Постанова № 31345085, 13.05.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2013 р. Справа №818/1135/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Олійника А.В.,

представника позивача - Петрищева О.О.,

представника відповідача 1 - Семяхіної Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про скасування рішення та стягнення суми надмірно сплаченого ПДВ,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач 1) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.11.2012 № 805130000/2012/000814/1 та стягнення суми надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 37 483, 31 грн.

Ухвалою суду від 24.04.2013 Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області було залучено до участі у справі у якості другого відповідача.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неправомірність проведенння збільшення митної вартості, що призвело до донарахування податку на додану вартість в сумі 37 483, 31 грн. При митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, позивач самостійно визначив їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявив цей показник в митній декларації № 805130000/2012/013937 від 31.10.2012, до якої додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним Кодексом України. Однак, відповідач 1 вказав на недостатність документів для такого визначення митної вартості товарів за основним методом, що позивач вважає незаконним, оскільки документи перелічені відповідачем 1 надаються декларантом лише у випадку визначеному ч. 3 ст. 53 МК України, а саме: у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті (декларація митної вартості, контракт, рахунок-фактури, банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, транспортні документи) містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Жодних розбіжностей, ознак підробки або відсутності обов'язкових відомостей в даних до митного оформлення документах відповідачем 1 не встановлено, а тому позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 09.11.2012 № 805130000/2012/000814/1 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позові та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважав їх необгрунтованими і підтвердив доводи, викладені в письмових запереченнях від 12.03.2013 року № 11/13-1593 (а.с. 77-85), просив суд відмовити в задоволенні позову та пояснював, що під час митного оформлення задекларованих товарів було встановлено, що поставка товару здійснювалася за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу № 2012-0171 від 19.04.2012, укладеним позивачем із білоруською фірмою ЗАТ "Білоруська калійна компанія". Згідно з п. 10 (ж) вказаного контракту Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% вартості партії товару на підставі рахунка Продавця не пізніше ніж через 5 днів з дати відвантаження товару. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є в тому числі, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Так на момент пред'явлення імпортованого товару до Сумської митниці рахунок мав бути сплаченим, однак на момент подачі відповідної МД будь-яких платіжних документів декларантом не пред'явлено, що підтверджується відсутністю реквізитів такого документу у графі 44 такої МД.

Крім того, надані позивачем документи виявились недостатніми для визнання заявленої позивачем митної вартості, містили розбіжності, тому митний орган законно та обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості, підстави для його скасування відсутні.

Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 135), 26.04.2013 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на його думку, Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області є неналежним відповідачем по даній справі, оскільки правовідносини з приводу нарахування та сплати митних платежів виникають, перш за все, між митними органами та платниками податків. Головне управління як орган державної влади в даному випадку не порушило жодного нормативно-правового акта з питань повернення з бюджету митних платежів, тим самим не вчиняло незаконних дій по відношенню до позивача по справі.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ПАТ "Сумихімпром" та ЗАТ "Білоруська калійна компанія" було укладено зовнішньоекономічний контракт № 2012-0171 від 19.04.2012 (а.с. 6-13) та додаткову угоду № 5 від 03.10.2012 (а.с. 14), відповідно до яких Продавець зобов'язується поставити калій хлористий на умовах поставки DAF кордон Білорусь/України за ціною 315 Євро за одну метричну тону.

Для здійснення митного оформлення товару по контракту № 2012-0171, позивачем було подано митну декларацію (далі - МД) від 31.10.2012 № 805130000/2012/013937 (а.с. 48-49), до якої було додано наступні документи: рахунки-фактури на оплату калію хлористого від 31.10.2012. №№ 2869, 2870, 2871, 2872, 2873, 2874, 2875, 2876, 2877, 2878, 2879, 2880, 2881, 2882, 2883 (а.с. 102-116), платіжне доручення в іноземній валюті № 647 від 08.11.2012 (а.с. 30), ЗД накладні №№ 09305895, 09305896, 09305897, 09305898, 09305899, 09305900, 09305901, 09305902, 09305903, 09305904, 09305905, 09305906, 09305907, 09305908, 09305909 (а.с. 31-45).

Після розгляду наданих для митного оформлення товару документів, посадовою особою Сумської митниці було запропоновано декларанту подати документи, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якість та вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, розрахунок ціни (калькуляцію), виписку з бухгалтерської документації (а.с. 49).

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Згідно ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Митна вартість пред'явлених до митного оформлення товарів (калій хлористий дрібний рожевий (ГОСТ 4568-95) сорт І, вагою 1000 000 кг) була визначена декларантом за основним методом (за ціною договору (контракту)) і становила загальну суму 3 206 663, 78 грн. (при курсі Євро 10.179885).

Під час митного оформлення вказаних товарів інспектор митної служби дійшов висновку, що документи, надані для митного оформлення, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, у зв'язку з чим у Сумської митниці виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товарів та достовірності відомостей, необхідних для її підтвердження.

31 жовтня 2012 року інспектором митниці у письмовому вигляді на зворотній сторінці декларації митної вартості № 805130000/2013/013937 затребувано додаткові документи:

1) договори та рахунки з третіми особами;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) розрахунок ціни (калькуляцію);

4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

5) виписку з бухгалтерської документації.

