від
9 листопада 2008 року
по адміністративній справі
№ 2-а-102/08 (суддя Рогожина А. В.)
за позовом
ОСОБА_1 м. АДРЕСА_1
до
Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, м. АДРЕСА_1
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Головного управління державного казначейства України вАДРЕСА_2ій області, м.АДРЕСА_2
про
визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок недоотриманої щорічної разової допомоги до 5 травня та стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся 31 липня 2008 року до Костянтинівського
міськрайонного судуАДРЕСА_2ої області з позовною заявою (арк. справи 1-3) до
Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради
(далі по тексту - УПСЗН Костянтинівської міської ради) про визнання дій
відповідача та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щорічної разової
грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік, щорічної допомоги на оздоровлення за
2008 рік та стягнути з відповідача недоотриманої суми разової грошової допомоги
до 5 травня за 2008 рік в розмірі 3498 грн., щорічної допомоги на оздоровлення
за 2008 рік в розмірі 2505 грн.
Ухвалою від 29 серпня 2008 року (арк. справи 13)
Костянтинівський міськрайонний судАДРЕСА_2ої області залучив Головне управління
державного казначейства України вАДРЕСА_2ій області як третю особу, яка не
заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача.
Постановою від 19 листопада 2008 року (арк. справи 35-36)
Костянтинівський міськрайонний судАДРЕСА_2ої області задовольнив повністю
позовні вимоги ОСОБА_1. Суд першої інстанції визнав неправомірними дії УПСЗН
Костянтинівської міської ради щодо відмови ОСОБА_1в донарахуванні та доплаті
щорічної допомоги на оздоровлення за
2008 рік та одноразової грошової допомоги до 9 травня 2008 року, стягнув з
УПСЗН Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_1. недоотриману суму
щорічної грошової допомоги до 9 травня за 2008 рік у розмірі 3448 грн.,
недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2505 грн.
за рахунок Державного бюджету.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким відмовити в
задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач під час судового розгляду проти апеляційної
скарги відповідача заперечував, просив постанову суду залишити без змін.
Відповідач надав через канцелярію суду заяву про розгляд
справи без участі відповідача.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача,
перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,
заперечення на скаргу, встановила наступне.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те,
що відповідач за період 2008 роки виплачував йому допомогу на оздоровлення та
щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі, меншому ніж передбачено
законодавством.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого
1991 року, в редакції Закону України № 2001-ХІІ від 19 грудня 1991 року зі
змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин, визначає
основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я
та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених
територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту
потерпілого населення.
ОСОБА_1. віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, та до 3 липня 2008 року був інвалідом 3 групи, з 3 липня 2008 року
є інвалідом 2 групи, що підтверджено посвідченням (арк. справи 4, 42).
Відповідно до довідки відповідача (арк. справи 5-6, 17)
позивачу було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік 17 червня
2008 року в розмірі 90 грн., 20 серпня 2008 року в розмірі 30 грн.
Абзацами 2, 3 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 6 червня 1996 року N
230/96-ВР передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам
ІІ групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, інвалідам ІІІ групи -
чотирьох мінімальних заробітних плат. Згідно частин 3, 5, 7 статті 48
вказаного Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за
місцем їх проживання органами соціального захисту населення, виплата
здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент
встановлення інвалідності чи втрати годувальника, розмір мінімальної
заробітної плати визначається на момент виплати.
Пунктами 1, 3 Порядку фінансування видатків місцевих
бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального
захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року N 256 з наступними
змінами, передбачено, що вказаний Порядок визначає механізм фінансування
видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм
соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та
головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з
виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних
управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів
місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких
належать питання праці та соціального захисту населення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня
2003 року N 1687 були внесені зміни до вищенаведеної постанови Кабінету
Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256 та затвердженого нею Порядку
про покладення на управління праці та соціального захисту населення додаткових
завдань щодо ведення персоніфікованого обліку, нарахування та сплати
передбачених законодавчими актами пільгових виплат громадянам, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до статті 55 Закону України
«Про Кабінет Міністрів України» від 16 травня 2008 року № 279-VI постанови
Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного
опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня
їх опублікування. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003 року
N 1687 була опублікована 14 листопада 2003 року в Офіційному віснику
України N 44.
Колегія суддів, з огляду на наведену постанову Кабінету
Міністрів України від 29 жовтня 2003 року N 1687, зазначає, що не приймає
доводів скаржника стосовно того, що управління праці та соціального захисту з
моменту набуття законної сили вказаною постановою не є належними відповідачами
в справах щодо стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, оскільки статтею 63
Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат,
пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного
бюджету, а управління праці та соціального захисту населення стосовно виплат
щорічної допомоги на оздоровлення є розпорядниками бюджетних коштів в розумінні
пункту 36 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України.
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що при виплаті
щорічної допомоги на оздоровлення керувався статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої
роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для
виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої
влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання,
незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Проте, в цій
статті функції щодо встановлення розміру щорічної допомоги на оздоровлення
Кабінету Міністрів України не делеговані, а лише зазначено про те, що Кабінет
Міністрів України може затвердити порядок застосування передбачених законом
пільг.
Крім того, скаржник посилається як на підставу виплат на постанову
Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу
на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи» якою встановлено, що інвалідам 2 групи виплата щорічної допомоги на
оздоровлення повинна здійснюватися в розмірі 120 грн.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні
визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу
юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі
Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно
законами України визначаються права і свободи людини і громадянина,
гарантії цих прав і свобод.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та Законами України.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9
від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено,
що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи
суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці
правовідносини.
При розгляді даної категорії спору апеляційним судом
встановлено, що вищенаведена постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12
липня 2005 року була прийнята всупереч вимог статей 48, 62 Закону України «Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи», тому посилання скаржника на цю постанову апеляційним судом не
приймаються та оцінка правовідносин щодо виплати щорічної допомоги на
оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
здійснюється на підставі пункту 1
частини 1 статті 92 Конституції України та статті 48 Закону України «Про статус
і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи».
Підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про
Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких
законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI текст статті 48 був викладений в новій редакції:
"Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи,
та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з
Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в
порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008
року N 10-рп/2008 у справі N 1-28/2008
щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були
визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких
законодавчих актів України". У вказаному рішенні Конституційного суду
України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет
України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів
України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення
Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року. Рішення
Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів
загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,
які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет
України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів
України", визнаних неконституційними.
Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія
норм статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими особам постраждалим
від аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та віднесеним до інвалідів 2
групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися
відповідачем щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних
заробітних плат.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої
інстанції про те, що виплата повинна була здійснюватися в порядку,
встановленому абзацом 2 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи» в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат станом на день виплати.
За даними відповідача позивачу щорічна допомога на оздоровлення за 2008 рік
була виплачена 2008 рік, як інваліду 2 групи, на загальну суму 120 грн., з якої
90 грн. виплачено 17 червня 2008 року, 30 грн. - 20 серпня 2008 року, тому сума
несплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік складає 2505 грн.
(525 грн. х 5 - 120 грн., де 525 грн. - розмір мінімальної заробітної плати
встановлений на період з 1 квітня 2008 року по 30
вересня 2008 року статтею
59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до
деяких законодавчих актів України"
від 28 грудня 2007 року № 107-VI),
як і було правильно визначено судом першої інстанції.
Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що
фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за
рахунок державного бюджету.
Стосовно позовних вимог про стягнення недоплаченої
разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік, колегія суддів зазначає
наступне.
Позивач на час здійснення разової грошової допомоги до 5
травня за 2008 рік був інвалідом війни 3 групи.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (зі змінами та
доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), далі по тексту -
Закон № 3551-ХІІ, визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує
створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в
суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3551-ХІІ до
ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники
війни. Розділом 3 цього Закону визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх
соціального захисту.
Згідно довідки відповідача (арк. справи 43) позивачу, як
інваліду 3 групи, було сплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за
2008 рік 16 квітня 2008 року в сумі 350 грн.
Частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів
війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, яка була чинною до 31
грудня 2007 року) визначено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни
виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам 1 групи - десять
мінімальних пенсій за віком; 2 групи - вісім мінімальних пенсій за віком; 3
групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний
бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів
України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частина 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів
війни, гарантії їх соціального захисту» була викладена в наступній редакції: «Щорічно
до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у
розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних
призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008
року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році
відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань»
передбачено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги інвалідам війни 3
групи здійснюється в розмірі 350 грн.
Рішенням
Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року по справі № 1-28/2008
були визнано такими, що не відповідають Конституції України (є
неконституційними), положення пунктів 20 - 22 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів
України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України
"Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких
законодавчих актів України". Рішення Конституційного Суду України є
обов'язковими для виконання на території України, остаточними, не можуть бути
оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при
розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії
положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія
частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту», за якою інвалідам війни 3 групи, до яких відноситься
позивач, щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі сім
мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 9 липня 2003
року, що набрав чинності з 1 січня 2004 року (в редакції яка була дійсна на час
здійснення виплати), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у
чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі
прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного
законом,
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий
мінімум» № 966-ХІV від 15 липня 1999 року передбачено, що прожитковий мінімум
застосовується для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та
мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги
сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних
виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, визначення
права на призначення соціальної допомоги.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України
на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28
грудня 2007 року № 107-VI, передбачено, що для осіб, які втратили
працездатність, на 2008 рік затверджений наступний розмір прожиткового мінімуму
на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481
грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
З врахуванням викладеного, розмір
недоплаченої позивачу, як інваліду війни 3 групи, щорічної разової допомоги за
2008 рік складає 3017 грн. (481 грн. х 7 - 350 грн., де 481 грн. - розмір
прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць, встановлений на
період з 1 квітня 2008 року по 31 червня 2008 року), а не 3498 грн. як помилково було визначено судом першої
інстанції.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат,
пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного
бюджету.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до
висновку щодо наявності підстав для визнання неправомірними дій відповідача
щодо відмови позивачу в виплаті недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення
за 2008 рік та разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік.
З врахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що
судом першої інстанції справа розглянута з неповним з'ясуванням обставин, що мають
значення для справи стосовно групи інвалідності позивача на час здійснення
виплати відповідачем разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік, що з
врахуванням норм статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України
обумовлює скасування постанови суду першої інстанції та часткове задоволення
позовних вимог позивача.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202,
205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія
суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту
населення Костянтинівської міської ради на постанову Костянтинівського
міськрайонного судуАДРЕСА_2ої області від 19 листопада 2008 року по
адміністративній справі № 2-а-102/08 - задовольнити частково.
Постанову Костянтинівського міськрайонного судуАДРЕСА_2ої
області від 19 листопада 2008 року по адміністративній справі № 2-а-102/08 -
скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 м. АДРЕСА_1 до Управління праці та
соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, м. АДРЕСА_1, за
участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача Головного управління державного казначейства України вАДРЕСА_2ій
області, м.АДРЕСА_2, про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити
перерахунок недоотриманої щорічної разової допомоги до 5 травня та стягнення
недоотриманої щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення задовольнити
частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та
соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо відмови
ОСОБА_1 доплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік, щорічної разової
грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту
населення Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_1 як особі, яка
постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 2 групи,
за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену щорічну допомогу на
оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2505 грн. шляхом перерахування з
розрахункового рахунку № 35213023001529 в УДК м. АДРЕСА_1АДРЕСА_2ої області,
КПК 2501250, КЕКВ 1341, МФО 834016, код ОКПО 03197428.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту
населення Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_1 як інваліду війни 3
групи, за рахунок коштів Державного бюджету України: недоплачену щорічну разову
грошову допомогу до 5 травня за 2008 рік в розмірі 3017 грн. шляхом
перерахування з розрахункового рахунку № 35213023001529 в УДК м.
АДРЕСА_1АДРЕСА_2ої області, КПК 2501250, КЕКВ 1341, МФО 834016, код ОКПО
03197428.
Постанова складена в повному обсязі, підписана колегією
суддів у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 11 лютого 2008
року.
Постанова набирає законної сили з
моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку
безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з
дня складення в повному обсязі.
Головуючий: /підпис/ В.Г.Яманко
Судді /підпис/ Г.М.Міронова
/підпис/ І.В.Сіваченко
З оригіналом згідно:
Суддя В.Г.Яманко
Часті запитання
Який тип судового документу № 3134158 ?
Документ № 3134158 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 3134158 ?
Дата ухвалення - 11.02.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 3134158 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 3134158 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Відомості про судове рішення № 3134158, Донецький апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 3134158, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.02.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Судове рішення № 3134158 відноситься до справи № 2-а-102/08/0527
Це рішення відноситься до справи № 2-а-102/08/0527. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
