Постанова № 31344344, 17.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року 16:03Справа № 808/2586/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.

за участю представників:

від позивача: Грони Д.С.

від відповідача: Гревцевої О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби, в якій позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2013 №0000012510.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити та дав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, зазначивши, що надані до перевірки позивачем документи не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій та відповідно позивачем безпідставно збільшено розмір від'ємного значення. Таким чином, враховуючи зазначене, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.160 КАС України, 17.04.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод» (код ЄДРПОУ 25480917), 04.01.2003 зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради. Перереєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 12.04.2011 у зв'язку зі зміною найменування.

ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.04.1998 за №04 та перебуває на обліку в СДПІ у м.Запоріжжя.

На підставі наказу від 18.01.2013 №38 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки за направленнями від 18.01.2013 №0029 та від 18.01.2013 №0030, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2012р., жовтень 2012р. та листопад 2012р. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2012р.,яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у жовтні 2012р.

08.02.2013 за результатами перевірки працівниками СДПІ було складено акт №66/25-1/25480917. Перевіркою встановлено, що на порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2012 року у розмірі 9 567,00грн.

На підставі акту №66/25-1/25480917 податкова інспекція винесла податкове повідомлення-рішення №0000012510 від 20.02.2013, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9 567,00грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем було подано заперечення вих.№243 від 12.02.2013, яке залишено без задоволення.

В ході проведення перевірки податкового кредиту за листопад 2012 року встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами, по яким відповідачем встановлено нереальність господарських операцій та відсутність поставок товарів, а саме:

- ТОВ «Абіс-Трейд». Письмовий договір між позивачем та його контрагентом не укладався. Розрахунки за отриманий товар виконувались у безготівковій формі (товар: тканина ш.1,80-35м.п.). відповідач, посилаючись на наявну у нього інформацію стверджує, що ТОВ «Абіс-Трейд» не мало можливості здійснити господарську операцію, оскільки відсутні основні засоби, чисельність працюючих складає 3 людини, підприємство не знаходиться за податковою адресою. Встановлено, що єдиним постачальником за жовтень 2012р є ТОВ «Скай комп'ютерс», яке теж не знаходиться за податковою адресою, свідоцтво платника ПДВ було скасовано 04.12.2012, крім того, позивачем до перевірки не було надано ТТН/подорожніх листів або інших документів, підтверджуючих перевезення товару, отриманого від ТОВ «Абіс-Трейд».

Таким чином, на порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 ПКУ підприємством завищено суму податкового кредиту за листопад 2012р. по ТОВ «Абіс-Трейд» на суму ПДВ - 337,00грн.

- ТОВ «Техпромінжинірінг». У листопаді 2012р. зазначеним підприємством було реалізовано позивачу: фільтр оливний 2шт., сепаратор оливний - 1шт., олива Coolant - 75л., фільтр повітряний - 2шт. та надано послугу по ремонту та обслуговуванню компресорів. Між вказаними особами було укладено наступні договори: №1611 від 16.11.2012 на обслуговування компресора та №238 від 08.11.2012 щодо поставки вищезазначених товарів.

Відповідачем зазначено, що неможливо підтвердити здійснення поставок товарів, оскільки підприємство контрагента відсутнє за юридичною адресою. При розгляді документів, наданих підприємством, не встановлено жодних юридичних документів, що підтверджують здійснення ТОВ «Техпромінжинірінг», а саме відсутнє документальне підтвердження визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу (дорожні листи), списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (товарно-транспортна накладна). Позивачем до перевірки не було надано ТТН або інших документів, підтверджуючих перевезення товару, отриманого від контрагента.

Таким чином, відповідач вважає, що на порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 ПКУ позивачем завищено суму податкового кредиту за листопад на суму 9 190,00грн.

Оглянувши надані позивачем видаткові та податкові накладні, приходні ордери, платіжні доручення, журнал реєстрації довіреностей на отримання товару, акт здачі-прийняття робіт, тощо. Вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що перелічені первинні документи оформлені належним чином та свідчать про реальність здійснення господарських операцій.

Відповідач наполягає на тому, що відсутність у позивача документів, які б свідчили про транспортування «придбаного» товару, є порушенням вимог «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363.

Слід зазначити, що відповідно Положення про Міністерство транспорту та зв'язку, затвердженому Постановою КМУ №789 (діюче на момент здійснення господарських операцій та проведення перевірки) зазначений орган державної влади є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту та у сфері використання повітряного простору України, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій та інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України. Він в своєї діяльності керується положеннями Конституції України та межами своєї компетенції, визначеними зазначеним вище Положенням, відповідно якого Міністерство здійснює державне управління в галузі транспорту, здійснює заходи щодо забезпечення безпеки на транспорті з метою чого розробляє та впроваджує правила перевезення людей та вантажів. Проте, такі повноваження не передбачають регулювання питань методології обліку товарно-матеріальних цінностей на складах та у виробництві підприємств, що не входять до сфери управління Міністерства.

Натомність абз.15 п.3 Положення про Міністерство фінансів України прямо передбачені функції МФУ щодо здійснення державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової і бюджетної звітності в Україні, розроблення стратегії розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складання фінансової і бюджетної звітності, обов'язкових для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, фори власності та підпорядкування, адаптація законодавства з питань бухгалтерського обліку в Україні до законодавства Європейського Союзу та запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності. Слід зазначити, що жоден з документів, затверджених МФУ в галузі бухгалтерського обліку не містить, в якості обов'язкових умов підтвердження факту здійснення господарських операцій отримання від постачальника єдино можливого документу - товаросупровідної накладної, оскільки вона містить відомості про товар, що необхідні для організації перевезень, проте вона не є розрахунковим документом, за яким покупець та постачальник здійснюють розрахунки один з одним та, на підставі якого відображаються в балансі зміни в активах та зобов'язаннях підприємства.

Таким чином, твердження відповідача, суд знаходить хибними, оскільки відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік господарських операцій будується на принципі превалювання сутності над формою - операції повинні обліковуватися відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовуються грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первині документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

Враховуючи вказане, суд вважає, що в матеріалах справи наявні докази того, що операції по придбанню товарів у контрагентів позивача є реальними, фактично відбулися, придбані товари використані позивачем в його господарської діяльності.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим законодавством не передбачено підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу поставок. Обов'язок перераховувати податок на додану вартість до бюджету покладений на постачальника продукції при надходженні коштів від покупця з урахуванням ПДВ. Позивач свій обов'язок по включенню ПДВ у ціну товару і перерахунок коштів продавцю виконав в повному обсязі.

Європейській Суд з прав людини в п.38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Суб'єктом владних повноважень не доказано наявність порушень, безпосередньо допущених ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» при придбанні товарів та послуг.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7, 11 до Конвенції», Україна повністю визнає га своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

З огляду на викладене, позовні вимоги ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби №0000012510 від 20.02.2013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» сплачений судовий збір у сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Ж.М.Чернова

Постанова не набрала законної сили.

Суддя Ж.М.Чернова