Ухвала суду № 31332522, 07.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-3174/12/0170/24

07.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Кучерука О.В. ,

Єланської О.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 14.12.12 у справі № 2а-3174/12/0170/24

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 6,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Сімферопольському районі АРК (вул. Толстого, 19, оф. 9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95051)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 14.12.12 у справі № 2а-3174/12/0170/24 адміністративний позов - задоволено частково. а саме: стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в сімферопольському районі АР Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 19) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, 6, р/р 25600701065 в КРУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 324805, ЄДРПОУ 22259661) суму не відшкодованих витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії, щомісячної цільової допомоги, допомоги на поховання за лютий 2012 року у сумі 4490,42 грн.

В іншій частині позову - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Сімферопольському районі АРК звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

Не погодившись з постановою суду, представник Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 07.05.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач та відповідач підписали акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за лютий 2012р.

Розбіжності виникли в результаті незгоди відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку в втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та державної адресної допомоги пенсіонерам, що підтверджується списками осіб, яким призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання не прийнятих до заліку за лютий 2012 року.

Неприйняті до заліку витрати на виплату пенсії пенсіонерам, які не були включені відповідачем до актів щомісячної звірки у зв'язку з тим, що нещасний випадок трапився за межами України та документи деяких з них не відповідають вимогам чинного законодавства.

Так, неприйняті до заліку суми відшкодування пенсіонерам за основним розміром пенсії, щомісячної цільової допомоги, допомоги на поховання та витрат на їх доставку: ОСОБА_3 - основний розмір пенсії у сумі 175,00 грн.; ОСОБА_4 - основний розмір пенсії у сумі 150,00 грн., сума витрачена на доставку пенсії 2,34 грн.; ОСОБА_5 - основний розмір пенсії у сумі 109,22 грн., сума витрачена на доставку пенсії 1,7 грн.; ОСОБА_6 - основний розмір пенсії 150,00 грн., сума витрачена на доставку пенсії 2,34 грн.; ОСОБА_7 - основний розмір пенсії 72,39 грн., щомісячна цільова допомога 19,41 грн., сума витрачена на доставку пенсії 1,43грн.; ОСОБА_8 - основний розмір пенсії 107,71 грн., сума витрачена на доставку пенсії 1,68 грн.; ОСОБА_9 - основний розмір пенсії 11,06 грн., щомісячна цільова допомога 41,80 грн., сума витрачена на доставку пенсії 0,82 грн.; ОСОБА_10 - основний розмір пенсії 69,09 грн., щомісячна цільова допомога 22,71 грн.; ОСОБА_11 - основний розмір пенсії 150 грн.; ОСОБА_12 - основний розмір пенсії 116,01 грн., сума витрачена на доставку пенсії 1,81 грн.; ОСОБА_13 - основний розмір пенсії 83,09 грн., сума витрачена на доставку пенсії 1,3 грн.; ОСОБА_14 - основний розмір пенсії 70,22 грн., щомісячна цільова допомога 21,58 грн.; ОСОБА_15 - основний розмір пенсії 127,12 грн.; ОСОБА_16 - основний розмір пенсії 107,03 грн.; ОСОБА_17 - основний розмір пенсії 150,00 грн., сума витрачена на доставку пенсії 2,34 грн.; ОСОБА_18 - основний розмір пенсії 118,08 грн.; ОСОБА_19 - основний розмір пенсії 180,05 грн., сума витрачена на доставку пенсії 2,81 грн.; ОСОБА_20 - основний розмір пенсії 205,03 грн., сума витрачена на доставку пенсії 3,2 грн.; ОСОБА_21 - основний розмір пенсії 116,29 грн., сума витрачена на доставку пенсії 1,81 грн.; ОСОБА_22 - основний розмір пенсії 150,00 грн., сума витрачена на доставку пенсії 2,34 грн.; ОСОБА_23 - основний розмір пенсії 130,25 грн., сума витрачена на доставку пенсії 2,03 грн.; ОСОБА_24 - основний розмір пенсії 150,00 грн., сума витрачена на доставку пенсії 2,34 грн.; ОСОБА_25 - допомога на поховання у частині, що належить до відшкодування у сумі 1644,00 грн., сума витрачена на доставку 12,99 грн..

Також неприйняті до заліку суми відшкодування державної адресної допомоги у розмірі 37575,66 грн. та суми витрат на доставку державної адресної допомоги у розмірі 392,21 грн. пенсіонерам за списком (а.с. 4)

Судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає, що судом вірно встановлені обставини справи і надана ним правильна правова оцінка.

У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

З 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.09.1999 року №1105-XIV (далі - Закон України №1105). Цим Законом на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсії по інвалідності в зв'язку з втратою годувальника.

Дія Закону України №1105 поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання на фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (ст.2).

За змістом частини 2 статті 2 Закону №1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону № 1105 відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991р. (далі Закон №1788) пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статею 81 Закону № 1788 передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплат здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Потерпілі отримують належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілим страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у зв'язку з виплатою таких пенсій являються обґрунтованими та підлягають відшкодуванню відповідачем.

Крім того, посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, є необґрунтованим внаслідок наступного.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.

Статтею 2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 9 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР, ратифікованою Україною 06.10.1995 року передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.

Зі змісту процитованої норми випливає, що вона регулює інші відносини, а не ті, які є предметом спору у справі та пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 року закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниць Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Згідно з ст. 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі такої виплати органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за умови законної та правомірної виплати органами Пенсійного фонду України пенсії за інвалідністю, у тому числі при наявності у органів Пенсійного фонду повного комплекту документів, передбачених пенсійним законодавством, для призначення та проведення виплат пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

Пенсійним законодавством України для виплати пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України наступних документів: акту про нещасний випадок; трудової книжки; довідки МСЕК.

П. 2 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 року № 623 (чинного на час виникнення нещасних випадків (далі Положення), яким визначалися підстави віднесення нещасного випадку до трудового каліцтва, зазначено, що про нещасний випадок, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність на один день і більше або виникла необхідність перевести його на іншу, легшу роботу терміном не менш як на один день, складається акт за формою Н-1.

Відповідно до п.15,16,18 Положення власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника (спеціаліста) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівника структурного підрозділу або головного спеціаліста. До комісії також входять представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а в разі гострих професійних отруєнь (захворювань) - спеціаліст санепідемстанції. Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб з моменту події, зокрема, скласти акт за формою Н-1 у п'яти примірниках, в якому вказати наявність вини в нещасному випадку підприємства, потерпілого або іншої (сторонньої) особи, і надіслати його на затвердження власникові підприємства. Акт форми Н-1 підписуються всіма членами комісії (відповідно до додатку № 4 Положення) Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого керівник структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, заповнює пункти 15.2 і 16 акта за формою Н-1 про наслідки нещасного випадку і надсилає повідомлення про це (додаток N4) організаціям і посадовим особам, яким надсилався акт за формою Н-1, що засвідчується підписом головного спеціаліста підприємства та бухгалтера.

Отже, належним доказом нещасного випадку, який стався з працівником під час виконання трудових (посадових) обов'язків, є саме акт за формою Н-1 про нещасні випадки, який складається за висновками роботи комісії з розслідування.

Відповідно до п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів.

Колегія суддів вважає, що відповідач повинен відшкодувати Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим вказані виплати, а саме суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; суми щомісячної цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; суми допомоги на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Також, дослідивши матеріали справи судова колегія зазначає, що у справі № 2а-3174/12/0170/24 не розглядається питання щодо законності призначення та виплати ОСОБА_23 та ОСОБА_24 пенсії по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві, матеріали справи містять підтвердження призначення та виплати вказаної пенсії ОСОБА_23 та ОСОБА_24, у зв'язку з чим позивач має законні підстави для звернення до відповідача з вимогою щодо відшкодування сум пенсії, виплаченої ОСОБА_23 та ОСОБА_24

Виходячи з вищенаведеного, судом першої інстанції правильно зазначено, що підлягають задоволенню позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим щодо відшкодування Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі АР Крим загальної суми вимог -4490,42 грн. з яких: 2697,44 грн. - основний розмір пенсії, 105,50 грн. - щомісячна цільова допомога, 1644,00 грн. - допомога на поховання, 43,28 грн. - витрати на доставку.

Що стосується питання відшкодування державної адресної допомоги, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у п. 2 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом -суми що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів. Даний перелік є вичерпним, та "державна адресна допомога та витрати на її виплату та доставку" до нього не входять.

Законом України "Про пенсійне забезпечення" передбачено лише поняття "цільової грошової допомоги" (преамбула Закону та ст. 85 Закону). В додатку № 1 до Порядку, яким затверджено форму списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності також передбачено лише графу для вказівки розміру виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Наведені вище норми чинного законодавства дають можливість зробити висновок про відсутність правових підстав та визначеного чинним законодавством порядку (механізму) відшкодування відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України понесених Управліннями Пенсійного фонду України витрат на виплату державної адресної допомоги та витрат на її виплату та доставку.

Відповідно до наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22.07.2004 №166 "Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги" розмір оплати послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги у місті становить 0,79%, у селі становить 1,56% від її суми.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач повинен відшкодувати позивачу суму 4490,42 грн. з яких: 2697,44 грн. - основний розмір пенсії, 105,50 грн. - щомісячна цільова допомога,

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Сімферопольському районі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.12.12 у справі № 2а-3174/12/0170/24 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта