Рішення № 31329365, 14.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4829/13 14.05.13

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Альянс-Україна»ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»Провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 9 079,66 грн. Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Самборська Ю.В.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 9 079,66 грн.

Ухвалою від 18.03.2013р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Від М(Т)СБУ 02.04.2013р. через відділ діловодства суду надійшла відповідь на судових запит згідно ухвали про порушення провадження у справі.

Від позивача 08.04.2013р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання згідно ухвали суду про порушення провадження у справі.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.04.2013р. в зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати дану справу для розгляду судді Самсіну Р.І.

Відповідно до Розпорядження заступника Голови Господарського суду м. Києва від 13.05.13р. для подальшого розгляду справа була передана судді Домнічевій І.О.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав; вимоги ухвали суду від 18.03.13р. не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

01.08.12р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2001.00.0246121.

Предметом даного договору є страхування майнових інтересів потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля «Ford Fiesta», д.р.н. НОМЕР_1

11.08.12р. в м. Києві по вул. Курганівська - бул. Дружби Народів сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Opel Corsa», д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3

Відповідно до Постанови Печерського районного суду м. Києва від 19.09.12р., ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху та останнього було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування, позивач визнав вищезазначену ДТП страховим випадком 08.02.12р. склав Страховий акт № 20100-9970-12 та видав Наказ про виплату страхового відшкодування № 200100997012.

Платіжним дорученням № 11679 від 11.10.12р. позивач здійснив виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 119-1 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"( у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Отже, відповідно до вищенаведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

За таких обставин саме з моменту виконання позивачем свого зобов'язання за договором добровільного страхування у нього виникло право подати регресний позов до суду.

Як вбачається, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент вказаної ДТП була застрахована у ПрАТ СК «Лафорт» відповідно до Полісу № АВ/3687082, яким передбачена франшиза в сумі 500,00 грн.

За таких обставин вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10; код ЄДРПОУ 25005889) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс-Україна» (м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10; код ЄДРПОУ 32253696) 9076 (дев'ять тисяч сімдесят шість) грн. 66 коп. - суму страхового відшкодування та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - суму судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.05.13р.

Суддя І.О. Домнічева