Рішення № 31344872, 16.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5902/13 16.05.13

За позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 760,65 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Петренко В.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (далі-відповідач) про стягнення 5 760,65 грн. Позовні вимоги обґрунтовані виплатою страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу №К041-033/08/СТ від 07.08.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.04.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

16.04.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав заяву про застосування строку позовної давності, в якому просить застосувати строки позовної давності так як вказаний строк закінчився 24.12.2012 р., оскільки він починає свій перебіг з моменту дорожньо-транспортної пригоди.

У судовому засіданні 16.04.2013 р. судом оголошувалась перерва до 16.05.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

18.04.2013 р. через загальний відділ діловодства від Моторного транспортного (страхового) бюро України надійшов лист з інформацією на запит.

У процесі провадження у справі представник позивача подав письмові пояснення.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви у судовому засіданні (в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.05.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" та Лещенко Кирилом Анатолійовичем укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №К041-033/08/СТ, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - «Chevrolet Aveo», державний номер АА 2068 ЕВ.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як встановлено судом, 23.12.2009 р. на пр-ті Григоренка в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номер АА 2068 ЕВ, під управлінням Лещенка К.А. та автомобіля «ГАЗ 33021», державний номер АА 1373 НМ, під керуванням Коваленка С.А.

При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номер АА 2068 ЕВ.

У відповідності до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 21.01.2010 р. Коваленка С.А. визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 23.12.2009 р. на пр-ті Григоренка в м. Києві, за участю автомобілів «Chevrolet Aveo», державний номер АА 2068 ЕВ та автомобіля «ГАЗ 33021», державний номер АА 1373 НМ.

Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до звіту №АА2068ЕВ-04.01/1 вип2 про оцінку автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номер АА 2068 ЕВ від 04.01.2010 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номер АА 2068 ЕВ склала 8 648,72 грн.

24.03.2010 р. позивачем було складено страховий акт № СТ-09-15994/1, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 5 760,65 грн.

Відповідно до зазначених вище звіту, страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 5 760,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 000382 від 26.03.2010 р. (копія - у матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" зазначає, що у зв?язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номер АА 2068 ЕВ, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «ГАЗ 33021», державний номер АА 1373 НМ застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Україна" за полісом №ВС/8164072, а також з огляду на те, що водія автомобіля «ГАЗ 33021», державний номер АА 1373 НМ визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу в розмірі 5 760,65 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Коваленка С.А. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля «ГАЗ 33021», державний номер АА 1373 НМ була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Україна" за полісом №ВС/8164072.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, у зв?язку з настанням страхового випадку - пошкодженням Коваленком С.А. автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номер АА 2068 ЕВ у відповідача виник обов'язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування власнику автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номер АА 2068 ЕВ у розмірі 5 760,65 грн., було сплачено Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" на підставі договору страхування.

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номер АА 2068 ЕВ, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна".

Як вбачається із матеріалів справи, 22.06.2010 р. відповідачем отримана претензія позивача №09-06-02/12738 від 17.06.2010 р. на виплату страхового відшкодування, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання одним страховиком зобов'язання по відшкодуванню іншому страховику шкоди в порядку регресу, однак, цей строк пов'язаний з моментом пред'явлення відповідною особою зворотної вимоги до відповідача.

Такої позиції притримується і Вищий господарський суд України в своїх постановах від 06.12.2011 р. у справі №23/279, від 28.02.2012 р. у справі №7/088-11.

За таких умов, в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України обов'язок відповідача виплатити суму страхового відшкодування у порядку регресу в розмірі 5 760,65 грн. виник саме з 22.06.2010 р. та починаючи з 30.06.2010 р. відбулось порушення відповідачем свого зобов'язання.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності так як вказаний строк закінчився 24.12.2012 р., оскільки він починає свій перебіг з моменту дорожньо-транспортної пригоди, суд відзначає наступне.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до п.6 ст.261 Цивільного кодексу України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Як встановлено судом вище, позивачем було виплачене страхове відшкодування 26.03.2010 р., що підтверджується платіжним дорученням №000382 від 26.03.2010 р., та відповідно з моменту такої виплати у позивача і виникло право зворотної вимоги (регресу) і починає перебіг строк позовної давності, передбачений п.6 ст.261 Цивільного кодексу України.

Такого висновку дійшов і Верховний Суд України у своїй постанові від 07.08.2012 р. у справі №12/207.

Тому, останнім днем строку позовної давності є саме 26.03.2013 р.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява позивачем була відправлена до суду 26.03.2013 р., що підтверджується відтиском поштового штемпеля на конверті (копія наявна в матеріалах справи).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач звернувся з позовною заявою до суду в межах строків позовної давності, а тому подана заява про застосування строків позовної давності визнається судом необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів розгляду регресної вимоги позивача та перерахування коштів у якості регресного відшкодування на суму 5 760,65 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42-Г, код ЄДРПОУ 30636550), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186) 5 760 (п'ять тисяч сімсот шістдесят) грн. 65 коп. - відшкодування в порядку регресу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 18.05.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.