Постанова № 31333087, 24.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 р. Справа №805/361/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Судді Мозгової Н.А.

при секретарі Проніні Д.С.

за участю

представників позивача Себіскверідзе І.К., Векуа Л.М.

представників відповідача Полторацької Т.В., Фінагіної Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт»» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0001032341, №0001042341, №0001052341 від 29.08.2012року, № 0029032341 від 20.11.2012 року, № 0071691740 від 25.12.2012 року в частині, -

В С Т А Н О В И В:

.

Позивач, Дочірнє підприємство «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29.08.2012року за №0001052341 на суму 356380,50грн., в тому числі 300734,00грн. - за основним платежем та 55646,50грн. - за штрафними санкціями, №0001032341 на суму 582399,00грн., №0001381740 на суму 1219113,53грн., в тому числі 168347,28грн. - за основним платежем та 1050766,25грн. - за штрафними санкціями, №0001042341 на суму 185195,00грн.

25.02.2013року позивачем надано до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 29.08.2012року за №0001052341, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 300734,грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 55646,50грн., №0001042341, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибутку на суму 185195,00грн., №0001032341, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 582399,00грн., від 20.11.2012року за №0029032341, яким застосовані штрафні санкції в розмірі 484017,04грн., від 25.12.2012року за №0071691740, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 168347,28грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1047706,25грн.

20.03.2013року позивачем надано до суду заяву про часткову відмову від позовних вимог, в якій він відмовився від наступних позовних вимог: за податковим повідомленням - рішенням №0071691740 від 25.12.12року на суму 1020,00грн. (штрафні санкції за п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України) та на суму 1,00грн. (штрафні санкції за п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України), за податковим повідомленням - рішенням №0001052341 від 29.08.12року на суму 23711,25грн. (18969,00грн. - основний платіж та 4742,25грн. - штрафна санкція за порушення абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України), на суму 735,00грн. (588,00грн. - основний платіж та 147,00грн. - штрафна санкція за порушення п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України), на суму 4308,75грн. (3447,00грн. - основний платіж та 861,75грн. - штрафна санкція за порушення п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України), за податковим повідомленням - рішенням №0001032341 від 29.08.12року на суму 165308,00грн. (з податку на прибуток за порушення п.п.139.1.5 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144, п.146.12 ст.146, п.148.5 ст.148 Податкового кодексу України).

Ухвалою суду від 20.0.2013року провадження по справі в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0071691740 від 25.12.2012 року на суму 1020,00 гривень та на суму 1,00 гривня (штрафна санкція), за податковим повідомленням - рішенням №0001032341від 29.08.2012 року на суму 165308,00 гривень (з податку на прибуток) та за податковим повідомленням - рішенням № 0001052341 від 29.08.2012 року на суму 23711,25 гривень (основний платіж - 18969,00 гривень, штрафна санкція 4742,00 гривень), на суму 735,00 гривень (основний платіж 588,00 гривень, штрафна санкція 147,00 гривень) та на суму 4308,75 гривень (основний платіж 3447,00 гривень, штрафна санкція 861,75 гривень) було закрито.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу за результатами проведенної перевірки підприємства складені з порушенням діючого законодавства, а саме:

Позивачем було укладено договір страхування від нещасних випадків №НВ 01 27-04 від 27.04.2011року з ТДВ «СК Прогрес» про майнові інтереси, що не суперечать закону України, пов'язані із життям, здоров'ям та працездатністю Застрахованих осіб у кількості 470 чоловік.

Відповідно до п.п.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Витрати на страхування відпочиваючих заплановано в калькуляції путівки для Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в частині загальнообов'язкових витрат.

У зв'язку з чим, підприємством включено до складу валових витрат 3 кварталу 2011року суму в розмірі 325233грн.

Таким чином, нарахування позивачу податковим повідомленням - рішенням від 29.08.2012року за №0001032341 податку на прибуток в сумі 74804,00грн. є неправомірним.

Також позивач, посилаючись на п.п.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України, зазначив, що суму витрат за договорами страхування майна від 07.02.2011року за №67М/11, №68М/11, №69М/11, №70М/11, №71М/11, №72М/11, №73М/11, №74М/11, №75М/11, №76М/11, №77М/11, №78М/11, №79М/11 з ЗАТ «Велта» про майнові інтереси, що не суперечать законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном Страхувальника, включено до складу валових витрат 3 кварталу 2011року суму в розмірі 600000,00грн.

Таким чином, нарахування позивачу податковим повідомленням - рішенням від 29.08.2012року за №0001032341 податку на прибуток в сумі 138000,00грн. є неправомірним.

Згідно п.п.197.1.5 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства.

Оскільки позивач має відповідну ліцензію та є закладом охорони здоров'я, він звільняється від сплати податку на додану вартість з постачання послуг з охорони здоров'я, які виразились в продажу санаторно-курортних путівок ПП «ПКФ Промресурси», ТОВ «Техцентр 90», ПМП «Професіонал», ТОВ «Промислове обладнання».

Таким чином, нарахування позивачу податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 29.08.2012року за №0001052341 в розмірі 277730,00грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 49895,50грн. є неправомірним.

Крім того, позивач зазначає, що податковим повідомленням-рішенням №00029032341 від 20.11.2012року до підприємства застосовані штрафні санкції в розмірі 484017,04грн. у зв'язку із застосуванням пільги на медичну послугу при реалізації санаторно-курортних путівок контрагентам, що не є кінцевим отримувачем послуги.

Посилаючись на п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України та те, що підприємство не мало від'ємного значення по деклараціям з податку на додану вартість, вважає, що застосування штрафних санкцій є неправомірним.

Згідно п.п.139.1.6 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.

Для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

У разі якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу.

У разі якщо платник податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу визначає базу оподаткування для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість виходячи із винагороди (маржинального прибутку, маржі), податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (послуг), які входять до складу витрат та основних засобів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або до вартості відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу.

Так, посилаючись на п.п.139.1.6 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України підприємство відносило до складу валових витрат суми податку на додану вартість, які розраховані у частці використання сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість за придбані товари, послуги між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями та відображена підприємством у рядку 05.1.7 Додатку СВ до декларації з податку на прибуток в сумі 229002грн.

Зважаючи на те, що донарахування податку на додану вартість відповідно до п. п.197.1.5 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України є неправомірним, то позивачем сума в розмірі 229002грн. правомірно віднесена до складу валових витрат підприємства.

Таким чином, нарахування позивачу податку на прибуток податковими повідомленнями-рішеннями від 29.08.2012року за №0001032341 в розмірі 46338,00грн. та від 29.08.2012року за №0001042341 в розмірі 27532,00грн. є неправомірним.

Стосовно неправомірності віднесення до складу валових витрат витрати на закупівлю товарів від платника єдиного податку ОСОБА_5 в розмірі 100636,00грн. за період з 01.04.2011року по 01.09.2011року позивач зазначив наступне:

Свідоцтво про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_5 анульовано 06.04.2011року, тому з 06.04.2011року ОСОБА_5 здійснював поставку сільськогосподарської продукції як фізична особа, що підтверджується накладними, актами закупки та платіжними дорученнями про перерахування коштів за отриману продукцію.

Відповідно п.п.139.1.12 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат не включаються витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).

Таким чином, оскільки з 2 кварталу 2011року (06.04.2011року) ОСОБА_5 здійснював поставку сільськогосподарської продукції як фізична особа, а не як платник єдиного податку, нарахування податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням від 29.08.2012року за №0001032341 в розмірі 23146,00грн. є неправомірним.

Крім того, 15.06.2011року між позивачем та ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договори поставки сільськогосподарської продукції за №78 та №79.

Згідно п.165.1.24 ст.165 Податкового кодексу України доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції, вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих йому у розмірах встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва не включаються в розрахунок загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без сплати податку.

Виконання умов договорів підтверджується актами закупівлі, які підписані обома сторонами, накладними, довідками Виконавчого комітету Дробишевської селищної ради народних депутатів Краснолиманського району Донецької області про право на отримання доходу у джерела його виплати без сплати податку від фізичних осіб - громадян.

Таким чином, відповідно до вимог п.165.1.24 ст.165 Податкового кодексу України та за мови наявності у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 довідок Виконавчого комітету Дробишевської селищної ради народних депутатів Краснолиманського району Донецької області про право на отримання доходу у джерела його виплати без сплати податку від фізичних осіб - громадян, доходи від відчуження у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сільськогосподарської продукції за вищезазначеними договорами не включаються в розрахунок загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Також слід зазначити, що відповідно до умов п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати щодо закупівлі продукції за даними договорами в розмірі 743760грн. підтверджені документально та віднесені підприємством до складу валових витрат правомірно.

З урахуванням вищезазначеного, нарахування позивачу податку на прибуток податковими повідомленням-рішенням від 29.08.2012року за №0001032341 в розмірі 134802,00грн. та від 29.08.2012року за №0001042341 в розмірі 157663,00грн.є неправомірним.

Стосовно нарахування підприємству штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб податковим повідомленням-рішенням №0071691740 від 25.12.2012року в розмірі 1013167,27грн. позивач зазначив, що до підприємства протягом 1095днів з моменту проведення зазначеної перевірки не застосовувались штрафні санкції в порядку ст.127 Податкового кодексу України, тому повторність несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб у вигляді застосування штрафної санкції в розмірі 50% в даному випадку не може застосовуватись.

З огляду на вищенаведене, податкове повідомлення - рішення №0001042341, №0001032341, №0001052341 від 29.08.2012 року, № 0029032341 від 20.11.2012 року, № 0071691740 від 25.12.2012 року прийняті податковим органом з порушенням діючого законодавства, у зв'язку з чим, підлягає скасуванню.

Відповідач, Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

Перевіркою встановлено, що Позивачем було укладено договори добровільного страхування майна з ПрАТ «Страхова компанія «Корал»:

- СМ № 172/04/11 від 27.04.2011 (строк дії договору - з 27.04.2011 р. по 26.04.2012 р.: страховий платіж складає 217231,30 грн.). На виконання умов договору ПрАТ «Страхова компанія

«Корал» надано акт виконаних робіт №2 від 21.09.2011р. на суму 217231,30 грн., яку ДП

СКРЦ «Слов'янський курорт» віднесло до складу витрат у 3 кварталі 2011 року;

- СМ №173/04/11 від 27.04.2011р. (строк дії договору - з

27.04.2011р. по 26.04.2012р., страховий платіж складає 46599,40 грн.). На виконання умов

договору ПрАТ «Страхова компанія «Корал» надано акт виконаних робіт № 3 від 21.09.2011 р.

на суму 46599,40 грн., яку ДП СКРЦ «Слов'янський курорт» віднесло до складу витрат у 3

кварталі 2011 року.

Також встановлено, що позивачем у 3 кварталі 2011 р. віднесено до складу витрат витрати на страхування майна по договорам, укладеним з ЗАТ «Велта» на загальну суму 600000,0 грн.

Відповідно до нп. 140.1.6. п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування в числі інших враховуються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника .... майна платника податку, фінансових . кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності в межах звичайної ціни...

В даному випадку до витрат віднесено 600000,0 грн., які не передбачено калькуляціями собівартості, тобто, використання у господарській діяльності витрат зі страхування майна по договорам, укладеним з ЗАТ «Велта» не підтверджено, що є порушенням вимог пп. 140.1.6. п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України та привело до завищення витрат у 2-4 кварталах 2011р.

В періоді, що перевірявся позивач відніс до складу витрат витрати по придбанню сільськогосподарської продукції у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі актів закупівлі сільськогосподарської продукції.

Форма закупівельного акта приведена в додатку 5 до п. 2.1 Методичних рекомендацій про впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджені наказом Міністерства економіки і по питаннях європейської інтеграції України від 17.06.2003року за № 157 (далі - Методичні рекомендації № 157). Разом з тим Мінфін в листах від 30.07.2003року за № 31-03430-03-29/13806 та від 03.12.2004року за № 31-03430-01-10/22335 вказав, що при закупівлі сільськогосподарської продукції складається закупівельний акт, який повинен містити наступні реквізити: місце складення закупки; прізвище, ім'я, по батькові продавця; ідентифікаційний номер (в разі відмови від отримання ідентифікаційного номера з релігійних міркувань данні з паспорта продавця); реквізити Довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку, затвердженою наказом ДПАУ від 21.12.2010р. № 975; найменування продукції; ціну одиниці продукції; об'єм проданої продукції; суму виплачених коштів; підпис продавця в отриманні грошових коштів.

При здачі авансового звіту в бухгалтерію підприємства підзвітною особою до нього потрібно прикладати: договір купівлі-продажу (з актом прийому-передачі і розпискою про отримання грошей) або акт закупівлі; довідка місцевої ради про походження продукції, яка дає право не обкладати прибутковим податком виплачені суми за сільськогосподарську продукцію, якщо вони

вирощені в особистому підсобному господарстві;висновок ветнагляду або. в певних випадках, санітарного лікаря про якість продукції.

Надані до перевірки акти закупівлі складено з недоліками, а саме: не вказано назва підприємства, від якого діяв представник, номер та дата довіреності; не вказано місце здійснення закупівлі продукції; акт закупівлі складений не під час здійснення господарської операції; відсутні реквізити довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку; не вказано суму виплачених коштів; в акті відсутній підпис продавця в отриманні грошових коштів.

Також до перевірки надано видані виконавчим комітетом Дробишевської селищної ради народних депутатів Краснолиманського району Донецької області довідки про право фізичної особи ОСОБА_5 та ФОН ОСОБА_6 на отримання доходу у джерела його виплати без сплати податку та договори оренди землі з Дробишевською селищною радою.

Надані довідки та договори оренди свідчать про, те що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мають земельних ділянок особистого підсобного господарства для вирощування сільської господарської продукції.

Акти закупівель оформлено з порушенням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", додатку 5 до п. 2.1 Методичних рекомендацій № 157 та за відсутності висновків санітарного лікаря про якість продукції, тому вони не є підтвердженням того, що факт поставки товару мав місце.

Викладене свідчить, що ДП СКРЦ «Слов'янський курорт» в періоді, що перевірявся, до складу витрат відніс витрати, не підтверджені належними первинними документами, чим порушив п. 138.2 ст. 138. пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що привело до завищення витрат у сумі 743760 грн.

ДП СКРЦ "Слов'янський курорт" реалізовувало путівки на лікування підприємствам ТОВ "Техцентр - 90", ПМП "Профессіонал", ТОВ "Промишленное оборудование", які не були споживачами медичних послуг по зазначеним путівкам, із застосування пільги по ПДВ відповідно до пп. 197.1.5 п. 197.1. ст. 197 Податкового кодексу України. За результатами Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість та зустрічних перевірок встановлено, що зазначені підприємства у подальшому реалізовували путівки без застосування пільги, тобто нараховували ПДВ за ставкою 20%, оскільки вони не є закладами охорони здоров'я, та не мають ліцензії на постачання медичних послуг. Таким чином, фізичні особи, які фактично отримували медичні послуги сплачували за путівку ПДВ за ставкою 20%. тобто фактично не користувалися пільгою, яка передбачена Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів. що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Позивач, як заклад охорони здоров'я має ліцензію на постачання послуг з охорони здоров'я (здійснення медичної практики). Реалізація путівок підприємствам-посередникам не є наданням послуг зі здійснення медичної практики.

Наведені операції з реалізація путівок без віднесення їх до складу податкових зобов'язань з ПДВ є порушенням вимог пп. 139.1.6. п. 139.1 ст. 139. пп.197.1.5 п. 197.1. ст. 197 Податкового кодексу України, що привело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ по зазначеним операціям на суму 484019.04 грн.

Вказане також привело до заниження податкового кредиту на 206289грн. ( порушено п. 199.1. п. 199.2, п. 199.4. п. 199.5 ст. 199 Податкового кодексу України) та завищення витрат на 229002,0 грн. - на суму ПДВ. яка розрахована у частці використання сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість за придбаними товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями та відображена у декларації з податку на прибуток (порушено пп. 139.1.6. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

При перевірці питання придбання товарно-матеріальних цінностей у фізичних осіб встановлено, що позивач придбавав сільськогосподарську продукцію у ФОН ОСОБА_5, який був зареєстрований платником єдиного податку до 06.04.2011р.

Станом на 01.04.2011р. у позивача рахувалась кредиторська заборгованість по розрахункам з ФОП ОСОБА_5 у сумі 476317,36 грн. За період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р. ОСОБА_5 на адресу ДП СКРЦ «Слов'янський курорт» поставлено продукції на загальну суму 468618.36грн., оплату за яку в сумі 630.0 тис.грн. здійснено на розрахунковий рахунок, відкритий ОСОБА_5, як фізичною особою - громадянином.

Перевіркою встановлено виплату доходу в сумі 630,0 тис. грн. від придбання сільськогосподарської продукції у ОСОБА_5 без утримання податку на доходи фізичних осіб на підставі довідки за формою 3-ДФ №551 від 19.04.2011р., виданої Виконавчим комітетом Дробишевської селищної ради Краснолиманського району Донецької області про право на втримання доход} у джерела його виплати без сплати податку.

Згідно з п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України і з урахуванням норм ст.121 Земельного кодексу України до загального місячного оподатковуваного доходу не включаються доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції, вирощеної ним на земельних ділянках, наданих йому в розмірах, встановлених Земельним кодексом України, зокрема для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не був збільшений в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) (площею не більше 2,0 га).

Отримувач таких доходів надає податковому агентові довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без сплати податку.

До перевірки надано довідку, видану Виконавчим комітетом Дробишевської селищної ради Краснолиманського району Донецької області, про право на отримання доходу у джерела його виплати без сплати податку , видану фізичній осібі - громадянину ОСОБА_5 де вказано, що вказана особа має наступні земельні ділянки: для ведення особистого селянського господарства - 6000 кв.м.; будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будов і споруд (присадибна ділянка) - 2500 кв.м.; для ведення городництва - оренда 11000 кв.м.

Також надано договір про надання Дробишевською селищної радою в оренду землі несільськогосподарського призначення ОСОБА_5 від 18.04.2011 р. для городництва загальною площею 4,1921 га.

Наведене свідчить, що платник податку фактично використовує для вирощення сільськогосподарської продукції, яка їм реалізовується, належні йому земельні ділянки, розмір яких перевищує норми, встановлені статтею 121 Земельного кодексу України.

Крім того, до переліку земельних ділянок, передбачених формою довідки, внесено додатково інформацію про те, що не оподатковуються доходи від відчуження ОСОБА_5 сільськогосподарської продукції, вирощеної ним на земельній ділянці, площею 1000 кв. м, наданій йому в оренду для ведення городництва (дописано рукою) при тому, що відповідно до договору від 18.04.2011р. Дробишевською селищної радою передано ОСОБА_5 в оренду для городництва землі несільськогосподарського призначення загальною площею 4,1921 га.

Довідка за формою 3-ДФ №551 від 19.04.2011р., надана ОСОБА_5, не відповідає формі, затвердженої наказом ДПА України від 21.12.2010р. №975, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1385/18680 та містить неправдиву інформацію - за договором від 18.04.2011р. ОСОБА_5 надано в оренду для городництва 4,1921га

землі, в довідку, видану 19.04.2011р., всупереч встановленій формі, включено тільки 11000

кв.м.

Крім того, ст. 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» визначено що особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків.

Обсяг с/г продукції вартістю 630000 грн., реалізований ОСОБА_5 на адресу позивача не міг бути вироблений на площі 0,6 га, наданих йому для ведення особистого селянського господарства, а тим більш, не міг бути надлишком с/г продукції, виробленої для задоволення особистих потреб.

Відповідно до ст.167. п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок в розмірі 15% від доходу, а у разі. якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17% суми перевищення.

Перевіркою встановлено, що підприємство при виплаті доходу фізичній особі ОСОБА_5 за придбану сільськогосподарську продукцію не утримало податок на доходи фізичних осіб із виплаченої суми, тобто порушило вимоги ст. 168 Податкового кодексу України, що привело до заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 106911,80грн.

Крім того, ДП СКРП, «Слов'янський курорт» придбавало сільськогосподарську продукцію від фізичної особи - громадянки ОСОБА_6, яка власної землі не має та вирощувала вказану продукцію на ділянці розміром 18000 кв.м , яка знаходиться у неї в суборенді до 17.04.2060р. згідно договору від 18.04.2011р., що підтверджено довідкою від 30.07.2012р. за № 801, виданою Виконавчим комітетом Дробишевської селищної ради на ім'я ОСОБА_6 де вказано, що вказана особа має наступні земельні ділянки : для ведення особистого селянського господарства- суборенда - 1 8000 кв.м.; для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будов і споруд (присадибна ділянка) - 1500 кв.м. , щодо якої позивач при виплаті доходу також не нарахував, не утримав та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб, як податковий агент.

Вказане привело до заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 62376,48грн.

ДП СКРЦ «Слов'янський курорт» також сплатило дохід фізичній особі ОСОБА_6, у якої придбавало сільськогосподарську продукцію, вирощену на ділянці розміром 18000 кв.м , яка знаходиться у неї в суборенді, згідно договору від 18.04.2011р., укладеного з ОСОБА_5 та для звільнення від оподаткування надала довідку від 30.07.2012 р. № 800, видану Виконавчим комітетом Дробишевської селищної ради.

Вказана довідка також не відповідає вимогам наказу ДПА України від 21.12.2010р. №975, який не передбачає звільнення від оподаткування доходу від реалізації с/г продукції , вирощеної на земельних ділянках, отриманих в суборенду від фізичних осіб (в ст.121 Земельного кодексу передбачено надання земельних ділянок виключно із земель державної або комунальної власності), тобто ОСОБА_6 не має землі, наданої їй для ведення особистого селянського господарства.

На підставі викладеного в акті перевірки за її наслідками зроблено висновок про порушення позивачем перелічених вище вимог Податкового кодексу України, що привело до завищення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, заниження податку на прибуток, заниження податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням від 25.12.2012року за №0071691740 збільшено грошове зобов'язання на 168347,28 грн. - з основного платежу та на 1050766,25 грн. - за штрафними санкціями, які в сумі 1013168,27грн. застосовано за порушення вимог пп. 168.1.5 ст.168 Податкового кодексу України - за несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом сум податків, утриманих з виплачених сум доходів.

