Ухвала суду № 31345938, 14.02.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/288/13 14.02.2013 14.02.2013 14.02.2013

Провадження № 22-ц/784/619/13 Головуючий у першій інстанції Павлова Ж.П.

Категорія 56 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Козаченка В.І.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання Скопенко В.М.,

за участю:

представника позивачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення

Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2012 року

за позовом

ОСОБА_4 до Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Заводський ВДВС), ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виключення майна з акту опису та зняття з нього арешту,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до Заводського ВДВС, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виключення з опису та звільнення з-під арешту побутового майна та меблів. Вона просила виключити з описку: посудомийну машину Elektrolux ESL 45010 W81560526 2008 року вартістю 1910 грн., телевізор Samsung PS 42С92НЕ№75 А МЗSSQ200057М 52 вартістю 4761 грн., телевізор Philips вартістю 1805 грн., монітор Philips вартістю 609 грн., пральну машину LG вартістю 2119 грн., ноутбук HP Presario CQ вартістю 2203 грн., телевізор з вбудованим DVD плеєром Daewoo DSL вартістю 1368 грн., шкіряний диван та крісло вартістю 7125 грн., тумби коричневого кольору (2 шт.) вартістю 1119 грн., стіл з дзеркалом вартістю 1621 грн., велотренажер GS вартістю 1425 грн., стіл обідній дерев'яний вартістю 2280 грн., стільці дерев'яні (6 штук) вартістю 3420 грн., кухонний гарнітур вартістю 8550 грн., вітальню вартістю 1330 грн., а всього майна на 41 645 грн.

Позивачка зазначала, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2010 року з її чоловіка ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 було стягнуто 79760 грн. безпідставно отриманих коштів та 815 грн. судових витрат. 22 липня 2011 року державним виконавцем Заводського ВДВС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_5 80660 грн.30 коп.

22 червня 2012 року в межах вказаного виконавчого провадження, державним виконавцем складено акт опису й арешту вказаного майна спільного майна. Оскільки майно є спільним та не поділено, то повинно бути виключено з опису в повному обсязі.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2012 року позов задоволено частково. Звільнено з-під арешту: посудомийну машину Elektrolux ESL 45010 W81560526 2008 року вартістю 1910 грн., телевізор Samsung PS 42С92 НЕ№75 А МЗSSQ 200057М 52 вартістю 4761 грн., телевізор з вбудованим DVD плеєром Daewoo DSL вартістю 1368 грн., м'який шкіряний диван та крісло коричневого кольору вартістю 7125 грн., тумби коричневого кольору (2 шт.) вартістю 1119 грн., стіл з дзеркалом вартістю 1621 грн., велотренажер GS вартістю 1425 грн., стіл обідній дерев'яний вартістю 2280 грн., стільці дерев'яні (6 шт.) вартість 3420 грн., а всього на 25 029 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить змінити рішення та звільнити з-під арешту побутову техніку, кухонний гарнітур і вітальню. На думку апелянта суд не врахував її доводів в позовній заяві.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 22 КШС України та ст. 60 СК України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 73 СК України, чинного на час виникнення спірних правовідносин, за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про зняття з нього арешту.

За змістом вищезазначених норм, при вирішенні позову одного з подружжя про виключення з опису належної йому частки майна у спільній сумісній власності подружжя, необхідно враховувати, що відповідно до статей 60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю і у випадку поділу його, їх частки визнаються рівними. Розмір часток подружжя у спільному майні і яке конкретно майно має бути йому виділено, визначається з врахуванням всього набутого майна, включаючи і те, на яке за законом не може бути звернено стягнення за виконавчими документами і яке не підлягає конфіскації. Разом з цим на частку кожного з подружжя має бути виділено як майно, що підлягало опису, так і майно, що не підлягало опису.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка та ОСОБА_5 перебувають у шлюбі з 27 квітня 1996 року та мають двох дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є дитиною - інвалідом, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У зв'язку з примусовим виконанням рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2010 року, зміненого рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 21 квітня 2011 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 10 000 доларів США та 815 грн. судових витрат, державний виконавець 22 червня 2012 року склав акт опису й арешту майна, описавши вказане вище майно.

Оскільки майно є спільною власністю позивачки та ОСОБА_5, про що не заперечували сторони у справі, позивачка має право на отримання його половини, у відповідності з вимогами наведених вище норм права.

У зв'язку з чим, рішення суду про зняття арешту (звільнення з-під арешту) з частини майна не суперечить обставинам справи та вимогам матеріального права. Вартість звільненого з-під арешту майна складає більше половини всього описаного. Однак відповідачі не оспорюють рішення в цій частині.

За викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Доводи в апеляційній скарзі щодо неможливості арешту майна до його реального поділу суперечать викладеним вище вимогам закону.

Майно на яке накладено арешт є спільним, а позивачці виділяється те майно, яке припадає на її частку. За такого, неправильне визначення судом статусу майна, з якого знятий арешт (як особистого майна позивачки), не є підставою для скасування рішення та ухвалення нового, про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: