Рішення № 31342008, 16.05.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/21/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.13 Справа № 908/1020/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт Сема Лтд.» (69124, м.Запоріжжя, вул.Випробувачів, 6)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Унмак» (70002, Запорізька область, м.Вільнянськ, вул.. Шевченка, 75)

про стягнення 1134600 грн. попередньої оплати

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Леус А.О., дов. № 001 від 04.04.2013 р.

Дєвочкіна О.С., дов. № 026 від 18.02.2013 р.

Відповідача - Марущак О.О., дов. від 01.01.2013 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 1134600 грн. попередньої оплати.

Розгляд справи, призначений на 17.04.2013 р., відкладався до 16.05.2013 р.

Вступну та резолютивну частині рішення оголошено в засіданні 16.05.2013 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, згідно ст.ст. 203, 204, 526, 530, 536, 549, 693, 694, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 218, 229, 232, 265 ГК України. В обґрунтування позову зазначає, що в період з вересня 2009 р. по квітень 2010 р. відповідачем пред'явлено рахунки-фактури № УН-2209/4 від 22.09.2009 р., № УН-2509/3 від 25.09.2009 р., № УН-07041 від 07.04.2010 р. на оплату продукції (борошна вищого ґатунку) на загальну суму 1134600 грн. Позивач сплатив вартість визначеної у зазначених рахунках продукції в сумі 1134600 грн. Оскільки сторонами не був узгоджений строк постачання товару позивач направив на адресу відповідача лист від 08.01.2013 р. з вимогою поставки сплаченого товару протягом семи днів з моменту отримання вимоги. Зобов'язання щодо поставки продукції відповідач не виконав. Листом від 21.01.2013 р. позивач вимагав повернути перераховані кошти в сумі 1134600 грн. Відповідач не повернув грошові кошти, отримані в якості передоплати. Позивач вказує, що з відповідачем підписано акт зведення взаєморозрахунків, в якому зафіксована заборгованості в розмірі 1134600 грн. Позивач просить стягнути з ТОВ «Унмак» 1134600 грн. попередньої оплати.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що акт звіряння взаєморозрахунків, на який посилається позивач як на підтвердження наявності заборгованості, не є документом, що підтверджує заборгованість та не може вважатися належним доказом наявності заборгованості у суб'єкта господарювання. Крім того, відповідач зазначає, що вимога позивача від 08.01.2013 р. про поставку товару на суму 1134600 заявлена після спливу трирічного строку позовної давності на вимогу щодо повернення 598600 грн., внаслідок чого позивачем заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності в частині вимог про стягнення 598600 грн.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Унмак» (відповідач по справі) пред'явлено товариству з обмеженою відповідальністю «Форт Сема Лтд.» (позивач по справі) рахунки-фактури № УН-2209/4 від 22.09.2009 р., № УН-2509/3 від 25.09.2003 р., № УН-07041 від 07.04.2010 р. на оплату продукції - борошна в/г - на загальну суму 1134600 грн. Товариство «Форт Сема Лтд.» прийняло пропозицію щодо купівлі товару, сплативши за рахунками № УН-2209/4 від 22.09.2009 р., № УН-2509/3 від 25.09.2009 р., № УН-07041 від 07.04.2010 р. суму в розмірі 1134600 грн., про що свідчать виписки за особовим рахунком, а саме: 24.09.2009 р. - 100000 грн., 28.09.20109 р. - 150000 грн., 29.09.2009 р. - 348600 грн., 07.04.2010 р. - 136000 грн., 08.04.2010 р. - 200000 грн., № 09.04.2010 р. - 200000 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу, зокрема, з правочинів, якими в силу ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.2 ст. 207 ЦК України). Статтею 638 ЦК України встановлено, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферта) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на встановлені обставини суд вважає, що сторонами по справі вчинено правочин купівлі-продажу внаслідок досягнення ними згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угод купівлі-продажу, а саме: щодо найменування продукції, ціни за одиницю виміру, загальній вартості, що підлягає сплаті. У зв'язку з перерахуванням позивачем суми передплати в розмірі 1134600 грн. з посиланням на рахунки № УН-2209/4 від 22.09.2009 р., № УН-2509/3 від 25.09.2009 р., № УН-07041 від 07.04.2010 р. у позивача виникло право на отримання від відповідача продукції на суму передплати у розмірі 1134600 грн., а у відповідача - зобов'язання з поставки товару, строк виконання якого сторонами визначено не було.

В судовому засіданні представники сторін підтвердили факт досягнення ними згоди шляхом обміну відповідними документами щодо істотних умов купівлі-продажу товару, а також підтвердили факт того, що строк поставки товару не узгоджувався, тобто, був визначений моментом вимоги.

Як вказує позивач, листом № 003 від 04.01.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою впродовж семи днів з моменту отримання вимоги здійснити поставку оплаченого товару (борошна вищого сорту) у кількості 602 тонни на суму 1134600 грн. Вказана вимога отримана відповідачем 11.01.2013 року, про що свідчить повідомлення відділення поштового зв'язку про вручення цього поштового відправлення.

Згідно ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що відповідачем товар на загальну суму 1134600 грн. поставлений не був. Листом № 007 від 21.01.2013 р. позивач звернувся до товариства «Унмак» з вимогою про повернення впродовж семи днів з дати отримання вимоги перерахованих в якості передоплати грошових коштів в розмірі 1134600 грн. Вказаний лист отримано відповідачем 22.01.2013 р.

Як стверджує позивач, станом на день розгляду справи відповідач оплачений товар не поставив, суму попередньої оплати не повернув.

З огляду на дані норми законодавства та встановлені обставини справи, а саме нездійснення відповідачем поставки оплаченого товару, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення суми попередньої оплати з ТОВ «Унмак».

Оскільки відповідач не надав суду доказів передання оплаченого товару або повернення позивачу грошових коштів, перерахованих останнім в якості передплати, суд вважає, що вимоги в частині стягнення попередньої оплати в сумі 1134600 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню

Доводи відповідача з посиланням на те, що акт звірення розрахунків не є підтвердженням заборгованості відповідача, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки з метою встановлення фактичних обставин справи судом всебічно досліджувалися всі подані сторонами докази в підтвердження їх вимог та заперечень, зокрема, документи первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності відхиляється судом, оскільки строк позовної давності позивачем не пропущено, з огляду на те, що строк виконання зобов'язання щодо поставки товару сторонами узгоджено не було, тому право на позов у позивача виникло з дня порушення відповідачем строку поставки товару після звернення позивача з відповідною вимогою, тобто після 11.01.2013 р. .

Заперечення відповідача спростовано вищевикладеним.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, 11, 207, 509, 655, 693 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Унмак» (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул.. Шевченка, 75, ЄДРПОУ 35914495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт Сема Лтд.» (69124, м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, 9, ЄДРПОУ 30709995) 1134600 (один мільйон сто тридцять чотири тисячі шістсот) грн. попередньої оплати, 22692 (двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. судових витрат. Видати наказ.

Повне рішення складено 21 травня 2013 року.

Суддя І.А. Попова