Постанова № 31335116, 20.05.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 травня 2013 р. № 820/3416/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,

за участю представників сторін:

відповідача - Федорова Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного підприємства "126 Харківській автомобільний ремонтний завод" про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного підприємства "126 Харківській автомобільний ремонтний завод", в якому просить суд: стягнути з державного підприємства "126 Харківській автомобільний ремонтний завод" (61034, м. Харків, вул. Цементна, 2, код ЄДРПОУ 07934846, МФО 380009, р/р260043092 у ВАТ "Ерсте Банк") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 поверх, к. 16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративного - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в розмірі 25687,92 грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (на далі -Закон) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" від 18.01.2013 року за 2012 рік Державне підприємство "126 Харківській автомобільний ремонтний завод" за 6 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами повинен був сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 25687,92 грн..

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю уповноваженого представника Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, просив суд ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду письмові пояснення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де зазначив, що, на думку відповідача, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Такий обов'язок згідно ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" покладено на органи виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів. Відповідачем за наявності вакансій у 2012 році направлено до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 11 звітів по формі №3-ПН про наявність вільних робочих місць та потребу в працівниках. Також, підприємство зверталось до Позивача з листами від 16.10.2012 року №1/224, від 16.10.2012 року №1/225, від 16.10.2012 року №1/226, якими інформувало Позивача про наявність вакансій (а.с.29-31).

Викладене свідчить про належне інформування центру зайнятості про наявність робочих місць на підприємстві відповідача та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування. Таким чином відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-XII від 21.03.1991 року, встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частиною 3 ст.20 вищевказаного Закону визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст. 18 Закону України №875-XII від 21.03.1991 року забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420 "Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення" формою звітності роботодавців про наявність вакантних місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, є форма № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка відповідно до пункту 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" подається роботодавцями до державної служби зайнятості щомісячно.

У графі 15 цього Звіту наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших. З огляду на викладене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органу працевлаштування про створені роботодавцем робочі місця для працевлаштування інвалідів. Цей звіт є водночас і запитом про направлення до роботодавця інвалідів для працевлаштування, оскільки центр зайнятості, отримавши інформацію від інвалідів насамперед про їх бажання працювати, а від роботодавця - про намір та можливості працевлаштувати інвалідів, не тільки має змогу, а й зобов'язаний відреагувати на можливості конкретного роботодавця забезпечити інвалідів певною працею та бажання конкретних інвалідів реалізувати своє право на працевлаштування з врахуванням індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, наявних у них кваліфікації та знань.

За матеріалами справи, судом встановлено, що державне підприємство "126 Харківській автомобільний ремонтний завод" протягом 2012 року щомісячно не направляло до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіти по формі №3-ПН, а саме відсутні звіти за серпень 2012 року, грудень 2012 року. Отже, зазначена обставина свідчить про те, що відповідач належним чином не інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів за формою 3-ПН.

Відповідно до форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2012 рік (а.с. 5) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу державного підприємства "126 Харківській автомобільний ремонтний завод" у 2012 році становила 149 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" 6 осіб.

З листа Харківського міського центру зайнятості від 15.04.2013 року №03-7573-22/13, встановлено, що протягом 2012 року, центром зайнятості було направлено на підприємство 3 особи з обмеженими фізичними можливостями, однак державне підприємство "126 Харківській автомобільний ремонтний завод" відмовило у прийнятті їх на роботу (а.с. 37).

Крім того, зі звіту форми 10-ПІ від 18.01.2013 року вбачається, що Відповідач самостійно вказав суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 25688 грн., тим самим визнав свою провину у не додержані норм ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Таким чином, всупереч викладеним вимогам, відповідач не виконав обов'язок щодо своєчасного інформування державної служби зайнятості про готовність прийняти інваліда на певну посаду, про що свідчить звіт по формі № 10- ПІ, відповідно до якого у 2012 році інваліди на підприємстві не були працевлаштовані, а отже, відповідачем не виконано норматив 6 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Суд, вважає, що саме з вини відповідача, який своєчасно не створив робочі місця передбачені нормами чинного законодавства для працевлаштування інвалідів, а також не повідомив, шляхом подачі звітів по формі №3-ПН кожного місяця, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вакансій для осіб з обмеженими фізичними можливостями, інваліди не були направлені до державного підприємства "126 Харківській автомобільний ремонтний завод" для працевлаштування у 2012 році, а ті які були направлені працевлаштовані також не були.

Згідно ч.1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи те, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що відповідач не надав до суду доказів, які спростовують вимоги адміністративного позову.

За таких обставин суд знаходить позов щодо стягнення з відповідача адміністративно - господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2012 році в сумі 25687,92 грн..

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові збір віднести за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного підприємства "126 Харківській автомобільний ремонтний завод" про стягнення суми - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з державного підприємства "126 Харківській автомобільний ремонтний завод" (61034, м. Харків, вул. Цементна, 2, код ЄДРПОУ 07934846, МФО 380009, р/р260043092 у ВАТ "Ерсте Банк") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 поверх, к. 16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративного - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в розмірі 25687.92 (двадцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят сім гривень дев'яносто дві копійки) грн..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О. Лук`яненко

Повний текст постанови виготовлено 22 травня 2013 року.