Постанова № 31347434, 24.04.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 рокум. Ужгород№ 2а-3371/10/0770

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Іванчулинця Д.В.,

за участю секретаря судового засідання - Гринюка І.В.,

сторін та осіб, які беруть участь у справі:

представника прокуратури - Камінської О.В.,

представник позивача та відповідач у судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Прокурора м. Ужгорода Закарпатської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та його структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій в сумі 510,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Ужгорода Закарпатської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та його структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області звернувся у Закарпатський окружний адміністративний суд з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач), якою просить: стягнути з відповідача фінансові санкції в сумі 510,00 грн. на користь держави.

У судовому засіданні представник прокуратури підтримала позовні вимоги з мотивів наведених у позовній заяві та просила суд позов задовольнити повністю.

Представник позивача а відповідач у судове засідання не з'явилися повторно. Відповідач заперечень проти позову та заяву про розгляд справи у його відсутності не подав. Доказом про належне повідомлення позивача слугує наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.46). Доказом про належне повідомлення відповідача слугують наявні в матеріалах справи конверти з поштовим відправленням, які повернулися на адресу суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с.41-44,51-54). Представника прокуратури не заперечила про розгляд справи у відсутності позивача та відповідача, за таких обставин суд вважає за можливим розгляд справи у відсутності представника позивача та відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що в 08 лютого 2010 року в ході перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Закарпатській області перевірено легковий автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 (власник автомобільного транспорту - ОСОБА_2.) та виявлено порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: даний автомобіль об лаштований, як таксі, та експлуатується без ліцензійної картки.

Судом встановлено, що за результатами перевірки позивачем складено акт за № 167239.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлюється відповідальність за такі порушення та передбачено застосування фінансових санкцій.

У відповідності до абзацу 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за вищевказане правопорушення передбачене застосування фінансових санкцій у розмірі 510,00 грн.

У судовому засіданні встановлено, що 17 березня 2010 року Територіальним управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Закарпатській області відносно відповідача та на підставі акту за № 167239 винесено постанову про накладення штрафних санкцій за № 99973 на суму 510,00 грн.

У відповідності до статті 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту спрямовані на: забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, користувачів транспортних послуг та підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб - суб'єктів господарювання на автомобільному транспорті незалежно від форм власності; забезпечення якісного та безпечного функціонування автомобільного транспорту; розвиток та удосконалення нормативної бази діяльності автомобільного транспорту; визначення загальних засад стратегічного розвитку, системи управління, реформування та регулювання автомобільного транспорту; визначення пріоритетних напрямів розвитку та шляхів оптимізації діяльності автомобільного транспорту; захист прав споживачів під час їх транспортного обслуговування; захист національного ринку транспортних послуг та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту; створення рівних умов для роботи всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, обмеження монополізму та розвиток конкуренції; забезпечення зайнятості населення, підготовки спеціалістів і робочих кадрів, охорони праці; раціональне використання енергетичних та матеріальних ресурсів; охорону довкілля від шкідливого впливу автомобільного транспорту, проведення науково-технічної роботи, досліджень та розвиток системи статистики.

У відповідності до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорту» від 08.11.2006 року за № 1567, цей порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.

Пунктом 3 вищезазначеної постанови встановлено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

У відповідності до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорту» від 08.11.2006 року за № 1567 передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. Планові, позапланові та рейдові перевірки можуть проводитися із залученням спеціалістів органів внутрішніх справ і науково-дослідних установ (за погодженням з їх керівниками) з питань, що належать до їх компетенції.

Згідно пункту 27 вищезазначеної постанови у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.

У відповідності до вимог пункту 28 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорту» встановлено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензійної картки, та посадку пасажирів на стоянці таксі - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; виконання нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, перелік яких визначений статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; порушення нерезидентами вимог статті 57 цього Закону - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; відсутність у випадках, передбачених законодавством, списку пасажирів при здійсненні міжнародного перевезення пасажирів автомобільним транспортом - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; здійснення водіями міжнародних автомобільних перевезень без розпізнавальних знаків держави реєстрації транспортного засобу - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до пунктів 25-29 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорту» та на підставі статей 39,48 Закону України «Про автомобільний транспорт» позивачем розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та винесено постанову про застосування фінансових санкцій.

Згідно вимог пункту 28 вищевказаної постанови передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Судом встановлено, що в термін передбачений законодавством України відповідачем фінансова санкція не була сплачена та до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після винесення постанови, не оскаржувалася.

Несплата фінансових санкцій відповідачем призвела до державних збитків у вигляді ненадходження до бюджету коштів.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 17, 70, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Прокурора м. Ужгорода Закарпатської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та його структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій в сумі 510,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2 (88000, АДРЕСА_1;) на користь Державного бюджету України (місцевого бюджету)(р/р 31115050700155, код ОКПО 22107709 УДК в Закарпатській області, МФО 812016) фінансові санкції в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Іванчулинець Д.В.