Рішення № 31329599, 13.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2013 р. Справа № 911/928/13

Господарський суд Київської області у складі судді Наріжного С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТ-ТРАНС" до Фізичної особи-підприємця Хоренко Олексія Олександровича про стягнення 13 057,97 грн,

за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У березні 2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАСТ-ТРАНС" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Хоренко Олексія Олександровича (далі - відповідач) про стягнення 13 057,97 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором-заявкою №1 від 14.11.2012 на транспортування вантажу автомобільним транспортом з оплати за перевезення вантажу. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 134057971 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2013 порушено провадження у справі № 911/928/13 та призначено її до розгляду на 15.04.2013.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 15.04.2013 представника позивача та неподанням ним витребуваних документів, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 13.05.2013.

26.04.2013 через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог зі змісту якої вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 13057,97 грн. замість 134057971 грн., як помилково вказану у прохальній частині позову. Факт про помилковість зазначеної вище суми додатково підтверджується тим, що по тексту самої позовної заяви позивач просить саме 13057,97 грн. (5500 грн. 11 грн. + 46,97 грн. + 7500 грн.).

За таких обставин, суд приймає заяву позивача та здійснює розгляд вимог про стягнення з відповідача 5500 грн. основного боргу, 11 грн. втрат коштів від інфляції, 46,97 грн. 3% річних та 7500 грн. штрафу.

Сторони своїх представників в судове засідання 13.05.2013 не направили, про причини неявки суд не повідомили, витребувані документи суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи вони були повідомленими належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представників сторін, так як їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні, відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, після виходу з нарадчої кімнати, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Встановив:

14.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВАСТ-ТРАНС" (за договором - перевізник, надалі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем Хоренко Олексієм Олександровичем (за договором - замовник, надалі - відповідач) було укладено договір - заявку № 1 на транспортування вантажу автомобільним транспортом (надалі - договір), відповідно до якого, позивачем було здійснене міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Росія (м. Балахна) - Україна (м. Київ).

Перевезення здійснювалося транспортним засобом позивача державний номер АІ 3657 АО / АІ 9013 XX (водій Москаленко С.В.) на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної від 18.11.2012 № 2710 (далі - CMR).

Статтею 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - КДПВ), що є чинною відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 року (57-V), визначено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Умовами Договору визначено термін оплати та порядок розрахунків - 5 банківських днів при пред'явленні визначеного Договором переліку документів.

На виконання умов договору - заявки № 1 від 14.11.2012, що позивач виконав взяті на себе договірні зобов'язання, а саме здійснив перевезення вантажу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) про отримання вантажу вантажоодержувачем.

24.11.2012 позивач направив на адресу відповідача рекомендований лист № 0811300050440 з повним пакетом документів, в тому числі рахунок-фактуру № 2971 від 21.11.12 на суму 7500,00 грн., а 30.11.2012 останнім було отримано документи.

Отже, факт надання послуг з перевезення вантажу за договором - заявкою № 1 від 14.11.2012 підтверджується, зокрема, товарно-транспортною накладною (CMR), про що свідчать підписи сторін договору та за відсутності у відповідача заперечень щодо якості та ціни наданих послуг з перевезення вантажу.

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо перевезення у відповідності до положень договору-заявки.

Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення п.10 договору відповідач здійснив часткову оплату - 17.01.2013 у розмірі 2000 грн., тобто з прострочення платежу (41 день), що підтверджується банківською випискою.

Таким чином, на час вирішення спору вартість наданих позивачем послуг з перевезення вантажу за договором становить 5500 грн. (7500 грн. - 2000 грн.), у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача вказаної вище суми.

Згідно з частиною першою статі 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, доказів сплати відповідачем повної вартості наданих послуг у строк визначений договором матеріали справи не містять, а відтак факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати взятих на себе договірних зобов'язань, до моменту звернення позивачем з позовом до суду, доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повної оплати відповідачем вартості отриманих послуг у розмірі 5500 грн., господарський суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача з позовом до суду борг відповідача перед позивачем становив -5500 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Зважаючи на те, що в порушення вимог ст.ст. 525, 526, ч. 2 ст. 530 ст. 909 ЦК України основний борг у сумі 5500 грн. відповідачем не погашений, розмір боргу відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 5500 грн. основного боргу за надані транспорті послуги з перевезення вантажу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивачем заявлено до стягнення 11 грн. втрат коштів від інфляції та 46,97 грн. 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність заявлених до стягнення втрат коштів від інфляції та 3% річних, враховуючи строки виникнення зобов'язання за договором, періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних, заявлені позивачем, господарський суд встановив, що надані позивачем розрахунки втрат коштів від інфляції та 3% річних є арифметично вірним.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, про задоволення позовних вимог в частині стягнення втрат коштів від інфляції у сумі 11 грн. та 3% річних у сумі 46,97 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивачем заявлено до стягнення 7500 грн. штрафу нарахованого на суму боргу.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати послуг перевезення доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата штрафу.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, за умовами п. 20 договору у випадку прострочення платежів сторони заданим договором зобов'язані сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення та штраф у розмірі суми вартості перевезення, тобто 100% від суми вартості перевезення.

Перевіривши заявлену до стягнення суму штрафу, враховуючи строки виникнення зобов'язання за договором, п. 20 договору господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 7500 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 5500 грн. основного боргу, 7500 грн. штрафу, 11 грн. втрат коштів від інфляції та 46,97 грн. 3 % річних є правомірними, обґрунтованим та документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хоренко Олексія Олександровича (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Тімірязєва, 2, кв. 125, ідентифікаційний код 3231818895) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТ-ТРАНС" (08113, Київська обл., с. Петрушки, вул. Лісна, 1, код ЄДРПОУ 30367782) 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. основного боргу, 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн. штрафу, 25 (двадцять п'ять) грн. 27 коп. втрат коштів від інфляції, 46 (сорок шість) грн 97 коп. 3 % річних та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Наріжний С.Ю.

Дата виготовлення та підписання рішення 18.05.2013.