Постанова № 31344952, 20.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2013 р. Справа № 804/5443/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001251720, № 0001261720 від 03.04.2013 р. -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач просить, визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення за №0001261720 на сплату грошового зобов'язання у сумі 121807,50 грн. (щодо ПДВ) та за №0001251720 на сплату грошового зобов'язання у сумі 100647,15 грн. (щодо ПДФО), прийняті Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ПНВП «Техніка», за серпень 2012 року, ПП «Мегіур» за травень, червень, липень, серпень 2012 року, ПП «Екоскан сервіс» за жовтень та листопад 2012 року, за результатами якої, складено акт від 15.03.2013 року №235/172/НОМЕР_3.

На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення № 0001251720 від 03.04.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 100647,15 грн. та № 0001261720 від 03.04.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 121807,50 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби при прийнятті податкових повідомлень-рішень № 0001251720 від 03.04.2013 року та № 0001261720 від 03.04.2013 року діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представники позивача, в судове засідання 20.05.2013 року, не з'явились, в день продовження розгляду справи, перебуваючи в суді надали до суду нарочно клопотання про відкладення розгляду справи на підставі ст..137 КАС України. Відмовляючи в задоволенні відповідного клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.137 КАС України, до початку судового розгляду справи по суті, позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. На час подання відповідного клопотання станом на 20.05.2013 р., справа вже розглядалась по суті, що підтверджується журналом судового засідання від 15.05.2013 року.

Що стосується посилань позивача на необхідність відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що позивач має намір звернутися до фахівців в галузі права для складання уточненої позовної заяви та в подальшому представлення його інтересів в судових засіданнях, то суд не приймає їх до уваги та зазначає, що відповідно до матеріалів справи та журналу судового засідання, інтереси позивача представляли два представники, тобто, позивач скористався своїм правом на захист.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що клопотання представників позивача, є необґрунтованим та направленим на затягування розгляду справи.

Суд зазначає, що відповідно до ст.122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Крім того, 20.05.2013 року, суд отримав письмове заперечення на позов та клопотання від представників відповідача про здійснення подальшого розгляду справи, у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, у зв'язку з чим, подальший розгляд справи було здійснено у письмовому провадженні.

Заслухавши в судовому засіданні 15.05.2013 року представників позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні 15.05.2013 року, судом встановлено, що Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ПНВП «Техніка», за серпень 2012 року, ПП «Мегіур» за травень, червень, липень, серпень 2012 року, ПП «Екоскан сервіс» за жовтень та листопад 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; ст. 44 Господарського Кодексу України, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит у травні, червні, липні та серпні 2012 р. по взаємовідносинам з ПП «Мегіур», у серпні 2012 р. по взаємовідносинам з ПНВП «Техніка на суму ПДВ, у жовтні та листопаді 2012 року по взаємовідносинам з ПП «Екоскан сервіс» на суму ПДВ 97446,00 грн.;

- п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України - занижено ПДФО від здійснення підприємницької діяльності за 2012 рік (у т.ч. за травень, червень, липень, серпень, жовтень та листопад 2012 р.), у сумі 80517,72 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 15.03.2013 року № 235/172/НОМЕР_3 на підставі якого, винесені податкові повідомлення-рішення № 0001251720 від 03.04.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 100647,15 грн. та № 0001261720 від 03.04.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 121807,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ПНВП «Техніка» (код ЄДРПОУ 19099225) за серпень 2012 року їх реальності та повноти відображення в обліку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було надано наступні документи:

- податкові накладні: № 188 від 10.08.2012 року, № 217 від 13.08.2012 року, № 502 від 30.08.2012 року;

- видаткові накладні: № 217 від 13.08.2012 року, № 502 від 30.08.2012 року, № 188 від 10.08.2012 року;

- банківські виписки.

Будь-які інші документи, як час проведення перевірки так і під час розгляду справи, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, не надано.

Опрацюванням документів податкової звітності та баз даних встановлено, що одним з постачальників фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у серпні 2012 року було підприємство ПНВП «Техніка» (код ЄДРПОУ 19099225), а саме - в серпні 2012 р. на суму ПДВ 12020,00 грн.

