Постанова № 31330498, 26.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 р. Справа № 804/1973/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

при секретарі судового засідання Кравєць Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача Єрмакова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в якому просив: ««

- визнати протиправними дії відповідача, щодо коригування в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ, щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» без винесення податкового повідомлення-рішення, задекларованих ФОП ОСОБА_3 сум податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.01.2012 по 31.01.2012, 01.03.12 по 31.03.2012 р. з податку на додану вартість,

- зобов'язати відповідача відновити в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ, щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_3 сум податкового зобов'язання за період з 01.01.2012 по 31.01.2012, 01.03.12 по 31.03.2012 р. податкового кредиту за період з 01.01.2012 по 31.01.2012, 01.03.12 по 31.03.2012 р. з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, що були відкориговані на підставі Акту № 1514 від 07.08.2012 р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_3 (р.н.о.п.п. НОМЕР_1), щодо документального не підтвердження реальності господарських відносин та повноти відображення в обліку з питання ПДВ за період з 01.01.2012 по 31.01.2012, 01.03.12 по 31.03.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається не те, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача, щодо документального не підтвердження реальності господарських відносин та повноти відображення в обліку з питань ПДВ за період з 01.01.2012 по 31.01.12, 01.03.12 по 31.03.12 р. за результатами якої було складено акт № 1514 від 07.08.2012 р. у висновках якого було відображено, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено неможливість реального здійснення платником податків господарських операції ФОП ОСОБА_3, а саме: по ланцюгу придбання за січень 2012 р. - ПАТ «Веста -Дніпро», ТОВ «Веста -Індастріал», ТОВ «Технокомплект», інші; за березень 2012 р. - КП «Адміністративно технічне управляння», ФОП ОСОБА_5, ПАТ «Веста -Дніпро», ТОВ «Веста -Індастріал», інші та по ланцюгу реалізації покупцям, а саме: за січень 2012 року - ТОВ «АФСО», ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4, ПП «ОСОБА_7», ТОВ «Автостелс, ПП «Промтехтрейд», ПП «Кенгуру», ТОВ Автоакум», ТОВ «Студія», ТОВ «Курсінвест», ТОВ «Енергоавтостарт, ТОВ «Компанія Сельта», ТОВ «СК «Лінкуруст», ТОВ «Авто - Сила», ТОВ «Івмар», ТОВ «Промторгмаркет», інші, за березень 2012 - ТОВ «АФСО», ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4, ПП «ОСОБА_7», ПП «Логорифм НВЦ, ТОВ «Автостелс», ПП «Промтехтрейд», ТОВ «Ін-Веста», ТОВ «Автоакум», ТОВ «Курсінвест»,ТОВ «Енегроавтостарт», ТОВ «Ремелектросервіс», ТОВ «СК «Лінкруст», ТОВ «Авто-сила», ТОВ «Імвар», інші. Позивач вважає, що висновки відповідача щодо нереальності правочинів є необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідач встановлюючи нереальність угод керувався лише власними припущеннями ігноруючи дійсний стан речей, як то наявність в позивача найманих працівників, складських та офісного приміщень, транспортних засобів, наявність усіх необхідних первинних документів. Крім того, позивач вважає, що у випадку виявлення факту декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення, чого відповідачем зроблено не було. Також, позивач зазначає, що податковий орган не має права самостійно змінювати показники в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ, щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених позивачем у податкових деклараціях за січень, березень 2012 р., однак такі дії відповідачем були вчинені, що є порушенням норм статті 49 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що операції між ФОП ОСОБА_3 та покупцями не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, які економічно необхідні для виконання постачання ТМЦ або здійснення діяльності. Також, відповідач зазначив, що з січня 2013 року з метою забезпечення автоматизації процесів, замість тих, що функціонували раніше, податкових баз, впроваджено систему Податковий блок, доступ до якої має виключно ДПА України, через що будь-які зміни в зазначеній базі відповідач робити не має можливості, і відповідно, ніяких коригувань не здійснював.

В наступному, відповідач змінив пояснення, та повідомив, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, увійшла до підсистеми «Податковий аудит», яка є складовою системи «Податковий блок». Сама система «Податковий блок» знаходиться на стадії впровадження та доопрацювання, в той час як система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України продовжує функціонувати.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу на перевірку № 589 від 30.07.2012 р., виданого ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, згідно із п. 79.1, 79.2, ст.79 та згідно із п. п. 78.1.1. п.78.1 ст. 78, на підставі п. п.751.2. п.75 ст.75, відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_3, щодо документального не підтвердження реальності господарських відносин та повноти відображення в обліку з питань ПДВ за період з 01.01.2012 по 31.01.2012, 01.03.2012 по 31.03.2012 р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт № 1514 від 07.08.2012 р.

Згідно висновків зазначених в акті перевірки від 07.08.2012 р., за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_3 не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій ФОП ОСОБА_3 по ланцюгу придбання за січень 2012 р. з ПАТ «Веста -Дніпро», ТОВ «Веста -Індастріал», ТОВ «Технокомплект», інші; за березень 2012 р. з КП «Адміністративно технічне управляння», ФОП ОСОБА_5, ПАТ «Веста -Дніпро», ТОВ «Веста -Індастріал», інші та по ланцюгу реалізації покупцям, а саме: за січень 2012 року з ТОВ «АФСО», ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4, ПП «ОСОБА_7», ТОВ «Автостелс, ПП «Промтехтрейд», ПП «Кенгуру», ТОВ Автоакум», ТОВ «Студія», ТОВ «Курсінвест», ТОВ «Енергоавтостарт, ТОВ «Компанія Сельта», ТОВ «СК «Лінкуруст», ТОВ «Авто - Сила», ТОВ «Івмар», ТОВ «Промторгмаркет», інші, за березень 2012 з ТОВ «АФСО», ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4, ПП «ОСОБА_7», ПП «Логорифм НВЦ, ТОВ «Автостелс», ПП «Промтехтрейд», ТОВ «Ін-Веста», ТОВ «Автоакум», ТОВ «Курсінвест»,ТОВ «Енегроавтостарт», ТОВ «Ремелектросервіс», ТОВ «СК «Лінкруст», ТОВ «Авто-сила», ТОВ «Імвар», інші.

16.08.2012 р. позивачем було подано заперечення на акт до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ.

Листом № 616/10/17-222 від 27.08.2012 р. «Про розгляд заперечень» заперечення на акт перевірки позивача залишені без задоволення.

У відповідності до п.п. 20.1.4, п.20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно до вимог п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

З висновків акту від 07.08.2012 р. випливає, що за результатами позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3 не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій з постачальниками та покупцями у січні, березні 2012. Однак, зазначені висновки, матеріалами справи спростовуються.

Так, судом було встановлено, що ФОП ОСОБА_3 зареєстрований Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 01.04.1999 р. і взято на податковий облік та зареєстровано у якості платника податку на додану вартість. У період, що перевірявся, ФОП ОСОБА_3 використовував у своїй діяльності складські приміщення загальною площею понад 650 кв. м., власний вантажний транспорт, також в підприємницькій діяльності використовувалася праця чотирьох найманих працівників, що підтверджено наданими до суду належними доказами.

04.03.2005 р. між ПАТ «Веста -Дніпро» (Продавцем) та ФОП ОСОБА_3 (Покупцем) було укладено Договір купівлі-продажу батарей акумуляторних свинцевих стартерних для вантажних автомобілів. Термін дії договору продовжений до 31.12.12 р. Відповідно до укладеного договору Покупцю було надано статус офіційного та ексклюзивного дилера марки «Акумулятор» на території України. На виконання умов Договору Продавцем поставлявся Покупцю відповідний товар. Суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту декларації з ПДВ відповідного періоду, відображених в реєстрі отриманих податкових накладних за січень 2012 р.

Також, 15.11.2011 між ТОВ «Веста Індастріал»,. та ФОП ОСОБА_3, 01.09.2011 р між ТОВ «Ін-Веста» та ФОП ОСОБА_3 і 04.01.2012 р. між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_3 було укладено договори купівлі-продажу акумуляторної продукції, за якими ФОП ОСОБА_3 придбавав зазначений товар.

На отримані товари/послуги постачальниками було виписано податкові накладні, які включені ФОП ОСОБА_3 до податкового кредиту за січень 2012 р.

Також, в січні 2012 р. придбаний товар було реалізовано за типовими договорами ФОП ОСОБА_3 наступним контрагентам: ТОВ «АФСО», ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4, ПП «ОСОБА_7», ТОВ «Автостелс», ПП «Промтехтрейд», ПП «Кенгуру», ТОВ «Автоакум», ТОВ «Студія», ТОВ «Курсінвест», ТОВ «Енергоавтостарт», ТОВ «Компані «Сельта», ТОВ «Ск «Лінкурст», ТОВ «Авто-Сила», ТОВ «Імвар», ТОВ «Промторгмаркет», ФОП ОСОБА_5

В березні 2012 р. придбаний товар було реалізовано:ТОВ «АФСО», ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4, ПП «ОСОБА_7», ПП Логарифм НВЦ» ТОВ «Автостелс», ПП «Промтехтрейд», ТОВ «Ін-Веста», ТОВ «Автоакум», ТОВ «Курсінвест», ТОВ «Енергоавтостарт», ТОВ «Ремелектросервіс», ТОВ «Ск «Лінкурст», ТОВ «Авто-Сила», ТОВ «Імвар», ФОП ОСОБА_5 Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкових зобов'язань декларації з ПДВ за січень та березень 2012 р. Розрахунки між суб'єктами господарювання за отримані товари проводились у безготівковій формі.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що позивачем було надано в підтвердження укладання та виконання угод, а також їх господарської мети копії договорів, податкових та видаткових накладних, копії розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, оригінали банківських виписок за січень, березень 2012 р. Недоліків у наведених документах, відповідачем під час здійснення перевірки виявлено не було.

В свою чергу, відповідач на підтвердження своїх доводів щодо не підтвердження реальності господарських відносин ФОП ОСОБА_3 з контрагентами за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р. по 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р. належних доказів не надав.

Разом з тим суд зазначає, що спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України де закріплено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2 п.53.3 ст. 54).

За правилами п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абз.1 п.58.1 ст. 58).

В силу абз.2 п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення результатів господарської діяльності або відємноговідємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи положення наведених норм закону, суд приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах закон не передбачає.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджено в судовому засіданні представником відповідача, у спірних правовідносинах відповідач податкового повідомлення - рішення не виносив, що є порушенням норм ст. 58 Податкового Кодексу України.

В свою чергу, предметом оскарження у даній адміністративній справі є дії відповідача, як об'єкта владних повноважень по зміні показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, які на підставі декларацій з ПДВ відображаються відповідачем у централізованій електронній базі податкової звітності, а саме: в базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА».

Факт здійснення коригувань в базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА», показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, які на підставі декларацій з ПДВ відображаються податковим органом в зазначеній системі був встановлений в судовому засіданні шляхом співставлення показників Додатку № 5 до Декларації з ПДВ ФОП ОСОБА_3 за січень, березень 2012 р., що подавалися до ДПІ, з показниками витягів з бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ, щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», наданих відповідачем.

Так, судом були виявлені коригування в показниках за наступними контрагентами: у січні 2012 р. за податковими зобов'язаннями - ТОВ «Студія», ТОВ «Енергоавтостарт», ТОВ «Авто-Сила», ТОВ «Продмаркет», ФОП ОСОБА_6; за податковим кредитом ФОП ОСОБА_5; у березні 2012 р. за податковими зобов'язаннями - ФОП ОСОБА_7, ТОВ «Автостелс», ТОВ «Ін-Веста», ТОВ «Енергоавтостарт», ТОВ «Авто-Сила», ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4; за податковим кредитом ПАТ «Веста -Дніпро».

Заперечення відповідача, про відсутність коригувань в базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ, щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що на думку відповідача, підтверджується зворотнім боком облікової картки ФОП ОСОБА_3 не можуть бути прийняті судом, оскільки спростовуються наведеними вище доказами. Крім того, позовні вимоги стосуються коригувань саме у податковій базі даних, а не в обліковій картці, через що зворотній бік облікової картки який не містить інформації щодо предмета доказування не може вважатися належним доказом у справі.

Проте, відповідно до п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

В силу п. 49.1. ст. 49 Податкового кодексу України Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2. ст. 49 Податкового кодексу України визначено, Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

В свою чергу п. 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлює, що Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (зі змінами і доповненнями, внесеними наказами ДПА від 08.12.2008р. № 765, від 30.12.2009р. № 742), затверджені Методичні рекомендації щодо такої взаємодії.

Згідно п.1.3 даного наказу для реалізації Методичних рекомендацій, зокрема, створений такий програмний продукт як система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пункт 2.14 наказу № 266 передбачає, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Таким чином, Деталізована база співставлення є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками № 5.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 2.21. наказу № 266 передбачає, що Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати. До узгодження інших податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, уточнення результатів автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ не здійснюється.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин суд вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в Деталізованій базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в ході судового розгляду справи не надав доказів не вчинення ним коригувань в базі даних, та не навів підстав, які б свідчили про законність та обґрунтованість вчинених ним дій, які полягають у коригуванні в автоматизованій системі податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача задекларованих ним в січні, березні 2012р.

За викладеного, суд приходить до висновку, що вказані вище дії вчинені відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому зазначені дії податкової інспекції слід визнати протиправними, зобов'язавши, при цьому, відповідача вчинити дії щодо відновлення в автоматизованій системі показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р.., 01.03.2012 по 31.01.2012 р.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Виходячи з наведеного, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 грн. 41 коп. понесених позивачем згідно квитанції яка міститься у матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби , щодо коригування в автоматизованій системі "Деталізована інформація по платнику ПДВ, щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", задекларованих ФОП ОСОБА_3 сум податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.01.2012 по 31.01.2012, 01.03.12 по 31.03.2012 р. з податку на додану вартість.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в автоматизованій системі "Деталізована інформація по платнику ПДВ, щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_3 сум податкового зобов'язання за період з 01.01.2012 по 31.01.2012, 01.03.12 по 31.03.2012 р. податкового кредиту за період з 01.01.2012 по 31.01.2012, 01.03.12 по 31.03.2012 р. з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 грн. 41 коп.

Зобов'язати ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України надати суду у десятиденний строк з моменту вступу рішення у законну силу звіт про виконання постанови суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 27.03.2013.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 27.03.2013 СуддяО.С. Луніна О.С. Луніна О.С. Луніна