Ухвала суду № 31329488, 16.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 108/12387/12

16.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Біленко Л.В. ) від 02.01.2013 по справі №108/12387/12

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим,98324)

до Виконавчого комітету Керченської міської ради (вул. Кірова 17, м. Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

про зобов'язання суб'єкта владних повноважень до спонукання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 02.01.2013 адміністративний позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Керченської міської ради про зобов'язання суб'єкта владних повноважень до спонукання вчинити певні дії залишено без розгляду.

Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 02.01.2013 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 16.05.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги неправомірністю рішення Виконавчого комітету Керченської міської ради від 28.05.2012 № 382, яке не відповідає вимогам Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 01.06.2011 №869. Просить вказане рішення визнати неправомірним та його скасувати, а також зобов'язати начальника управління житлово-комунального господарства оприлюднити в газеті "Керченський робочий" спростування раніше опублікованої статті.

Адміністративний позов ОСОБА_2 зареєстровано 28.12.2012 за вхідним № 47013, а Рішення Виконавчого комітету Керченської міської ради, якого саме й стосуються вимоги позивача, прийнято 28.05.2012, у позові заявника апеляційної скарги зазначено, що вказане рішення було оприлюднене в газеті "Керченський робочий" 02.06.2012.

Суд першої інстанції дійшов висновку що позивачем строк звернення до суд пропущено, оскільки Рішення Виконавчого комітету ухвалено саме 28.05.2012 та позивач з ним ознайомлений 02.06.2012, що убачається з тексту позову. Таким чином, на думку суду першої інстанції про порушення своїх прав позивач дізнався чи повинен був дізнатися 02.06.2012, ознайомившись з текстом Рішення Виконавчого комітету Керченської міської ради в засобах масової інформації.

Але з зазначеною вище позицією суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частини ч. 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.

Частиною 2 до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи та з апеляційної скарги позивача, ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позов саме 25.12.2012.

Залишаючи адміністративний позов ОСОБА_2 без розгляду суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження позивача, що саме 25.07.2012 позивач отримав останню відповідь Голови постійної депутатської комісії по етиці Єлізарова О.В. датованої від 23.07.2012 за № 01-5/7 з роз'ясненням про звернення до іншої комісії, з посиланням на Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово - комунальних послуг, структуру цін/ тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад" затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку; будівництва та житлово - комунального господарства України № 390 від 30.07.2012 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 16 серпня 2012 року за № 1380/21692.

Разом з тим матеріали справи, не містять ані копії звернення позивача до Керченської міської ради ані відповідей уповноважених Керченської міської ради.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Положеннями статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно з ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява ОСОБА_2 залишена судом першої інстанції без розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, в той час як доводи позивача про те що саме з моменту затвердження Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово - комунальних послуг, структуру цін/ тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад" Наказом Міністерства регіонального розвитку; будівництва та житлово - комунального господарства України № 390 від 30.07.2012 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 16 серпня 2012 року за № 1380/21692 йому стало відомо про протиправність спірних рішень, залишилося по за увагою суду.

Суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив рішення без додержання норм процесуального права.

Отже, ухвала Керченського міського суду Автономної Республіки Крим прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 99, 100,195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 02.01.2013 по справі №108/12387/12 скасувати.

Справу №108/12387/12 направити до Керченського міського суду Автономної Республіки Крим для продовження розгляду.

Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська