Рішення № 31339666, 17.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2013 р.Справа № 916/546/13-г

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К. В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідачів: не з'явились;

від третьї особи: ОСОБА_1 (діючий на підставі паспорту).

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна" в особі філії Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна" у м. Одеса;

до відповідачів:1) Котовської міської лікарні;

2) Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТА";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1;

про стягнення 51 597,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 27.02.2013 року Приватне акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна" в особі філії Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна" у м. Одеса звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів - Котовської міської лікарні та Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТА" про стягнення 51 597,40 грн. та витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 05.06.2009р. між АСК «ІНГО Україна», з одного боку та ОСОБА_2, з іншого боку, було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів №670590001, згідно до умов якого було застраховано автомобіль «Volkswagen», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. Об'єктом договору страхування було визначено майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «Volkswagen», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. Страхові випадки за Договором страхування вважаються події, які виникають внаслідок настання страхових ризиків, яким, серед інших є дорожньо-транспортна пригода. Вигодонабувачем було визначено АПТ „Перший Український Міжнародний Банк". 23.03.2010р. сталася дорожньо-транспортна пригода, результаті якої відбулося зіткнення між автомобілем «Volkswagen», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_2, автомобілем «Mazda» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 та автомобілем під управління водія «Уаз» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, під управлінням ОСОБА_1 внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Відповідно до постанови судді Котовського міськрайонного суду Одеської області, по справі № 3-1690/2010, винним у скоєні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було визнано громадянина ОСОБА_1 якого і було притягнуто до адміністративної відповідальності. 24.03.2010р. ОСОБА_2 звернулася до АСК «ІНГО Україна» із письмовим повідомленням про автоаварію. 30.03.2010р. був проведений огляд пошкодженого транспортного засобу автомобілю «Volkswagen», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, про що складено протокол огляду. Згідно звіту №03-037 спеціаліста-оцінювача з визначення вартості матеріального збитку, спричиненого власнику автомобілю «Volkswagen», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, вартість матеріального збитку склала 52357 (п'ятдесят дві тисячі триста п'ятдесят сім) гривень 40 копійок. АСК «ІНГО Україна», визнала подію що мала місце 23.03.2010р., із застрахованим автомобілем «Volkswagen», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, страховим випадком, у зв'язку із чим, 30.60.2010 року АСК „ІНГО Україна", враховуючи умови договору страхування №670590001 та Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)(авто каско), згідно платіжного доручення №6167 здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 51597, 40 грн. На момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 здійснював свої службові зобов'язання на посаді водія Котовської міської лікарні, що підтверджується подорожнім листом службового легкового автомобілю №363 від 23.03.2010р., виданого Котовською міською лікарнею та на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Котовської міської лікарні - їх працівника ОСОБА_1, відповідно до полісу №ВС/4196261 було застраховано у ВАТ НАСК «Оранта». У зв'язку із чим, на підставі ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», АСК «ІНГО Україна» звернулося до ВАТ НАСК «Оранта» із заявою на виплату страхового відшкодування, проте, як стверджує позивач, ВАТ НАСК «Оранта» протягом одного місяця з моменту подання заяви на виплату страхового відшкодування, умов Полісу №ВС/4196261, повинна була відшкодувати АСК «ІНГО Україна», суму страхового відшкодування, відповідно до ліміту відповідальності за Полісом №ВС/4196261, тобто у розмірі 24990,00 грн., чого здійснено не було. Отже, у зв'язку із чим, на підставі ст. 35, 37 Закону України «обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», умов полісу № ВС/4196261, ВАТ НАСК «Оранта», має відшкодувати ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» суму страхового відшкодування у розмірі 24990, 00 грн. Крім того, на думку позивача, з врахуванням положень 1194 Цивільного кодексу України, Котовською міською лікарнею має бути відшкодована шкода у вигляді різниці між фактичним розміром шкоди, яка складає 51597 грн. і страховим відшкодуванням, яке відповідно до Полісу ВС/4196261 складає 24990, 00 грн., тобто сума у розмірі 26607, 40 грн.

20.03.2013р. відповідач, Котовська міська лікарня, надав суду відзив на позов, згідно якого у задоволенні позову до нього просить відмовити в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої вимоги, Котовська міська лікарня посилається на те, що згідно висновку спеціаліста-оцінювача № 03-037 від 16.04.2010р. вартість матеріального збитку, завданого власнику в результаті пошкодження автомобіля Volkswagen Polo держномер НОМЕР_1, складає 52357,40 грн., за умовами виконання ремонтних робіт на СТО ТОВ „Автомобільний Дім". Однак позивачем не було надано доказів здійснення ремонтних робіт вказаного автомобіля на вказаній станції, що на думку відповідача, є недовденням позивачем розміру дійсного матеріального збитку, оскільки надане платіжне доручення про перерахування 51 597,40 грн. ТОВ „Автомобільний Дім" не є доказом ремонту вказаного автомобілю на СТО ТОВ „Автомобільний Дім".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2013 року (суддя Невінгловська Ю. М.) було порушено провадження у справі №916/546/13-г за вказаним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.03.2013р. залучено ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Позивач у судове засідання 17.05.2013р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач, Котовська міська лікарня, у судове засідання 17.05.2013р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач, ВАТ НАсК «Оранта», у судове засідання 17.05.2013р. не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоча повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, та проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

