Постанова № 31340626, 22.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22 квітня 2013 року (12 год. 56 хв.) Справа № 808/1967/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання - Столяренко О.М.,

за участю представників:

позивача - Педак С.В.,

відповідача - Голікова Г.В., Драч В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Запоріжмашпром» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

15.02.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Запоріжмашпром» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 24.10.2012: №0002392211 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1050920,50 грн., з яких 858427 грн. - основний платіж, 192493,50 грн. - штрафні санкції; від 24.10.2012: №0002392211 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1388596,50 грн., з яких 1132399 грн. - основний платіж, 256197,50 грн. - штрафні санкції; №0002412213 про застосування штрафних санкцій в сумі 102489,63 грн.; та від 23.10.2012 №00009010702 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 19951,78 грн., з яких 15553,43 грн. - основний платіж, 4398,35 грн. - штрафні санкції.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 за результатами якої складено акт від 04.09.2012 №90/22-11/34790215 (далі - Акт перевірки). В обґрунтування висновків Акту перевірки відповідач посилається на не підтвердження поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників, що свідчать про те, що правочини здійснені без мети настання реальних наслідків. На підставі Акту перевірки позивача відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення відповідача від 24.10.2012 №0002392211, від 24.10.2012 №0002392211, від 24.10.2012 №0002412213, від 23.10.2012 №00009010702. Позивач вважає висновки відповідача, зроблені в Акті перевірки, щодо наявності з боку позивача порушень вимог податкового та цивільного законодавства необґрунтованими та безпідставними. Надані позивачем до перевірки документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують реальність правочинів між позивачем та його контрагентами.

Ухвалою від 18.02.2013 було відкрите провадження по справі, судове засідання призначене на 28.02.2013.

У судове засідання 28.02.2013 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 28.02.2013 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 09.04.2013.

Ухвалою від 09.04.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 09.04.2013.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 22.04.2013.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що перелічені в Акті перевірки правочини є реальними, не суперечать закону, є повністю виконаними і зафіксованими належними та правильно оформленими первинними документами. Показними податкового обліку з податку на прибуток та ПДВ, сформовані підприємством правильно та у відповідності до вимог законодавства, так само відсутні порушення щодо порядку ведення касових операцій та сплати податку з доходів фізичних осіб. Також, зазначив, що договори поставки товарів не є договорами про перевезення вантажу, а тому складання ТТН у таких випадках не є обов'язковим. Первинні документи підтверджують факти здійснення поставок товару, рух і використання якого в господарські діяльності підтверджується іншими первинними документами. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що висновки, яких дійшов відповідач в Акті перевірки, свідчать про нереальність угод між позивачем та ПП «Фільєра сервіс», ТОВ «Ремторг-Запоріжжя», ПП «СБС ЗЦ», ПП «Росбалт», ПП «Актив Групп», ПП «СД-Інвестдеталь», ПП «Серпень-Трейд», ПП «Метал-Приватсервіс Груп», ТОВ «Алпі», ПП «Техпростір», ПП «Укр-Розвиток», ПП «Укрспец-Технологія», ПП «Компанія «Пантеон-Плюс», ПП «Артвест-Групп», ТОВ «ВНП-Металобуд», ТОВ «Експортмаркет», ФОП ОСОБА_5, ПП «Актабуд-групп». В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників, не надано документів, які підтверджують факт перевезення товару, а саме: подорожні листи, талони замовника, товарно-транспортні накладні, договір на перевезення матеріалів та інше. Зазначає, що у позивача було відсутнє право на формування валових витрат по операціях з підприємствами постачальниками, а також відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з підприємствами постачальниками. Також, зазначив, що на перевірку не були надані документи, які б свідчили про цілеспрямованість, доцільність, використання у господарській діяльності підприємства придбаних директором за власні готівкові кошти підприємства товарів (робіт, послуг) у ПП «Фільєра сервіс» та ФОП ОСОБА_5 та подальшу їх реалізацію підприємствам-покупцям, отже це є витрати не пов'язані із господарською діяльністю, а тому кошти отримані директором як додаткове благо і підлягають оподаткуванню. Тому, вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення правомірними, через що просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 22.04.2013 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень від 01.08.2012 №402, №404, №420, №419 та наказу відповідача від 20.07.2012 №676 в період з 01.08.2012 по 21.08.2012 відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012. На підставі наказу від 13.08.2012 №775 термін перевірки було продовжено на 5 робочих днів до 27.07.2012.

За наслідками цієї перевірки 04.09.2012 був складений Акт перевірки, відповідно до якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем:

1. п. 1.32 ст.1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон №334), пп. 138.8.1 п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 1132399,00 грн., у тому числі: за 3 квартали 2009 в сумі 77898,00 грн., за 2009 в сумі 254652,00 грн., за 1 квартал 2010 в сумі 155469,00 грн., півріччя 2010 в сумі 455918,00 грн., за 3 квартали 2010 в сумі 688065,00 грн., за 2010 в сумі 770134,00 грн., за 1 квартал 2011 в сумі 73596,00 грн., за 2 квартал 2011 в сумі 34017,00 грн.

2. пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон №168), п. 201.1 ст. 201, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ПК України, занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 921623,00 грн., у тому числі по періодах: липень 2009 - 22506,00 грн., серпень 2009 - 30474,00 грн., вересень 2009 - 7672,00 грн., жовтень 2009 - 31703,00 грн., листопад 2009 - 11473,00 грн., грудень 2009 - 98231,00 грн., січень 2010 - 6233,00 грн., лютий 2010 - 74763,00 грн., березень 2010 - 43379,00 грн., квітень 2010 - 126607,00 грн., травень 2010 - 35057,00 грн., червень 2010 - 78695,00 грн., липень 2010 - 70484,00 грн., серпень 2010 - 50161,00 грн., вересень 2010 - 65073,00 грн., листопад 2010 - 1550,00 грн., грудень 2010 - 79105,00 грн., січень 2011 - 11340,00 грн., лютий 2011 - 19723,00 грн., березень 2011 - 27814,00 грн., травень 2011 - 29580,00 грн.

3. п. 1.2, 2.11, 3.1, 7.27, 7.39, 7.41, 7.47 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» , затвердженою постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення №637), проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документу (розрахункового документу - документу встановленої форми та змісту)(касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму - 102489,63 грн.

4. пп. «г» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-IV (далі - Закон №889), донараховано податку з доходів фізичних осіб за 2010 в сумі 12939,08 грн.

- пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, донараховано податку з доходів фізичних осіб за березень 2012 всього в сумі 2614,35 грн.

- пп. 3.1.13 п. 3.1, п. 3.2, п. 3.3, п. 3.4, 3.5 III розділу «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» від 24.12.2010 №1020 (далі - Порядок №1020), та пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме не відображення нарахування та виплати суб'єктам господарської діяльності - фізичним особам-підприємцям у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за II, III, IV кв. 2011 та за I, II кв. 2012.

На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення: від 24.10.2012 №0003942302, за яким позивачу збільшене грошове зобов'язання податку на додану вартість на суму 1050920,50 грн., з яких 858427 грн. - основний платіж, 192493,50 грн. - штрафні санкції; від 24.10.2012 №0002392211, за яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 1388596,50 грн., з яких 1132399 грн. - основний платіж, 256197,50 грн. - штрафні санкції; від 24.10.2012 №0002412213, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 102489,63 грн.; від 23.10.2012 №00009010702, за яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 19951,78 грн., з яких 15553,43 грн. - основний платіж, 4398,35 грн. - штрафні санкції.

Не погодившись із висновками Акту перевірки 03.12.2012 позивачем відповідачу була подана скарга на зазначені податкові повідомлення-рішення.

31.01.2013 рішенням відповідача за №790/7/10-420 про результати розгляду первинної скарги, відповідач залишив первинну скаргу без задоволення а податкові повідомлення-рішення без змін.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акту перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

Відповідач в Акті перевірки позивача посилається на недотримання позивачем вимог п. 1.32 ст.1, п. 5.1 ст. 5 Закону №334, пп. 138.8.1 п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, п. 201.1 ст. 201, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ПК України, п. 1.2, 2.11, 3.1, 7.27, 7.39, 7.41, 7.47 Положення №637, пп. «г» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону №889, пп. «г» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону №889, пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, пп. 3.1.13 п. 3.1, п. 3.2, п. 3.3, п. 3.4, 3.5 розділу III Порядку №1020, та пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України.

Відповідно п. 1.32 ст.1 Закону №334 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є: організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Згідно із пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що позивачем за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 задекларовано податок на прибуток у сумі 75083,00 грн. Також, за даний період позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2892740,00 грн., у тому числі ПДВ по операціях з ПП «Фільєра сервіс», ТОВ «Ремторг-Запоріжжя», ПП «СБС ЗЦ», ПП «Росбалт», ПП «Актив Групп», ПП «СД-Інвестдеталь», ПП «Серпень-Трейд», ПП «Метал-Приватсервіс Груп», ТОВ «Алпі», ПП «Техпростір», ПП «Укр-Розвиток», ПП «Укрспец-Технологія», ПП «Компанія «Пантеон-Плюс», ПП «Артвест-Групп», ТОВ «ВНП-Металобуд», ТОВ «Експортмаркет», ФОП ОСОБА_5, ПП «Актабуд-групп» всього у сумі 921623,00 грн.

Позивач мав господарські правовідносини з ПП «Фільєра сервіс» по придбанню товару (металопродукція) без укладення договору. Продавцем на суму 5601,73 грн. у тому числі ПДВ у сумі 933,62 грн. виписано податкову накладну від 14.07.2009 №224 та видаткову накладну від 14.07.2009 №ФС-0000224.

З метою оплати вартості придбаного товару, директору позивача Морозову М.М. було видано з каси підприємства, згідно звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АС-0000003 від 28.01.2010, кошти у сумі 5000,00 грн. З даного звіту також вбачається перевитрата у сумі 601,73 грн. Згідно квитанції до прибуткового ордера від 30.09.2009 №340 ПП «Фільєра сервіс», на підставі оплати за товар (рахунок №229 від 14.07.2009), прийняло від позивача суму у розмірі 5601,73 грн.

Також, ПП «Фільєра сервіс» були виконані роботи по покрасці 4 конвеєрів позивача, загальна вартість яких склала 63672,00 грн., в тому числі, вартість робіт (послуг) - 53060,00 грн., ПДВ 20% - 10612,00 грн.

З метою оплати вартості виконаних робіт, директору позивача Морозову М.М. було видано з каси підприємства, згідно звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000013 від 24.03.2010, №АО-0000014 від 21.04.2010, №АО-0000015 від 27.04.2010, кошти у сумі 65000,00 грн., з яких за виконані роботи було сплачено 63672,00 грн. (згідно звіту №АО-0000013 від 24.03.2010 залишок - 1328,00 грн.).

Згідно квитанцій до прибуткового ордера від 01.07.2009 №300, від 08.07.2009 №305, від 09.07.2009 №306, від 07.07.2009 №304, від 03.07.2009 № 302, від 02.07.2009 №301, від 06.07.2009 №303 ПП «Фільєра сервіс», на підставі оплати за покраску (рахунок №294 від 03.10.2008), прийняло від позивача на загальну суму 63672,00 грн.

Факт виконання ПП «Фільєра сервіс» зазначених робіт підтверджується, наявною в матеріалах справи, копією Акта № ФС-0000092 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.10.2008.

ПП «Фільєра сервіс» були виконані роботи по покрасці роликів (360 та 340 шт.) позивача, загальна вартість яких склала 7815,60 грн., в тому числі, вартість робіт (послуг) - 6513,00 грн., ПДВ 20% - 1302,60 грн.

З метою оплати вартості виконаних робіт, директору позивача Морозову М.М. було видано з каси підприємства, згідно звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000018 від 23.06.2010, кошти у сумі 38000,00 грн., з яких 34220,00 грн. було призначено для сплати товарів/послуг «Меркурій Внешбуд», а 7815,00 грн. для спалити послуг з покраски роликів ПП «Фільєра сервіс». З даного звіту також вбачається перевитрата у сумі 4035,00 грн.

Згідно квитанції до прибуткового ордера від 10.07.2009 №307 ПП «Фільєра сервіс», на підставі оплати за покраску роликів (рахунок №297 від 10.10.2008), прийняло від позивача суму у розмірі 7815,60 грн.

Факт виконання ПП «Фільєра сервіс» зазначених робіт підтверджується, наявною в матеріалах справи, копією Акта № ФС-0000093 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.10.2008.

Позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Ремторг-Запоріжжя» по придбанню товарів/послуг без укладення договору. Продавцем на суму 485049,79 грн. у тому числі ПДВ у сумі 80841,62 грн. виписано податкові накладні від 10.08.2009 №7, від 30.07.2009 №6, від 06.08.2009 №30, від 12.08.2009 №31, від 20.08.2009 №34, від 28.08.2009 №32, від 02.09.2009 №87, від 08.09.2009 №37, від 08.09.2009 №36, від 18.09.2009 №88, від 21.09.2009 №91, від 19.10.2009 №170, від 21.10.2009 №169, від 22.10.2009 №187, від 22.10.2009 №188, від 17.12.2009 №274, від 24.11.2009 №206 та видаткові накладні від 11.08.2009 №PH-0000004, від 06.08.2009 №PH-0000014, від 12.08.2009 №PH-0000015, від 02.09.2009 №PH-0000035, від 08.09.2009 №PH-0000018, від 18.09.2009 №PH-0000036, від 21.09.2009 №38, від 19.10.2009 №PH-0000071, від 13.11.2009 №PH-0000070, від 02.12.2009 №PH-0000081, від 22.10.2009 №PH-0000082, від 22.10.2009 №PH-0000083, від 17.12.2009 №84, від 24.11.2009 №PH-0000096.

ТОВ «Ремторг-Запоріжжя» були, серед іншого, виконані роботи, а саме футеровка барабана (2 та 1 шт.). Факт виконання зазначених робіт підтверджується, наявною в матеріалах справи, копією Акта №ОУ-0000017 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.08.2009.

На загальну суму 485049,79 грн. у тому числі ПДВ у сумі 80841,62 грн. ТОВ «Ремторг-Запоріжжя» виписало позивачу рахунки-фактури від 22.07.2009 №СФ-0000002, від 06.08.2009 №СФ-0000005, від 12.08.2009 №СФ-0000012, від 20.08.2009 №СФ-0000023, від 28.08.2009 №СФ-0000018, від 02.09.2009 №СФ-0000027, від 08.09.2009 №СФ-0000032, від 18.09.2009 №СФ-0000036, від 19.10.2009 №СФ-0000071, від 13.11.2009 №СФ-0000070, від 13.10.2009 №СФ-0000073, від 22.10.2009 №СФ-0000087, від 22.10.2009 №СФ-0000084, від 24.11.2009 №СФ-0000076.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Ремторг-Запоріжжя».

Позивач мав господарські правовідносини з ПП «СБС ЗЦ» по придбанню товарів без укладення договору. Продавцем на суму 300679,93 грн. у тому числі ПДВ у сумі 50113,32 грн. виписано податкові накладні від 02.06.2010 №320, від 21.06.2010 №300, від 22.06.2010 №306, від 01.07.2010 №366, від 03.09.2010 №608, від 14.09.2010 №685 та видаткові накладні від 02.06.2010 №ЗЦ-0000320, від 21.06.2010 №ЗЦ-0000300, від 22.06.2010 №ЗЦ-0000306, від 03.09.2010 №ЗЦ-0000608, від 14.09.2010 №ЗЦ-0000685, від 01.07.2010 №ЗЦ-0000366.

На загальну суму 300679,93 грн. у тому числі ПДВ у сумі 50113,32 грн. ТОВ ПП «СБС ЗЦ» виписало позивачу рахунки-фактури від 02.06.2010 №ЗЦ-0000320, від 21.06.2010 №ЗЦ-0000300, від 21.06.2010 №ЗЦ-0000300, від 22.06.20010 №ЗЦ-0000306, від 03.09.2010 №ЗЦ-0000620, від 14.09.2010 №ЗЦ-0000685, від 01.07.2010 №ЗЦ-0000366, від 01.07.2010 №ЗЦ-0000366.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ ПП «СБС ЗЦ».

Позивач мав господарські правовідносини з ПП «Росбалт» по придбанню товарів/послуг без укладення договору. Продавцем на суму 718754,45 грн. у тому числі ПДВ у сумі 119792,40 грн. виписано податкові накладні від 04.06.2010 №409, від 20.07.2010 №654, від 29.07.2010 №731, від 02.08.2010 №747, від 02.08.2010 №746, від 03.09.2010 №885 та видаткові накладні від 04.06.2010 №РН-0000409, від 01.07.2010 №Р-0000654, від 08.08.2010 №Р-0000732, від 02.08.2010 №Р-0000731, від 03.09.2010 №Р-0000885.

ПП «Росбалт» були, серед іншого, виконані роботи, а саме доставка груза (150 шт.). Факт виконання зазначених робіт підтверджується, наявною в матеріалах справи, копією Акта №Р-0000091 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.07.2010.

На загальну суму 718754,45 грн. у тому числі ПДВ у сумі 119792,40 грн. ПП «Росбалт» виписало позивачу рахунки-фактури від 04.06.2010 №Р-0000409, від 25.06.2010 №Р-0000527, від 02.08.2010 №Р-0000721, від 02.08.20010 №Р-0000720, від 03.09.2010 №Р-0000932.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Росбалт».

Позивач мав господарські правовідносини з ПП «Актив Групп» по придбанню товарів/послуг без укладення договору. Продавцем на суму 1383492,06 грн., у тому числі ПДВ у сумі 230582,01 грн. виписано податкові накладні від 25.12.2009 №11, від 21.02.2010 №196, від 03.02.2010 №124, від 01.07.2010 №720, від 18.05.2010 №491, від 18.05.2010 №492, від 17.05.2010 №483, від 04.05.2010 №444, від 21.04.2010 №419, від 15.04.2010 №389, від 12.04.2010 №376, від 01.04.2010 №335, від 07.04.2010 №343, від 29.03.2010 №326, від 05.03.2010 №255, від 02.04.2010 №337, від 17.02.2010 №175 та видаткові накладні від 25.12.2009 №АГ-0000011, від 03.01.2010 №АГ-0000124, від 01.07.2010 №АГ-0000696, від 18.05.2010 №АГ-0000521, від 17.05.2010 №АГ-0000510, від 25.05.2010 №АГ-000037, від 04.05.2010 №АГ-0000440, від 21.04.2010 №АГ-0000419, від 15.04.2010 №АГ-0000389, від 12.04.2010 №АГ-0000376, від 01.04.2010 №АГ-0000335, від 07.04.2010 №АГ-0000353, від 29.03.2010 №АГ-0000326, від 05.03.2010 №АГ-0000260, від 02.04.2010 №АГ-0000339, від 17.02.2010 № АГ-0000175.

ПП «Актив Групп» були, серед іншого, виконані роботи, а саме доставка груза. Факт виконання зазначених робіт підтверджується, наявною в матеріалах справи, копією Акта №90 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.02.2010. Також, ПП «Актив Групп» виконало роботи по доставці токарно-винтерезного станка 1М63, що підтверджується Актом №АГ-0000229 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.05.2010.

На загальну суму 1383492,06 грн., у тому числі ПДВ у сумі 230582,01 грн. ПП «Актив Групп» виписало позивачу рахунки-фактури від 25.12.2009 №СФ-0000011, від 03.02.2010 №АГ-0000124, від 01.07.2010 №АГ-0000718, від 18.05.20010 №АГ-0000521, від 17.05.2010 №АГ-0000510, від 23.04.2010 №СФ-0000036, від 04.05.2010 №АГ-0000440, від 21.04.2010 №АГ-0000419, від 15.04.2010 №АГ-0000389, від 12.04.2010 №АГ-0000376, від 01.04.2010 №АГ-0000335, від 07.04.2010 №АГ-0000353, від 29.03.2010 №АГ-0000326, від 05.03.2010 №АГ-0000260, від 02.04.2010 №АГ-0000339, від 17.02.2010 №АГ-0000175.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Актив Групп».

Позивач мав господарські правовідносини з ПП «СД-Інвестдеталь» по придбанню товарів без укладення договору. Продавцем на суму 268904,56 грн. у тому числі ПДВ у сумі 44817,43 грн. виписано податкові накладні від 05.08.2009 №189, від 25.12.2009 №636, від 22.01.2010 №63 та видаткові накладні від 05.08.2009 №СІ-0000189, від 25.12.2009 №СІ-0000636, від 22.01.2010 №СІ-0000063, від 23.01.2010 №РН-000007.

На загальну суму 268904,56 грн. у тому числі ПДВ у сумі 44817,43 грн. ПП «СД-Інвестдеталь» виписало позивачу рахунки-фактури від 05.08.2009 №СІ-0000179, від 25.12.2009 №СІ-0000726, від 22.01.2010 №СІ-0000063, від 17.12.2009 №СФ-0000089.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «СД-Інвестдеталь».

Позивач мав господарські правовідносини з ПП «Серпень-Трейд» по придбанню товарів без укладення договору. Продавцем на суму 45000,00 грн. у тому числі ПДВ у сумі 7500,00 грн. виписано податкову накладну від 14.12.2009 №147 та видаткові накладні від 14.12.2009 №СТ-0000147, від 04.02.2010 №РН-000005.

На загальну суму 45000,00 грн. у тому числі ПДВ у сумі 7500,00 грн. ПП «Серпень-Трейд» виписало позивачу рахунки-фактури від 14.12.2009 №СТ-0000147, від 08.12.2009 №СФ-0000086.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Серпень-Трейд».

Позивач мав господарські правовідносини з ПП «Метал-Приватсервіс Груп» по придбанню товарів без укладення договору. Продавцем на суму 474630,00 грн. у тому числі ПДВ у сумі 79105,00 грн. виписано податкові накладні від 03.12.2010 №337, від 10.12.2010 №379, від 14.12.2010 №389, від 20.12.2010 №464, від 17.12.2010 №438, від 29.12.2010 №594 та видаткові накладні від 03.12.2010 №РН-0000337, від 10.12.2010 №РН-0000379, від 10.12.2010 №РН-0000379, від 14.12.2010 №РН-0000392.

На загальну суму 474630,00 грн. у тому числі ПДВ у сумі 79105,00 грн. ПП «Метал-Приватсервіс Груп» виписало позивачу рахунки-фактури від 03.12.2010 №СФ-0000337, від 10.12.2010 №СФ-0000385, від 14.12.2010 №СФ-0000398.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Метал-Приватсервіс Груп».

Позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Алпі» по придбанню товарів без укладення договору. Продавцем на суму 118796,18 грн., у тому числі ПДВ у сумі 19799,37 грн. виписано податкові накладні від 30.06.2009 №325, від 01.07.2009 №320, від 03.07.2009 №324, від 24.07.2009 №326, від 03.08.2009 №327 та рахунок від 01.07.2009 №1/325коигування кількості і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2009 №325, а також видаткову накладну від 01.07.2009 №РН-0000135.

На загальну суму 118796,18 грн., у тому числі ПДВ у сумі 19799,37 грн. ТОВ «Алпі» виписало позивачу рахунок-фактуру від 27.05.2009 №СФ-0000195.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Алпі» .

Позивач мав господарські правовідносини з ПП «Техпростір» по придбанню товарів/послуг без укладення договору. Продавцем на суму 337157,18 грн., у тому числі ПДВ у сумі 56192,87 грн. виписано податкові накладні від 26.01.2010 №21, від 03.02.2010 №28, від 08.04.2010 №146, від 24.06.2010 №350, від 03.08.2010 №506 та видаткові накладні від 23.02.2010 №РН-000007, від 18.05.2010 №ТП-0000205, від 19.05.2010 №РН-000034.

ПП «Техпростір» були, серед іншого, виконані роботи, а саме розробка проектнох документації на конвеєр наклон. та горизонт. Факт виконання зазначених робіт підтверджується, наявною в матеріалах справи, копією Акта №ТП-0000012 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.01.2010. Також, ПП «Техпростір» виконало роботи по футеровці барабанів та ґрунтовці, покрасці конвеєрів, що підтверджується Актом №18 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 03.02.2010.

На загальну суму 337157,18 грн., у тому числі ПДВ у сумі 56192,87 ПП «Техпростір» виписало позивачу рахунки-фактури від 28.01.2010 №ТП-0000021, 17.12.2009 №СФ-0000089, від 08.04.2010 №ТП-0000136, від 19.03.2010 №СФ-0000020.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Техпростір».

Позивач мав господарські правовідносини з ПП «Укр-Розвиток» по придбанню товарів без укладення договору. Продавцем на суму 118796,18 грн., у тому числі ПДВ у сумі 649025,19 грн. виписано податкові накладні від 25.12.2009 №195, від 01.02.2010 №51, від 02.02.2010 №55, від 02.03.2010 №166, від 03.03.2010 №170, від 10.03.2010 №211, від 02.04.2010 №240, від 12.04.2010 №252, від 25.06.2010 №445, від 02.08.2010 №611, від 22.09.2010 №762 та видаткові накладні від 25.12.2009 №УР-0000195, від 23.02.2010 №РН-000007, від 01.02.2010 №УР-0000051, від 02.02.2010 №УР-0000055, від 02.03.2010 №УР-0000166, від 03.03.2010 №УР-0000170, від 10.03.2010 №УР-0000211, від 02.04.2010 №УР-0000240, від 12.04.2010 №УР-0000252, від 25.06.2010 №УР-0000445, від 02.08.2010 №УР-0000611, від 22.09.2010 №УР-0000762.

На загальну суму 118796,18 грн., у тому числі ПДВ у сумі 649025,19 грн. ПП «Укр-Розвиток» виписало позивачу рахунки-фактури від 25.12.2009 №УР-0000195, від 17.12.2010 №СФ-0000089, від 01.02.2010 №УР-0000051, від 02.02.2010 №УР-0000055, від 02.03.2010 №УР-0000166, від 03.03.2010 №УР-0000170, від 10.03.2010 №УР-0000211, від 02.04.2010 №УР-0000250, від 12.04.2010 №УР-0000259, від 25.06.2010 №УР-0000445, від 02.08.2010 №УР-0000594, 22.09.2010 №УР-0000762.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Укр-Розвиток».

Позивач мав господарські правовідносини з ПП «Укрспец-Технологія» по придбанню товарів без укладення договору. Продавцем на суму 186380,00 грн. у тому числі ПДВ у сумі 31063,00 грн. виписано податкові накладні від 07.02.2011 №227, від 18.01.2011 №18 та видаткові накладні від 07.02.2011 №РН-0000230, від 18.01.2011 №РН-0000018.

На загальну суму 186380,00 грн. у тому числі ПДВ у сумі 31063,00 грн. ПП «Укрспец-Технологія» виписало позивачу рахунки-фактури від 07.02.2011 №СФ-0000261, від 04.01.2011 №СФ-0000010.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Укрспец-Технологія».

Позивач мав господарські правовідносини з ПП «Компанія «Пантеон-Плюс» по придбанню товарів/послуг без укладення договору. Продавцем на суму 32740,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 5456,66 грн. виписано податкові накладні від 30.07.2009 №139, від 20.08.2009 №327 та видаткова накладна від 28.08.2009 №РН-0000064.

ПП «Компанія «Пантеон-Плюс» були виконані роботи, а саме покраска контейнерів. Факт виконання зазначених робіт підтверджується, наявною в матеріалах справи, копією Акта №ПП-0000011 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.08.2009.

На загальну суму 32740,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 5456,66 грн. ПП «Компанія «Пантеон-Плюс» виписало позивачу рахунок-фактуру від 28.08.2009 №СФ-0000026.,

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Компанія «Пантеон-Плюс».

Позивач мав господарські правовідносини з ПП «Артвест-Групп» по придбанню товарів без укладення договору. Продавцем на суму 169869,90 грн. у тому числі ПДВ у сумі 28311,65 грн. виписано податкові накладні від 02.07.2010 №1, від 02.07.2010 №2 та видаткові накладні від 02.07.2010 №РН-0000001, від 02.07.2010 №РН-0000002.

На загальну суму 169869,90 грн. у тому числі ПДВ у сумі 28311,65 грн. ПП «Артвест-Групп» виписало позивачу рахунки-фактури від 02.07.2010 №СФ-0000001, від 02.07.2010 №СФ-0000002.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Артвест-Групп».

Позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «ВНП-Металобуд» по придбанню товарів без укладення договору. Продавцем на суму 9300,00 грн. у тому числі ПДВ у сумі 1550,00 грн. виписано податкову накладну від 22.11.2010 №34 та видаткова накладна від 22.11.2010 №Т-221110/1.

На суму 9300,00 грн. у тому числі ПДВ у сумі 1550,00 грн. ТОВ «ВНП-Металобуд» виписало позивачу рахунок-фактуру від 19.11.2010 №191110/2.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «ВНП-Металобуд».

Позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Експортмаркет» по придбанню товарів без укладення договору. Продавцем на суму 166881,97 грн. у тому числі ПДВ у сумі 27813,66 грн. виписано податкові накладні від 01.03.2011 №87, від 04.03.2011 №93, від 09.03.2011 №95 та видаткові накладні від 02.07.2010 №РН-0000001, від 02.07.2010 №РН-0000002.

На загальну суму 166881,97 грн. у тому числі ПДВ у сумі 27813,66 грн. ТОВ «Експортмаркет» виписало позивачу рахунки-фактури від 01.03.2011 №СФ-00000301, від 04.03.2011 №СФ-00000304, від 09.03.2011 №СФ-00000308.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Експортмаркет».

Позивач мав господарські правовідносини з ФОП ОСОБА_5 по придбанню товару без укладення договору. Продавцем на суму 16229,10 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2704,85 грн. виписано податкову накладну від 05.05.2011 №24 та видаткову накладну від 05.05.2011 №15.

З метою оплати вартості придбаного товару, директору позивача Морозову М.М. було видано з каси підприємства, згідно звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №1 від 03.01.2012, кошти у сумі 10000,00 грн. (з даного звіту вбачається перевитрата у сумі 10085,27 грн.) та №2 від 04.01.2012, у сумі 6229,10 грн. (з даного звіту вбачається перевитрата у сумі 16314,37 грн.) Згідно квитанцій до прибуткового ордера №13 та №14 ФОП ОСОБА_5, на підставі видаткової накладної від 05.05.2011 №СФ-0000399, прийняло від позивача суми у розмірі 10000,00 грн. та 6229,10 грн. відповідно.

Позивач мав господарські правовідносини з ПП «Актабуд-групп» по придбанню товарів без укладення договору. Продавцем на суму 161248,27 грн. у тому числі ПДВ у сумі 26874,71 грн. виписано податкові накладні від 04.05.2011 №2, від 05.05.2011 №6 та видаткові накладні від 04.05.2011 №РН-0000427, від 05.05.2011 №РН-0000431.

На загальну суму 161248,27 грн. у тому числі ПДВ у сумі 26874,71 грн. ПП «Актабуд-групп» виписало позивачу рахунки-фактури від 04.05.2011 №СФ-00000395, від 05.05.2011 №СФ-00000398.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Актабуд-групп»

Копії всіх вищевказаних документів наявні в матеріалах справи. Твердження відповідача про відсутність у позивача певних документів, а відтак про відсутність документального підтвердження певних господарських операцій позивача спростовується наявними в матеріалах справи копіями документів та дослідженими під час судового розгляду даної справи оригіналами цих документів.

Суд зазначає, що з первинних документів, наявних в матеріалах справи вбачається, що переважна більшість господарських операцій стосується поставок товарів, необхідних у виробництві, тобто безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю позивача.

Посилання відповідача на норму п. 44.6 ст. 44 ПК України суд відхиляє, оскільки зазначена норма регламентує процедури по податкових правовідносинах, разом з тим під час розгляду адміністративної справи суд має керуватися вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вимогами ст. 86 КАС України.

Відповідач стверджує, що підтвердити факт реальності операцій поставки та ПП «Фільєра сервіс», ТОВ «Ремторг-Запоріжжя», ПП «СБС ЗЦ», ПП «Росбалт», ПП «Актив Групп», ПП «СД-Інвестдеталь», ПП «Серпень-Трейд», ПП «Метал-Приватсервіс Груп», ТОВ «Алпі», ПП «Техпростір», ПП «Укр-Розвиток», ПП «Укрспец-Технологія», ПП «Компанія «Пантеон-Плюс», ПП «Артвест-Групп», ТОВ «ВНП-Металобуд», ТОВ «Експортмаркет», ФОП ОСОБА_5, ПП «Актабуд-групп» позивачу не має можливості, оскільки до перевірки не надано товарно-транспортних накладних.

В обґрунтування твердження про необхідність документального оформлення факту транспортування товару від та ПП «Фільєра сервіс», ТОВ «Ремторг-Запоріжжя», ПП «СБС ЗЦ», ПП «Росбалт», ПП «Актив Групп», ПП «СД-Інвестдеталь», ПП «Серпень-Трейд», ПП «Метал-Приватсервіс Груп», ТОВ «Алпі», ПП «Техпростір», ПП «Укр-Розвиток», ПП «Укрспец-Технологія», ПП «Компанія «Пантеон-Плюс», ПП «Артвест-Групп», ТОВ «ВНП-Металобуд», ТОВ «Експортмаркет», ФОП ОСОБА_5, ПП «Актабуд-групп» до позивача відповідач посилається на вимоги Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568.

Згідно із преамбулою зазначених Правил, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Відтак, ці Правила регламентують взаємовідносини між перевізниками з одного боку та вантажовідправниками і вантажоодержувачами з іншого боку, і не підлягають обов'язковому застосуванню в разі транспортування вантажу транспортом постачальника або покупця товару.

З наведених підстав, суд вважає безпідставним посилання відповідача на вимоги Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, оскільки регламентовані ними відносини різняться із відносинами, які склалися між позивачем та його контрагентами - ПП «Фільєра сервіс», ТОВ «Ремторг-Запоріжжя», ПП «СБС ЗЦ», ПП «Росбалт», ПП «Актив Групп», ПП «СД-Інвестдеталь», ПП «Серпень-Трейд», ПП «Метал-Приватсервіс Груп», ТОВ «Алпі», ПП «Техпростір», ПП «Укр-Розвиток», ПП «Укрспец-Технологія», ПП «Компанія «Пантеон-Плюс», ПП «Артвест-Групп», ТОВ «ВНП-Металобуд», ТОВ «Експортмаркет», ФОП ОСОБА_5, ПП «Актабуд-групп».

Відповідно до п. 2.11 Положення №637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно п. 3.1 Положення №637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до п. 7.27 Положення №637 під час перевірки систематизуються згідно із банківськими документами всі випадки одержання підприємством (підприємцем) значних сум готівкових коштів, а за потребою використовуються також відповідні дані банків, у яких відкрито його поточні рахунки.

Згідно п. 7.39 Положення №637 під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Відповідно до п. 7.41 Положення №637 під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Згідно п. 7.47 Положення №637 для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).

Відповідно до пп. «г» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону №889 дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.

Згідно пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону №889 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Відповідно до пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Згідно з пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно пп. «а», «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Відповідно до пп. 3.1.13 п. 3.1, п. 3.2, п. 3.3, п. 3.4, 3.5 III розділу Порядок №1020 у графі 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта" відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в податковому розрахунку.

У графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності.

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни у наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, до податкового розрахунку за I квартал входить заробітна плата за січень, яка нарахована у січні та виплачена у лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена у березні), за березень (нарахована у березні та виплачена у квітні).

У графі 4а "Сума нарахованого податку" відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством.

У графі 4 "Сума перерахованого податку" відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.

Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб у графі 4а та сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб у графі 4 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).

Відповідач стверджує, що порушення вищевказаних норм законодавства пов'язані із здійсненням оплати за готівку товарів та послуг контрагентам позивача ПП «Фільєра Сервіс» та ФОП ОСОБА_5, вважає витрати, не пов'язані із господарською діяльністю, а тому ці кошти отримані директором як додаткове благо і підлягають оподаткуванню.

Суд зазначає, що наявними первинними документами по взаємовідносинам з ПП «Фільєра Сервіс» та ФОП ОСОБА_5 підтверджується факт отримання товарів та послуг, пов'язаних із господарською діяльністю позивача. Використання коштів директором позивача підтверджується звітами про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт.

Висновки Акту перевірки щодо неправомірності операцій із контрагентами позивача ґрунтуються на тому, що контрагенти позивача відсутні за місцезнаходженням, мають невеликий штат працюючих осіб, відсутня інформація про наявність у цих суб'єктів основних засобів, транспорту та необхідного устаткування.

Крім того, у зазначеному Акті зроблено висновок, із посиланням на ст. 203, ст. 215, ст. 216 ЦК України, про нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами, зазначеними в Акті перевірки.

Щодо посилання відповідача на нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами суд зазначає наступне.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені без повного та всебічного дослідження наявної інформації.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів наявності фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного заволодіння ним, внаслідок укладання та виконання позивачем та його контрагентами правочинів.

Суд зазначає, що на даний час у суду відсутні відомості щодо наявності судового рішення, яке б спростовувало факт реальності виконання договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди між позивачем та його контрагентами порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - що є лише припущенням.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статті 203, частини 1,2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Також, суд зазначає, що у разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено. Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Отже, висновок відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів зроблений з огляду на діяльність його контрагентів є безпідставним та не обґрунтованим.

Посилання відповідача на необхідність відображення нарахування та виплати суб'єктам господарської діяльності - фізичним особам-підприємцям у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку спростовуються наступним.

За приписами пп. б п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

За приписами п. 177.8 ст. 177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

З аналізу норм пп. «б» п. 176.2 ст. 176 та п. 177.8 ст. 177 ПК України випливає, що позивач не зобов'язаний включати до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, виплачені на користь фізичних осіб - підприємців суми, оскільки з таких сум податок на доходи фізичних осіб не утримується.

З наведених вище підстав висновок відповідача про необхідність відображення нарахування та виплати суб'єктам господарської діяльності - фізичним особам-підприємцям у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам податкового законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон України №996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закон України №996-ХІV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

У позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт виконання умов договорів.

Відповідно по п.п. 1.2. п. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення) господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Підпунктами 2.1., 2.2., 2.4, 2.16 п. 2 Положення передбачено наступне:

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Суд зазначає, що пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу податкового кредиту та валових витрат відповідних сум по операціям з ПП «Фільєра сервіс», ТОВ «Ремторг-Запоріжжя», ПП «СБС ЗЦ», ПП «Росбалт», ПП «Актив Групп», ПП «СД-Інвестдеталь», ПП «Серпень-Трейд», ПП «Метал-Приватсервіс Груп», ТОВ «Алпі», ПП «Техпростір», ПП «Укр-Розвиток», ПП «Укрспец-Технологія», ПП «Компанія «Пантеон-Плюс», ПП «Артвест-Групп», ТОВ «ВНП-Металобуд», ТОВ «Експортмаркет», ФОП ОСОБА_5, ПП «Актабуд-групп».

З наведених вище підстав суд доходить висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 24.10.2012 №0002392211, від 24.10.2012 №0002392211, від 24.10.2012 №0002412213, від 23.10.2012 №000090107, а відтак про необхідність їх скасування, через що визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Платіжним дорученням від 15.02.2013 №29 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2294,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, то з Державного бюджету України на користь позивача мають бути стягнуті понесені ним судові витрати у розмірі 2294,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Запоріжмашпром» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 24.10.2012 №0002392211, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод «Запоріжмашпром» збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1050920,50 грн., з яких 858427 грн. - основний платіж, 192493,50 грн. - штрафні санкції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 24.10.2012 №0002402211, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод «Запоріжмашпром» збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 1388596,50 грн., з яких 1132399 грн. - основний платіж, 256197,50 грн. - штрафні санкції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 24.10.2012 №0002412213, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Запоріжмашпром» застосовані штрафні санкції в сумі 102489,63 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 23.10.2012 №0000901702, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод «Запоріжмашпром» збільшене грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 19951,78 грн., з яких 15553,43 грн. - основний платіж, 4398,35 грн. - штрафні санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Запоріжмашпром» (код ЄДРПОУ 34790215, зареєстроване: 69063, м. Запоріжжя, вул. Анголенко, 14-а) судовий збір у сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 29.04.2013.