Актом перевірки, складеним фахівцями Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, стосовно підприємства ПНВП «Техніка» (код ЄДРПОУ 19099225) № 7197/229/19099225 від 21.12.2012 року встановлено відсутність фактичного постачання товарів (робіт, послуг) ФОП ОСОБА_1

Наявність вищевказаних обставин, є підставою для встановлення факту нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, встановлено безтоварність таких операцій та юридичну дефектність первинних документів, складених від імені ПНВП «Техніка» на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не надано документів, підтверджуючих подальшу реалізацію придбаної у ПНВП «Техніка» продукції.

Відповідно до обставин, викладених вище:

- встановлено, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відсутнє право на формування витрат у серпні 2012 року по операціях з підприємством-постачальником ПНВП «Техніка» (код ЄДРПОУ 19099225) на суму 60099,00 грн.;

- встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 декларувала взаємовідносини з підприємством - постачальником з ознаками «фіктивності» та сформувала податковий кредит за серпень 2012 року згідно податкових накладних, отриманих від платника ПНВП «Техніка» на суму ПДВ 12020,00 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відсутній об'єкт оподаткування податку на додану вартість у серпні 2012 року.

Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ПП «Мегіур» (код ЄДРПОУ 33338822) за травень, червень, липень та серпень 2012 року їх реальності та повноти відображення в обліку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було надано наступні документи:

- податкові накладні: № 240 від 25.05.2012 р., № 239 від 23.05.2012 р., № 76 від 07.06.2012 р., № 189 від 18.06.2012 р., № 137 від 11.07.2012 р., № 139 від 07.08.2012 р.;

- видаткові накладні: № 240 від 25.05.2012 р., № 239 від 23.05.2012 р., № 76 від 07.06.2012 р., № 76 від 18.06.2012 р., № 137 від 11.07.2012 р., № 139 від 07.08.2012 р.;

- банківські виписки.

Будь-які інші документи, як час проведення перевірки так і під час розгляду справи, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, не надано.

Опрацюванням документів податкової звітності та баз даних, встановлено, що одним з постачальників фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у травні, червні, липні та серпні 2012 року було підприємство ПП «Мегіур» (код ЄДРПОУ 33338822), а саме: у травні 2012 року на суму ПДВ 13305,00 грн.; у червні 2012 року на суму ПДВ 17816,00 грн.; у липні 2012 року на суму ПДВ 6846,00 грн.; у серпні 2012 року на суму ПДВ 3490,00 грн.

Актом перевірки, складеним фахівцями Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, стосовно підприємства ПП «Мегіур» (код ЄДРПОУ 33338822) № 72051/224/33338822 від 21.12.2012 р., встановлено відсутність фактичного постачання товарів (робіт, послуг) ФОП ОСОБА_1

Наявність вищевказаних обставин, є підставою для встановлення факту нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, встановлено безтоварність таких операцій та юридичну дефектність первинних документів складених від імен ПП «Мегіур» (код ЄДРПОУ 33338822) на адресу ФОП ОСОБА_1

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не надано документів, підтверджуючих подальшу реалізацію придбаної у ПП «Мегіур» продукції.

Відповідно до обставин, викладених вище, встановлено, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відсутнє право на формування витрат у травні, червні, липні та серпні 2012 року по операціях з підприємством-постачальником ПП «Мегіур» (код ЄДРПОУ 33338822) на суму 207287,00 грн. (у т.ч. у травні 2012 року - 66525,00 грн., у червні 2012 року - 89080,00 грн., у липні 2012 року - 34232,00 грн., у серпні 2012 року - 17450,00 грн.).

Встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 декларувала взаємовідносини з підприємством - постачальником з ознаками «фіктивності» та сформувала податковий кредит у травні, червні, липні та серпні 2012 року згідно податкових накладних від платника ПП «Мегіур» на суму ПДВ 41457,00 грн. (у т.ч. у травні 2012 року на суму ПДВ 13305,00 грн., у червні 2012 року на суму ПДВ 17816,00 грн., у липні 2012 року на суму ПДВ 6846,00 грн., у серпні 2012 року на суму ПДВ 3490,00 грн.).

У зв'язку з вищевикладеним, у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість у травні, червні, липні та серпні 2012 рок.

Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ПП «Екоскан сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827) за жовтень та листопад 2012 року їх реальності та повноти відображення в обліку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було надано наступні документи:

- податкові накладні: № 196 від 09.10.2012 р., № 348 від 16.10.2012 р., № 543 від 25.10.2012 р., № 204 від 09.11.2012 р., № 269 від 13.11.2012 р., № 389 від 19.11.2012 р., № 613 від 28.11.2012 р.;

- видаткові накладні: № 1009 від 09.10.2012 р., № 239354 від 16.10.2012 р., № 415 від 23.10.2012 р., № 204 від 09.11.2012 р., № 269 від 13.11.2012 р., № 389 від 19.11.2012 р., № 613 від 28.11.2012 р., № 683 від 30.11.2012 р.;

- банківські виписки.

Будь-які інші документи, як час проведення перевірки так і під час розгляду справи, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, не надано.

Опрацюванням документів податкової звітності та баз даних, встановлено, що одним з постачальників фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у жовтні та листопаді 2012 року було підприємство ПП «Екоскан сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827), а саме: у жовтні 2012 року на суму ПДВ 15112,00 грн.; у листопаді 2012 року на суму ПДВ 28857,00 грн.

Актом перевірки, складеним фахівцями Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, стосовно підприємства ПП «Екоскан сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827) № 77207/224/33517827 від 21.12.2012р., встановлено відсутність фактичного постачання товарів (робіт, послуг) ФОП ОСОБА_1

Наявність вищевказаних обставин, є підставою для встановлення факту нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, встановлено безтоварність таких операцій та юридичну дефектність первинних документів, складених від імені ПП «Екоскан сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827) на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не надано документів, підтверджуючих подальшу реалізацію придбаної у ПП «Екоскан сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827) продукції.

Відповідно до обставин, викладених вище:

- встановлено, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відсутнє право на формування витрат у жовтні та листопаді 2012 року по операціях з підприємством-постачальником «Екоскан сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827) на суму 219845,56 грн. (у т.ч. за жовтень 2012 р. - 75560,00 грн., за листопад 2012 р. - 144285,56 грн.);

- встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 декларувала взаємовідносини з підприємством - постачальником з ознаками «фіктивності» та сформувала податковий кредит у жовтні та листопаді 2012 року згідно податкових накладних від платника ПП «Екоскан сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827) на суму ПДВ 43969,00 грн. (у т.ч. у жовтні 2012 року на суму ПДВ 15112,00 грн., у листопаді 2012 року на суму ПДВ 28857,00 грн.).

У зв'язку з вищевикладеним, у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відсутній об'єкт оподаткування податку на додану вартість у жовтні та листопаді 2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких, передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж, фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку, можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік, є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо, це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних, на підставі первинних документів, можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV, передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення), первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких, є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Представники позивача, як в позовній заяві так в судовому засіданні 15.05.2013 року, посилались на те, що під час перевірки було надано лише податкові та видаткові накладні, банківські виписки, які на їх думку, підтверджують факт поставки товару контрагентам, та вважають, що інших підтверджуючих документів у ФОП ОСОБА_1, не повинно бути.

Крім того, представники позивача в судовому засіданні 15.05.2013 р., пояснили, що ведення бухгалтерського обліку у відповідності до норм Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є обов'язковим.

З цього приводу, суд зазначає, що така думка представників позивача, є хибною та спростовується нормами діючого матеріального права.

Таким чином, позивач не має права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по вказаним періодам, тому, винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення, є правомірними.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 вищевказаного Кодексу, зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з чим, судові витрати, понесені позивачем, не повертаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001251720, № 0001261720 від 03.04.2013 р.- відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також, прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі, якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили 20.05.13 Суддя І.О. Лозицька І.О. Лозицька