. Вартість 1 кв.м. орендованого майна є договірною. На дату підписання договору орендна плата складає 22 645,50 гривень з ПДВ в місяць, в тому числі ПДВ - 3774,25 гривень. Розрахунок суми орендної плати оформлюється додатком до договору, який є невід'ємною його частиною. (п. 4.1 договору).

Орендна плата вноситься орендарем шляхом перерахування грошових коштів відповідно до банківських реквізитів орендодавця, вказаних у договорі, у наступні строки:

- протягом 2 (двох) банківських днів з дати укладання договору за місяць, в якому укладено договір, і місяць, наступний за місяцем укладання договору;

- за наступні місяці оренди - до 15го числа поточного місяця оренди (п.5.1 договору).

Договір вступає в силу з 01.12.2012р. та діє до 31.01.2013р., а по фінансових зобов'язаннях - до їх повного виконання (п. 10.1 договору).

За таких обставин позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення разом із заборгованістю у розмірі 45 268,36 гривень, штрафу у розмірі 24 634,18 гривень.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафу.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору оренди №832 від 01.12.2012р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою договір №832 від 01.12.2012р. є договором оренди, правовідносини за яким регулюються главою 58 Цивільного кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Отже, в контексті зазначених норм, укладений між позивачем та відповідачем договір оренди №832 від 01.12.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати орендних платежів за договором оренди №832 від 01.12.2012р. у розмірі 45 268,36 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, відповідачем не були виконані грошові зобов'язання із сплати орендної плати - жодних доказів іншого всупереч вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано, внаслідок чого суд приходить до висновку, що стягувана заборгованість у розмірі 45 268,36 гривень обґрунтовано заявлена позивачем для примусового стягнення з відповідача, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф відповідно до п. 9.2.1 договору у розмірі 22 634,18 гривень.

Пунктом 9.2.1 договору передбачено, що орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 50% від несплаченої чи простроченої до оплати суми, а також за вимогою орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період існування прострочення від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу країни у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Водночас, як зазначено в ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Частина 2 ст. 233 Господарського Кодексу України передбачає, що, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Дослідивши усі обставини справи у їх сукупності, обставини вчиненого відповідачем господарського правопорушення, розміру вчиненого відповідачем невиконання, а також вірогідні негативні наслідки такого невиконання для позивача, суд приходить до висновку про необхідність зменшення заявленого позивачем до стягнення штрафу у розмірі 22 634,18 гривень до 7000,00 гривень, що, на думку суду, є адекватним розміром відповідальності для відповідача з урахуванням обставин та змісту вчиненого ним порушення умов договору.

Щодо вимог позивача щодо стягнення штрафу відповідно до п.9.8. у розмірі 2000,00 гривень, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.9.8. договору у випадку порушення вимог п.7.2.20. даного договору орендар сплачує орендарю штраф у розмірі 1000,00 гривень.

Пунктом 7.2.20. договору визначено, що орендар зобов'язаний щомісячно отримувати рахунки на отримані послуги в відділі оренди, відповідальність за несвоєчасне отримання рахунків покладається на орендаря.

Водночас, позивач жодним чином не обґрунтовує свої позовні вимоги в цій частині посиланням на невиконання відповідачем обов'язку щодо отримання рахунків на отримані послуги та не надає жодного доказу виставлення таких рахунків, отже позивачем не доведено порушення відповідачем п.7.2.20 договору оренди, що зумовлює висновок суду про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються повністю на відповідача з огляду на те, що позивачем сплачено мінімальний розмір судового збору, а часткове задоволення позовних вимог в даному випадку не впливає на розмір судового збору, що має бути відшкодований позивачу.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Точмаш» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (85064, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства «Точмаш» (83007, м. Донецьк, вул. Жмури, 1, код ЄДРПОУ 14300579) заборгованість у розмірі 45 268,36 гривень, штраф у розмірі 7000,00 гривень, судовий збір у розмірі 1720,50 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 23.05.2013 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник