Рішення № 31332067, 16.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.05.2013р. Справа № 905/1587/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Украінская восточная рибная компанія», м.Куп'янськ Харківської області, ЄДРПОУ 30665859,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бумсіті», м.Донецьк, ЄДРПОУ 33913348,

про стягнення 80 329,80 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Украінская восточная рибная компанія», м.Куп'янськ Харківської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бумсіті», м.Донецьк, про стягнення 80 329,80 грн., у тому числі 76 690,22грн. суми основного боргу за постачання товару за договором поставки №554 від 04.11.2011р., 856,92грн. п'ять відсотків річних з простроченої суми боргу, 213,43грн. інфляційних витрат та 2 569,23грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №554 від 04.11.2011р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних витрат та 5% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору поставки №554 від 04.11.2011р. разом із протоколом розбіжностей до нього, видаткових накладних №42464 від 01.11.2012р., №42460 від 01.11.2012р., №42459 від 01.11.2012р., №42468 від 01.11.2012р., №42469 від 01.11.2012р., №42470 від 01.11.2012р., №42465 від 01.11.2012р., №42466 від 01.11.2012р., №42467 від 01.11.2012р., №43600 від 08.11.2012р., №43601 від 08.11.2012р., №43602 від 08.11.2012р., №43610 від 08.11.2012р., №43614 від 08.11.2012р., №43615 від 08.11.2012р., №44917 від 15.11.2012р., №44811 від 15.11.2012р., №44837 від 15.11.2012р., №44838 від 15.11.2012р., №44839 від 15.11.2012р., №44809 від 15.11.2012р., №44810 від 15.11.2012р., №47125 від 29.11.2012р., №47531 від 30.11.2012р., №47532 від 30.11.2012р., №47533 від 30.11.2012р., №47534 від 30.11.2012р., №47535 від 30.11.2012р., №47536 від 30.11.2012р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 44, 54-57, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 548, 623, 625, 655-697, 712 Цивільного кодексу України.

26.03.2013р. Відповідачем надано відзив на позовну заяву, за змістом якого останнім позовні вимоги визнано частково. Дана правова позиція ґрунтується, по-перше, на тому, що, як вказує Відповідач, станом на момент подачі позову сума основного боргу становила 76 684,82 грн. та станом на 23.03.2013р. складає 45 684,82 грн., по-друге, вважає нарахування 5% річних від суми заборгованості безпідставним, з огляду на те, що п.8.9 договору поставки в узгодженій редакції відповідно до підписаного сторонами протоколу розбіжностей передбачається тільки нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

27.03.2013р. представником Позивача подана заява від 23.03.2013р. про зменшення розміру позовних вимог, у якій зазначено, що 21.03.2013р. Відповідачем сплачено за отриману рибу по договору №554 від 04.11.2011р. 30 000,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги станом на 21.03.2013р. визначає у стягненні з Відповідача суми основного боргу в розмірі 50 329,80 грн. При цьому, у даній заяві зазначено, що Позивач здійснив зарахування сплачених грошових коштів у розмірі 30 000,00 грн. керуючись ст.534 Цивільного кодексу України станом на 21.03.2013р. погасивши у першу чергу нарахований розмір 5% річних з простроченої суми боргу, у другу чергу суму інфляційних збитків, у третю чергу нараховану суму пені та частково у четвергу чергу суму основного боргу.

Одночасно, 27.03.2013р. представником Позивача заявлено клопотання №б/н від 23.03.2013р., що задоволено судом та, за змістом якого повідомлено про відсутність на розгляді іншого суду даних позовних вимог, про відсутність будь-яких відомостей відносно провадження по справі про банкрутство щодо Відповідача, а також до матеріалів справи долучено копії наступних документів: банківської виписки з особового рахунку за 21.03.2013р.; документів, що підтверджують правовий статус підприємства Позивача; супровідного листа №134 від 22.03.2013р. до акту звірки взаємних розрахунків та підтвердження його направлення Відповідачу; листа №927 від 24.01.2013р. із копією зовнішньої сторони поштового конверту; кільцевих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від 04.11.2011р. до договору поставки №554 від 04.11.2011р.; генеральної довіреності №217 від 15.02.2012р. на отримання товарно-матеріальних цінностей за договором №554 від 04.11.2011р.; податкових накладних складених під час здійснення спірних господарських операцій.

Також, із клопотанням від 27.03.2013р., яке задоволено судом, Позивач представив копії: опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку №1180 від 27.12.2012р. у підтвердження направлення претензії Відповідачу про сплату 76 721,33 грн.; претензії №009 від 25.12.2012р.; квитанцій №2; податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012р.; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2012р.; податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012р.; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за листопад 2012р.

16.04.2013р. Відповідачем вдруге надано відзив від 15.04.2013р. на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнано частково та додатково вказано, що не погоджується із сумою заборгованості, оскільки відповідно до п.2.1 договору ціни та асортимент товару визначаються у двосторонніх специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору і відповідно до вимог п.2.5 договору, у випадку, якщо зміну ціни не було погоджено із Покупцем, а товар надійшов за новими цінами, Покупець приймає товар за цінами, вказаними у погодженій специфікації. Відповідач підтверджує отримання продукції за кількістю та асортиментом відповідно до накладних наданих до матеріалів справи, але вважає нарахування заборгованості безпідставним, оскільки ціни відображені у накладних не відповідають погодженим сторонами у специфікаціях до правочину. Зважаючи на погоджені у специфікаціях ціни на товар, що поставлений, заборгованість за нього складає 74 159,87 грн. Одночасно, зауважено на проведенні Відповідачем оплати суми заборгованості в розмірі 31 000,00 грн. та на тому, що Позивачем не враховано повернення товару. Разом з цим, у відзиві Відповідачем підтримано позицію щодо неправомірного нарахування Позивачем 5% річних, здійснено перерахунок інфляційних витрат та визначено їх на рівні 209,81 грн., а також пені та визначено її у сумі 2 483,84грн.

До матеріалів справи Відповідачем додано копії: накладних на повернення Постачальнику №538143 від 02.11.2012р., №539661 від 02.11.2012р., №540545 від 02.11.2012р., №541484 від 02.11.2012р., №542473 від 09.11.2012р., №542474 від 09.11.2012р., №542632 від 02.11.2012р., №543966 від 16.11.2012р., №544382 від 09.11.2012р., №544385 від 09.11.2012р., №545764 від 15.11.2012р., №545766 від 15.11.2012р., №546151 від 16.11.2012р., №548060 від 01.12.2012р.; специфікацій до договору (додаток №1, №1/2), специфікації з 13.01.2012р. та з 20.02.2012р., специфікації №1 від 27.04.2012р., а також представлено суду розрахунок різниці в ціні, яка виникла внаслідок непогодження сторонами специфікацій.

17.04.2013р. представником Позивача подано клопотання від 15.04.2013р., у якому останній на виконання ухвали господарського суду Донецької області від 27.03.2013р. по справі №905/1587/13-г надав наступну інформацію та документи: по-перше, зазначив, що зробив обґрунтований розрахунок штрафних санкцій передбачений п.8.9 договору у редакції протоколу розбіжностей до договору поставки №554 від 04.11.2011р. та відповідний розрахунок зменшення ціни позову з урахуванням сплачених Відповідачем сум, по-друге, заперечив щодо доводів Відповідача стосовно того, що сторонами не погоджено ціни, наведені у видаткових накладних, за якими поставлено спірний товар, навів підґрунтя своїх доводів з цього приводу та послався, до того ж, на відображення цих господарських операцій у податковому обліку за цінами, зафіксованими у первинних документах. Дане клопотання прийнято судом.

Разом із цим клопотанням, на підтвердження викладених у ньому обставин, до матеріалів справи долучено копії товарно-транспортних накладних №00000080503 від 30.11.2012р., №00000080669 від 30.11.2012р., №00000080580 від 30.11.2012р., №00000080659 від 29.11.2012р., №00000075592 від 15.11.2012р., №00000075567 від 15.11.2012р., №00000075556 від 15.11.2012р., №00000074096 від 08.11.2012р., №00000073827 від 08.11.2012р., №00000073806 від 08.11.2012р., №00000073808 від 08.11.2012р., №00000071978 від 01.11.2012р., №00000071997 від 01.11.2012р., №00000071984 від 01.11.2012р., №00000071988 від 01.11.2012р., №00000071995 від 01.11.2012р., квитанції №2, реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2012р.

Одночасно, з огляду на здійснений перерахунок заявлених до стягнення сум, Відповідачем надана заява від 11.04.2013р. про зменшення розміру позовних вимог, у якій зазначено про допущену помилку при здійсненні розрахунку річних. Отже, зважаючи на таке, цією заявою Позивач усуває цю помилку та визначає розмір річних із розрахунку 3% річних з простроченої суми за весь період прострочення, що дорівнює станом на 27.02.2013р. загалом 514,14 грн. Тобто, приймаючи до уваги дане, ціна позову на 27.02.2013р. зменшена на 342,78грн. та становить 79 987,02 грн. При цьому, Позивач у поданій заяві посилається на подану до суду 27.03.2013р. заяву про зменшення позовних вимог позову станом на 23.03.2013р. на 30 000,00 грн. Вказує, що першою заявою про зменшення заявлених до стягнення сум ціну позову визначено у сумі 50 329,80 грн. Але, з урахуванням вищевказаної помилки ціна зменшується на 342,78 грн. і становить 49 987,02 грн. (50 329,80 грн. - 342,78грн.=49 987,02 грн.). Також Позивач повідомляє, що Відповідач згідно договору поставки №554 від 04.11.2011р. сплатив на користь Позивача 19.03.2013р. - 1 000,00 грн. та 28.03.2013р. - 3 000,00 грн. Таким чином, станом на 11.04.2013р. позовні вимоги визначено у розмірі 45 987,02 грн. (49 987,02 грн. - 1 000,00грн. - 3 000,00 грн. = 45 987,02 грн.). Всі інші позовні вимоги Позивач підтримує повністю.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України суд приймає заяву про зменшення розміру позовних вимог від 11.04.2013р. та розглядає справу з урахуванням її змісту.

Із наведеною заявою від 11.04.2013р. Позивачем суду представлено копії меморіального ордеру №2911 від 19.03.2013р. та №3300 від 28.03.2013р.

26.04.2013р. представником Відповідача подані пояснення по справі, відповідно до яких наводить підстави, за наявності яких не погоджується з доводами Позивача та наполягає на тому, що на теперішній час заборгованість за поставлений товар складає 40 159,97 грн., сума інфляційних витрат - 209,81 грн., сума пені - 2 483,84 грн. Заяву Позивача від 11.04.2013р. розцінює як фактичне збільшення позовних вимог, з огляду на визначенням останнім, на думку Відповідача, стягнення 3% річних з прострочених сум, інфляційних витрат та пені. До пояснень надав розрахунок суми заборгованості.

16.05.2013р. від Позивача надійшли пояснення №б/н від 15.05.2013р., у яких наведені заперечення на відзив Відповідача, звернуто увагу, зокрема, на лист №927 від 24.01.2013р., у якому Відповідачем визнано загальну заборгованість за товар у розмірі 76 687,82 грн. та не заперечувалось проти узгодженості цін.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою засобів, а саме програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду», серійний номер диску CD-R frA608174426В01.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України 16.05.2013р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 13год.50хвил.

Після перерви 16.05.2013р. фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось відповідно до ч.8 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

04.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Украінская восточная рибная компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бумсіті» укладено договір поставки №554 строком дії у відповідності до п.12.7 даної угоди до 31.12.2012р. із протоколом розбіжностей до нього від 04.11.2011р.

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору (в узгодженій сторонами редакції протоколу розбіжностей від 04.11.2011р.) Позивач (Постачальник) зобов'язується протягом терміну дії цього договору постачати у власність Відповідача (Покупець) товари на підставі погодженої сторонами специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього договору, у відповідності із погодженим сторонами замовленням Покупця, а останній зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціни та асортимент товару визначаються у двосторонніх специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, погоджених сторонами у письмовій формі.

Як вбачається зі специфікацій, копії яких представлені суду, сторони погодили предмет поставки, а саме рибну продукцію.

При цьому, обумовили у п.3.1 договору (в узгодженій сторонами редакції протоколу розбіжностей), що асортимент та кількість товару, який поставляється, остаточно визначається у замовленні. Постачальник поставляє Покупцеві товар виключно за узгодженим замовленням.

Умови поставки: DDP, з доставкою на об'єкти Покупця, означені у п.3.4 договору.

Враховуючи, що поставка товару здійснюється на умовах DDP поставка з оплатою мита (..... назва міста призначення) (редакція „Інкотермс", 2000р.), Постачальник вважається таким, що виконав зобов'язання, передавши товар у обумовленому сторонами місці.

Разом з цим, п.4.1 договору врегульовано, що датою приймання товару вважається дата підписання товарно-транспортної накладної уповноваженими особами Покупця.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Матеріали справи містять копії видаткових накладних №42464 від 01.11.2012р., №42460 від 01.11.2012р., №42459 від 01.11.2012р., №42468 від 01.11.2012р., №42469 від 01.11.2012р., №42470 від 01.11.2012р., №42465 від 01.11.2012р., №42466 від 01.11.2012р., №42467 від 01.11.2012р., №43600 від 08.11.2012р., №43601 від 08.11.2012р., №43602 від 08.11.2012р., №43610 від 08.11.2012р., №43614 від 08.11.2012р., №43615 від 08.11.2012р., №44917 від 15.11.2012р., №44811 від 15.11.2012р., №44837 від 15.11.2012р., №44838 від 15.11.2012р., №44839 від 15.11.2012р., №44809 від 15.11.2012р., №44810 від 15.11.2012р., №47125 від 29.11.2012р., №47531 від 30.11.2012р., №47532 від 30.11.2012р., №47533 від 30.11.2012р., №47534 від 30.11.2012р., №47535 від 30.11.2012р., №47536 від 30.11.2012р., за якими Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 76 690,22 грн.

Правовою підставою здійснення господарських операцій з поставки рибної продукції за ними, як і у податкових накладених, що складені під час їх здійснення та котрі представлені суду, визначено договір №554 від 04.11.2011р.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару в межах спірного првочину.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки суду не представлено.

Одночасно, у наданих суду відзивах на позовну заяву Відповідачем підтверджено приймання товару у кількості і асортименті, що відображені у перелічених накладних.

Однак, Відповідач заперечує щодо вартості-ціни товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бумсіті» посилається на п.п.2.1, 2.5 договору, стверджує про невідповідність цін, за якими здійснена поставка товару згідно наведених накладних, цінам, які обумовлені сторонами у специфікаціях до правочину, а також наполягає на тому, що така зміна цін не погоджена із ним. Таким чином, ціни, з яких формується загальна вартість товару в розмірі 76 690,22 грн. та відображені у видаткових накладних, застосовані безпідставно. Відповідач стверджує, що за погодженими між сторонами специфікаціями заборгованість за отриманий товар складає 74 159,97 грн. Крім того зауважує на частковій оплаті товару та його частковому поверненні, внаслідок чого дійсна сума боргу значно менша ніж наведено Позивачем.

Пунктом 2.5 договору обумовлено, що у випадку, якщо зміну ціни не було погоджено із Покупцем, а товар надійшов за новими цінами, Покупець приймає товар за цінами, вказаними у погодженій специфікації.

Проте, приймаючи до уваги викладене, не можна погодитись із твердженнями Відповідача, а також застосовувати наведений пункт правочину, зважаючи на таке.

Товар прийнято за цінами, які приведені у спірних видаткових накладних, що підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача на цих документах, скріпленому штампом товариства.

Повноваження особи, яка здійснила приймання зазначеної продукції підтверджуються довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей від 04.11.2011р. до договору поставки №554 від 04.11.2011р. та генеральною довіреністю №217 від 15.02.2012р. на отримання товарно-матеріальних цінностей за договором №554 від 04.11.2011р.

Слід зазначити, що відповідно до приписів Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, накладні є первісними документами, на підставі яких проводиться звіт господарського діяльності та саме відображені у них господарські операції впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Доказів наявності заперечень щодо цін вказаних у видаткових накладних на час їх складання, фактичного проведення цих спірних господарських операцій та після, суду у супереч ст.ст.4-2, 4-3, 32-38 Господарського процесуального кодексу України не представлено, також не надано документи, з яких вбачається не згода Відповідача до початку судового розгляду з такими цінами.

Таким чином, слідує, що Відповідачем погоджена поставка товару, у наведеній кількості, асортименті та за цінами, які відображені у первинних документах.

Одночасно, матеріали справи містять податкові накладні, які свідчать про відображення у податковому обліку Позивача господарських операцій, проведених безпосередньо на підставі спірних цін.

Відповідач, у свою чергу відомостей податкового обліку суду не надав. Натомість, у поясненнях від 24.04.2013р., наданих суду 26.04.2013р., вказав, що податкові зобов'язання будуть відкориговані після отримання від Позивача відкоригованих податкових накладних.

Дане дає підстави вважати, що Відповідачем відображені операції за цінами, що визначені у накладних.

Також, матеріали справи містять відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бумсіті» №927 від 24.01.2013р. на звернення Позивача, у якій Відповідач свідчить, що за даними товариства загальна заборгованість за поставлений товар складає 76 684,82грн. та відсутнє посилання на невідповідність цін за якими здійснена поставка товару або на їх неузгодження Покупцем.

Окрім того, у відзиві від 25.03.2013р., що представлений суду 26.03.2013р., Відповідач зазначає, що на момент подачі позовної заяви згідно договору поставки №554 від 04.11.2011р. заборгованість за поставлений товар становить 76 684,82 грн.

Різниця між наведеною сумою та загальною вартістю товару поставленого за вказаними накладними, що дорівнює 76 690,22 грн., становить 5,40 грн. Проте, це не свідчить про відсутність погодження поставки товару за накладними №42464 від 01.11.2012р., №42460 від 01.11.2012р., №42459 від 01.11.2012р., №42468 від 01.11.2012р., №42469 від 01.11.2012р., №42470 від 01.11.2012р., №42465 від 01.11.2012р., №42466 від 01.11.2012р., №42467 від 01.11.2012р., №43600 від 08.11.2012р., №43601 від 08.11.2012р., №43602 від 08.11.2012р., №43610 від 08.11.2012р., №43614 від 08.11.2012р., №43615 від 08.11.2012р., №44917 від 15.11.2012р., №44811 від 15.11.2012р., №44837 від 15.11.2012р., №44838 від 15.11.2012р., №44839 від 15.11.2012р., №44809 від 15.11.2012р., №44810 від 15.11.2012р., №47125 від 29.11.2012р., №47531 від 30.11.2012р., №47532 від 30.11.2012р., №47533 від 30.11.2012р., №47534 від 30.11.2012р., №47535 від 30.11.2012р., №47536 від 30.11.2012р. за ціною, приведеною у них.

Ґрунтуючись на означених вище нормах матеріального права, приймаючи до уваги дані, які зафіксовані у первинних документах представлених суду, а також відсутність доказів протилежного, суд вважає зазначену загальну суму вартості поставленого спірного товару 76 684,82грн. як помилку бухгалтерського розрахунку та приймає за основу вартість товару, що згідно накладних дорівнює 76 690,22 грн. та є погодженою сторонами.

Отже, з огляду на викладені обставини справи, Позивачем Відповідачу фактично поставлено товар загальною вартістю 76 690,22 грн.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 5.3 договору (в редакції погодженій в протоколі розбіжностей до правочину) сторонами визначені умови розрахунку, які полягають у перерахуванні Постачальнику коштів через 25 календарних днів з моменту отримання товару від Постачальника.

Підставою виникнення обов'язку з оплати товару є момент поставки відповідної партії товару та він (обов'язок) повинен бути виконаний не пізніше 25 календарного дня з моменту його настання (поставки товару). Це є граничним визначенням передумови виникнення зобов'язання з оплати та строк якого полягає у вказаному проміжку часу, що погоджені за обопільною згодою сторін, та не мають відсильних підстав.

Приймаючи до уваги момент поставки товару та викладені умови оплати, розрахунок за поставлений товар за видатковими накладними №42464 від 01.11.2012р., №42460 від 01.11.2012р., №42459 від 01.11.2012р., №42468 від 01.11.2012р., №42469 від 01.11.2012р., №42470 від 01.11.2012р., №42465 від 01.11.2012р., №42466 від 01.11.2012р., №42467 від 01.11.2012р. повинен бути здійснений не пізніше 25.11.2012р., за видатковими накладними №43600 від 08.11.2012р., №43601 від 08.11.2012р., №43602 від 08.11.2012р., №43610 від 08.11.2012р., №43614 від 08.11.2012р., №43615 від 08.11.2012р. не пізніше 02.12.2012р., за видатковими накладними №44917 від 15.11.2012р., №44811 від 15.11.2012р., №44837 від 15.11.2012р., №44838 від 15.11.2012р., №44839 від 15.11.2012р., №44809 від 15.11.2012р., №44810 від 15.11.2012р. не пізніше 09.12.2012р., за видатковою накладною №47125 від 29.11.2012р. не пізніше 23.12.2012р. та за видатковими накладними №47531 від 30.11.2012р., №47532 від 30.11.2012р., №47533 від 30.11.2012р., №47534 від 30.11.2012р., №47535 від 30.11.2012р., №47536 від 30.11.2012р. не пізніше 24.12.2012р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця з оплати поставленого товару перед Постачальником у встановлені договором строки не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату вартості товару до початку розгляду справи суду не представлено.

Разом з цим, згідно накладної на повернення Постачальнику №548060 від 01.12.2012р., копія якої надана Відповідачем, останнім повернуто Позивачу товар отриманий за видатковою накладною №42460 від 01.11.2012р. на суму 36,42 грн., з урахуванням податку на додану вартість.

Інші долучені до матеріалів справи копії накладних на повернення Постачальнику до уваги судом не прийнято, оскільки, по-перше, з них не можна встановити за якою саме видатковою накладною повернуто товар, а отже не можна однозначно визначитись, що це є спірні накладні і це стосується спірних відношень, по-друге, накладні на повернення №538143 від 02.11.2012р., №540545 від 02.11.2012р., №541484 від 02.11.2012р., №542473 від 09.11.2012р., №542474 від 09.11.2012р., №543966 від 16.11.2012р., №546151 від 16.11.2012р. свідчать про повернення Відповідачем продукції, отриманої за первинними документами, що складені раніше, ніж проведені спірні господарські операції, а отже поза межами спірних правовідносин.

Одночасно, слід зауважити, що ціна на товар у накладній на повернення повернення Постачальнику №548060 від 01.12.2012р. тотожна ціні, за якої здійснено приймання товару, при цьому без зауважень щодо її розміру або непогодження з боку Відповідача.

Відтак, сума невиконаного грошового зобов'язання за договором поставки №554 від 04.11.2011р. в частині розрахунку за поставлений Позивачем товар за означеними вище накладеними, на час подання позовної заяви, дорівнює 76 653,80 грн. (76 690,22 грн. - 36,42 грн. = 76 653,80 грн.).

З огляду на таке, твердження Відповідача у цій частині спростовуються фактичними обставинами справи та за цих підстав є безпідставними.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із назви ст.625 Цивільного кодексу України та змісту Глави 51, в якій вона розташована, згаданий у її диспозиції борг є заходом відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, який є наслідком такого невиконання - порушення у розмінні ст.610 Цивільного кодексу України. В свою чергу, саме борг є підставою та базою для нарахування стягуваних в межах розглядуваної справи суми інфляційної індексації та 3% річних.

Оскільки ознакою боргу за наведеними статтями Цивільного кодексу України є прострочення виконання грошового зобов'язання, у світлі приписів ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, які закріплюють вимоги щодо виконання зобов'язань, у тому числі -за строком, цілком логічним є висновок суду про існування певного строку (терміну), в межах якого виконання відповідного зобов'язання вважатиметься належним (не простроченим).

У спірному випадку таким строком є виконання грошового зобов'язання через 25 календарних днів з моменту отримання товару від Постачальника

За таких підстав є факт прострочення з оплати накладних №42464 від 01.11.2012р., №42460 від 01.11.2012р., №42459 від 01.11.2012р., №42468 від 01.11.2012р., №42469 від 01.11.2012р., №42470 від 01.11.2012р., №42465 від 01.11.2012р., №42466 від 01.11.2012р., №42467 від 01.11.2012р. у загальній сумі 31 003,08грн. (дана сума визначена з врахуванням повернення товару на суму 36,42 грн. за накладною №42460 від 01.11.2012р.), накладних №43600 від 08.11.2012р., №43601 від 08.11.2012р., №43602 від 08.11.2012р., №43610 від 08.11.2012р., №43614 від 08.11.2012р., №43615 від 08.11.2012р. у загальній сумі 13 655,24грн., накладних №44917 від 15.11.2012р. №44811 від 15.11.2012р., №44837 від 15.11.2012р., №44838 від 15.11.2012р., №44839 від 15.11.2012р., №44809 від 15.11.2012р., №44810 від 15.11.2012р. у загальній сумі 10 196,56 грн., накладної №47125 від 29.11.2012р. у сумі 11 180,40 грн. та накладних №47531 від 30.11.2012р., №47532 від 30.11.2012р., №47533 від 30.11.2012р., №47534 від 30.11.2012р., №47535 від 30.11.2012р., №47536 від 30.11.2012р. у загальній сумі 10 618,52 грн., що загалом становить 76 653,80грн.

За розрахунком Позивача, приведеному у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 11.04.2013.р, 3% річних у загальній сумі дорівнюють 514,14 грн., інфляційні витрати, згідно розрахунку наведеному у позові, складають загалом 213,43 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок нарахованих Позивачем 3% річних та інфляційних витрат за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», суд дійшов висновку про помилкове визначення початку періоду прострочення, проте приймає його при розрахунку, оскільки він у межах встановленого судом.

Таким чином, за підрахунком суду інфляційні витрати за період прострочення оплати вартості поставленої продукції за вказаним договором відповідно до перелічених накладних визначений Позивачем у загальній сумі складають 215,44 грн., 3% річних 514,89 грн.

З урахуванням наведеного, враховуючи межі позовних вимог, суд погоджується з розрахунком здійсненим Позивачем та виходить із сум ним означених: 3% - 514,14 грн., інфляційні витрати - 213,43 грн.

Пунктом 8.9 договору поставки (в редакції погодженій протоколом розбіжностей) передбачена відповідальність Відповідача: у випадку порушення строків оплати поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За змістом позовних вимог Позивачем нарахована пеня у загальному розмірі 2 569,23грн.

Перевіривши наведений у позові Позивачем розрахунок пені, встановлено таке, пеня за період прострочення у 93 календарних дня (що межах визначеного судом) від суми заборгованості за видатковими накладними №42464 від 01.11.2012р., №42460 від 01.11.2012р., №42459 від 01.11.2012р., №42468 від 01.11.2012р., №42469 від 01.11.2012р., №42470 від 01.11.2012р., №42465 від 01.11.2012р., №42466 від 01.11.2012р., №42467 від 01.11.2012р. у розмірі 31 003,08грн. становить 1 183,70 грн.;

за період прострочення у 86 календарних днів (що у межах встановленого судом) від суми заборгованості за видатковими накладними №43600 від 08.11.2012р., №43601 від 08.11.2012р., №43602 від 08.11.2012р., №43610 від 08.11.2012р., №43614 від 08.11.2012р., №43615 від 08.11.2012р. у розмірі 13 655,24 грн. становить 482,18 грн.;

за період прострочення у 79 календарних днів (у межах встановленого судом) від суми заборгованості за видатковими накладними №44917 від 15.11.2012р., №44811 від 15.11.2012р., №44837 від 15.11.2012р., №44838 від 15.11.2012р., №44839 від 15.11.2012р., №44809 від 15.11.2012р., №44810 від 15.11.2012р. у розмірі 10 196,56 грн. становить 330,80 грн.;

за період прострочення у 65 календарних днів (у межах встановленого судом) від суми заборгованості за видатковою накладною №47125 від 29.11.2012р. у розмірі 11 180,40 грн. становить 298,57 грн.;

за період прострочення у 64 календарні дні (у межах встановленого судом) від суми заборгованості за видатковими накладними №47531 від 30.11.2012р., №47532 від 30.11.2012р., №47533 від 30.11.2012р., №47534 від 30.11.2012р., №47535 від 30.11.2012р., №47536 від 30.11.2012р. у розмірі 10 618,52 грн. становить 279,21 грн.

Загальна сума пені складає 2 574,46 грн., що перевищує зазначену Позивачем (2 569,23грн.). Разом з цим, враховуючи межі позовних вимог, суд виходить із сум означених Позивачем, а саме пеня у розмірі 2 569,23 грн.

Відтак, враховуючи заявлені Позивачем вимоги, які полягають у стягненні з Відповідача суми основного боргу в розмірі, що залишився непогашеним у зв'язку із зарахуванням проведеної оплати в рахунок сплати пені, 3 % річних та інфляційних витрат згідно положень ст.534 Цивільного кодексу України та у залишковій частині - частини суми основного боргу, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Як було вже зазначено, п.8.9 договору встановлена відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення у випадку порушення строків оплати.

Також, положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено право вимоги Позивача та обов'язок сплатити Відповідачем суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчить банківська виписка за 21.03.2013р. Відповідачем у рахунок оплати за рибу згідно договору №554 від 04.11.2011р. перераховано 30 000,00 грн. та відповідно до платіжного доручення №2911 від 19.03.2013р. - 1 000,00 грн., №3300 від 28.03.2013р. - 3 000,00 грн.

Оскільки, підстави для стягнення з відповідача суми пені, 3 % річних та індексу інфляції є наявними, відповідно суд визнає вірним і здійснене Позивачем зарахування вказаних сум на погашення боргу за рахунок сплачених Відповідачем коштів у розмірі 3 296,80 грн.

При цьому, оскільки Позивачем визначено суму основного боргу без врахування вартості повернутого товару в розмірі 36,42грн., внаслідок чого заборгованість за основним зобов'язанням становить 76 653,80 грн., Позивачем невірно здійснено зарахування сум на погашення грошового зобовязання з опалти поставленого товару за рахунок сплачених Відповідачем сум.

Як встановлено судом, на дату подачі позову (27.02.2013р.) сума основного боргу складає 76 653,80 грн.

Також, станом на 27.02.2013 р.:

- сума пені визначена Позивачем та прийнята судом з огляду на вищевикладені обставини складає 2 569,23 грн.;

- за цих же підстав розмір 3 % річних - 514,14 грн.;

- інфляційні витрати - 213,43 грн.

Згідно ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

- у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

- у другу чергу сплачуються проценти і неустойка,

- у третю чергу сплачується основна сума боргу.

За таких обставин, враховуючи сплату коштів в розмірі 30 000,00 грн. та з урахуванням проведеного зарахування вказаної суми в рахунок сплати пені, 3 % річних та інфляційних збитків, а також сплату коштів в розмірі 4 000,00 грн., станом на дату винесення судового рішення сума основного боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бумсіті» перед Позивачем становить 45 950,60 грн. (погашено 2 569,23грн. пені + 514,14 грн. 3 % річних + 213,43 грн. інфляційні витрати + 30 703,20грн. основного боргу).

Приймаючи до уваги викладене, вимоги Позивача з урахуванням заяви про зменшення їх розміру від 11.04.2013р., підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на Відповідача у розмірі пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Украінская восточная рибная компанія», м.Куп'янськ Харківської області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бумсіті», м.Донецьк, про стягнення 45 987,02грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бумсіті» (83092, м.Донецьк, Будьоннівський район, вул.230-ої Стрілецької дивізії, 1а, ЄДРПОУ 33913348, п/р26001056376000 у ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 335076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Украінская восточная рибная компанія» (63700, Харківська область, м.Куп'янськ, вул.Дзержинського, б.55, ЄДРПОУ 30665859, п/р26002962504670 у ПАТ «Перший український міжнародний банк», МФО 334851) 45 950,60 грн. суми основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бумсіті» (83092, м.Донецьк, Будьоннівський район, вул.230-ої Стрілецької дивізії, 1а, ЄДРПОУ 33913348, п/р26001056376000 у ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 335076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Украінская восточная рибная компанія» (63700, Харківська область, м.Куп'янськ, вул.Дзержинського, б.55, ЄДРПОУ 30665859, п/р26002962504670 у ПАТ «Перший український міжнародний банк», МФО 334851) відшкодування сплаченої суми судового збору в розмірі 1 719,14 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. У судовому засіданні 16.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст складено 21.05.2013р.

Суддя С.М. Соболєва