Змістом позову позивач не спростовує того, що факти несвоєчасного перерахування до бюджету сум податків, утриманих з виплачених сум доходів мали місце та не наводить ніяких доказів, що вказане нарахування штрафних санкцій є необґрунтованим.

У зв'язку з вищевикладеним вважає висновки акта перевірки обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення такими, що не підлягають скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, представники відповідача проти позову заперечували.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням встановив наступне:

Дочірнє підприємство «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт»» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» є юридичною особою, зареєстроване 10.03.2000року виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області, включене до ЄДРПОУ за номером 30708792, перебуває на податковому обліку у відповідача з 05.04.2000року.

Позивачу видане свідоцтво платника податку на додану вартість від 18.03.2003року за №06584764.

Судом встановлено, що податковим органом з 18.06.2012року по 30.07.2012року було проведено виїзну планову перевірку Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт»» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011року по 31.03.2012року. За результатами перевірки складений акт від 06.08.2012 року за № 3307/22-113-30708792, відповідно до висновків якого, зокрема, встановлені наступні порушення:

п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету;

п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України в частині не утримання податку на доходи фізичних осіб із виплаченої суми доходу фізичній особі ОСОБА_5 за сільськогосподарську продукцію, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб в розмірі 105970,80грн.;

п.п. 168.1.1, 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України в частині не утримання податку на доходи фізичних осіб із нарахованої суми доходу фізичній особі ОСОБА_6 за сільськогосподарську продукцію, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб в розмірі 62376,48грн.;

п.п.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України в частині віднесення до складу валових витрат підприємства, витрати у розмірі 325233,00грн. на страхування сторонніх фізичних осіб по договору, укладеному з ТДВ «СК Прогрес», які не пов'язані із провадженням у господарській діяльності підприємства, витрати у розмірі 600000,00грн. на страхування майна по договорам з ЗАТ «Велта»;

п.п.139.1.6 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в частині віднесення до складу валових витрат підприємства, витрати в розмірі 201470,00грн. на суму податку на додану вартість, яка розрахована у частці використання сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та витрати в розмірі 27532,00грн. за 1 квартал 2012року на суму податку на додану вартість, яка розрахована у частці використання сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість;

п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9, 139.1.12 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в частині віднесення до складу валових витрат підприємства, витрати в розмірі 100636,00грн. на закупівлю товарів від платника єдиного податку ОСОБА_5;

п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в частині віднесення до складу валових витрат підприємства, витрати в розмірі 586097,00грн. та 157663,00грн. (1 квартал 2012року), які не підтверджені первинними документами по придбанню сільськогосподарської продукції від ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

п.п.197.1.5 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України в частині неправомірного (необґрунтованого) застосування пільги з податку на додану вартість;

п.199.1, п.199.2, п.199.4, п.199.5 ст.199 Податкового кодексу України в частині заниження податкового кредиту з податку на додану вартість при перерахунку податкового кредиту при використанні ТМЦ (послуг) в межах оподатковуваних операцій за ставкою 20% та за ставкою 0%.

16.08.2012 року позивачем були подані до податкового органу заперечення на акт перевірки від 06.08.2012 року за № 3307/22-113-30708792, в яких просив врахувати при винесенні податкових повідомлень-рішень доводи підприємства з приводу встановлених порушень податкового законодавства.

За результатами розгляду заперечень до акту висновком про розгляд заперечень від 23.08.2012року з урахуванням доповнень до висновку про розгляд заперечень від 29.08.2012року висновки акту перевірки були змінені в частині заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 582399,00грн. (за даними перевірки 690752,00грн.), завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 185195,00грн. (за даними перевірки 185193,00грн.), не нарахування та неутримання податку на доходи фізичних осіб у сумі 168347,28грн. (за даними перевірки 106911,80грн.).

З урахуванням заперечень до акту, податковим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення: від 29.08.2012року за №0001052341 на суму 356380,50грн., в тому числі 300734,00грн. - за основним платежем та 55646,50грн. - за штрафними санкціями, №0001032341 на суму 582399,00грн., №0001381740 на суму 1219113,53грн., в тому числі 168347,28грн. - за основним платежем та 1050766,25грн. - за штрафними санкціями, №0001042341 на суму 185195,00грн.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень до Державної податкової служби в Донецькій області та Державної податкової служби України відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення: від 29.08.2012року за №0001052341, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 300734,грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 55646,50грн., №0001042341, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибутку на суму 185195,00грн., №0001032341, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 582399,00грн., від 20.11.2012року за №0029032341, яким застосовані штрафні санкції в розмірі 484017,04грн., від 25.12.2012року за №0071691740, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 168347,28грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1047706,25грн.

Судом встановлено, що між позивачем та ТДВ «СК Прогрес» було укладено договір страхування від нещасних випадків №НВ 01 27-04 від 27.04.2011року, за умовами якого предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону України, пов'язані із життям, здоров'ям та працездатністю Застрахованих осіб у кількості 470 чоловік. Страхова сума на одну особу складає 38064,88грн., загальна страхова сума складає 17890493,00грн., страховий тариф становить 3%, страховий платіж складає 536714,79грн., франшиза (безумовна) становить 1%.

На виконання умов договору ТДВ «СК Прогрес» надані акти виконання зобов'язань від 31.05.2011року на суму 100000,00грн. та від 17.06.2011року на суму 225233,00грн.

Витрати на страхування відпочиваючих заплановано в калькуляції путівки для Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в частині загальнообов'язкових витрат.

Суму витрат за цим договором в розмірі 325233,00грн. підприємство включило до складу валових витрат 3 кварталу 2011року.

Відповідно до п.п.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Оскільки предметом даного договору є майнові інтереси, що не суперечать закону України, пов'язані із життям, здоров'ям та працездатністю застрахованих сторонніх фізичних осіб, то згідно п.п.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України такі витрати при визначенні об'єкта оподаткування не враховуються.

Таким чином, нарахування позивачу податковим повідомленням - рішенням від 29.08.2012року за №0001032341 податку на прибуток в сумі 74804,00грн. є правомірним.

Також, позивачем було укладено договори страхування майна від 07.02.2011року за №67М/11, №68М/11, №69М/11, №70М/11, №71М/11, №72М/11, №73М/11, №74М/11, №75М/11, №76М/11, №77М/11, №78М/11, №79М/11 з ЗАТ «Велта», за умовами яких предметом договорів є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном Страхувальника.

Позивачем було укладено договори страхування майна від 27.04.2011року за №172/04/11, №173/04/11 з ПрАТ «Страхова компанія «Корал», за умовами яких предметом договорів є майнові інтереси пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном Страхувальника.

На виконання умов договорів ЗАТ «Велта» надані акти виконання зобов'язань від 07.02.2011року на суму 49950,00грн., від 07.02.2011року на суму 49990,00грн., 07.02.2011року на суму 49988,79грн., від 07.02.2011року на суму 49990,00грн., 07.02.2011року на суму 46825,21грн., від 07.02.2011року на суму 6060,00грн., 07.02.2011року на суму 49990,00грн., від 07.02.2011року на суму 49990,00грн., 07.02.2011року на суму 47256,00грн., від 07.02.2011року на суму 49990,00грн.

На виконання умов договорів ПрАТ «Страхова компанія «Корал» надані акти виконання зобов'язань від 21.09.2011року за №2 на суму 217231,00грн., від 21.09.2011року на суму 46599,40грн.

Згідно довідки Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт»» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» формування дохідної частини від реалізації санаторно-курортних послуг ДП «СКРЦ «Слов'янський курорт» здійснює відповідно до методики, затвердженої ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», яка визначає порядок планування собівартості ліжко-дня, де одним з елементів витрат є витрати на страхування. На 2011рік були заплановані витрати на страхування майна, сума яких диференційовано розподілена між санаторіями підприємства в залежності від категорії розміщення в палатах і увійшла до собівартості санаторно-курортної путівки у статтю «Загальновиробничі витрати»

Суму витрат за цими договорами в розмірі 600000,00грн. підприємство включило до складу валових витрат 3 кварталу 2011року.

Згідно п.п.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Оскільки, умови вищезазначених договорів страхування майна пов'язані із провадженням позивачем господарської діяльності, знаходяться в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діяв на момент укладення таких страхових договорів, то згідно п.п.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України такі витрати враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та правомірно були віднесені підприємством до складу валових витрат 3 кварталу 2011року

Таким чином, нарахування позивачу податковим повідомленням - рішенням від 29.08.2012року за №0001032341 податку на прибуток в сумі 138000,00грн. є неправомірним.

Стосовно правомірності звільнення позивача від оподаткування податком на додану вартість за операціями з постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, суд зазначає наступне:

згідно п.п.197.1.5 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт»» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» має Ліцензію Міністерства охорони здоров'я України Серія АГ №570395.

Зазначена ліцензія видана з метою здійснення медичної практики та містить перелік лікарських спеціальностей та номенклатуру спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою.

Згідно Довідки АБ №563460 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України Дочірнє підприємство «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт»» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» здійснює наступні види діяльності за КВЕД: діяльність лікарняних закладів, інша діяльність у сфері охорони здоров'я, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, рекламні агентства.

З пояснень представника позивача та первинних документів, що містяться в матеріалах справи вбачається, що підприємство здійснює діяльність у сфері охорони здоров'я шляхом продажу санаторно-курортних путівок, на підставі яких у приміщеннях позивача співробітниками позивача безпосередньо надавались медичні послуги.

Судом встановлено, що позивач в перевіряємий період здійснював продаж санаторно-курортних путівок ПП «ПКФ Промресурси» на суму 2911982,20грн., з урахуванням ПДВ, ТОВ «Техцентр 90» на суму 2211315,47грн., з урахуванням ПДВ, ПМП «Професіонал» на суму 1611309,96грн., з урахуванням ПДВ, ТОВ «Промислове обладнання» на суму 671629,80грн, з урахуванням ПДВ.

Факт продажу санаторно-курортних путівок підприємствам підтверджується виданими вищезазначеними підприємствами довіреностями, видатковими накладними, листами підприємств про надання санаторно-курортних путівок в рахунок взаєморозрахунків (т.2 арк.с.186-251, т.3, т.4), реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (т.7), податковими накладними (т.8, т.9, т.10), путівками (т.6 арк.с.35-118, т.5 арк.с.220-227, арк.с. 230-231, арк.с.244-250).

Зазначеним підприємствам позивачем реалізовувались путівки із застосуванням пільги по податку на додану вартість відповідно до п.п. 197.1.5 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України.

В ході перевірки податковим органом встановлено, що зазначені підприємства не є кінцевими споживачами медичних послуг по зазначеним путівкам, а саме: путівки реалізовувались працівникам зазначених підприємств без застосування пільги, тобто з нарахуванням податку на додану вартість, що підтверджується результатами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість та зустрічних перевірок.

Відповідно до п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що постачання послуги це операція з надання послуги, що споживається в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Судом встановлено, що безпосередньо співробітниками позивача надавались послуги у сфері охорони здоров'я громадянам, які є співробітниками ПП «ПКФ Промресурси», ТОВ «Техцентр 90», ПМП «Професіонал», ТОВ «Промислове обладнання», що підтверджується списком осіб, які проходили лікування в санаторії «Донбас» (т.6 арк. с. 21-34), списком осіб, які проходили лікування в санаторії «Ювілейний» (т.6 арк.с.2-10, т.5 арк.с.218-219, арк..с.228-229, арк.с.232-243) листком огляду та консультацій спеціалістами (т.6 арк.с.11-20).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неправомірність звільнення позивача від оподаткування податком на додану вартість за операціями з постачання послуг з охорони здоров'я з посиланням на той факт, що фізичні особи, які фактично отримували медичні послуги сплачували за путівку податок на додану вартість та фактично не користувались пільгою, на підставі наступного:

П.194.1 ст.194 Податкового кодексу України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Перелік операцій, які звільнені від оподаткування зазначений у ст.197 Податкового кодексу України.

Таким чином, законодавець передбачив чіткий перелік операцій, за якими суб'єкти оподаткування звільнені від оподаткування податком на додану вартість, тому ПП «ПКФ Промресурси», ТОВ «Техцентр 90», ПМП «Професіонал», ТОВ «Промислове обладнання» реалізовували санаторно-курортні путівки Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт»» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» співробітникам за ціною з урахуванням податку на додану вартість, оскільки зазначені операції не підпадають під дію ст. 197 Податкового кодексу України.

Але, даний факт не впливає на оподаткування операцій позивача з реалізації санаторно-курортних путівок ПП «ПКФ Промресурси», ТОВ «Техцентр 90», ПМП «Професіонал», ТОВ «Промислове обладнання», оскільки позивач згідно норм ст.197 Податкового кодексу України за цими операціями звільнений від оподаткування.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що ПП «ПКФ Промресурси», ТОВ «Техцентр 90», ПМП «Професіонал», ТОВ «Промислове обладнання» не є кінцевими споживачами медичних послуг, оскільки норми ст. 197 Податкового кодексу України не містять посилань стосовно споживачів послуг з охорони здоров'я.

Крім того, як вже зазначалось раніше, постачання послуги це операція з надання послуги, що споживається в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З чого вбачається, що споживання медичних послуг, які надаються позивачем споживачам здійснюється в процесі вчинення певної дії, а саме: надання позивачем санаторно-курортних путівок підприємствам та в подальшому реалізація їх безпосередньо споживачам.

Таким чином, приписи ст.ст. 194, 197 Податкового кодексу України були виконані позивачем в повному обсязі.

Тому суд зазначає, що нарахування позивачу податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 29.08.2012року за №0001052341 в розмірі 277730,00грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 49895,50грн. є неправомірним.

Крім того, податковим повідомленням-рішенням №00029032341 від 20.11.2012року до підприємства застосовані штрафні санкції в розмірі 484017,04грн. у зв'язку із застосуванням пільги на медичні послуги при реалізації санаторно-курортних путівок контрагентам, що не є кінцевим отримувачем послуги.

Оскільки судом звільнення позивача від оподаткування податком на додану вартість за операціями з постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я визнано правомірним, то нарахування штрафних санкцій в розмірі 484017,04грн. податковим повідомленням-рішенням №00029032341 від 20.11.2012року є необґрунтованим.

Стосовно неправомірності формування позивачем сум валових витрат в розрізі застосування пільги на медичні послуги при реалізації санаторно-курортних путівок контрагентам, суд зазначає наступне:

згідно п.п.139.1.6 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.

Для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

У разі якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу.

У разі якщо платник податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу визначає базу оподаткування для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість виходячи із винагороди (маржинального прибутку, маржі), податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (послуг), які входять до складу витрат та основних засобів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або до вартості відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу.

Так, посилаючись на п.п.139.1.6 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат суми податку на додану вартість, які розраховані у частці використання сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість за придбані товари, послуги між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями та відображені підприємством у рядку 05.1.7 Додатку СВ до декларації з податку на прибуток в сумі 229002грн.

Зважаючи на те, що донарахування податку на додану вартість відповідно до п. п.197.1.5 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України є неправомірним, то позивачем сума в розмірі 229002грн. правомірно віднесена до складу валових витрат підприємства.

Таким чином, нарахування позивачу податку на прибуток податковими повідомленнями-рішеннями від 29.08.2012року за №0001032341 в розмірі 46338,00грн. та від 29.08.2012року за №0001042341 в розмірі 27532,00грн. є неправомірним.

Стосовно неправомірності віднесення до складу валових витрат витрати на закупівлю товарів від платника єдиного податку ОСОБА_5 в розмірі 100636,00грн. за період з 01.04.2011року по 01.09.2011року суд зазначає наступне:

з матеріалів перевірки (акт перевірки стор.16) (т.2 арк.с.72-134) вбачається, що позивач в період з 01.04.2011року по 01.09.2011року мав взаємовідносини з ФОП ОСОБА_5 відповідно до виписаних накладних (т.2 арк.с.11-19).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 з 22.01.2004року був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця - платника єдиного податку.

Так, ОСОБА_5 за період з 01.04.2011року по 01.09.2011року було поставлено на адресу позивача продукції на суму 100635,60грн.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача стосовно неправомірності віднесення позивачем до складу валових витрат підприємства суму в розмірі 100635,60грн. за взаємовідносинами з ОСОБА_5, посилаючись на те, що у вказаний період він був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця (платника єдиного податку), оскільки по-перше: 06.04.2011року свідоцтво платника єдиного податку ОСОБА_5 анульовано, а взаємовідносини сторін почались у травні 2011року (акт перевірки стор.17), тобто після того, як ОСОБА_5 припинив діяльність в якості платника єдиного податку, по-друге: накладні, на які посилається відповідач в акті перевірки виписані ОСОБА_5 в якості фізичної особи, що й зазначено в графі «Відпущено».

Відповідно п.п.139.1.12 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат не включаються витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).

Таким чином, оскільки з 2 кварталу 2011року (06.04.2011року) ОСОБА_5 здійснював поставку сільськогосподарської продукції позивачу як фізична особа, а не як платник єдиного податку, нарахування податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням від 29.08.2012року за №0001032341 в розмірі 23146,00грн. є неправомірним.

Крім того, 15.06.2011року між позивачем та ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договори поставки сільськогосподарської продукції за №78 та №79 відповідно.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Виконання умов договорів підтверджується актами закупівлі (т.1 арк.с.88-105), які підписані обома сторонами, накладними (т.1 арк.с.178-250, т.2 арк.с.1-19), платіжними дорученнями (т.1 арк.с.106-116) та довідками Виконавчого комітету Дробишевської селищної ради народних депутатів Краснолиманського району Донецької області про право на отримання доходу від податкового агента без утримання податку (т.2 арк.с.36,37).

Так, Довідкою №552 від 19.04.2011року про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку, яка видана Головою селищної ради Виконавчого комітету Дробишевської селищної ради народних депутатів Краснолиманського району Донецької області ОСОБА_6 надано право відповідно до Податкового кодексу України не оподатковувати доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих йому в розмірах, встановлених Земельним кодексом України в суборенду для ведення особистого селянського господарства в розмірі 18000кв.м та будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в розмірі 1500кв.м. Дана довідка дійсна до 19.04.2016року.

Довідкою №551 від 19.04.2011року про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку, яка видана Головою селищної ради Виконавчого комітету Дробишевської селищної ради народних депутатів Краснолиманського району Донецької області ОСОБА_5 надано право відповідно до Податкового кодексу України не оподатковувати доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих йому в розмірах, встановлених Земельним кодексом України в суборенду для ведення особистого селянського господарства в розмірі 6000кв.м та будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в розмірі 2500кв.м та для ведення огородництва 11000кв.м. Дана довідка дійсна до 19.04.2016року.

Відповідно п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.165.1.24 ст.165 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих йому в розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без сплати податку.

Таким чином, за наявності у позивача Довідок про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та підтвердження факту відчуження сільськогосподарської продукції безпосередньо її власником, підприємством були виконані приписи п.165.1.24 ст.165 Податкового кодексу України в частині не включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів від відчуження сільськогосподарської продукції ОСОБА_5 та ОСОБА_6

З огляду на зазначене, відповідно до вимог п.165.1.24 ст.165 Податкового кодексу України та за умови наявності у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 довідок Виконавчого комітету Дробишевської селищної ради народних депутатів Краснолиманського району Донецької області про право на отримання доходу у джерела його виплати без сплати податку від фізичних осіб - громадян, доходи від відчуження у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сільськогосподарської продукції за вищезазначеними договорами не включаються в розрахунок загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Також слід зазначити, що відповідно до умов п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати щодо закупівлі продукції за даними договорами в розмірі 743760грн., як вже зазначалось раніше підтверджені документально та віднесені підприємством до складу валових витрат правомірно.

З урахуванням вищезазначеного, нарахування позивачу податку на прибуток податковими повідомленням-рішенням від 29.08.2012року за №0001032341 в розмірі 134802,00грн. та від 29.08.2012року за №0001042341 в розмірі 157663,00грн.та податку на доходи фізичних осіб з урахуванням фінансових санкцій податковим повідомленням-рішенням за №0071691740 від 25.12.2012року в розмірі 201866,26грн., в тому числі фінансові санкції в розмірі 33518,98грн. є неправомірним.

Стосовно нарахування підприємству штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб податковим повідомленням-рішенням №0071691740 від 25.12.2012року в розмірі 1013167,27грн. суд зазначає наступне:

податковим повідомленням-рішенням від 25.12.2012року за №0071691740 позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 1013167,27грн., які було застосовано за порушення вимог пп. 168.1.5 ст.168 Податкового кодексу України - за несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом сум податків, утриманих з виплачених сум доходів.

Відповідно до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Актом про результати планової виїзної перевірки позивача від 05.07.2011року за №3471/23-3/30708792 встановлена несвоєчасне перерахування підприємством податку на доходи фізичних осіб за період січень-березень 2011року в сумі 16408,22грн.

Судом встановлено, що податковим повідомленням рішенням від 15.07.2011року за №0001181740/0 до позивача були застосовані штрафні санкції в розмірі 164,25грн. на підставі абз.2 п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України з урахуванням норм п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Таким чином, в діях позивача вбачається повторність несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб протягом 1095днів з моменту проведення зазначеної перевірки, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

З огляду на вищенаведене, податкове повідомлення - рішення № 0071691740 від 25.12.2012 року в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1013167,27грн., прийняте податковим органом, є правомірним.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 9, 10, 11 94, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний реабілітаційний центр "Слов'янський курорт"" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0001032341, №0001052341 від 29.08.2012 року, № 0071691740 від 25.12.2012 року в частині та № 0029032341 від 20.11.2012 року, № 0001042341 від 29.08.2012 року - задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0001032341 від 29.08.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 342287 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0001052341 від 29.08.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 327625,5 грн. ( у тому числі за основним платежем - 277730 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 49895,5 грн.).

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0071691740 від 25.12.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 201865,26 грн. (у тому числі за основним платежем - 168347,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33517,98 грн.).

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0029032341 від 20.11.2012 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 484017,04 грн. (штрафна (фінансова) санкція).

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0001042341 від 29.08.2012 року, відповідно до якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012 року в сумі 185195 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний реабілітаційний центр "Слов'янський курорт"" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (84110, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Пушкінська, 2, код ЄДРПОУ 30708792) судовий збір в сумі 1254 (одна тисяча двісті п'ятдесят чотири) грн. 13 коп.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 24.04.2013 року.

Повний текст постанови відповідно до ч.3 ст.160 КАС України складений 29.04.2013р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мозговая Н. А.