На виконання вимоги щодо надання додаткових документів (зазначеній на зворотному аркуші декларації митної вартості № 805130000/2013/013937) декларантом позивача 2 листопада 2012 року додатково надано: виписку з бухгалтерської документації (довідка про оплату продукції); лист № 05/4098 від 02.11.2012 щодо діяльності постачальника (а.с. 52); Указ Президента Республіки Білорусь № 398 від 25.08.2005 (а.с. 54-57); лист № 4530 від 31.10.2012 стосовно інформації щодо ціни товару від ДП «Укрпромзовнішекспертиза» (а.с. 53); інформацію біржових організацій щодо ринкових цін калійних добрив, та зазначено на звороті МД, що інших документів надати не має можливості.

В зв'язку з ненаданням декларантом запитуваних документів, відповідачем 1 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів на рівні 334, 4 Євро за 1 тону метричну, другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів від 09.11.2013 № 805130000/2012/000814/1 (а.с. 60-61) та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 09.11.2013 № 805130000/2012/00444 (а.с. 62-64).

Із копії рішення (графа 33) вбачається, що рішення прийнято у зв'язку з такими обставинами: основний метод не застосовувався у зв'язку з використання декларантом відомостей, не підтверджених документально, а саме, відсутність договору із третіми особами, пов'язаного з договором на поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару, висновку про якість та вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); митний орган використав другорядний метод визначення митної вартості: за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки наявна інформація по операціях з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів та є максимально наближеними до нього; підстави для визначення митної вартості: цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС Держмитслужби України: МД № 401090000/2012/021050 від 08.11.2012.

Представник митного органу пояснив суду, що приводом для висновку про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, витребування від декларанта додаткових документів і, як наслідок, прийняття рішення про коригування митної вартості стало те, що в поданих декларантом документах виявлено відсутність певної інформації та розбіжності щодо вартості імпортованого позивачем товару, а саме: до митного оформлення разом із МД позивачем подано експортну митну декларацію серії А № 06602/251012/0004089 (а.с. 58-59), згідно з графою "22" якої загальна вартість поставленого товару складає 311 6520, 02 євро, що відрізняється у числовому відношенні від заявленої позивачем контрактної вартості товару, відмінність даних контракту від 19.04.2012 № 2012-0171 та ЗД накладних стосовно продавця, наявність в контракті положень, які містять положення про пряму чи непрямо реалізацію товару, що підтверджується взаємозацікавленість, не підтвердження митної вартості товару спеціально уповноваженим органом.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. З аналізу ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з ч. 4 та 5 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень ч.3 ст. 53, ч.1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Крім того, п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Згідно з ч.3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Твердження відповідача на невідповідність інвойсів (рахунків - фактур) платіжному дорученню, як на підставу для запиту додаткових документів не приймається судом з огляду на наступне.

При митному оформленні товару ПАТ «Сумихімпром» були надані копії рахунків - фактур №2869-2883 від 31.10.2012, що відповідає графі 70 «Призначення платежу» платіжного доручення від 08.11.2012 №647. Зазначене підтверджується даними вказаними в декларації митної вартості від 31.10.2012 №805130000/2012/013987 в якій визначено перелік додаткових документів, тобто документів, які надано не було. До зазначеного переліку рахунки - фактури не увійшли, оскільки вже були перевірені митним органом.

Крім того, приводом для винесення митним органом оскаржуваного рішення стало те, що в поданих декларантом документах виявлено відсутність певної інформації та розбіжності щодо вартості імпортованого позивачем товару, а саме: до митного оформлення разом із МД позивачем подано експортну митну декларацію серії А № 06602/251012/0004089, згідно з графами "22" якої загальна вартість поставленого товару складає 311 6520, 02 євро, що відрізняється у числовому відношенні від заявленої позивачем контрактної вартості товару, відмінність даних контракту від 19.04.2012 № 2012-0171 та ЗД накладних стосовно продавця, наявність в контракті положень, які містять положення про пряму чи непрямо реалізацію товару, що підтверджується взаємозацікавленість, не підтвердження митної вартості товару спеціально уповноваженим органом.

Представник відповідача 1 під час розгляду справи не повідомив суду жодних обставин та не надав доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Відповідно до листа ДП "Укрпромзовнішекспертиза" щодо проведення аналізу відповідності цінових умов контракту № 2012-0171 від 19.04.2012р. між ПАТ "Сумихімпром" (України) та ЗАТ "Белорусская калийная компанія" (Білорусь) поточній коньюктурі ринку (а.с. 53) встановлено, що згідно додаткової угоди № 5 від 03.10.2012 до контракту № 2012-0171 від 19.04.2012 предметом імпорту є дрібний калій хлористий, рожевого кольору (ГОСТ 4568-95) за ціною 315, 00 євро/т, на умовах поставки DAF - кордон Білорусь - України, ст. Терехівка - Хоробичи. Згідно аналізу ринку мінеральних добрив та ціної інформації виробників та постачальників відповідної продукції рівень ціни на дрібний калій хлористий, рожевого кольору (ГОСТ 4568-95), а саме 315, 00 євро/т, на умовах поставки DAF - кордон Білорусь - України, ст. Терехівка - Хоробичи, що імпортується згідно додаткової угоди № 5 від 03.10.2012 до контракту № 2012-0171 від 19.04.2012 відповідає поточній коньюктурі ринку. Рівень цін може змінюватися в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, коньюктурної ситуації на ринку тощо.

В листі-відповіді від 02.11.2012 № 05/4098 (а.с. 52) на запит позивача ЗАТ "Білоруська калійна компанія" повідомила, що свою діяльність це підприємство здійснює на підставі Указу Президента Республіки Беларусь від 25.08.2005 № 398, яким визначено порядок взаємовідносин між ЗАТ "Білоруська калійна компанія" та ВАТ "Беларуськалій" і відповідно до цього Указу ЗАТ "Білоруська калійна компанія" фактично є першим ціноутворювачем при експорті калійний добрив виробництва ВАТ "Беларуськалій". Прейскурантів, каталогів, калькуляцій експортного ціноутворення ВАТ "Беларуськалій" на калійні добрива, що поставляються на експорт, не існує оскільким це підприємство не займається вказаним видом діяльності. Експортна ціна визначається двохстороннім контрактом між ЗАТ "Білоруська калійна компанія" та закордонним покупцем і залежить виключно від умов і обсягу поставки, виду товару і кон'юктури світового ринку. Зміст договору між ЗАТ "Білоруська калійна компанія" та ВАТ "Беларуськалій" складає комерційну таємницю. Цей лист ЗАТ "Білоруська калійна компанія" надало ПАТ "Сумихімпром" як офіційне повідомлення для взаємодії з українськими митними органами при митному оформленні калійних добрив, що поставляються ЗАТ "Білоруська калійна компанія".

Такі обставини діяльності ЗАТ "Білоруська калійна компанія" та ВАТ "Беларуськалій" повністю підтверджуються Указом Президента Республіки Беларусь № 398 від 25.08.2005 з послідуючими змінами та доповненнями (а.с. 54-57), в пункті 1.1 та пункті 1.2 якого вказуються, що виключне право зовнішньої торгівлі (в частині експорту) мінеральними чи хімічними калійними добривами закріплюється за державою і реалізується ВАТ "Беларуськалій" і ЗАТ "Білоруська калійна компанія", при цьому ВАТ "Беларуськалій" здійснює вивіз калійних добрив за межі республіки Беларусь та їх реалізацію тільки ЗАТ "Білоруська калійна компанія", яке здійснює продажу придбаних калійних добрив за межами республіки. Калійні добрива, що вивозяться за межі Республіки Беларусь, надаються до митного оформлення ВАТ "Беларуськалій".

В зв'язку з цим суд визнає, що позивач об'єктивно не міг надати для митного оформлення Сумській митниці: договір із третіми особами, пов'язаний з договором на поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайслисти) виробника товару, тобто позивач не мав можливості виконати вимоги митного органу щодо надання цих документів. Інші документи, що витребовувалися Сумською митницею під час митного оформлення калійних добрив, були похідними від вищеперелічених документів.

Митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

З огляду на те, що рішення про визначення митної вартості товарів №805130000/2012/000814/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 805130000/2012/00444 визнані судом незаконними, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо повернення з Державного бюджету на користь ПАТ "Сумихімпром" надміру сплачених платежів на загальну суму 37 483, 31 грн.

Відповідно до п. 43.5. ст.43 Податкового кодексу України на Сумську митницю як на контролюючий орган у випадку наявності надмірно сплачених грошових зобов'язань платником податків покладений обов'язок складання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подачу такого висновку для виконання відповідному органу Державного казначейства України. При цьому на підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України. Повноваження щодо повернення зазначеної суми як надмірно сплаченого грошового зобов'язання покладено на органи Державного казначейства України. За місцезнаходженням позивача таким органом Державного казначейства України є Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В судовому засіданні представник позивача довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, правомірність своїх дій та протиправність рішень Сумської митниці.

Разом з тим, Сумською митницею не надано доказів правомірності винесення оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем та відповідачами по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а тому позовні вимоги у частині стягнення з відповідача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.11.2012 № 805130000/2012/000814/1 та стягнення суми надмірно сплаченого ПДВ - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 09.11.2012 № 805130000/2012/000814/1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром" (40012, м. Суми, вул. Харківська п/в 12, розрахунковий рахунок № 26001110000003 в СФ АКБ "Індустріалбанк", МФО 337892, ідентифікаційний код 05766356) суму надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 37 483 (тридцять сім тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 31 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром" (40012, м. Суми, вул. Харківська п/в 12, розрахунковий рахунок № 26001110000003 в СФ АКБ "Індустріалбанк", МФО 337892, ідентифікаційний код 05766356) судовий збір, сплачений згідно платіжного доручення від 18.02.2013 № 33156, у розмірі 374 (триста сімдесят чотири) грн. 83 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 18 травня 2013 року.