Постанова № 31329407, 14.05.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2013 р. о 15:59 Справа №801/3655/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим колегією суддів у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., суддів Кисельової О. М. та Кузнякової С. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Багдасарян Н. В.,

за участю:

прокурора Реднікіна М. В., посвідчення №012228

позивача ОСОБА_1, НОМЕР_1

представника відповідача Григорчук О. А., довіреність №220/80/д, повідчення УК №129968

за позовом Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах особи - ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

до Міністерство інфраструктури України

про стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні,

Обставини справи: Заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим в інтересах особи ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач 1), Міністерства інфраструктури України (далі - відповідач 2) в якому позивач просить суд визнати бездіяльність міністерства оборони України та Міністерства інфраструктури України щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені у розмірі 159523 грн. протиправною та стягнути з Міністерства оборони України на користь громадянина ОСОБА_1 заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 159523 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у жовтні 1999р. позивач був відряджений Наказами Міністерства оборони України для подальшого проходження служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі.

Пізніше Наказами Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №141/0 від 27 березня 2012 року та регіонального структурного підрозділу «Кримаерорух» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №81/о від 29 березня 2012 року підполковник ОСОБА_1, на підставі наказу Міністра оборони України № 202 від 13 березня 2012 року був звільнений з посади заступника керівника польотів районного диспетчерського центру регіонального структурного підрозділу «Кримаерорух». Проте, як зазначено в позовній заяві, на день звільнення одноразова грошова допомога при звільнені ОСОБА_1 виплачена не була. Зазначене, на думку позивача, є порушенням ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині права позивача на отримання одноразової грошової допомоги розмірі 50 відсотків від місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. А відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, про що позивачеві стало відомо з Постанови Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013р. у справі №К/9991/69001/12 за позовом військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах ОСОБА_3 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України регіонального структурного підрозділу «Кримаерорух» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні.

Заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та позивач у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі.

Міністерство оборони України згідно з наданих письмових заперечень вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з підстав, наведених у запереченнях. Так, відповідач, зокрема, вважає, що згідно пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів, органів, у яких вони працювали, а позивач на час видання наказу про звільнення з військової служби займав посаду і фактично працював в ДП «Украерорух». Питання щодо особи, за рахунок коштів якої має бути сплачено одноразова грошова допомога, має вирішуватися відповідно до положень ч. 5 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Адже, відповідно до п. 245 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008р. №1153/2008 встановлено, що звільнення з військової служби військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ і організацій, здійснюється посадовими особами, зазначеними в п. 225 цього Положення за поданням керівників державних органів Міністерства оборони України. Днем закінчення військової служби для таких військовослужбовців є день, зазначений у наказі (розпорядженні) про звільнення з посади в державних органах, установах і організаціях, до яких вони були відряджені.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.1999р. №1281 «Про створення об'єднанної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» грошове забезпечення військовослужбовців, відряджених до ДП «Украерорух», здійснюється в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій». При цьому, як зазначає Міністерство оборони України у письмових запереченнях, фінансування витрат на утримання підрозділів цивільно-військової системи організації повітряного руху України здійснюється за рахунок коштів, передбачених на цілі в державному бюджеті, частини коштів, що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством, а відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. №104 виплата грошового забезпечення проводиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені військовослужбовці.

Міністерство інфраструктури України також заперечує проти задоволення позову з підстав, наведених у запереченнях на нього. Так, другий відповідач стверджує, що ОСОБА_1 у трудових відносинах з Міністерством інфраструктури України не перебував, Міністерство не укладало з ним трудового договору у формі контракту та не приймало відносно нього будь-яких фінансових зобов'язань.

Крім того, другий відповідач вважає, що при визначенні особи, за рахунок коштів якої слід здійснювати виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слід керуватися положеннями ч. 4 ст. 9 зазначеного Закону, відповідно до якої виплата такої допомоги здійснюється, зокрема, Міністерством оборони України за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на його утримання.

Вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Наказами Міністра оборони України №600 від 19 жовтня 1999 року та командира військової частини А2456 №152 від 17 листопада 1999 року ОСОБА_1 був відряджений для подальшого проходження служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі.

Наказом Міністра оборони України №202 від 13 березня 2012 року підполковник ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" був звільнений у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я).

Наказами Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №141/0 від 27 березня 2012 року та регіонального структурного підрозділу "Кримаерорух" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №81/о від 29 березня 2012 року підполковник ОСОБА_1, на підставі наказу Міністра оборони України №202 від 13 березня 2012 року був звільнений з посади заступника керівника польотів районного диспетчерського центру регіонального структурного підрозділу "Кримаерорух".

Зазначеним наказом №141/0 від 27 березня 2012 року була визначена вислуга років ОСОБА_1 в Збройних Силах України, яка склала 34 роки 1 місяць.

Проте, на день звільнення одноразова грошова допомога при звільнені ОСОБА_1 виплачена не була.

12 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та Міністерства оборони України з вимогою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги при звільнені.

Міністерство оборони України у своєї відповіді за вих. №248/3/9/1/233 від 27 квітня 2012 року, на звернення позивача, відмовило йому у виплаті вказаної грошової допомоги, та роз'яснило останньому, що з метою отримання одноразової грошової допомоги при звільнені він повинен звернутися до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Посилаючись на те, що при звільненні не було виплачено одноразову грошову допомогу 20 квітня 2012 року було подано позов в якому ОСОБА_1 просив стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України одноразову грошову допомогу при звільнені.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31 травня 2012 року залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року, позов було задоволено у повному обсязі та стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 159523 гривні.

Таким чином, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України зазначене рішення суду набрало законної сили.

Згідно відомостей діловодства Окружного адміністративного суду АР Крим 12.12.2012р. Севастопольським апеляційним адміністративним судом був виданий виконавчий лист.

У подальшому, за відомостями діловодства Окружного адміністративного суду АР Крим, справа була направлена відповідно до супровідного листа від 19.04.2013р. до Вищого адміністративного суду України.

У зв'язку з чим, оцінюючи обґрунтованість позовних вимог щодо визнання бездіяльності Міністерства оборони України та Міністерства інфраструктури України щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені у розмірі 159523 грн. протиправною, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Адміністративна (владна) діяльність розкривається у правовідносинах під час виконання суб'єктом владних повноважень своїх владних адміністративних функцій та нормативно закріплених повноважень.

Разом з тим, слід враховувати положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи викладене суд зауважує, що судове рішення за позовом ОСОБА_1 по справі набрало законної сили 28 листопада 2012 року, а згідно з ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ст.2 Закону № 606).

У ст.17 Закону зазначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Таким чином, для виконання судового рішення, яке набрало законної сили, необхідною передумовою є волевиявлення особи, на користь якої таке рішення було ухвалене, а саме - заява про видачу виконавчого листа та звернення з виконавчим листом до органів, до повноважень яких віднесено законом здійснення відповідних виконавчих дій.

Як було вищезазначено, будь-яких документально підтверджених відомостей щодо звернення до органів державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження або до органів державної казначейської служби України у встановленому законом порядку позивачем надано не було.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Судовим рішенням по справі № 2а-4205/12/0170/13 було встановлено, що на час звільнення з військової служби ОСОБА_1 працював на посаді заступника керівника польотів районного диспетчерського центру регіонального структурного підрозділу «Кримаерорух» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. При цьому, регіональний структурний підрозділ «Кримаерорух» має правовий статус - без права юридичної особи та входить до складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, яке є головним підприємством та юридичною особою.

Також цим судовим рішенням встановлено, що відповідно до діючого на момент звільнення ОСОБА_1 законодавства саме Державне підприємство обслуговування повітряного руху України було зобов'язано нарахувати та здійснити останньому виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, виплата якої передбачена ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Отже з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України була стягнута заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 159523,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо протиправного характеру бездіяльності Міністерства оборони України та Міністерства інфраструктури України щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 153 523 грн., позивач посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013р. у справі №К/9991/69001/12 за позовом військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах ОСОБА_3 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України регіонального структурного підрозділу «Кримаерорух» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні (а.с. 23).

Згідно зазначеної постанови Вищим адміністративним судом України було встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям за рахунок коштів органів, у яких вони працювали, здійснюється у разі звільнення зі служби безпосередньо з посад, займаних в цих органах, але із залишенням на військовій службі. У випадку звільнення такої особи з військової служби за станом здоров'я, а потім вже з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, виплата одноразової грошової допомоги не відноситься до зобов'язань такого підприємства.

Посилаючись на правозастосування висновків Вищого адміністративного суду України в цієї справі, позивач вважає, що відповідачами допущена протиправна бездіяльність з невиплати йому одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, як було вищезазначено, позивачем таки вимоги були заявлені до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, якій й були задоволені рішенням суду, яке набрало законної сили, за яким позивачем був отриманий виконавчий лист.

Висновки Вищого адміністративного суду України в рамках справи №К/9991/69001/12 відповідно до положень КАС України не носять преюдиціального характеру.

А, відтак, в контексті приписів обов'язковості судових рішень, які набрали законної сили та положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд не вбачає в невиплаті відповідачами у цієї справі одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 159 523,00 грн. ОСОБА_1 ознак протиправності, у зв'язку з чим позовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Міністерства оборони України на користь позивача заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 159523 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають через наступне.

Як вже зазначалося вище, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31 травня 2012 року по справі № 2а-4205/12/0170/13 адміністративний позов Військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах особи ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення заборгованості було задоволено у повному обсязі та стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 159523,00 грн. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року постанова залишена без змін.

Дані судові рішення набрали законної сили і розпочато виконавче провадження та на час розгляду даної справи зазначені судові рішення не скасовані, не змінені, тобто відповідно до ч.5 статті 124 Конституції України є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону до складу грошового забезпечення входять й одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами ч. 4 ст. 9 Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби також є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та згідно з інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012р. №333 видатки на її виплати здійснюються за кодом «грошове забезпечення військовослужбовців».

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, грошове забезпечення - допомога про звільненні має одноразовий характер та право на неї виникає у особи у зв'язку з настанням певної події - звільненням. Повторні виплати того ж самого виду одноразового грошового забезпечення за тією ж самою подією діючим законодавством не передбачені.

Виходячи с того, що вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 159523,00 грн. розглянуті, рішення суду за таким позовом набрало законної сили та на його виконання виданий виконавчий лист, які на час розгляду даної справи не змінені, не скасовані та є обов'язковими для виконання, суд вважає, що повторне використання позивачем свого права на виплату такої допомоги суперечить її суті, як одноразовій виплаті при звільненні.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з Міністерства оборони України не підлягають задоволенню.

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені у судовому засіданні 14.05.2013р. Повний текст постанови складений та підписаний 20.05.2013р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.

Суддя Кисельова О.М.

Суддя Кузнякова С.Ю.