Постанова № 31332114, 20.05.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2013 р. Справа № 922/389/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М., суддя Могилєвкін Ю.О.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «АТН», м. Харків (вх. № 1081 Х3-10)

на рішення господарського суду Харківської області від 11.03.13 у справі № 922/389/13-г

за позовом Державного підприємства «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «АТН», м. Харків

про стягнення 8446,61 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр», м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «АТН», м. Харків, про стягнення 8446,61 грн. заборгованості за договором № 30/Т про надання телекомунікаційних послуг з трансляції телевізійних програм від 01.01.2012 р. за період з липня по грудень 2012 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.2013 року (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 8446,61 грн. заборгованості та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з даним рішення господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково - в частині стягнення 2843,56 грн. заборгованості за період липень-серпень 2012 року. При цьому зазначає, що фактичне надання послуг позивачем з вересня 2012 року припинилися, у зв'язку з чим акти приймання-передачі виконаних робіт з боку ТОВ «Телекомпанія «АТН» з вересня 2012 року не підписувалися. Таким чином, відповідач вважає, що заборгованість перед позивачем за договором складає не 8446,61 грн., а згідно актів про надання послуг № 625 від 31.07.2012 р. та № 721 від 31.08.2012 р. - 2843,56 грн. Крім того, відповідач посилається на те, що в порушення ст. 77 ГПК України справу було розглянуто в судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає рішення суду першої інстанції прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права і правильним встановленням всіх обставин справи, в зв'язку з чим просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому позивач зазначає, що наявними у справі документами повністю підтверджується надання позивачем послуг за період липень-грудень 2012 року та наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 8446,61 грн.

Позивач своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в призначене судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 005116 від 08.04.2013р.

Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач та відповідач не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників сторін, за наявними у справі доказами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2012 р. між Державним підприємством «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр», м. Харків та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «АТН», м. Харків було укладено договір № 30/Т про надання телекомунікаційних послуг з трансляції телевізійних програм на період з 01.01 2012 року до 31.12.2012 року.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що ціна Договору на 2012 рік визначається Додатком № 1 до договору, складається з цін та технічне обслуговування та експлуатацію технічних засобів Замовника і становить 7,64 грн. ( з ПДВ) за годину роботи технічних засобів.

Умови і порядок розрахунків визначені розділом 5 Договору.

Оплата здійснюється за фактичний час надання телекомунікаційних послуг за кожний місяць. Оплата перераховується Замовником Виконавцю не пізніше п'яти календарних днів з дня отримання рахунку, Акту і зведення (п. 5.8 Договору).

Звертаючись до господарського суду, позивач послався на те, що за вказаним Договором протягом спірного періоду липень-грудень 2012 року відповідачу були надані телекомунікаційні послуги належної якості і в повному обсязі, що підтверджується зведеннями на оплату наданих телекомунікаційних послуг згідно з договором № 30/Т від 01.01.2012 року за липень-грудень 2012 року; актами про надання послуг № 625 від 31.07.2012 року, № 721 від 31.08.2012 р., № 812 від 30.09.2012 р., № 906 від 31.10.2012 р., № 998 від 30.11.2012 р., № 1089 від 31.12.2012 р.; рахунками № 628 від 31.07.2012 р., № 723 від 31.08.2012 р., № 818 від 30.09.2012 р., № 913 від 31.10.2012 р., № 1007 від 30.11.2012 р., № 1099 від 31.12.2012 р.; актом звірки взаєморозрахунків по Договору станом на 31.12.2012 р.

Однак, відповідач вартість отриманих послуг не сплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором в сумі 8446,61 грн. за період липень-грудень 2012 року.

Крім того, як вказує позивач, направлені на адресу відповідача претензії № 886 від 03.09.2012 р., № 1017 від 03.10.2012 р., № 1171 від 02.11.2012 р., № 1257 від 04.12.2012 р. та лист № 1312 від 18.12.2012 р. залишилися без розгляду та задоволення.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8446,61 грн. за надані телекомунікаційні послуги з трансляції телевізійних програм за період з 01.01 2012 року до 31.12.2012 року.

Таким чином, з урахуванням таких встановлених обставин справи, приймаючи до уваги, що надання позивачем послуг за спірний період за Договором підтверджено матеріалами справи, відповідачем належними доказами не спростовується, доказів сплати суми боргу за надані позивачем послуги у повному обсязі відповідачем не надано, аргументованих заперечень не представлено, беручи до уваги загальні вимоги, які ставляться до виконання зобов'язання, а також положення ст. 901, 903 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 8446,61грн. заборгованості.

Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права до даних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в рішенні суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка.

За своєю суттю між сторонами по справі склалися відносини з надання телекомунікаційних послуг з трансляції телевізійних програм за договором № 30/Т від 01.01.2012 р., укладеним між Державним підприємством «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр», м. Харків та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «АТН», м. Харків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, у разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

Слід зазначити, що відповідачем факт надання позивачем послуг за Договором та підписання актів приймання-передачі виконаних робіт протягом січня-серпня 2012 року визнається, але відповідач посилається на те, що фактичне надання послуг позивачем з вересня 2012 року припинилось, у зв'язку з чим стверджує, що акти приймання-передачі виконаних робіт з боку ТОВ «Телекомпанія «АТН» вже не підписувалися з вересня 2012 року.

Таким чином, відповідач визнає заборгованість перед позивачем за надані телекомунікаційні послуги лише за липень та серпень 2012 року в сумі 2843,56 грн.

Однак, колегія суддів вважає наведені відповідачем доводи щодо ненадання позивачем послуг за період з вересня по грудень 2012 року безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, з огляду на наступне.

Так, умовами договору передбачено, що розгляд підсумків виконання наданих телекомунікаційних послуг і якісних показників технічних засобів проводиться щомісячно (п. 5.1 Договору).

Виконавець щомісячно, не пізніше 10-го числа складає акт прийняття наданих послуг і зведення на оплату наданих послуг технічними засобами за підсумками роботи, після чого направляє рахунок, акт і зведення Замовнику (п. 5.2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за спірний період липень-грудень 2012 року були складені акти прийняття наданих послуг, зведення на оплату наданих послуг технічними засобами за підсумками роботи, а також виставлені рахунки на оплату наданих послуг (а.с. 17-24).

Вказана документація була направлена на адресу відповідача, що підтверджується наданими позивачем доказами (а.с. 26-27).

Відповідачем, в свою чергу, факт неотримання актів прийняття наданих послуг та виставлених рахунків на оплату наданих послуг у тому числі за період вересень-грудень 2012 року будь-якими доказами не спростовується.

Згідно п. 5.3 Договору, Замовник у триденний строк після отримання рахунку, акту і зведення, розглядає їх і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує акт, скріплює печаткою і повертає Виконавцю.

За наявності зауважень або заперечень до рахунку, акту або зведення, Замовник протягом трьох днів після їх отримання складає протокол зауважень або заперечень, направляє його Виконавцю та скликає оперативну нараду Сторін для врегулювання розбіжностей, що виникли. В разі непогодження Сторін на оперативній нараді, спірні питання вирішуються у судовому порядку (п. 5.4 Договору).

Проте, відповідачем будь-які заперечення або претензії з приводу ненадання або неналежного надання послуг позивачу не направлялись і таких доказів до суду не надано.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на факт неодноразового направлення позивачем на адресу відповідача претензій про сплату заборгованості за надані телекомунікаційні послуги за спірний період (а.с. 29-32), які залишились відповідачем без відповіді.

Отже, колегія суддів зазначає, що матеріали та дійсні обставини справи свідчать про те, що позивачем були виконані зобов'язання з додержанням умов договору та вжиті всі необхідні заходи направлені на виконання умов договору, а заперечення відповідача з цього приводу не містить належного документального аргументування та спростовуються матеріалами справи.

У разі неотримання Виконавцем протоколу зауважень або заперечень від Замовника в зазначений п. 5.4 строк - сума, зазначена в Акті прийняття наданих послуг, вважається узгодженою Сторонами і виставлений рахунок підлягає оплаті (п. 5.5 Договору).

Таким чином, оскільки факт направлення позивачем Актів надання послуг за спірний період підтверджується матеріалами справи, відповідачем будь-яким чином не спростовується, доказів направлення позивачу претензій, заперечень або зауважень стосовно наданих послуг відповідачем не надано, тому у позивача є всі правові підстави у відповідності з умовами Договору вимагати сплату наданих телекомунікаційних послуг відповідно до виставлених відповідачу рахунків.

В зв'язку з викладеним, посилання відповідача на факт не підписання ним актів про надання послуг за вересень-грудень 2012 року не свідчить про ненадання позивачем послуг та не звільняє відповідача від сплати заборгованості по виставленим рахункам за вказаний період.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи та наданих сторонами документальних доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідачем не виконано зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг за період липень-грудень 2012 року.

Отже, враховуючи доведеність виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, а також беручи до уваги, що відповідачем заборгованість в 8446,61 грн. належними доказами не спростовується, доказів сплати суми боргу він не надав, аргументованих заперечень щодо позовних вимог не надав, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в зазначеній сумі правомірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими, законними, підтвердженими належними доказами по справі та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження та є такими, що спростовуються матеріалами справи, які свідчать про те, що судом першої інстанції були створені належні умови для всебічного та повного вирішення даного господарського спору по суті. Так, ухвалою господарського суду від 18.04.2013 р. розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача, якою було також попереджено сторони про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в разі неявки представників сторін в судове засідання. В зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно розглянув справу в судовому засіданні 11.03.2013 р. за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами.

За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення Харківської області від 11.03.13 у справі № 922/389/13-г.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «АТН», м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського Харківської області від 11.03.13 у справі № 922/389/13-г залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 20 травня 2013 року.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Судді Білецька А.М.

Могилєвкін Ю.О.