Ухвала суду № 31341041, 15.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1695/13 13.05.2013 15.03.2013 15.03.2013

Провадження №22-ц/784/1626/13 Суддя першої інстанції - Павлова Ж.П.

Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Кутової Т.З.,

суддів - Ямкової О.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Шпонарською О.Ю.,

за участю: представника заявника - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2013 року постановлену за заявою ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заявник зазначав, що 19 листопада 2012 року Заводським районним судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист №2-3012/2010 за рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 серпня 2010 року, яке набрало законної сили 2 листопада 2010 року про стягнення з нього та ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 252 442,90 грн. та по 850 грн. з кожного судового збору та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Посилаючись на те, що вказаний виконавчий лист не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме пред'явлений до виконання з пропуском строку, передбаченого ч.1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", заявниця просив суд на підставі ст. 369 ЦПК України визнати виконавчий лист №2-3012/2010 від 19 листопада 2012 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2013 року у задоволені заяви відмовлено.

В апеляційний скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвали нову, якою задовольнити його заяву.

Заслухавши суддю-доповідача, представника заявника, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 серпня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 2 листопада 2010 року задоволено позов ПАТ "ОТП Банк" та ухвалено про стягнення на його користь з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку суму боргу за кредитним договором в розмірі 252 442,90 грн. та по 850 грн. з кожного судового збору та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.87-88, 108-109).

На підставі вказаного рішення за заявою представника ПАТ "ОТП Банк" 19 листопада 2012 року Заводським районним судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист №2-3012/2010 із зазначенням строку пред'явлення його до виконання три роки (а.с.141).

Лист був переданий до Веселинівського відділу ДВС ММУЮ та 11 грудня 2012 року постановою заступника начальника відділу відкрито виконавче провадження (а.с.123).

Якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд у відповідності до частини 4 ст. 369 ЦПК України може визнати цей виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Частина 2 статті 369 ЦПК України передбачає, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

Як встановлено судом, на час видачі виконавчого листа обов'язок боржником виконано не було та були відсутні інші причини, з яких суд першої інстанції повинен був відмовити у його видачі.

Таким чином, правові підставі, які передбачені ч. 2, 4 ст. 369 ЦПК України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, на час розгляду справи відсутні.

В той же час, суд першої інстанції видавши за заявою стягувача виконавчий лист, не звернув уваги на положення п.2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» та помилково зазначив у виконавчому документі строк його виконання - три роки, замість одного. За такого, є усі підстави для виправлення помилки допущеної при оформленні виконавчого листа у порядку передбаченому ч. ч. 2, 4 ст. 369 ЦПК України.

Як пояснив в судовому засіданні представник заявника, ОСОБА_3 (боржник) не звертався до суду з питання про внесення виправлень до виконавчого листа.

Таким чином, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, належним чином дослідивши надані докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на час видачі виконавчого документу, останній не був помилково виданий у зв'язку з відсутністю обов'язків боржника з добровільним їх виконанням та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, постановленої з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: