Рішення № 31325914, 11.04.2013, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/504/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого Ставнійчука В.С.

при секретарі Ярош Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ "Страхова компанія "АХА Страхування" м. Вінниця про стягнення виплати по страховому випадку та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 26 травня 2011 року між АТ "СК "АХА Страхування" та позивачкою укладено договір добровільного страхування автотранспорту №19503Г-а/11В, за умовами якого автомобіль марки "Hyndai Tucson", реєстраційний номер НОМЕР_1, було застраховано від пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо транспортної пригоди, тощо. 7 липня 2011 року чоловік позивачки, ОСОБА_2, керуючи даним автомобілем на законних підставах, допустив страховий випадок, унаслідок чого було пошкоджено автомобіль позивачки і автомобіль третьої особи. Про даний страховий випадок нею, відповідно до умов договору страхування, було повідомлено страхову компанію, звідки приїхав страховий агент, який склав необхідні документи. Окрім того, було проведено оцінку пошкоджень автомобіля позивачки і згідно до рахунку-фактури №ВН-0002820 від 02.08.2012 року, останні склали 16951,20 грн. Позивачка звернулася до страхової компанії для виплати страхового відшкодування у відповідності до умов договору страхування, однак у жовтні 2011 року відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування у зв"язку з відсутністю правових підстав для визнання заявленого випадку страховим на підставі пунктів 26.2.7 та 26.4.6 договору. Таку відмову у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 вважає незаконною, оскільки п. 20.2.2 договору передбачено, що страховим випадком є збитки внаслідок ДТП - будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП, а відповідно до п. 26.1 договору - не підлягають відшкодуванню збитки, які сталися під час керування транспортним засобом страхувальником (іншою особою) у стані алкогольного сп"яніння, під впливом наркотичних, токсичних речовин чи медичних препаратів протипоказаних при керуванні транспортним засобом, а також збитки, які сталися під час керування транспортним засобом особою, яка не мала посвідчення на право управління транспортним засобом відповідної категорії. Даних порушень позивачкою допущено не було. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просить задовольнити її позовні вимоги та стягнути з відповідача 16951 (шістнадцять тисяч дев"ятсот п"ятдесят одну) грн. 20 коп. у рахунок виплати страхового відшкодування та 2500 (дві тисячі п"ятсот) грн. у рахунок оплати правової допомоги, а також 20000 (двадцять тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, яка полягає у протиправних діях відповідача, що виразилися у небажанні виплати страхового відшкодування, що унеможливило провести ремонт автомобіля на протязі тривалого часу, вимушеними неодноразовими поїздками в м. Вінницю для врегулювання спірного питання, порушенням звичного способу життя і нервовими переживаннями з цього приводу.

В судове засідання ОСОБА_1 не з"явилася, надіслала до суду заяву, в якій просить справу розглянути по суті у її відсутності, позов підтримує із наведених в позовній заяві підстав.

Страхова компанія надіслала до суду заяву про розгляд справи у відсутності її представника, надавши при цьому письмові заперечення на позов, відповідно до яких у позові повинно бути відмовлено з тих підстав, що винним у ДТП, яка сталася 07.07.2011 року в смт. Томашпіль є ОСОБА_2, чоловік позивачки, якого постановою Томашпільського районного суду від 17.08.2011 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за те, що не поставив автомобіль на стоянкове гальмо, внаслідок чого автомобіль здійснив зіткнення з іншим автомобілем, що призвело до пошкодження транспортних засобів. При цьому відповідач посилається на порушення ОСОБА_2 п.15.12 Правил дорожнього руху відповідно до якого водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним. Окрім цього, в керівництві з експлуатації застрахованого автомобіля зазначено, що "кожний раз при паркуванні використовуйте стоянкове гальмо та встановлюйте важіль перемикання передач в положення "Р" (Парковка); коли ви виходите з автомобіля, навіть на дуже короткий термін, завжди ставте його на стоянкове гальмо, встановлюйте коробку передач в положенні "Р" та вимикайте запалення; завжди користуйтесь стоянковим гальмом. При утриманні автомобіля від пересування не покладайтеся на встановлення положення "Р" для коробки передач". Викладене свідчить, що ДТП сталася внаслідок невжиття всіх необхідних, можливих та доречних дій щодо запобігання виникненню пошкодження застрахованого транспортного засобу та внаслідок порушення правил його експлуатації, що свідчить про порушення умов договору страхування і є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування згідно п. 26.4.6 відповідно до якого Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо Страхувальник (його представник) не виконав обов"язків, передбачених умовами Договору та п. 26.2.7 - згідно якого не є страховим випадком збитки, що виникли внаслідок порушення Страхувальником (іншою особою, допущеному до керування транспортним засобом) правил безпеки при ремонті чи обслуговуванні застрахованого транспортного засобу, правил його технічної експлуатації, вимог заводу-виробника, викладених у посібнику (інструкції) керівництві з експлуатації транспортного засобу, сервісній книжці. Окрім того, рахунок-фактура №ВН 0002820 від 02.08.2012 року складений ТОВ "Богдан-Авто Вінниця" не може бути належним доказом, оскільки відсутні підтверджуючі документи, що останнє є авторизованим СТО для автомобілів моделей "Hyndai Tucson", а відтак у позові повинно бути відмовлено.

Розглянувши заяви сторін, дослідивши письмові заперечення відповідача на позов та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що внаслідок ДТП, скоєної з вини ОСОБА_2 (чоловіка позивачки), який керував належним їй автомобілем"Hyndai Tucson", реєстраційний номер НОМЕР_1 07.07.2011 року було пошкоджено вищевказаний автомобіль. Вартість ремонту зазначеного автомобіля згідно рахунок-фактури №ВН 0002820 від 02.08.2012 року складеного ТОВ "Богдан-Авто Вінниця" визначена в сумі 16951,20 грн. (а.с.13). Постановою Томашпільського районного суду від 17.08.2011 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за те, що він 7 липня 2011 року о 12:00 год. у смт. Томашпіль Томашпільського району керував автомобілем "Хюндай Тусон", державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, не поставив автомобіль на стоянкове гальмо, внаслідок чого автомобіль здійснив зіткнення з автомобілем, який стояв, а саме "Фольксваген Гольф", державний номерний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3. Внаслідок цього зіткнення обидва транспортні засоби були пошкоджені, а саме: у автомобіля "Хюндай Тусон" була зміщена з місця кріплення ліва блок фара, ліва протитуманна фара, деформований передній бампер в лівій частині, вм"ятина лівого переднього крила в передній частині (а.с. 17). Позивачка ОСОБА_1 застрахувала свою цивільну відповідальність, уклавши відповідний договір із страховою компанією "АХА Страхування" на строк з 28 травня 2011 року по 27 травня 2012 року (а.с.3-10).

Як убачається з письмових заперечень відповідача на позов, 07.07.2011 року ОСОБА_2 звернувся до страхової компанії із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (ДТП), що сталася 07.07.2011 року о 12:00 у смт. Томашпіль Томашпільського району, в результаті якої зазнали пошкоджень автомобіль Hyndai Tucson, р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіль "Volkswagen Golf", р.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, надавши на підтвердження обставин страхового випадку копію протоколу про адміністративне правопорушення, копію довідки про ДТП. від 07.07.2011 року, підписану інспектором дізнання ВДАІ Томашпільського району Кириленком В.Б. З огляду на те, що винним у ДТП був визнаний ОСОБА_2, страховою компанією було прийнято рішення про відсутність правових підстав для визнання заявленого випадку страховим та виплати страхового відшкодування за заявленим випадком, про що Позивача було повідомлено листом №6583/12 ЦВ від 11.10.2011 р. (а.с. 23).

Однак з такими висновками відповідача повністю погодитись не можна.

Відповідно до статті 3 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-ІV «Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров"ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 22 наведеного Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров"ю, майну третьої особи.

Відмовляючи у задоволенні страхового відшкодування ОСОБА_1, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, страхова компанія не врахувала наведене, а також норми статті 32 Закону, якою визначені випадки, коли шкода страховиком не відшкодовується.

Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача, що заявлена вимога не може бути визнана страховим випадком з підстав, передбачених п. 26.2.7 договору - згідно якого не є страховим випадком збитки, що виникли внаслідок порушення Страхувальником (іншою особою, допущеному до керування транспортним засобом) правил безпеки при ремонті чи обслуговуванні застрахованого транспортного засобу, правил його технічної експлуатації, вимог заводу-виробника, викладених у посібнику (інструкції) керівництві з експлуатації транспортного засобу, сервісній книжці, оскільки у даному пункті не застережено, що такі збитки пов"язані з ДТП, в той же час такі умови передбачені п. 26.1 договору згідно якого не підлягають відшкодуванню збитки, які сталися під час керування транспортним засобом страхувальником (іншою особою) у стані алкогольного сп"яніння, під впливом наркотичних, токсичних речовин чи медичних препаратів протипоказаних при керуванні транспортним засобом, а також збитки, які сталися під час керування транспортним засобом особою, яка не мала посвідчення на право управління транспортним засобом відповідної категорії, а відповідно до п. 20.2.2 договору передбачено, що страховим випадком є збитки внаслідок ДТП - будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В своїх запереченнях на позов, відповідач посилається на те, що, рахунок-фактура №ВН 0002820 від 02.08.2012 року складений ТОВ "Богдан-Авто Вінниця" не може бути доказом у справі, оскільки відсутні підтверджуючі документи, що останнє є авторизованим СТО для автомобілів моделей "Hyndai Tucson", однак не надав при цьому суду відповідних доказів про це.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що позов в частині заявлених вимог про стягнення страхового відшкодування у сумі 16951,20 грн. підлягає до задоволення.

Згідно зі ст.ст. 23 та 1167 ЦК України, а також п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пп. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується в установленому судом розмірі.

Отже за змістом п. 22.3 ст. 22 Закону страховик відшкодовує потерпілому моральну шкоду, передбачену пп. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, а саме, якщо моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Відшкодування потерпілому моральної шкоди, передбаченої пп. 3, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, а саме, якщо моральна шкода полягає: 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, - здійснює лише особа винна у скоєнні ДТП.

За змістом роз'яснень, наданих у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як убачається з матеріалів справи, позивачка в обґрунтування своїх вимог про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди зазначила, що завдана їй моральна шкода полягає в душевних та фізичних стражданнях, завданих неможливістю експлуатувати автомобіль протягом тривалого часу, порушенні звичного способу життя, однак будь-яких беззаперечних доказів цьому суду не надала, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір цієї шкоди у сумі 20000 грн., а відтак у цій частині заявлених позовних вимог повинно бути відмовлено.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки належить до стягнення 229,40 грн. сплаченого судового збору. У задоволенні вимог про стягнення 2500 грн. витрат за надання правової допомоги повинно бути відмовлено, як необгрунтованими доказами про це.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 22,32 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-ІV «Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10,60,88,212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до АТ "Страхова компанія "АХА Страхування" м. Вінниця про стягнення виплати по страховому випадку та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з АТ "Страхова компанія "АХА Страхування" м. Вінниця на користь ОСОБА_1 16951,20 грн. виплати по страховому випадку.

У решті позову відмовити.

Стягнути з АТ "Страхова компанія "АХА Страхування" м. Вінниця на користь ОСОБА_1 229,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дні проголошення, а сторонавми у справі в цей же строк з часу отримання копії рішення, до апеляційного суду вінницької області через Томашпільський районний суд.

Суддя

У повному обсязі рішення суду виготовлене 16.04.2013 року.