Як вбачається з довідки відділу забезпечення діяльності підрозділів ДПС УДАЇ ГУМВС України в Одеській області № 044312 та постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 08.06.2010р. по справі № 3-1690/10, 23.03.2010 року о 14 год. 50 хв. на автодорозі Одеса - Миколаїв, керуючи транспортним засобом марки «УАЗ», державний номер НОМЕР_3, не вибравши безпечної швидкості руху та дорожньої обстановки, в наслідок чого допустив перекидання автомобіля, а потім зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen» д/н НОМЕР_1 та автомобілем марки «Mazda 626» д/н НОМЕР_2, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження. ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КпАП України. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Таким чином, в результаті ДТП було пошкоджено автомобіль «Volkswagen» д/н НОМЕР_1, який перебував під керуванням водія ОСОБА_2, власником якого є ОСОБА_2, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВНС 137730.

Автомобіль «Volkswagen» д/н НОМЕР_1 був застрахований на підставі полісу №670590001, який укладено між ОСОБА_2 - страхувальник та ЗАТ АСК „ІНГО УКРАЇНА" - страховик.

Згідно п. 2 договору, предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, зазначеним в договорі. Страховим випадком, зокрема, є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок ДТП, страхова сума - 101000,00 грн., франшиза 760, 00 грн.

Відповідно до п. 5 полісу, строк дії полісу з 00:00 09.06.2009р. до 24:00 08.06.2010р.

Умовами п.п. 9.2.3. полісу передбачено, що вибір сервісної станції страхувальник повинен письмово погодити з страховиком або спеціальною службою, в іншому випадку, якщо це призвело до завищення суми ремонтно-відновлювальних робіт, страховик має право переглянути розмір відшкодування, про що страхувальнику письмово повідомляється.

У відповідності до п.10 договору, зокрема, передбачено перелік документів для виплати відшкодування, до яких відносяться постанова суду в адміністративній справі, акт огляду та фотографії пошкодженого транспортного засобу, документи, що підтверджують розмір збитків, понесених витрат (акт автотоварознавчого дослідження або експертизи, калькуляція та оригінали рахунків за ремонт ТЗ, довідки медичних закладів).

Умовами п. 9.3.4.1. встановлено, що страхове відшкодування виплачується за вирахуванням франшизи, обумовленої договором страхування.

Відповідно до звіту спеціаліста-оцінювача по встановленню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Polo № 03-037, який було складено 16.04.2010р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (надалі - звіт), на підставі проведених досліджень шляхом використання витратного підходу на момент проведення огляду (30 березня 2010 року) вартість матеріальної шкоди, завданого власнику в результаті аварійного пошкодження Volkswagen Polo, держзнак НОМЕР_1, складає 52357,40 грн., за умови виконання ремонтних робіт на СТО ТОВ „Автомобільний Дім".

Відповідно до страхового акту № 52241 від 09.06.2010р. встановлено, що за умовами страхування підлягає відшкодуванню 51 597, 40 грн., які були перераховані за заявою на виплату страхового відшкодування від 15.05.2010р. до ТОВ „Автомобільний Дім", що підтверджується платіжним дорученням № 6167 від 30.06.2010р.

Автомобіль «УАЗ» д/н НОМЕР_3, який перебував під керуванням ОСОБА_1 на підставі подорожнього листа службового легкового автомобіля № 363 від 23.03.2010р., власником якого є Котовська міська лікарня на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, був застрахований на підставі полісу № ВС/4196261, який укладено між Котовською міською лікарнею та Одеською обласною дирекцією НАСК „Оранта".

Пунктом 2 вказаного полісу визначено, що ліміт відповідальності складає 25 500 грн., франшиза - 510 грн.

Відповідно до п. 3 вказаного полісу, строк дії договору один рік, а саме з 14:00 07.05.2009р. по 06.05.2010 включно.

Враховуючи вищевикладене, ПАТ „Акціонерна страхова компанія „ІНГО УКРАЇНА" звернулось до ВАТ НАСК „ОРАНТА" з претензією № 364/09-12 від 05.09.2012р. про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 24 990, 00 грн. грн., з урахуванням положень ст.ст. 993, 1166, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування". Зазначена вимога була отримана ВАТ НАСК „ОРАНТА" 06.09.2012р., що вбачається з кур'єрської накладної. Між тим, як стверджує позивач, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 5 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За змістом ст. 355 Господарського кодексу України, об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про страхування" від 07.03.1996р. N 85/96-ВР, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 6 Закону України „Про страхування" визначає добровільне страхування, як страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

У відповідності до ст. 16 Закону України „Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору, що цілком кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 2 зазначеного Закону, страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, згідно з Законом України "Про господарські товариства", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Положеннями ст. 3 Закону України „Про страхування" страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

У відповідності до ч.2 ст. 8 Закону України „Про страхування" страховий випадок -подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Стаття 3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі -Закон) встановлює, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 зазначеного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику заяву та пакет документів.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Отже, за змістом і направленістю положень статті 35 ГПК рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й вирок суду з кримінальної справи та рішення суду з цивільної справи.

Таким чином, постанова Котовського міськрайонного суду від 08.06.2010р. у справі №3-1690/10р. якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні названого вище ДТП є преюдиціальною у розумінні ст.35 ГПК України.

Матеріалами справи також встановлено, що на час здійснення ДТП, ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з Котовською міською лікарнею.

Відповідно до ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частина 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою( страховим відшкодуванням).

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "УАЗ" держномер НОМЕР_3, Котовська міська лікарня була застрахована у Одеський обласній дирекції НАСК „ОРАНТА", шляхом укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, як власника автомобіля "УАЗ" про що йому видано страховий поліс № ВС/4196261. Відповідно до даного полісу НАСК „ОРАНТА" взяла на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобіля "УАЗ" та внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Котовської міської лікарні (страхувальника). Вказаним договором (полісом № ВС/4196261) передбачено, що дата початку дії полісу 07.05.2009р., дата закінчення дії полісу 06.05.2010р. включно, ліміт - 25 500 грн., франшиза - 510.

Таким чином, борг Котовської міської лікарні перед позивачем становить суму страхового відшкодування в розмірі 26 607, 40 грн. Яка підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

В силу вимог ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 вказаної статті, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Статтею 27 Закону України „Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті буде мати регресний характер. Таку вимогу страховик може пред'явити до особи, відповідальної за завдані збитки. Тобто така особа (фізична або юридична) повинна бути саме суб'єктом відповідальності. Це означає по-перше, що така особа за своїм правовим статусом повинна мати можливість нести відповідальність за завдані нею збитки (не бути малолітньою, недієздатною тощо). А по-друге, мають бути в наявності необхідні умови притягнення такої особи до відповідальності.

Пунктом 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов полісу № 670590001., за заявою ОСОБА_2 на виплату страхового відшкодування від 15.05.2010р., позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 51 597, 40 грн., згідно страхового акту № 52241 від 09.06.2010р., що підтверджується платіжним дорученням №6167 від 30.06.2010р. на суму 51 597, 40 грн., що становить вартість відновлюваних робіт.

Отже, на підставі чинного законодавства, до ПАТ „Акціонерна страхова компанія „Інго Україна" перейшло, в межах суми 51 597, 40 грн., право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004р. № 1961-IV визначено, що страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Положеннями ст. 15 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Статтею 28 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що до шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, відноситься зокрема шкода пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно з п. 12.1 ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Положеннями ст. 9 Закону України „Про страхування" визначено, що франшиза -частина збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування.

Як встановлено матеріалами справи, полісом цивільного страхування № ВС/4196261 виданого НАСК „ОРАНТА" передбачено франшизу - 510 грн.

Таким чином, позивачем при зверненні з позовом правомірно було зменшено суму виплаченого страхового відшкодування на суму франшизи, передбачену полісом № ВС/4196261, з урахуванням чого правомірно визначено загальну суму матеріальної шкоди, яка підлягає до сплати у розмірі 24 990, 00 грн.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що НАСК „ОРАНТА", відповідно до положень Цивільного кодексу України, керуючись ст. 36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинна виплатити ПАТ „Акціонерна страхова компанія „ІНГО УКРАЇНА" страхове відшкодування у сумі 24 990, 00 грн., як страховик цивільно-правової відповідальності за шкоду, спричинену винною особою.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачами, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед ПАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА" та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ „Акціонерна страхова компанія „ІНГО УКРАЇНА" та стягнення з відповідачів в порядку регресу суми збитків у загальному розмірі 51597,40 грн., а саме з НАСК „ОРАНТА" 24 990, 00 грн. страхового відшкодування та з Котовської міської лікарні 26 607, 40 грн. завданої матеріальної шкоди.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 1720,50 грн. покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 887,08 грн. з Котовської міської лікарні та 833,23 грн. з НАСК "ОРАНТА".

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Котовської міської лікарні (66300, Одеська область, м. Котовськ, вул.Перемоги,23, код ЄДРПОУ 01998803) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО УКРАЇНА" (01054, м. Київ, вул.Воровського,33, код ЄДРПОУ 16285602) розмір завданої матеріальної шкоди у сумі 26 607/двадцять шість тисяч шістсот сім/ грн. 40 коп. та 887 /вісімсот вісімдесят сім/ грн. 08 коп. судового збору.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії Оранта" (01032, Київська область, м. Київ, вул.Жилянська,75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО УКРАЇНА" (01054, м. Київ, вул.Воровського,33, код ЄДРПОУ 16285602) страхове відшкодування у сумі 24 990/двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто/ грн. та 833 /вісімсот тридцять три/грн. 23 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18.05.2013р.

Суддя Невінгловська Ю.М.