Постанова № 31329337, 15.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 р. Справа №805/3464/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 годин 35 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засідання Зикун Ю.В., представника позивача Скроботова Є.А., представника відповідача Железньової І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС-ГРУП" до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 25 лютого 2013 року № 0000031520 та № 0000041520,

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2013 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС-ГРУП", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, про скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги вмотивовані тим, що висновки відповідача про порушення платником податків вимог діючого законодавства зроблені с перевищенням компетенції органів державної податкової служби України. Посилаючись на статті 202, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, позивач просив скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2013 року № 0000031520 про збільшення грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 237321,25 гривень (в тому числі 189857,00 гривень за основним платежем та 47464,25 гривень за штрафними санкціями) та

- податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2013 року №0000041520 про збільшення грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 279526,25 гривень (в тому числі 223621,00 гривень за основним платежем та 55905,00 гривень за штрафними санкціями).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, вважала висновки посадових осіб, які здійснювали перевірку, законними та обґрунтованими. Просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

22 квітня 2009 року виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради Донецької області в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців була проведена державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС-ГРУП", номер запису 1 280 102 0000 000457, іпн. 36169425 (а.с. 58).

15 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ядзакі Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС-ГРУП" був укладений договір № 1510-2/10, за умовами якого позивач продав, а ТОВ «Ядзакі Україна» купив товар кількість та асортимент якого зазначаються в додатку №1 (а.с. 99-103).

10 грудня 2010 року між ТОВ «Ядзакі Україна» та ТОВ "ІНТЕКС-ГРУП" була укладена додаткова угода № 1 до договору № 1510-2/10 від 15.10.2010, згідно якої ТОВ «Ядзакі Україна» придбало у позивача, товари зазначені у додатках № 1, 2, 3, 4 (а.с. 106-107).

Згідно додатку № 3 до додаткової угоди №1 к договору № 1510-2/10 15.10.2010 ТОВ «Ядзакі Україна» придбало автонавантажувач STILL тип RX 60-25 за ціною 446490,00 гривень (а.с. 110).

31 січня 2012 року позивач по видатковій накладній №1 передав представнику ТОВ «Ядзакі Україна» Лебович Г.П., яка діяла за довіреністю №545 від 24.01.2012, електричний автонавантажувач STILL тип RX 60-25 (а.с. 118-120).

31 січня 2012 року позивач видав ТОВ «Ядзакі Україна» податкову накладну №4 на суму 446490,00 гривень (а.с. 121).

31 січня 2012 року між ТОВ «Ядзакі Україна» та ТОВ "ІНТЕКС-ГРУП" підписаний «Акт приема-передачи техники», згідно якого ТОВ «Ядзакі Україна» прийняв, а ТОВ "ІНТЕКС-ГРУП" передав акумуляторний автонавантажувач STILL тип RX 60-25 (а.с. 122).

9 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС-ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю «САН ЕНД ФАН» (код ЄДРПОУ 37241245) був укладений Договір №03.11, за умовами якого ТОВ «САН ЕНД ФАН» зобов'язався поставити на адресу позивача необслуговувані тяглові акумуляторні батареї типу 48V 3EPzV 360 (2шт.); 24V 5EPzV 500 (8 шт.); 24V 3EPzV 360 (2 шт.); 48V 6PzV 600 (2 шт.) (а.с. 82-84).

5 січня 2012 року позивач перерахував ТОВ «САН ЕНД ФАН» 676092,00 гривень в якості оплати за акумуляторні батареї, згідно договору №03.11 від 09.12.2011, що підтверджується випискою банку за 05.01.2012 (а.с. 88).

5 січня 2012 року ТОВ «САН ЕНД ФАН» видало позивачу податкову накладну №3 на суму 676092,00 гривень (а.с. 89).

27 березня 2012 року позивач отримав акумуляторні батареї, що підтверджується видатковою накладною № РН-000240 від 27 березня 2012 року (а.с. 87).

12 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС-ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексус-ЛТД» (код ЄДРПОУ 37567248) був укладений договір № 12.12, з умовами якого ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» зобов'язався поставити на користь позивача електричний автонавантажувач типу STILL RX 60-25 в кількості 1 штука (а.с. 91-94).

26 січня 2012 року ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» передало позивачу вказаний автонавантажувач, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000012 від 26 січня 2012 року (а.с. 95).

27 лютого 2012 року позивач перерахував на поточний рахунок ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» 428628,00 гривень в якості оплати за електричний автонавантажувач, згідно договору № 12.12 від 12.12.2011, що підтверджується випискою банку за 27.02.2012 (а.с. 97).

26 січня 2012 року ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» видало позивачу податкову накладну №32 на суму 428628,00 гривень (а.с. 97).

30 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексус-ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКС-ГРУП» був укладений договір №30.01, за умовами якого ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» зобов'язалося поставити позивачу товар згідно специфікації на загальну суму 1084760,00 гривень. Згідно специфікації ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» мало поставити дизельний навантажувач HUBTEX вартістю 1084602,00 гривень (а.с. 134-136).

30 січня 2012 року позивач перерахував на поточний рахунок ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» 310428,00 гривень в якості оплати за дизельний навантажувач, згідно договору №30.01 від 30.01.2012, що підтверджується випискою банку від 31.01.2012 (а.с. 137).

30 січня 2012 року ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» видало позивачу податкову накладену №179 на суму 310428,00 гривень (а.с. 138).

В період з 30 січня по 31 березня 2013 року посадовими особами відповідача була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, про що 11 лютого 2013 року був складений «Акт №68/15-20/36169425 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС-ГРУП" код ЄДРПОУ 36169425 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при здійснені фінансово-господарських операцій з платниками податків ТОВ «Сан Енд Фан» код за ЄДРПОУ 37241245 та ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» код за ЄДРПОУ 37567248 за період з 01.01.2012 по 31.03.2012» (далі за текстом - Акт) (а.с. 14-57).

За висновками Акту позивач порушив:

- статті 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, пункт 138.4 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого знижено податок на прибуток в сумі 189857,00 гривень за 1-й квартал 2012 року;

- статті 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, пункту 198.3 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2012 року в сумі 223621,00 гривень.

Вказані висновки ґрунтуються на твердженнях посадових осіб, які проводили перевірку, про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «САН ЕНД ФАН» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексус-ЛТД» мають ознаки фіктивності згідно статті 55-1 Господарського кодексу України, а від так, всі правочини здійснені між вказаними юридичними особами та позивачем без мети настання реальних наслідків, а тому в силу статей 203, 215 Цивільного кодексу є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

25 лютого 2013 року Ясинуватською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0000031520 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС-ГРУП" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем 189857,00 гривень, за штрафними санкціями 47464, 25 гривень, загалом 237321, 25 гривень.

- податкове повідомлення-рішення №0000041520 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС-ГРУП" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 223621,00 гривень, за штрафними санкціями 55905,25 гривень, загалом 279526, 25 гривень.

Сторонами визнана та обставина, що всі податкові накладні, які були видані Товариством з обмеженою відповідальністю «САН ЕНД ФАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексус-ЛТД» позивачу як покупцю товарів за укладеними договорами зареєстровані в «Єдиному реєстрі податкових накладних», також в цьому реєстрі зареєстровані податкові накладні видані позивачем покупцям товарів.

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 234 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

В Акті відповідач робить висновки про те, що всі правочини між ТОВ «САН ЕНД ФАН», ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» та позивачем здійснені без мети настання реальних наслідків, а від так є нікчемними.

Даний висновок є хибним, оскільки відповідно до статті 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є оспорюваним правочином і його недійсність визнається судом.

Права органів державної податкової служби передбачені статтею 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої останні не вправі визнавати правочини недійсними.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що правочини укладені між ТОВ «САН ЕНД ФАН», ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» та позивачем є недійсними (нікчемними).

Порядок визначення та склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, встановлені статтею 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством у відповідності до статті 2 цього Закону.

В статті 9 Закону № 996-ХІV зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, відповідають вимогам Закону № 996-ХІV, а від так, є належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Позивачем надані податкові накладні, які оформлені та зареєстровані в «Єдиному реєстрі податкових накладених» відповідно до вимог статті 201 ПК України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів порушення позивачем діючого податкового законодавства України, щодо не підтвердження здійснення витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та неправомірності віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг за договорами, укладеними з ТОВ «САН ЕНД ФАН», ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД».

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь позивача у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000031520 від 25 лютого 2013 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС-ГРУП" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем 189857 (сто вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) гривень 00 копійок, за штрафними санкціями 47464 (сорок сім тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні 25 копійок, загалом 237321 (двісті тридцять сім тисяч триста двадцять одна) гривня 25 копійок.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000041520 від 25 лютого 2013 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС-ГРУП" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 223621 (двісті двадцять три тисячі шістсот двадцять одна) гривня 00 копійок, за штрафними санкціями 55905 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ять) гривень 25 копійок, загалом 279526 (двісті сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот двадцять шість) гривень 25 копійок.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС-ГРУП" (86000, Донецька область, м. Ясинувата, квартал Молодіжний, будинок 8, код ЄДРПОУ 36169425) судовий збір в сумі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) гривень 00 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 15 травня 2013 року.

Постанова в повному обсязі складена 20 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.